ВІДДІЛ ОСВІТИ

ПУЛИНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ  РАДИ

ЖИТОМИРСЬКОГО РАЙОНУ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

НОВОЗАВОДСЬКИЙ ЛІЦЕЙ

   Код ЄДРПОУ 22056840

НАКАЗ

01.09.2025  с.Новий Завод  №130/о

        Відповідно до Законів України «Про освіту» (стаття 41, частини 3 ст.48) та «Про повну загальну середню освіту» (стаття 42), Порядку проведення моніторингу якості освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України 16 січня 2020 року № 54, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 лютого 2020 року за № 154/34437, Методики оцінювання освітніх і управлінських процесів ЗЗСО, наказу МОНУ «Про затвердження методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у ЗЗСО» від 30.11.2020 №1480, Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в Новозаводському ліцею з метою розбудови внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти у ліцеї, постійного підвищення якості освітньої діяльності, використання системного підходу до здійснення моніторингу на всіх етапах освітнього процесу

НАКАЗУЮ:

1. Провести у 2025/2026 н.р. самооцінювання якості освітньої діяльності за напрямом «Управлінські процеси закладу освіти»

2. Призначити заступника директора з навчально-виховної роботи Галицьку Л.П.  відповідальною особою із забезпечення якості, забезпечення оперативного керування процесом вивчення.

3.   Затвердити склад робочих груп за кожним напрямом. (Додаток 1).

4. Затвердити орієнтовний План роботи робочих груп з проведення самооцінювання. (Додаток 2).

5. Відповідальній особі Галицькій Л.П.:

5.1. координувати результативне запровадження внутрішньої системи забезпечення якості;

5.2. систематично проводити навчання з членами робочих груп щодо визначення і аналізу відповідного компоненту системи забезпечення якості;

5.3. узагальнити результати самооцінювання та визначити рівень освітньої діяльності закладу освіти;

5.4. підготувати висновки і визначити шляхи вдосконалення освітньої діяльності.

6. Членам робочої групи:

6.1. використовувати такі методи збору інформації як вивчення документації, спостереження за навчальним заняттям, опитування та анкетування всіх учасників освітнього процесу;

6.2. підготувати перелік запитань для проведення анкетування серед педагогічних працівників, батьків та учнів, яким виповнилося 14 років, за напрямами відповідно до критеріїв оцінювання освітніх та управлінських процесів закладу та внутрішньої системи забезпечення якості освіти .

6.3. підготувати звіт до 10.06.2026 року за результатами самооцінювання з пропозиціями про удосконалення освітньої діяльності.

7. Заслухати звіт про результати самооцінювання на засіданні педагогічної ради у червні 2026 року та врахувати її рішення при коригуванні  освітньої програми та річного плану роботи ліцею на 2026/2027 навчальний рік.

8. Оприлюднити звіт про результати самооцінювання та спостереження на сайті ліцею.

9.Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

   Директор ліцею                                 Валентина КРИВУЛЬСЬКА

Додаток 1

до наказу Новозаводського ліцею

№130/о від 01.09.2025

СКЛАД РОБОЧОЇ ГРУПИ

з вивчення та самооцінювання управлінських процесів

1. Галицьку Л.П., заступник директора з навчально-виховної роботи, голова робочої групи;

2. Корнійчук В.Ф., вчитель укр..мови і літератури, заступник голови;

3.  Герасимчук К.В., вчителя інформатики;

4.  Полішук В.В., голова профспілки, вчитель біології та хімії;

5.  Грибук Анатолій Миколайович , член батьківського комітету ;

6.  Башинська Вікторія, член учнівського самоврядування;

7.  Талько  Віолетта, член учнівського самоврядування

Додаток 1

до наказу Новозаводського ліцею

№130/о від 01.09.2025

План роботи робочих груп

з проведення комплексного вивчення й самооцінювання

 якості освітньої діяльності

№ з/пЗміст роботиТермін виконанняВідповідальний
І засідання
1Організація та проведення самооцінювання якості освітньої діяльності у 2025/2026 н.р.До 30.10.2025ЗНВР
2Затвердження членів робочої групи з питань вивчення й самооцінювання якості освітньої діяльності ЗНВР
3Ознайомлення з критеріями, індикаторами оцінювання освітньої діяльності за напрямами ЗНВР
ІІ засідання
4Провести навчання з членами робочих груп щодо визначення і аналізу відповідного компоненту системи забезпечення якостіДо 15.01.2026ЗНВР
5Підготувати опитувальні анкети, узгодження їх змістуДо 15.01.2026Члени робочих груп
6Про проведення проміжного опитування серед учасників освітнього процесуДо 10.02.2026Члени робочих груп
7Про проведення опитування серед здобувачів освіти та їх батьківДо 05.03.2026Члени робочих груп
 8Про проведення опитування серед педагогічних працівниківДо 05.03.2026Члени робочих груп
ІІІ засідання
9Про підготовку звіту за результатами самооцінювання за напрямамиДо 25.05.2026Корнійчук В.Ф., заступник гол. робочої групи
ІV засідання
10Про узагальнення результатів самооцінювання та визначення рівня освітньої діяльності закладу освітиДо 01.06.2026ЗНВР
ІV засідання
11Про визначення шляхів вдосконалення освітньої діяльностіНа засіданні педагогічної радиПедагогічний колектив

ВІДДІЛ ОСВІТИ

ПУЛИНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ  РАДИ

ЖИТОМИРСЬКОГО РАЙОНУ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

НОВОЗАВОДСЬКИЙ ЛІЦЕЙ

   Код ЄДРПОУ 22056840

НАКАЗ

16.06.2025  с.Новий Завод  № 96/о

         Відповідно до вимог Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», наказу Міністерства освіти і науки України від 16.01.2020 №54 «Про затвердження порядку проведення моніторингу якості освіти», Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в Новозаводському ліцею від 01.09.2022 № 69/о «Про внутрішню систему забезпечення якості освіти в Новозаводському ліцею», наказу директора Новозаводського ліцею  від 02.09.2024 № 122/о «Про проведення самооцінювання  в закладі за напрямом «Педагогічна діяльність педагогічних працівників»  у 2024-2025 н.р. та  з метою вдосконалення внутрішньої системи забезпечення якості освіти в закладі

НАКАЗУЮ:

1.Затвердити результати самооцінювання внутрішньої системи забезпечення якості освіти Новозаводського ліцею  за 2024-2025н. р., що додаються    (додаток 1)

2. Оприлюднити на офіційному вебсайті ліцею результати самооцінювання внутрішньої системи забезпечення якості освіти Новозаводського ліцею за 2024-2025н.р. 

3. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

Директор ліцею                           Валентина КРИВУЛЬСЬКА

Додаток 1

ВИСНОВОК

про якість освітньої діяльності, внутрішню систему забезпечення якості освіти за результатами проведення самооцінювання

Джерела інформації для формування висновків:

  1. Спостереження за освітнім середовищем.
  2. Вивчення документації.
  3.  Анкетування учнів (кількість респондентів: 27)
  4.  Анкетування педагогічних працівників (кількість респондентів: 16)
  5. Анкетування батьків (кількість респондентів: 41

Шкала визначення рівня якості освітньої діяльності

Н-низькийВП-вимагає покращенняД-достатній рівеньВ-високий рівень
1,0-1,651,66-2,652,66-3,603,61-4,0

Рівні оцінювання освітньої діяльності:

  • В – високий – 4 бали, у випадках, описаних вербально,

                            -від 76% -100% при математичних обрахунках,

                            -від 3,61-4 балів ( як середнє арифметичне)

  • Д – достатній – 3 бали, у випадках, описаних вербально,

                             -від 51% – 75% при математичних обрахунках,

                            -від 2,66 -3,60 балів ( як середнє арифметичне)

  • ВП – вимагає покращення -2 бали ,у випадках, описаних вербально,

                             -від 26% – 50% при математичних обрахунках,

                            -від 1,66 -2,65 балів ( як середнє арифметичне)

  • Н –  низький    –    1 бал, у випадках, описаних вербально,

                             – до 25 % при математичних обрахунках,

                            -від 1,00 -1,65 балів ( як середнє арифметичне)

За результатами оцінювання освітніх і управлінських процесів та внутрішньої системи забезпечення якості освіти в Новозаводському ліцею визначено:

За напрямом   : «Педагогічна діяльність педагогічних працівників»

Вимога/правилоОпис досягнень закладу освіти і потреб у вдосконаленні освітньої діяльності та внутрішньої системи забезпечення якості освіти та рівні оцінювання за вимогами
3.1. Ефективність Планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти  З метою формування предметних та ключових компетентностей учнів педагогічними працівниками здійснюється ефективне планування своєї діяльності. За підсумками вивченої документації календарно – тематичне планування відповідає Освітній програмі закладу та навчальним програмам. За результатами анкетування педагогічних працівників встановлено, що під час розроблення календарно-тематичного планування всі педагоги використовують ініструктивно-методичні рекомендації Міністерства освіти і науки України щодо викладання навчальних предметів, 37,5% педагогів зазнають, що використовують власний досвід, 31,3 % розробляють календарно-тематичне планування спільно з колегами.      Педагогічні працівники планують власну професійну діяльність відповідно до освітньої програми закладу, здійснюють аналіз ефективності календарно-тематичного планування, змінюють послідовність вивчених тем та коригують кількість годин на їх вивчення.  Вчителі аналізують виконання навчальних програм після закінчення першого семестру, наприкінці навчального року, на засіданнях методичних об’єднань. Відповідно до річного плану ліцею на початку навчального року адміністрацією здійснюється перевірка навчально-плануючої документації педпрацівників та надаються рекомендації в разі недоліків. На засіданнях  методичних об’єднань аналізується ефективність навчально-плануючої документації, стан викладання предметів,результативність власної педагогічної діяльності з урахуванням індивідуальних особливостей учнів. Планування педагогічних працівників ліцею забезпечує досягнення очікуваних результатів та сприяє компетентнісному підходу у навчанні.  Адміністрація ліцею здійснює моніторинг виконання навчальних планів і програм двічі на рік. У разі виявлення прогалин вживаються заходи щодо їх усунення.      Педагогічні працівники закладу  використовують освітні технології (інтерактивні, ігрові, інформаційно-комп’ютерні, методи і прийоми проблемного навчання), спрямовані на оволодіння здобувачами освіти ключовими компетентностями та наскрізними вміннями.  На кожному занятті учні та педагоги спілкувались, висловлювали думки державною мовою. Хоча не завжди виправлялися помилки, допущені учнями під час відповіді. Під час проведення навчальних занять спостерігався розвиток критичного мислення та реалізація наскрізних змістових ліній, сприяння формуванню потреби учнів у навчанні протягом життя, культурної, громадянської, інформаційно-комунікаційної компетентностей. Вчителі забезпечують формування  математичної грамотності, ініціативності та підприємливості, компетентності у галузі природничих наук, уміння спілкуватися іноземними мовами. На всіх уроках простежувалася активна співпраця вчителя та учня на засадах партнерства. За результатами вивчення документації встановлено, що педагогічні працівники беруть участь у формуванні та реалізації індивідуальних освітніх траєкторій учнів з ООП. Для учнів з ООП розроблено індивідуальні навчальні плани, що є частиною освітньої програми закладу освіти. Окрім того, педагогами та керівництвом ліцею відстежується динаміка результатів навчання цих учнів, результативність реалізації індивідуальних освітніх траєкторій на засіданнях методичних об’єднань, педагогічної ради.  Педагогічний колектив забезпечений сучасною технікою:ноутбуками, комп’ютерами. У рамках ініціативи «Ноутбук кожному вчителю»,започаткованої МОНУ, ліцей отримав хром буки. Аналіз відповідей педагогів щодо самоаналізу власної професійної діяльності засвідчив, що переважна більшість (72%) учителів використовують інформаційно-комунікаційні технології в освітньому процесі: на етапі підготовки до проведення навальних занять, зокрема для розроблення дидактичних матеріалів,під час проведення навчальних занять  (спільна робота з Google формами, виконання онлайн-завдань, перегляд відеороликів з мережі YouTube, матеріалів освітніх сайтів, пошук навчальної інформації в інтернет мережі,для домашніх завдань.        За підсумками опитування:18,8% педагогічних працівників ліцею упродовж останніх 5 років обрали тематику використання цифрових технологій в освітньому процесі для професійного зростання. Окрім цього,вчителі вказали, що застосовують ІКТ з метою забезпечення зворотнього зв’язку з учнями, батьками школярів  через соцмережі, вайбер-групи, телграм, електронну пошту, сайт школи.      Однак під час спостереження за навчальними заняттями з’ясовано, що ІКТ використовується педагогічними працівниками на уроках здебільшого з метою візуальної підтримки навчального заняття, і в меншій мірі спрямовані на їх активне самостійне використання учнями для власного розвитку, пошуку розв’язків проблеми чи активізації пізнавальної діяльності, що вказує на потребу педагогів у підвищенні рівня цифрової грамотності, опануванні ними сучасних методик ІКТ-навчання та застосування їх в освітньому процесі.   
3.2. Постійне підвищення Професійного рівня і Педагогічної майстерності Педагогічних працівниківПедагогічні працівники закладу освіти забезпечують власний професійний розвиток, обираючи різну кількість видів, форм та напрямів підвищення своєї професійної майстерності з урахуванням освітніх потреб учнів і чинного законодавства. У закладі освіти на засіданні педагогічної ради розглядаються питання про підведення підсумків та визнання результатів підвищення кваліфікації, затверджується перспективний план підвищення кваліфікації на наступний рік. У закладі розроблено та затверджено Положення про порядок визнання результатів підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладу. У закладі освіти проводиться робота щодо підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності вчителів. Педагогічні працівники забезпечують власний професійний розвиток, обирають види, форми, напрями підвищення професійної майстерності, у тому числі щодо методики роботи з учнями з ООП. Аналіз анкетування педагогічних працівників показав, що 81,3% підвищують кваліфікацію при комунальному закладі «Житомирський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників», 50% –вебінари на освітніх платформах, 75% – онлайн-курси, 50% – тренінги, майстер-класи, методичні семінари. Крім того, більшість педагогів (56,3%) під час анкетування зазначили, що підвищують свій професійний рівень, у тому числі, шляхом самоосвіти. Керівництво закладу узагальнює, аналізує процес та результат підвищення кваліфікації педагогічних працівників. На засіданнях педагогічної ради розглядається питання підвищення кваліфікації вчителів, розвитку їх творчої ініціативи, професійної майстерності, приймаються рішення щодо визнання результатів підвищення кваліфікації.   За результатами вивчення документації з’ясовано, що закладом освіти здійснюється інноваційна діяльність.  Щороку учні школи беруть участь у конкурсі-захисті науково-дослідних робіт учнів-членів МАН України.  Педагогічні працівники здійснюють інноваційну освітню діяльність на рівні закладу освіти: залучають учнів до участі у Всеукраїнському конкурсі «Кенгуру», «Левеня» тощо), впроваджують інноваційні технології в освітній процес, організовують роботу над індивідуальними методичними темами. Учителі закладу не забезпечують участі у фахових конкурсах, не залучаються у якості освітніх експертів.
3.3. Налагодження співпраці з учнями, їх батьками,працівниками закладу освітиСпостереження за навчальним заняттям засвідчує, що більшість педагогічних працівників вислуховують і сприймають думку учнів. Педагоги співпрацюють на засадах партнерства та застосовують елементи особистісно орієнтованого підходу. У закладі проводиться робота щодо налагодження співпраці із учнями, їх батьками, працівниками закладу освіти. Переважна більшість батьків зазначила, що їх думка враховується при прийнятті важливих рішень. Співпраця з батьками відбувається в різноманітних формах (батьківські збори, індивідуальні консультації, батьківські групи в соцмережах. Батьки отримують інформацію про діяльність закладу:  53,7 % – батьківські збори, 61 %–із спільнот у соціальних мережах, 7,3 % – сайт закладу, 73,2 % –інформація класного керівника. У закладі діє учнівське самоврядування, пропозиції учнів та батьківського активу враховуються при складанні річного плану роботи закладу, плану виховної роботи,оформленні кабінетів та коридорів, обговоренні питань щодо освітнього процесу, протидії булінгу, дотримання правил поведінки тощо. У закладі налагоджено педагогічну співпрацю, діють методичні об’єднання, педагогічна рада (100 % педагогів вважають, що педрада діє системно і ефективно), практикуються наставництво, взаємовідвідування уроків, показові уроки та відкриті виховні заходи, наради, неформальні зустрічі.   Спілкування з батьками здобувачів освіти відбувається у різних формах: індивідуальне спілкування (100%), батьківські збори (56,3%), соціальні мережі, сайт закладу освіти. У закладі освіти сплановано та реалізовано в різних формах заходи, що передбачають конструктивну співпрацю учасників освітнього процесу.  Більшість батьків стверджують, що педагоги закладу освіти забезпечують зворотний зв’язок  із ними.     
3.4. Організація педагогічної діяльності та навчання учнів на засадах академічної доброчесностіУ закладі організовується робота щодо навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності. У закладі розроблено, схвалене педагогічною радою та оприлюднено на сайті закладу Положення про академічну доброчесність учасників освітнього процесу Новозаводського закладу загальної середньої освіти. Переважна більшість здобувачів освіти та всі педагоги стверджують, що вони поінформовані про необхідність дотримання академічної доброчесності. Але у кабінетах та коридорах відсутні інформаційні матеріали з питань академічної доброчесності. Спостереження за навчальними заняттями засвідчило, що педагогічні працівники діють переважно на засадах академічної доброчесності при підготовці до уроків, оцінюють учнів об’єктивно і справедливо, інформують їх про дотримання базових засад та принципів академічної доброчесності під час проведення навчальних занять, у позаурочній діяльності. Але не всі вчителі розробляють індивідуальні чи групові завдання, які унеможливлюють списування, зазначають використані джерела при підготовці до уроків та підготовці методичних матеріалів.    За результатами анкетування переважна більшість учнів зазначила, що педагоги проводять бесіди про важливість дотримання академічної доброчесності, неприпустимість списування та плагіату, необхідність  указувати джерела інформації, які використовуються: так, регулярно проводяться – 51,9%так, але не регулярно – 44,4%    Однак, у ході проведення самооцінювання були виявлені проблеми з недотримання окремими учителями принципів академічної доброчесності під час оцінювання навчальних досягнень учнів.  

Рівні оцінювання

Висога/правилоРівень освітньої діяльності
3.1достатній
3.2вимагає покращення
3.3достатній
3.4достатній
За напрямом 1:  достатній

Педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу освіти

Критерії оцінюванняІндикатори оцінюванняМетоди збору інформаціїІнструментарій, що буде використано для оцінюванняРезультати оцінювання
1234ВДВПН
Напрям 3. Педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу освіти
Вимога 3.1. Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти
3.1.1. Педагогічні працівники планують свою діяльність, аналізують її результативність3.1.1.1. Частка вчителів, які використовують календарно-тематичне планування, що відповідає освітній програмі закладу освіти3.1.1.1. Спостереження (навчальне заняття).
Опитування (анкетування педагогічних працівників)
1. Форма спостереження за навчальним заняттям (п. 10).
2. Анкета для педагогічних працівників (п. 4)
  +         +  
3.1.2. Педагогічні працівники застосовують освітні технології, спрямовані на формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти3.1.2.1. Частка педагогічних працівників, які використовують освітні технології, спрямовані на оволодіння здобувачами освіти ключовими компетентностями та наскрізними уміннями3.1.2.1. Спостереження (навчальне заняття)Форма спостереження за навчальним заняттям (п. 1)     +  
3.1.3. Педагогічні працівники беруть участь у формуванні та реалізації індивідуальних освітніх траєкторій для здобувачів освіти (за потреби)3.1.3.1. Педагогічні працівники беруть участь у розробленні індивідуальних освітніх траєкторій, зокрема – складають завдання, перевіряють роботи, надають консультації, проводять оцінювання навчальних досягнень3.1.3.1. Вивчення документації.

1. Форма вивчення документації (п. 3.1.3.1).

  +  
3.1.4. Педагогічні працівники створюють та/або використовують освітні ресурси (електронні презентації, відеоматеріали, методичні розробки, веб-сайти, блоги тощо)3.1.4.1. Частка педагогічних працівників, які створюють та використовують власні освітні ресурси, мають публікації професійної тематики та оприлюднені методичні розробки3.1.4.1. Опитування (анкетування педагогічних працівників)1. Анкета для педагогічних працівників (п. 7)   + 
3.1.5. Педагогічні працівники сприяють формуванню суспільних цінностей у здобувачів освіти у процесі їх навчання, виховання та розвитку3.1.5.1. Учителі, які використовують зміст предмету (курсу), інтегрованих змістових ліній для формування суспільних цінностей, виховання патріотизму3.1.5.1. Спостереження (навчальне заняття)Форма спостереження за навчальним заняттям (питання 1 п. 4)  +  
3.1.6. Педагогічні працівники використовують інформаційно-комунікаційні технології в освітньому процесі3.1.6.1. Частка педагогічних працівників, які застосовують інформаційно-комунікаційні технології в освітньому процесі3.1.6.1. Спостереження (навчальне заняття)Форма спостереження за навчальним заняттям (п. 5, 11)  +  
У цілому за вимогою 3.1:  +  
Вимога 3.2. Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників
3.2.1. Педагогічні працівники сприяють формуванню, забезпечують власний професійний розвиток і підвищення кваліфікації, у тому числі щодо методик роботи з дітьми з особливими освітніми потребами3.2.1.1. Частка педагогічних працівників закладу освіти, які обирають різні види, форми і напрямки підвищення рівня своєї професійної майстерності3.2.1.1. Вивчення документації.
Опитування (анкетування педагогічних працівників)
1. Форма вивчення документації (п. 3.2.1.1).
2. Анкета для педагогічних працівників (пп.  2,3)
  +             +  
3.2.2. Педагогічні працівники здійснюють інноваційну освітню діяльність, беруть участь у освітніх проектах, залучаються до роботи як освітні експерти3.2.2.1. Педагогічні працівники беруть участь в інноваційній роботі (розроблення/адаптація, впровадження освітніх технологій, експериментальна робота), ініціюють та/або реалізують освітні проекти3.2.2.1. Вивчення документації.

1. Форма вивчення документації (п. 3.2.2.1).

   + 
3.2.2.2. Педагогічні працівники здійснюють експертну діяльність3.2.2.2. Вивчення документації.

Форма спостереження   + 
У цілому за вимогою 3.2:   + 
Вимога 3.3. Налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками, працівниками закладу освіти
3.3.1. Педагогічні працівники діють на засадах педагогіки партнерства3.3.1.1. Частка здобувачів освіти, які вважають, що їх думка має значення (вислуховується, враховується) в освітньому процесі3.3.1.1. Опитування (анкетування здобувачів освіти)Анкета для учня/учениці (п. 2)  +  
3.3.1.2. Частка педагогічних працівників, які використовують форми роботи, спрямовані на формування партнерських взаємин зі здобувачами освіти із застосуванням особистісно орієнтованого підходу3.3.1.2. Спостереження (навчальне заняття)Форма спостереження за навчальним заняттям (питання 1 п. 6)  +  
3.3.2. Педагогічні працівники співпрацюють з батьками здобувачів освіти з запитань організації освітнього процесу, забезпечують постійний зворотній зв’язок3.3.2.1. У закладі освіти налагоджена конструктивна комунікація педагогічних працівників із батьками здобувачів освіти в різних формах3.3.2.1. Вивчення документації.
Опитування (анкетування батьків, педагогічних працівників)
1. Форма вивчення документації (п. 3.3.2.1).
2. Анкета для батьків (п.2,3).
3. Анкета для педагогічних працівників (п. 8)
  +         +   +  
3.3.3 У закладі освіти існує практика педагогічного наставництва, взаємонавчання та інших форм професійної співпраці3.3.3.1. Педагогічні працівники надають методичну підтримку колегам, обмінюються досвідом (консультації, навчальні семінари, майстер-класи, конференції, взаємовідвідування занять, наставництво, публікації)3.3.3.1. Вивчення документації.
Опитування (анкетування педагогічних працівників)
1. Форма вивчення документації (п. 3.3.3.1).

2. Анкета для педагогічних працівників (п. 7)
   +         +  
У цілому за вимогою 3.3:  +  
Вимога 3.4. Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності
3.4.1. Педагогічні працівники під час провадження педагогічної та наукової (творчої) діяльності дотримуються академічної доброчесності3.4.1.1. Педагогічні працівники діють на засадах академічної доброчесності3.4.1.1. Спостереження (навчальне заняття).
Опитування). (анкетування педагогічних працівників)
1. Форма спостереження за навчальним заняттям (питання 4 п. 6).
2. Анкета для педагогічних працівників (п. 5)
     +       +  
3.4.2. Педагогічні працівники сприяють дотриманню академічної доброчесності здобувачами освіти3.4.2.1. Частка педагогічних працівників, які інформують здобувачів освіти про правила дотримання академічної доброчесності3.4.2.1. Спостереження (навчальне заняття).
Опитування (анкетування педагогічних працівників, здобувачів освіти)
1. Форма спостереження за навчальним заняттям (питання 5 п. 7).
2. Анкета для педагогічних працівників (п. 5).
3. Анкета для учня/учениці (п. 3)
  +           +     +  
У цілому за вимогою 3.4:  +  
Загалом за напрямом III. Педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу освіти  +  

Звіт та аналіз анкет самооцінки для вчителів, учнів, батьків  Новозаводського ліцею

(2024-2025 н.р.)

І.Звіт про проведене анкетування:

  • Звіт про результати анкетування самооцінки вчителів
  • Звіт про результати анкетування самооцінки учнів
  • Звіт про результати анкетування самооцінки батьків

ІІ. Аналіз анкет самооцінки для вчителів, учнів та батьків Новозаводського ліцею за напрямком «Педагогічна діяльність педагогічних працівників»

І.Звіт про проведене анкетування

Звіт про результати анкетування самооцінки вчителів

            Шляхом анкетування педагогічних працівників ліцею отримано 16 заповнених анкет, в анкетуванні взяли участь 100% педагогічних працівників.

Основні висновки за результатами опитування:

 1. В яких класах Ви викладаєте?

  • 1-4     -18,8%
  • 5-9     – 81,3%
  • 10-11  – 62,5%

2.Яку тематику для професійного зростання Ви обирали упродовж останніх 5 років? (можна обрати кілька варіантів відповідей)

  • законодавче забезпечення освітнього процесу;      -12,5%
  • методичні аспекти викладання предметів та курсів;  -37,5%
  • організація інклюзивної форми навчання; -37,5%
  • форми організації освітнього процесу; -62,5;
  • профілактика та прояви девіантної поведінки здобувачів освіти;-18,8%
  • психологічні особливості роботи зі здобувачами освіти різних вікових категорій;-25%
  • безпечне освітнє середовище;-50%
  • формування у здобувачів освіти громадянської позиції; -43,8%
  • використання інформаційно-комунікаційних технологій в освіті;-18,8%
  • ділове українське мовлення;-6,3%
  • Інше:_________________________________-6,3%

3.За якими формами відбувалося підвищення Вашої професійної кваліфікації? (можна обрати кілька варіантів відповідей)

  • курси ІППО; -81,3%
  • конференції;-0
  • методичні семінари;-62,5%
  • тренінги, майстер-класи;-50%
  • вебінари;-50%
  • онлайн курси;-75%
  • самоосвіта;-56,9%
  • Інше:_______________0

4.Які джерела/ресурси Ви використовуєте при розробленні календарно-тематичного планування? (можна обрати кілька варіантів відповідей)

  • зразки, що пропонуються фаховими виданнями; -31,3%
  • розробки з інтернет-сайтів і блогів, які стосуються викладання предмету;25%
  • рекомендації Міністерства освіти і науки України;-87,5%
  • досвід, запозичений у колег;-37,5%
  • спільна робота з колегами;- 31,3%
  • власний досвід; ;-37,5%
  • Інше:__0

5.Що саме Ви робите для забезпечення академічної доброчесності у своїй професійній діяльності?

  • знайомлю здобувачів освіти з основами авторського права; -25%
  • проводжу бесіди щодо дотримання академічної доброчесності;-37,5%
  • на уроках даю такі завдання, які унеможливлюють списування; -37,5%
  • використовую методичні розробки для формування основ академічної Доброчесності;-31,3%
  • вважаю це зайвим;0
  • Інше:_________0

6. У закладі освіти створені умови для постійного підвищення, тощо.

а) так  -100%

б) переважно так-0

в) іноді-0

г )ні-0

7. Вкажіть у який спосіб Ви поширюєте власний педагогічний досвід?

  • публікації на сайті закладу та/або засновника;-12,5%
  • у блогах;0
  • у професійних спільнотах соціальних мереж; -12,5%
  • у матеріалах та/або виступах конференцій;-31,5%
  • у фахових виданнях;0
  • на освітніх онлайн платформах;-12,5%
  • не маю оприлюднених розробок;-50%
  • Інше:______0

8. Які форми комунікації з батьками Ви використовуєте? (можна обрати кілька варіантів відповідей)

  • батьківські збори; 56,3%
  • індивідуальне спілкування з батьками;100%
  • не бачу сенсу у комунікації з батьками;0
  • Інше:________0
  •  

9..Що перешкоджає  Вашому професійному розвитку?

  • опір з боку керівника;-0
  • відсутність матеріального заохочення з боку керівництва;-0
  • недостатня матеріально-технічна база;-18,8%
  • погані умови праці;-0
  • жодних перешкод.81,3%

Звіт про результати анкетування самооцінки батьків

            Шляхом анкетування батьків отримано 41 заповнена анкета.

1. У якому класі навчається ваша дитина?

  • 1 клас -2,4%
  • 3 клас -7.3%
  • 4 клас -7.3%
  • 5 клас -12,1%
  • 6 клас -17.7%
  • 7 клас -22%
  • 8 клас -19,5%
  • 9 клас -17%
  • 11 клас -19,5%

2.Педагоги закладу освіти забезпечують зворотній зв’язок із Вами?

  • так, завжди;  -39%
  • переважно так; -32%
  • іноді; -19%
  • ні, ніколи.-10%

3. У який спосіб Ви отримуєте інформацію про діяльність закладу освіти ?

( можливо декілька варіантів відповіді)

  • батьківські збори; -53,7%
  • інформація класного керівника;-73,2%
  • спільноти в соціальних мережах;-61%
  • сайт;-7,3%
  • важко отримати інформацію.-4,9%

Звіт про результати анкетування самооцінки учнів

            Шляхом анкетування учнів ліцею отримано 27 заповнених анкет, в анкетуванні взяли участь учнів 8-11 класів

1. У якому класі навчаєтесь?

  • 8 клас  -100%
  •  9 клас -100%
  • 11 клас-100%

2. Ваша думка вислуховується і враховується під час проведення  уроків?

  • так, завжди і в повній мірі враховується;-51,9%
  • враховується з окремих предметів;-29,6%
  • більшість вчителів нав’язують свою думку як єдину правильну;-0
  • у ліцеї думка учнів практично не враховується.-18,5%

3. Проводяться з Вами бесіди про важливість дотримання академічної доброчесності: неприпустимість списування та плагіату, необхідності вказувати джерела інформації, які використовуються тощо? (можливо обрати кілька варіантів відповідей)

  • так, регулярно проводяться;-51,9%
  • так, але нерегулярно;-44,4%
  • тільки на початку навчального року;-0
  • подібні заходи не проводились;-0
  • не розумію, про що йдеться.-3,7%

ПУЛИНСЬКА СЕЛИЩНА  РАДА

ЖИТОМИРСЬКОГО РАЙОНУ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

НОВОЗАВОДСЬКИЙ ЛІЦЕЙ

                                                                                                           Код ЄДРПОУ 22056840

НАКАЗ

02.09.2024  с.Новий Завод  № 122/о

Про проведення самооцінювання  в закладі

за напрямом «Педагогічна діяльність

педагогічних працівників»  у 2024-2025 н.р.

        Відповідно до Законів України «Про освіту» (стаття 41) та «Про повну загальну середню освіту» (стаття 42), Порядку проведення моніторингу якості освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України 16 січня 2020 року № 54, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 лютого 2020 року за № 154/34437, наказу МОНУ «Про затвердження методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у ЗЗСО» від 30.11.2020 №1480, Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в Новозаводському ліцеї, Статуту закладу освіти та з метою розбудови внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти в закладі, постійного підвищення якості освітньої діяльності, використання системного підходу до здійснення моніторингу на всіх етапах освітнього процесу; забезпечення якості реалізації освітніх програм, вдосконалення змісту, форм та методів освітньої діяльності та підвищення рівня об’єктивності оцінювання,

НАКАЗУЮ:

  1. Продовжити системну роботу з розбудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти в закладі та провести у 2024-2025 н.р. самооцінювання якості освітньої діяльності за напрямом «Педагогічна діяльність педагогічних працівників».
  2. Створити команду внутрішніх експертів, які здійснюватимуть у 2024-2025 н.р. самооцінювання якості освітньої діяльності за напрямом «Педагогічна діяльність педагогічних працівників» у такому складі:

    –   Кривульська В.В., директор закладу;

    –   Галицька Л.П., заступник директора ліцею з навчально-виховної роботи;

    –   Герасимчук К.В., вчитель інформатики;

    –   Гаврилюк Л.В., вчитель початкових класів;

    –   Савіцька Л.В., вчитель математики і фізики;

    –   Рудніцька Г.В, вчитель початкових класів;

    –   Прищепа М.І., представника батьківської громадськості;

  • Призначити заступника директора з навчально-виховної роботи Галицьку Л.П. відповідальною особою із забезпечення оперативного керування процесом вивчення напряму «Педагогічна діяльність педагогічних працівників».

4. Відповідальній особі Галицькій Л.П.:

4.1. Провести навчання внутрішніх експертів щодо особливостей проведення самооцінювання внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти до 01.10.2024 року.

4.2. Проінформувати учасників освітнього процесу школи про проведення  у закладі самооцінювання внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та про терміни проведення усіх етапів самооцінювання до 20.09.2024 року.

4.3. Підготувати Програму моніторингових досліджень на 2024-2025 н.р. за напрямом «Педагогічна діяльність педагогічних працівників» до 16.09.2024 року.

4.4. Систематично проводити зустрічі з членами команди внутрішніх експертів щодо визначення і аналізу відповідного компоненту системи забезпечення якості.

4.5. Узагальнити результати самооцінювання та визначити рівень освітньої діяльності закладу освіти до 26.05.2025 року.

4.6. Підготувати висновки і визначити шляхи вдосконалення освітньої діяльності до 02.06.2025 року.

4.7. Розглянути результати самооцінювання напряму «Педагогічна діяльність педагогічних працівників» на засіданні педагогічної ради, обговорити з представниками батьків та учнів та оприлюднити на офіційному сайті школи шляхом включення відповідного розділу до річного звіту керівника закладу до 10.06.2025 року.

4.8. У річному плані роботи на 2025-2026 н.р. передбачити розгляд результатів самооцінювання: виявлені проблемні питання розглядати, виділивши окремий розділ за результатами самооцінювання – як план вдосконалення до 30.06.2025 року.

5. Команді внутрішніх експертів:

5.1. Використовувати такі методи збору інформації як вивчення документації, спостереження за навчальним заняттям, опитування та анкетування (інтерв’ю) всіх учасників освітнього процесу, здійснення моніторингових досліджень результатів оцінювання навчальної діяльності здобувачів освіти.

5.2. Підготувати перелік запитань для проведення анкетування серед педагогічних працівників, батьків та учнів за напрямом «Педагогічна діяльність педагогічних працівників».  до 25.10.2024р.

5.3. Підготувати звіт до 02.06.2025 року за результатами самооцінювання з пропозиціями про удосконалення освітньої діяльності.

6. Заслухати звіт про результати самооцінювання на засіданні педагогічної ради у червні 2025 року та врахувати її рішення при коригуванні  Освітньої програми закладу на 2025-2026 н.р. та річного плану роботи ліцею на 2025-2026 навчальний рік.

7. Оприлюднити звіт про результати самооцінювання та спостереження на сайті закладу до 20.06.2025 року.

8. Контроль за виконанням даного  наказу залишаю за собою.

Директор ліцею                                            Валентина КРИВУЛЬСЬКА

ПУЛИНСЬКА СЕЛИЩНА  РАДА

ЖИТОМИРСЬКОГО РАЙОНУ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

НОВОЗАВОДСЬКИЙ ЛІЦЕЙ

                                                                                                                               Код ЄДРПОУ 22056840

НАКАЗ

03.06.2024  с.Новий Завод  № 94/о

Про підсумки проведення

самооцінювання якості

освітньої діяльності за напрямом

«Система оцінювання здобувачів освіти»

          Відповідно до Законів України «Про освіту» (стаття 41, частини 3 ст.48) та «Про повну загальну середню освіту», Порядку проведення моніторингу якості освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України 16 січня 2020 року №54, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 лютого 2020 року за № 154/34437, Методики оцінювання освітніх і управлінських процесів ЗЗСО, наказу МОНУ «Про затвердження методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у ЗЗСО» від 30.11.2020 №1480, Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в Новозаводському ліцеї, наказу Новозаводського ліцею від 01.09.2023 №88 «Про створення робочої групи та проведення щорічного самооцінювання якості освіти у 2023/2024 н.р.», з метою розбудови внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти в закладі, постійного підвищення якості освітньої діяльності, використання системного підходу до здійснення моніторингу на всіх етапах освітнього процесу протягом грудня-березня було проведено вивчення та самооцінювання системи оцінювання здобувачів освіти робочою групою в складі:

  • Галицька Л.П.-заступник  директора  з  навчально-виховної  роботи (координатор групи);
  • Власенко Н.В.-заступник директора з виховної роботи;

-Башинська Л.М. –вчитель англійської мови;

-Савіцька Л.В.-вчитель математики;

-Гаврилюк Л.В.-вчитель початкових класів;

-Кобилянська Г.П. –вчитель початкових класів

-Герасимчук К.В.-вчитель інформатики.

-Пашківський Ц.С.- член учнівського самоврядування;

-Скрипка К.Р.- член учнівського самоврядування;

            Члени робочої групи протягом грудня-березня проводили спостереження за навчальними заняттями та заповнювали форму спостереження, вивчали навчальну документацію та проводили анкетування учасників освітнього процесу (батьків, педпрацівників, учнів). Результати самооцінювання за напрямом «Система оцінювання здобувачів освіти» узагальнено в довідці (додаток 1).

Виходячи з вищенаведеного,

НАКАЗУЮ:

  1. Затвердити довідку про результати самооцінювання за напрямом «Система оцінювання здобувачів освіти» (додаток 1)

В.Кривульська

  • Результати самооцінювання за напрямом «Система оцінювання здобувачів освіти» розглянути на засіданні педагогічної ради .

В.Кривульська

  • Об’єктивні результати щорічного самооцінювання якості освітньої діяльності закладу в 2023-2024навчальному році за напрямом «Система оцінювання здобувачів освіти» врахувати при складанні річного плану роботи та освітньої програми закладу на 2024-2025 н.р. з метою покращення якості освітньої діяльності закладу

                                                                                           червень 2024 року, робоча група.

  • Результати щорічного самооцінювання якості освітньої діяльності закладу в 2023-2024 навчальному році за напрямом «Система оцінювання здобувачів освіти» врахувати при підготовці щорічного звіту керівника закладу освіти

                                                                                червень 2024 року, В.Кривульська

5. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Директор ліцею                            Валентина КРИВУЛЬСЬКА

Додаток 1

до наказу Новозаводського ліцею

 від 03.06.2024 № 94/о

ДОВІДКА

про підсумки проведення самооцінювання

якості освітньої діяльності за напрямом

«Система оцінювання здобувачів освіти»

          Відповідно до Законів України «Про освіту» (стаття 41, частини 3 ст.48) та «Про повну загальну середню освіту», Порядку проведення моніторингу якості освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України 16 січня 2020 року №54, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 лютого 2020 року за № 154/34437, Методики оцінювання освітніх і управлінських процесів ЗЗСО, наказу МОНУ «Про затвердження методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у ЗЗСО» від 30.11.2020 №1480, Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в Новозаводському ліцеї, наказу Новозаводського ліцею від 01.09.2023 №88 «Про створення робочої групи та проведення щорічного самооцінювання якості освіти у 2023/2024 н.р.», з метою розбудови внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти в закладі, постійного підвищення якості освітньої діяльності, використання системного підходу до здійснення моніторингу на всіх етапах освітнього процесу протягом грудня-березня було проведено вивчення та самооцінювання системи оцінювання здобувачів освіти робочою групою в складі:

  • Галицька Л.П.-заступник  директора  з  навчально-виховної  роботи (координатор групи);
  • Власенко Н.В.-заступник директора з виховної роботи;

-Башинська Л.М. –вчитель англійської мови;

-Савіцька Л.В.-вчитель математики;

-Гаврилюк Л.В.-вчитель початкових класів;

-Кобилянська Г.П. –вчитель початкових класів

-Герасимчук К.В.-вчитель інформатики.

-Пашківський Ц.С.- член учнівського самоврядування;

-Скрипка К.Р.- член учнівського самоврядування;

            Члени робочої групи протягом грудня-березня проводили спостереження за навчальними заняттями та заповнювали форму спостереження, вивчали навчальну документацію та проводили анкетування учасників освітнього процесу (батьків, педпрацівників, учнів). Результати самооцінювання за напрямом «Система оцінювання здобувачів освіти» наведено в таблиці:

Напрям оцінювання 2. СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ
2.1. Наявність відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання їх навчальних досягнень
2.1.1. У закладі освіти оприлюднено критерії, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень у різних формах.              Новозаводський ліцей забезпечує публічність інформації щодо правил, процедур та критеріїв оцінювання (шкільний сайт, навчальні кабінети). У освітній програмі закладу визначено основні процедури оцінювання; вплив на оцінювання сукупності етичних принципів у Положенні про внутрішню систему забезпечення якості освіти Положенні про академічну доброчесність. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у ліцеї включає критерії, правила і процедури, за якими здійснюється оцінювання. Про критерії оцінювання вчителі інформують здобувачів освіти на початку навчального року – 81,3% та перед вивченням кожної теми – 43,8%; пояснюють здобувачам освіти індивідуально – 25% та розміщують критерії оцінювання на сайті ліцею.
Здобувачі освіти отримують інформацію про критерії, правила та процедури оцінювання їхніх навчальних досягнень із сайту закладу, за допомогою усної інформації від педагогічних працівників, інформаційних стендів у навчальних кабінетах та інших приміщеннях закладу.         На уроках здобувачі освіти отримували інформацію про критерії, правила і процедури оцінювання їхніх результатів навчання при виконанні обов’язкових видів робіт, різних організаційних формах навчальних занять від педагогічних працівників. У анкетуванні 84,8% учнів закладу зазначили, що отримують інформацію про критерії, правила і процедури оцінювання навчальних досягнень, 12,1% зазначили, що отримують інформацію у разі звернення до вчителя, 3 % зазначили, що не отримують інформацію.
2.1.2. Учителі застосовують систему оцінювання, спрямовану на реалізацію компетентнісного підходу.        Під час проведення занять більшість вчителів застосовують компетентнісний підхід до оцінювання, надають учням час на обдумування відповіді та забезпечують зворотній зв’язок щодо якості виконаного завдання, супроводжують відповідь учнів уточнювальними запитаннями, спрямовують оцінювання результатів навчання на індивідуальний поступ учня, відзначають досягнення учнів, підтримують в них бажання навчатися, використовують прийоми самооцінювання і взаємооцінювання учнів. Більшість вчителів задають домашні завдання, спрямовані на оволодіння ключовими компетентностями.
2.1.3. Здобувачі освіти вважають, що оцінювання результатів їхнього навчання у закладі освіти є справедливим і об’єктивним За результатами анкетування 60,6% учнів вважають, що їх оцінюють справедливо, 36, 4% – здебільшого справедливо, 3% – оцінюють несправедливо.
2.2. Застосування внутрішнього моніторингу, що передбачає систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти
2.2.1. У закладі освіти систематично проводяться моніторинги результатів навчання здобувачів освіти з усіх предметів (курсів) інваріантної частини.  У закладі освіти систематично проводяться моніторинги результатів навчання здобувачів освіти з усіх предметів (курсів) інваріантної частини. Про що свідчать накази з основної діяльності, річний план роботи закладу, протоколи нарад при директору закладу.
За результатами моніторингів здійснюється аналіз результатів навчання здобувачів освіти, приймаються рішення щодо їх коригування, помітний позитивний результат цих рішень. За результатами моніторингів здійснюється аналіз результатів навчання здобувачів освіти, приймаються рішення щодо їх коригування, помітний позитивний результат цих рішень, зокрема здійснюється аналіз динаміки навчальних досягнень; результати аналізу навчальних досягнень (динаміки) розглядаються на засіданні педагогічної ради, нарадах при керівнику закладу; за результатами аналізу приймаються управлінські рішення; здійснюється моніторинг виконання управлінських рішень.
2.2.2. Переважна більшість вчителів використовують у своїй роботі формувальне оцінювання Переважна більшість вчителів закладу використовують у своїй роботі формувальне оцінювання, здебільшого, це вчителі початкових та 5-6 класів.
2.3. Спрямованість системи оцінювання на формування у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання
2.3.1. Здобувачі освіти отримують необхідну допомогу в навчальній діяльності в різних формах (консультації, індивідуальні завдання, допомога в підготовці до участі в учнівських олімпіадах, науково-дослідницькій діяльності тощо).      Вчителі закладу мотивують учнів до вивчення предмету, створюють ситуацію успіху, беруть участь у розробці індивідуальної освітньої траєкторії для учнів ( за потреби), надають індивідуальні консультації, розробляють різнорівневі завдання та пропонують учням обрати необхідний рівень складності. Особистісний поступ учнів вчителі спостерігають шляхом: аналізу рівня засвоєння учнем навчальної теми, прослідковуть динаміку результатів навчання учня з предмету, з’ясовуть та аналізуть її причини, визначають сильні сторони учня та розвивають їх  та вважать,, що роблять на уроках все можливе, щоб діти вчилися успішно. За результатами анкетування надають підтримку здовучам освіти у їхньому навчанні: консультують -43,8%, проводять додаткові заняття-18,8% , індивідуальні заняття-43,8%, групові консультації-12,5%, впроваджують різнорівневі вправи-56,2%, здійснюю роботу з обдарованою молоддю-31,3%, впроваджують творчі, пошукові завдання-50%, проводять підготовку до ДПА-25%, використовують ІКТ, інтернет ресурси-37,5%, застосовують  в процесі навчання сучасні форми та прийоми для кращого засвоєння матеріалу-37,5%.
Переважна більшість здобувачів освіти відповідально ставиться до процесу навчання, оволодіння освітньою програмою.         На більшій половині відвіданих занять учні працювали із зацікавленням, співпрацювали між собою. Лише на окремих навчальних заняттях учні були пасивними, переважало монологічне мовлення вчителя над діалогічним з учнями.
2.3.2. Переважна більшість учителів використовують самооцінювання та взаємооцінювання здобувачів освіти           Під час проведення уроків більша половина вчителів використовують в системі оцінювання результатів навчання прийоми самооцінювання та взаємооцінювання . Для оцінювання результатів навчання учнів вчителі використовують також: поточне – 87,5%; формувальне – 56.3%; самооцінювання учнями – 56.3%; взаємне оцінювання учнів – 50%; підсумкове – 68.8%; інше (вкажіть, яке саме): діагностичне – За результатами опитування учнів з’ясовано, що вони отримують зворотний зв’язок від учителів у різних формах, а саме: 57,6% – стверджують, що більшість вчителів аргументують виставлені оцінки; 55% – вказують, що більшість вчителів аналізує допущені помилки; 42,3% – зазначають, що більшість педагогічних працівників визначають шляхи покращення результатів навчання; 41% – говорять, що більшість вчителів заохочують до подальшого навчання. 47,6% опитаних здобувачів освіти вважають, що у закладі освіти їхні навчальні досягнення оцінюють з метою визначення рівня знань, умінь і навичок.  12,5% .  

Заступник директора з НВР                                                  Людмила ГАЛИЦЬКА

ПУЛИНСЬКА СЕЛИЩНА  РАДА

ЖИТОМИРСЬКОГО РАЙОНУ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

НОВОЗАВОДСЬКИЙ ЛІЦЕЙ

вул. Шевченка, 45, село Новий Завод,  Житомирський район   Житомирська область 12056, телефон 0972865309

Email: novyzavod-shkola@ukr.net

Код ЄДРПОУ 22056840

______________________________________________________________________

НАКАЗ

01.09.2023  с.Новий Завод  № 88/о

        Відповідно до Законів України «Про освіту» (стаття 41, частини 3 ст.48) та «Про повну загальну середню освіту» (стаття 42), наказу МОНУ «Про затвердження методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у ЗЗСО» від 30.11.2020 №1480, Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в Новозаводському ліцеї, Статуту закладу освіти, інших нормативних документів, з метою розбудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі

НАКАЗУЮ:

1.  З  метою  удосконалення  освітніх  та  управлінських  процесів  провести  щорічне самооцінювання якості освіти та освітньої діяльності:

-за напрямом «Система оцінювання здобувачів освіти»

                                                                       вересень 2023-травень 2024р.

2. Для забезпечення проведення щорічного самооцінювання (за напрямом «Система оцінювання здобувачів освіти» )створити робочу групу у складі:

  • Галицька Л.П.-заступник  директора  з  навчально-виховної  роботи (координатор групи);
  • Власенко Н.В.-заступник директора з виховної роботи;

-Башинська Л.М. –вчитель англійської мови;

-Савіцька Л.В.-вчитель математики;

-Гаврилюк Л.В.-вчитель початкових класів;

-Кобилянська Г.П. –вчитель початкових класів

-Герасимчук К.В.-вчитель інформатики.

-Пашківський Ц.С.- член учнівського самоврядування;

-Скрипка К.Р.- член учнівського самоврядування;

3.Робочій групі:

3.1.  У  своїй  роботі  керуватися  нормативними  документами  МОН  України  та загальними  документами  закладу  освіти  (Положеннями  про внутрішню  систему забезпечення  якості  освіти,  Положенням  про  академічну  доброчесність  педагогічних працівників та здобувачів освіти та Положенням про моніторинг якості освіти у закладі).

3.2.  Для  вивчення  якості  освітньої  діяльності  використовувати  методи збору інформації та інструменти, рекомендовані Державною службою якості  освіти та визначення Положенням про внутрішню систему забезпечення якості освіти.

3.3. Результати щорічного самооцінювання якості освіти та якості освітньої діяльності закладу  узагальнити за напрямом, надати пропозиції щодо  вдосконалення якості освіти освітньої діяльності закладу на 2024/2025 навчальний рік.

червень

4. Відповідальній особі Галицькій Л.П.:

4.1. координувати результативне запровадження внутрішньої системи забезпечення якості;

4.2. систематично проводити навчання з членами робочих груп щодо визначення і аналізу відповідного компоненту системи забезпечення якості;

4.3. узагальнити результати самооцінювання та визначити рівень освітньої діяльності закладу освіти;

4.4. підготувати висновки і визначити шляхи вдосконалення освітньої діяльності.

5. Заслухати звіт про результати самооцінювання на засіданні педагогічної ради у червні 2024 року та врахувати її рішення при коригуванні  освітньої програми та річного плану роботи ліцею на 2024-2025 навчальний рік.

6. Оприлюднити звіт про результати самооцінювання та спостереження на сайті ліцею.

7.Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

Директор ліцею                                     Валентина КРИВУЛЬСЬКА

2. Система оцінювання здобувачів освіти

Критерії оцінюванняІндикатори оцінюванняВідповідальнийТермін виконанняПідсумок
Вимога/правило організації освітніх і управлінських процесів ліцею та внутрішньої системи забезпечення якості освіти: 2.1. Наявність відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання їх навчальних досягнень
2.1.1. Здобувачі освіти отримують від педагогічних працівників інформацію про критерії, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень2.1.1.1. У ліцеї оприлюднюються критерії, правила та процедури оцінювання навчальних досягненьГаврилюк Л.В.Вересень, у терміни проведення конкурсів1. Оприлюднення критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін на інформаційних стендах у класах. 2, Ознайомлення учнів із критеріями оцінювання науково-дослідних робіт, захисту бізнес-ідей, різноманітних конкурсів тощо.  
2.1.1.2. Частка здобувачів освіти, які в ліцеї отримують інформацію про критерії, правила і процедури оцінювання навчальних досягненьВчителі-предметникиПротягом рокуСпостереження за проведенням навчальних занять в усіх класах, конкурсах, захистах наукових робіт тощо.  
2.1.2. Система оцінювання в ліцеї сприяє реалізації компетентнісного підходу до навчання2.1.2.1. Частка педагогічних працівників, які застосовують систему оцінювання, спрямовану на реалізацію компетентнісного підходуКривульська В.В, Галицька Л.П.  Протягом рокуСпостереження за проведенням навчальних занять в усіх класах, застосування системи оцінювання, спрямованої на реалізацію компетентнісного підходу.
2.1.3. Здобувачі освіти вважають оцінювання результатів навчання справедливим і об’єктивним2.1.3.1. Частка здобувачів освіти, які вважають оцінювання результатів їх навчання у ліцеї справедливим і об’єктивнимГалицька Л.П., Савіцька Л.В.Протягом року1. Опитування здобувачів освіти щодо справедливого і об’єктивного оцінювання результатів їх навчання у ліцеї. досягнень ( учні – 61%, батьки – 95%).
Вимога/правило організації освітніх і управлінських процесів ліцею та внутрішньої системи забезпечення якості освіти:  2.2. Застосування внутрішнього моніторингу, що передбачає систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти
2.2.1. У ліцеї здійснюється аналіз результатів навчання здобувачів освіти2.2.1.1. У ліцеї систематично проводяться моніторинги результатів навчання здобувачів освітиГалицька Л.ППротягом року1. Проведення діагностичних та моніторингових контрольних робіт. 2. Аналіз результатів навчання за семестрами та рік. 3. Аналіз динаміки результатів навчання.
2.2.1.2. За результатами моніторингів здійснюється аналіз результатів навчання здобувачів освіти, приймаються рішення щодо їх коригуванняГалицька Л.П.Протягом року1. Аналіз рейтингових показників зультатів навчання учнів за підсумками  семестру, річного оцінювання. 2. Аналіз результатів навчання за семестрами та рік: – наказ від 28.12.2023 № 151/о; – наказ від 24.05.2024 № 87. 4. Аналіз динаміки результатів навчання ( батьківські збори, класні години).
2.2.2. У ліцеї впроваджується система формувального оцінювання2.2.2.1. Педагогічні працівники за допомогою оцінювання відстежують особистісний поступ здобувачів освіти, формують у них позитивну самооцінку, відзначають досягнення, підтримують бажання навчатися, запобігають побоюванням помилитисяАдміністрація  Протягом року1. Спостереження за проведенням навчальних занять. 2. Засідання педагогічної ради «Моделювання структури уроків у контексті компетентністного підходу» від 23.10.2023  № 2;    
2.3.1. Ліцей сприяє формуванню у здобувачів освіти відповідального ставлення до результатів навчання2.3.1.1. Педагогічні працівників надають здобувачам освіти необхідну допомогу в навчальній діяльностіУчителіПротягом року1. Проведення індивідуальних та групових консультацій. 2. Спільне розроблення критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнями та вчителями.
2.3.1.2. Частка здобувачів освіти, які відповідально ставляться до процесу навчання, оволодіння освітньою програмоюАдміністрація  Протягом року1. Опитування здобувачів освіти щодо відповідального ставлення до процесу навчання, оволодіння освітньою програмою ( учні – 81%).
2.3.2. Ліцей забезпечує самооцінювання та взаємооцінювання здобувачів освіти2.3.2.1. Вчителі в системі оцінювання навчальних досягнень використовують прийоми самооцінювання та взаємооцінювання здобувачів освіти. учителі  Протягом року1. Спостереження за проведенням навчального заняття. 2. Оприлюднення найкращих методичних розробок вчителів з питань самооцінювання/ взаємооцінювання навчальної діяльності учнів.

НАПРЯМ ОЦІНЮВАННЯ

Система оцінювання здобувачів освіти

РЕЗУЛЬТАТИ АНКЕТУВАННЯ

ПЕДПРАЦІВНИКІВ  (16 респодентів)

Індикатори оцінюванняТематика запитаньПоказникиРезультатРівень  
Як  Ви оціните освітнє середовище за 4-бальною шкалою (1- дуже погано, 2- погано  , 3 – добре , 4-відмінно)  
2.1.1.2. Частка здобувачів освіти, які в закладі освіти отримують інформацію про критерії, правила і процедури оцінювання навчальних досягнень6. Як здобувачі освіти дінаються про критерії, за якими Ви оцінююте їх навчальні досягнення? інформую здобувачів освіти про критерії оцінювання на початку навчального року;розміщую критерії оцінювання на сайті ліцею;інформую здобувачів освіти про критерії оцінювання перед вивченням кожної теми;пояснюю здобувачів освіти індивідуально;перед виконанням певного виду роботи;не інформую здобувачів освіти; інше________________В-16 Н-0[4б]В
2.1.2.1. Частка педагогічних працівників, які застосовують систему оцінювання, спрямовану на реалізацію компетентнісного підходу3. Для оцінювання здобувачів освіти Ви використовуєте(можна обрати кілька варіантів) поточнеформувальнесамооцінюваннявзаємооцінюванняпідсумковеіншеВ-16 Н-0[4б]В
9. Чи застосовуєте компетентнісні завдання для оцінювання результатів навчання учнів? ТакІнколиНі  В-14 ВП-1 Н-1[4б]В
2.3.1.1. Педагогічні працівників надають здобувачам освіти необхідну допомогу в навчальній діяльності2. Яку підтримку Ви надаєте здобувачам освіти у їхньому навчанні? КонсультуюПроводжу додаткові заняттяПроводжу індивідуальні заняттяПроводжу групові консультаціїВпроваджую різнорівневі вправиЗдійснюю роботу з обдарованою молоддюСтворюю наочність самостійноСтворюю проектиВпроваджую творчі, пошукові завданняПроводжу підготовку до ДПАВикористовую ІКТ, інтернет ресурсиЗастосовую в процесі навчання сучасні форми та прийоми для кращого засвоєння матеріалуІнше_____В-16 Н-0[4б]В
2.3.2.1. Педагогічні працівники в системі оцінювання навчальних досягнень використовують прийоми самооцінювання та взаємооцінювання здобувачів освіти10.Чи запроваджуєте Ви самооцінювання учнів? ТакІнколиНіВ-13 ВП-3 Н-0[4б]В
11.Чи запроваджуєте Ви взаємооцінювання учнів? ТакІнколиНіВ-9 ВП-7 Н-0[3б]Д

РЕЗУЛЬТАТИ АНКЕТУВАННЯ

УЧНІВ  (33 респодентів)

Індикатори оцінюванняТематика запитаньПоказникиРезультатРівень  
Як  Ви оціните освітнє середовище за 4-бальною шкалою (1- дуже погано, 2- погано  ,    3 – добре ,4-відмінно)  
2.1.1.1. У закладі оприлюднено критерії, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень3. Чи оприлюднюються у ліцеї критерії оцінювання навчальних досягнень? такпереважно такпереважно нініВ-23 Д-5 ВП-3 Н-2[3б]Д
2.1.1.2. Частка здобувачів освіти, які в закладі освіти отримують інформацію про критерії, правила і процедури оцінювання навчальних досягнень4. Ви отримуєте інформацію про критерії, , правила і процедури оцінювання навчальних досягнень? так, отримую;так, отримую, але тільки у разі звернення до вчителя;не отримую, навіть у разі звернення до вчителя;не отримуюВ-28 Д-4 ВП-1 Н-0  [4б]В
2.1.3.1. Частка здобувачів освіти, які вважають оцінювання результатів їх навчання у закладі освіти справедливим і об’єктивним5. Наскільки вчителі справедливо оцінюють Ваші навчальні досягнення? оцінюють справедливо;у більшості випадків оцінюють справедливо;у більшості випадків оцінюють несправедливо;оцінюють несправедливо.  В-20 Д-12 ВП-1 Н-0[3б]Д
2.3.1.1. Педагогічні працівників надають здобувачам освіти необхідну допомогу в навчальній діяльності1.Учителі мене підтримують такпереважно такпереважно нініВ-19 Д-11 ВП-1 Н-2[3б]Д
2.Учителі вірять у мене і мої успіхи такпереважно такпереважно ніні  В-17 Д-11 ВП-1 Н-4[3б]Д
4.На моє прохання вчителі мені допомагають такпереважно такпереважно ніні  В-19 Д-11 ВП-1 Н-2[3б]Д
2.3.1.2. Частка здобувачів освіти, які відповідально ставляться до процесу навчання, оволодіння освітньою програмою11. Вкажіть твердження, з яким Ви найбільш погоджуєтесь: я відповідально ставлюсь до навчання, усвідомлюю його важливість для подальшого життя, мій ліцей цю відповідальність розвиває;я відповідально ставлюсь до навчання, усвідомлюю його важливість для подальшого життя, але ліцей цю відповідальність не розвиває;освітній процес у моєму ліцеї не сприяє відповідальному ставленню до навчання, відповідально ставлюся до вивчення деяких предметів;вважаю, що ліцей не готує випускника до життя, тому у мене відповідальність за результати навчання відсутня.  В-21 Д-6 ВП-3 Н-3[3б]Д
2.3.2.1. Педагогічні працівники в системі оцінювання навчальних досягнень використовують прийоми самооцінювання та взаємооцінювання здобувачів освіти6. Наскільки доступно вчителі пояснюють і аргументують виставлення оцінок? вчителі ще до початку оцінювання завжди пояснюють, за що я можу отримати ту чи іншу оцінку, а після оцінювання завжди її обґрунтовують;вчителі переважно пояснюють вимоги до оцінювання, аргументують оцінку лише на моє прохання;вчителі дуже рідко попередньо пояснюють вимоги до оцінювання, не завжди аргументують оцінку навіть на моє прохання;вчителі ніколи не пояснюють вимоги до оцінювання, відмовляються обґрунтувати виставлену оцінку навіть на моє прохання.      В-19 Д-13 ВП-1 Н-0[3б]Д

РЕЗУЛЬТАТИ АНКЕТУВАННЯ

БАТЬКІВ (24 респодентів)

Індикатори оцінюванняТематика запитаньПоказникиРезультатРівень  
Як  Ви оціните освітнє середовище за 4-бальною шкалою (1- дуже погано, 2- погано  ,    3 – добре ,4-відмінно)  
2.1.1.1. У закладі оприлюднено критерії, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень2. Ви отримуєте інформацію про  критерії, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень  вашої дитини? ТакНі  В-21 Н-3[4б]В  
2.1.1.2. Частка здобувачів освіти, які в закладі освіти отримують інформацію про критерії, правила і процедури оцінювання навчальних досягнень3. Чи знаєте Ви критерії  оцінювання навчальних досягнень  вашої дитини? ТакНі  В-22 Н-2[4б]В
2.1.3.1. Частка здобувачів освіти, які вважають оцінювання результатів їх навчання у закладі освіти справедливим і об’єктивним4. Наскільки учителі справедливо оцінюють  навчальні  досягнення   вашої дитини? Цілком справедливо;Достатньо справедливо;Несправедливо.  В-14 Д-10 Н-0[3б]Д
2.3.1.1. Педагогічні працівників надають здобувачам освіти необхідну допомогу в навчальній діяльності6.Чи допомагають учителі у навчанні учню, якщо у нього виникають труднощі? Так, допомагають;Допомагають не завжди;Не допомагають.  В-21 ВП-2 Н-1[4б]В

Спостереження

Орієнтовні рівні якості освітніх та управлінських процесів
для самооцінювання закладу освіти

Рівні оцінювання якості освітньої діяльності закладу освітиВідповідальні
Перший (високий)Другий (достатній)Третій
(вимагає покращення)
Четвертий (низький)
Напрям оцінювання 2. СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ 
2.1. Наявність відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання їх результатів навчання
2.1.1. Критерії, правила та процедури оцінювання результатів навчання оприлюднено у різних формах2.1.1. Критерії оцінювання результатів навчання оприлюднено в різних формах, а правила і процедури оцінювання висвітлено на сайті закладу освіти та/або в змісті освітньої програми2.1.1. Критерії, правила та процедури оцінювання результатів навчання оприлюднено лише на сайті закладу освіти (наприклад, у змісті освітньої програми)2.1.1. Критерії, правила та процедури оцінювання результатів навчання учнів не оприлюдненоВласенко Н.В.
Здобувачі освіти отримують інформацію про критерії, правила та процедури оцінювання їхніх результатів навчання із сайту закладу, в усній формі від педагогічних працівників за допомогою інформаційних стендів у навчальних кабінетах та інших приміщеннях закладуБільшість здобувачів освіти отримують інформацію про критерії, правила та процедури оцінювання їхніх результатів навчання визначеним у закладі способом, у тому числі від педагогічних працівниківБільшість здобувачів освіти не отримують інформацію, у тому числі й від педагогічних працівників, про критерії, правила і процедури оцінювання їхніх результатів навчанняЗдобувачі освіти практично не отримують інформацію, у тому числі й від педагогічних працівників, про критерії, правила і процедури оцінювання їхніх результатів навчанняКривульська В.В.
2.1.2. Система оцінювання у закладі освіти ґрунтується на  компетентнісному підході. Вчителі застосовують різні прийоми формувального оцінювання результатів навчання учнів2.1.2. Система оцінювання у закладі освіти ґрунтується на компетентнісному підході. Переважна більшість учителів застосовують різні прийоми формувального оцінювання результатів навчання учнів2.1.2. Система оцінювання у закладі освіти не враховує всіх вимог компетентнісного підходу. Більшість учителів застосовують елементи формувального оцінювання результатів навчання учнів2.1.2. Здебільшого вчителі не застосовують систему оцінювання, що ґрунтується на компетентнісному підході, не застосовують формувальне оцінюванняКривульська В.В.
2.1.3.Здобувачі освіти вважають, що оцінювання результатів їхнього навчання у закладі освіти є справедливим і об’єктивним2.1.3. Переважна більшість здобувачів освіти вважають оцінювання результатів їхнього навчання в закладі освіти справедливим і об’єктивним2.1.3. Більшість опитаних здобувачів освіти вважають оцінювання їхніх результатів навчання в закладі освіти справедливим і об’єктивним2.1.3. Менше половини здобувачів освіти вважають оцінювання результатів їхнього навчання в закладі освіти справедливим і об’єктивнимГаврилюк Л.В.
2.2. Застосування внутрішнього моніторингу, що передбачає систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти 
2.2.1. У закладі освіти визначено порядок проведення внутрішнього моніторингу для дослідження стану і результатів навчання здобувачів освіти  та освітньої діяльності закладу освіти. Систематично проводяться моніторинги результатів навчання здобувачів освіти з усіх предметів (курсів) інваріантної частини2.2.1. У закладі освіти проводиться внутрішній моніторинг результатів навчання здобувачів освіти (не менше ніж двічі упродовж навчального року з усіх предметів (курсів) інваріантної частини2.2.1. Моніторинги проводяться  один-два рази за навчальний рік із визначених закладом освіти предметів (курсів)2.2.1. Моніторинги не проводились або проводились не кожного навчального рокуСавіцька Л.В.
За результатами моніторингів здійснюється аналіз результатів навчання здобувачів освіти, визначаються чинники впливу на отриманий результат, приймаються рішення щодо їх коригування, помітний позитивний результат цих рішень (наявна позитивна динаміка в показниках розвитку здобувачів освіти)За результатами моніторингів здійснюється аналіз результатів навчання здобувачів освіти, приймаються рішення щодо їх коригування  За результатами моніторингів здійснюється аналіз результатів навчання здобувачів освіти    Результати моніторингів лише зафіксовані, аналіз не здійснювався      Кобилянська Г.П.
2.2.2. Впроваджена система формувального оцінювання сприяє особистісному поступу здобувачів освіти, формує у них позитивну самооцінку. Переважна більшість вчителів використовують у своїй роботі формувальне оцінювання (відстежують особистісний поступ здобувачів освіти, формують у них позитивну самооцінку, відзначають досягнення, підтримують бажання навчатися, запобігають побоюванням помилитися)2.2.2. Впроваджена система формувального оцінювання сприяє особистісному поступу здобувачів освіти. Більшість учителів використовують у своїй роботі формувальне оцінювання, відстежують особистісний поступ здобувачів освіти, формують у них позитивну самооцінку, відзначають досягнення, підтримують бажання навчатися, запобігають побоюванням помилитися2.2.2. Окремі вчителі використовують у своїй роботі формувальне оцінювання (відстежують особистісний поступ здобувачів освіти, формують у них позитивну самооцінку, відзначають досягнення, підтримують бажання навчатися, запобігають побоюванням помилитися)2.2.2. Учителі не використовують у своїй роботі формувальне оцінювання (не відстежують особистісний поступ здобувачів освіти, формують у них позитивну самооцінку, не відзначають досягнення, не підтримують бажання навчатися, не запобігають побоюванням помилитися)Галицька Л.П.
2.3. Спрямованість системи оцінювання на формування у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання 
2.3.1. Заклад освіти сприяє формуванню у здобувачів освіти відповідального ставлення до результатів навчання2.3.1. Заклад освіти сприяє формуванню у здобувачів освіти відповідального ставлення до результатів навчання2.3.1. У закладі освіти майже не передбачено ситуацій вибору рівня навчальних завдань і напрямів навчальної діяльності2.3.1. У закладі освіти не передбачено ситуацій вибору в освітній діяльності для учнів    Башинська Л.М.
Здобувачі освіти отримують можливість вибору рівня навчальних завдань і напрямів навчальної діяльності. Здобувачі освіти отримують необхідну допомогу в навчальній діяльності в різних формах (консультації, індивідуальні завдання, допомога у підготовці до участі в учнівських олімпіадах, науково-дослідницькій діяльності тощо). Переважна більшість здобувачів освіти відповідально ставиться до процесу навчанняЗдобувачі освіти отримують можливість вибору  рівня навчальних завдань і напрямів навчальної діяльності та необхідну допомогу в навчальній діяльності. Більшість здобувачів освіти відповідально ставиться до процесу навчанняБлизько половини здобувачів освіти отримують необхідну допомогу в навчальній діяльності.  Окремі здобувачі освіти відповідально ставляться до процесу навчання  Менше третини здобувачів освіти отримують необхідну допомогу в навчальній діяльності. У здобувачів освіти не сформовано відповідальне ставлення до процесу навчанняГерасимчук К.В
2.3.2. Заклад освіти забезпечує розвиток в учнів уміння самооцінювання та самомотивації. Переважна більшість учителів організовують самооцінювання та взаємооцінювання здобувачів освіти2.3.2. Близько половини учителів систематично організовують самооцінювання та взаємооцінювання здобувачів освіти2.3.2. Окремі вчителі організовують самооцінювання та взаємооцінювання здобувачів освіти2.3.2. У закладі освіти майже не організовуєтьсясамооцінювання та взаємооцінювання здобувачів освіти або використовується в поодиноких випадкахГалицька Л.П.

Звіт та аналіз анкет самооцінки для вчителів, учнів, батьків  Новозаводського ліцею

(2023-2024 н.р.)

І.Звіт про проведене анкетування:

  • Звіт про результати анкетування самооцінки вчителів
  • Звіт про результати анкетування самооцінки учнів
  • Звіт про результати анкетування самооцінки батьків

ІІ. Аналіз анкет самооцінки для вчителів, учнів та батьків Новозаводського ліцею за напрямком «Система оцінювання здобувачів освіти»

І.Звіт про проведене анкетування

Звіт про результати анкетування самооцінки вчителів

            Шляхом анкетування педагогічних працівників ліцею отримано 16 заповнених анкет, в анкетуванні взяли участь 100% педагогічних працівників.

Основні висновки за результатами опитування:

1. В яких класах Ви викладаєте?

  • 1-4  -25%
  • 5-9-81,3%
  • 10-11- 62,5%

  2. Яку підтримку Ви надаєте здобувачам освіти у їхньому навчанні? (можна обрати кілька варіантів відповідей)  

  • Консультую -43,8%
  • Проводжу додаткові заняття-18,8%
  • Проводжу індивідуальні заняття-43,8%
  • Проводжу групові консультації-12,5%
  • Впроваджую різнорівневі вправи-56,2%
  • Здійснюю роботу з обдарованою молоддю-31,3%
  • Створюю наочність самостійно-31,3%
  • Створюю проекти-18,8%
  • Впроваджую творчі, пошукові завдання-50%
  • Проводжу підготовку до ДПА-25%
  • Використовую ІКТ, інтернет ресурси-37,5%
  • Застосовую в процесі навчання сучасні форми та прийоми для кращого засвоєння матеріалу-37,5%
  • Інше____________________________________________________________________________

 3.  Для оцінювання здобувачів освіти Ви використовуєте: (можна обрати кілька варіантів відповідей)  

  • Поточне-87,5%
  • Формувальне-56,3%
  • Самооцінювання-56,3%
  • взаємооцінювання учнів-50%
  • підсумкове-68,85
  • інше_(діагностичне,тематичне,)__12,5%

4.  Які форми роботи Ви використовуєте для впровадження формувального оцінювання?  

  • словесне оцінювання-62,5%
  • портфоліо-18,8%
  • листи самооцінки-18,8%
  • зворотній зв’язок-62,5%
  • інше____(взаємооцінювання)6,3%

  5. Які критерії оцінювання Ви використовуєте для предмету (предметів), які викладаєте?  

  • розробляю власні;-6,3%
  • розробляю власні, в тому числі спільно з дітьми-6,3%
  • адаптую критерії МОН до умов роботи закладу-37,5%
  • використовую виключно рекомендації МОН-62,5%
  • вважаю, що критерії мені не потрібні-0

  6. Як здобувачі освіти дізнаються про критерії, за якими Ви оцінюєте їх навчальні досягнення? (можна обрати кілька варіантів відповідей)  

  • інформую здобувачів освіти про критерії оцінювання на початку навчального року;-81,3%
  • розміщую критерії оцінювання на сайті ліцею-37,5%
  • інформую здобувачів освіти про критерії оцінювання перед вивченням кожної теми-43,8%
  • пояснюю здобувачів освіти індивідуально-25%
  • перед виконанням певного виду роботи-50%
  • не інформую здобувачів освіти-0
  • інше_____________-0

7. Що таке компетентнісні завдання?

  • спеціально створена дидактична конструкція, яка використовується з метою формування або перевірки предметних і ключових компетентностей. -75%
  • спеціально створена дидактична конструкція, яка використовується з метою формування або перевірки досягнень учня.-25%

8. Чи розробляєте Ви компетентнісні завдання?

  • Так-68,8%
  • Ні-6,3%
  • Інколи-25%

9. Чи застосовуєте компетентнісні завдання для оцінювання результатів навчання учнів?

  • Так-87,5%
  • Ні-6,3%
  • Інколи-6,2

10. Чи запроваджуєте Ви самооцінювання учнів?

  • Так-81,3%
  • Інколи-18,7
  • Ні-0

11. Чи запроваджуєте Ви взаємооцінювання учнів?

  • Так-56,3%
  • Інколи-43,7%
  • Ні-0

 12.  Що Ви робите для того, щоб запобігати випадкам порушень академічної доброчесності серед здобувачів освіти (списування, плагіат, фальсифікація тощо)? (можна обрати кілька варіантів відповідей)  

  • знайомлю здобувачів освіти з основами авторського права;-43,8%
  • проводжу бесіди щодо дотримання академічної доброчесності;-62,5%
  • на уроках даю такі завдання, які унеможливлюють списування;-37,5%
  • використовую методичні розробки для формування основ академічної доброчесності-0
  • вважаю це зайвим;-0
  • інше______6,3%

 13.  Як Ви оціните запитання: “Я володію методами та інструментами формувального оцінювання”   

  •  Так    -31,3%
  • Переважно так-68,7%
  • Переважно ні-0
  • Ні-0

  14. Чи є необхідність у проведенні тренінгів, майстер-класів щодо використання різних форм оцінювання навчальних досягнень?  

  • Так-43,8%
  • Ні-12,5%
  • Займусь самоосвітою.-43,7%


Звіт про результати анкетування самооцінки учнів

Шляхом анкетування здобувачів освіти одержано 33 заповнених анкет (7-11 кл.)

2. Чи подобається тобі навчатись у ліцеї?

  • так;-54,5%%
  • переважно так-33,3%
  • переважно ні;-9,2%
  • ні.-3%

3. Чи  оприлюднюються у ліцеї критерії оцінювання навчальних досягнень?

  • Так-69,7%
  • переважно так;-15,2%
  • переважно ні;-9,1%
  • ні.-6%

4. Ви отримуєте інформацію про критерії, правила оцінювання навчальних досягнень?

  • так, отримую; 84,8%
  • так, отримую, але тільки у разі звернення до вчителя; 12,2%
  • не отримую, навіть у разі звернення до вчителя;-3%
  • не отримую.-0

5. Наскільки вчителі справедливо оцінюють Ваші навчальні досягнення?

  • оцінюють справедливо;-60,6%
  • у більшості випадків оцінюють справедливо;36,4%
  • у більшості випадків оцінюють несправедливо;-3%
  • оцінюють несправедливо.-0

  6. Наскільки доступно вчителі пояснюють і аргументують виставлення
оцінок?

  • вчителі ще до початку оцінювання завжди пояснюють, за що я можу отримати ту чи іншу оцінку, а після оцінювання завжди її обґрунтовують;-57,6%
  • вчителі переважно пояснюють вимоги до оцінювання, аргументують оцінку лише на моє прохання;-39,4%
  • вчителі дуже рідко попередньо пояснюють вимоги до оцінювання, не завжди аргументують оцінку навіть на моє прохання;-3%
  • вчителі ніколи не пояснюють вимоги до оцінювання, відмовляються обґрунтувати виставлену оцінку навіть на моє прохання.-0

7. Чи здійснюєте Ви самооцінювання результатів своєї роботи під час
занять?

  • так, постійно-21,2%
  • здебільшого так-42,4%%
  • ні-36,4%

8. У ліцеї оцінюють Ваші результати навчання з метою:

  • відстеження Вашого індивідуального прогресу у навчанні;-27,3%
  • визначення рівня Ваших знань, умінь і навичок;-90,9%
  • для відтворення матеріалу підручника;9,1%
  • мені не відомо, з якою метою;-3%
  • оцінка використовується як інструмент покарання.-0

9. Від кого (чого) залежать Ваші результати навчання?
(можна обрати декілька варіантів відповідей)

  • виключно від моєї праці та наполегливості;-66,7%
  • від моєї праці та батьків, які мотивують мене до навчання;-21,2%
  • від рівня викладання;-33,3%
  • від більш поблажливого ставлення вчителів;12,12%
  • від моїх однокласників, які допомагатимуть мені на уроках та з домашніми завданнями;
  • від погодних умов;-3%
  • від об’єктивного/необ’єктивного оцінювання моїх навчальних досягнень.-3%

10. Ваша думка вислуховується і враховується вчителями під час проведення уроків?

  • так, враховується з більшості навчальних предметів;72,7%
  • враховується з окремих навчальних предметів;-18,2%
  • більшість вчителів нав’язують свою думку як єдино правильну;-9,1%
  • у ліцеї думка учнів практично не враховується.-0

11. Вкажіть твердження, з яким Ви найбільше погоджуєтесь:

  • я відповідально ставлюсь до навчання, усвідомлюю його важливість для подальшого життя, мій ліцей цю відповідальність розвиває;-63,6%
  • я відповідально ставлюсь до навчання, усвідомлюю його важливість для подальшого життя, але ліцей цю відповідальність не розвиває;-18,2%
  • освітній процес у моєму ліцеї не сприяє відповідальному ставленню до навчання, відповідально ставлюся до вивчення деяких предметів;9,1%
  • вважаю, що ліцей не готує випускника до життя, тому у мене відповідальність за результати навчання відсутня.-9,1%

12. Наскільки Ви погоджуєтеся з наступними твердженнями?

     Твердження  ТакПереважно так  Переважно  ні    Ні
Учителі мене підтримують57,6%  33,3%3%6,1%
Учителі вірять у мене і мої успіхи51,5%33,3%3%12,12
Учителі мене поважають57,6%  33,3%6,1%9,1%
На моє прохання вчителі мені допомагають57,6%  33,3%3%6,1%

Звіт про результати анкетування самооцінки батьків

            Шляхом анкетування здобувачів освіти одержано 24 заповнених анкет.

1. У якому класі навчається ваша дитина?

  • 2 клас-8,3%
  • 3 клас-16,6%
  • 4 клас-
  • 5 клас-20,8%
  • 6 клас-4,2%
  • 7 клас-
  • 8 клас-16,6%
  • 9 клас-4,2%
  • 10 клас-25%

11 клас-4,2%

2. Ви отримуєте інформацію про критерії, правила і процедури оцінювання навчальних досягнень вашої дитини?

  • Так-87,5%
  • Ні-12,5%

3. Чи знаєте Ви критерії оцінювання навчальних досягнень своєї дитини?

  • Так-91,6%
  • Ні-8,4%

4. Наскільки учителі справедливо оцінюють навчальні досягнення вашої дитини?

  • Цілком справедливо;-58,3%
  • Достатньо справедливо;41,7%
  • Несправедливо.-0

5. Чи отримуєте ви зворотній зв’язок від учителів щодо навчання?

  • Так, отримую;-79,2%
  • Отримую лише за особистим запитом;16,6%
  • Не отримую.-4,2%

6. Чи допомагають учителі  у навчанні учню, якщо у нього виникають труднощі?

  • Так, допомагають;-87,5%
  • Допомагають не завжди;-8,3%
  • Не допомагають.-4,2%

7. Від кого (чого) залежать результати навчання вашої дитини?

  • виключно від праці та наполегливості;-25%
  • від праці дитини та батьків;-66,6%
  • від рівня викладання;20,8%
  • від більш поблажливого ставлення вчителя;-0
  • від однокласників моєї дитини;8,3%
  • від погодних умов;-0
  • від об’єктивного/необ’єктивного ставлення вчителя;-0
  • наявність кваліфікованих вчителів;-0
  • від доступності, зрозумілості матеріалу;-16,6%
  • від бажання і можливостей;-33,3%
  • від мотивації вчитися;8,3%
  • від очного навчання;-4,2%
  • від рівня конкуренції у класі.-0

8. Ви задоволені організацією освітнього процесу в ліцеї?

  • Так, задоволений/задоволена;-87,5%
  • Ні, незадоволений/незадоволена;-4,2%
  • Не можу відповісти на це питання.-8,3%

ІІ. Аналіз анкет самооцінки для вчителів, учнів та батьків Новозаводського ліцею за напрямком «Система оцінювання здобувачів освіти»

            Під час опитування переважна більшість (81,3%) педагогічних працівників зазначають, що інформують здобувачів освіти про критерії оцінювання на початку навчального року, 43,8% – перед вивченням кожної теми, 25% – пояснюють критерії здобувачам освіти індивідуально. Більшість опитаних учителів (37,5%) адаптують критерії МОН до умов роботи закладу освіти, 62,54% – використовують виключно рекомендації МОН, 6,3%-розробляють власні, в тому числі спільно з дітьми.

             Результати анкетування батьків засвідчили, що більшість (87,5% батьків) отримують інформацію про критерії, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень учнів. 84,8% опитаних здобувачів освіти зазначають, що завжди отримують цю інформацію; 12,1% – отримують таку інформацію у разі звернення до вчителів, 3% – не отримують інформацію від педагогів, а користуються офіційними джерелами. 57,6% опитаних учнів вказують, що вчителі, в переважній більшості, пояснюють вимоги до оцінювання, аргументують оцінку на прохання учня; 39% зазначають, що вчителі ще до початку оцінювання завжди пояснюють, за що учень може отримати ту чи іншу оцінку, а після оцінювання завжди її обґрунтовують.

            Усі вчителі закладу ведуть електронні журнали, де можуть залишати особисті примітки, повідомлення для окремого учня та його батьків. Передбачена можливість зворотнього зв’язку (79,2% батьків підтвердили це за результатами анкетування). Окрім того спілкування з батьками відбувається через соціальні мережі у спільнотах та групах Viber.   Для особистого (очного) спілкування батьків з класним керівником та вчителями предметниками у ліцеї проводяться батьківські збори. Двічі на рік (наприкінці кожного семестру) збори відбуваються у форматі індивідуальних зустрічей батьків та вчителів. У визначений адміністрацією час батьки мають можливість поспілкуватися з вчителями з приводу навчання дітей. Також вчителі самі можуть ініціювати таку зустріч з батьками, повідомивши про це класного керівника заздалегідь. Здобувачі освіти та їхні батьки вважають оцінювання результатів навчання переважно справедливим і об’єктивним (60,6% і 58,3% відповідно).

            Адміністрація закладу освіти аналізує результати ДПА учнів 9-их класів, ДПА та ЗНО учнів 11-х класів та оприлюднює дані у річному звіті про діяльність закладу освіти. Здійснюється моніторинг навчальних досягнень учнів. Результати моніторингових досліджень розглядаються на засіданнях педагогічної ради, нарадах при керівнику закладу освіти та є основою для прийняття управлінських рішень щодо вирішення потреб. За підсумками моніторингів здійснюється аналіз результатів навчання здобувачів освіти. Під час опитування педагогічних працівників з’ясовано, що 87,5% вчителів використовують поточне оцінювання, 68,8% вчителів використовують підсумкове оцінювання; 50% – взаємооцінювання учнів, 56,3% – самооцінювання учнями, 56,3% – формувальне оцінювання. В анкетуванні вчителі зазначають, що спостерігають особистісний поступ здобувачів освіти, який на їхню думку пов’язаний із зацікавленістю учнів до навчання, бажанням здобувати знання та пізнавати нове. За результатами опитування учнів з’ясовано, що вони отримують зворотний зв’язок від учителів у різних формах, а саме: 57,6% – стверджують, що більшість вчителів аргументують виставлені оцінки; 55% – вказують, що більшість вчителів аналізує допущені помилки; 42,3% – зазначають, що більшість педагогічних працівників визначають шляхи покращення результатів навчання; 41% – говорять, що більшість вчителів заохочують до подальшого навчання. 47,6% опитаних здобувачів освіти вважають, що у закладі освіти їхні навчальні досягнення оцінюють з метою визначення рівня знань, умінь і навичок.

            Заклад освіти сприяє формуванню у здобувачів освіти відповідального ставлення до результатів навчання. Переважна більшість опитаних здобувачів освіти (51,5%) погоджуються з твердженням, що вчителі вірять в них і в їх успіхи; 57,6% – що педагоги поважають учнів; 57,6% – що вчителі допомагають їм на їх прохання. За результатами анкетування 63,6% здобувачів освіти відповідально ставляться до навчання та вважають, що заклад освіти цю відповідальність розвиває. Переважна більшість (66,7%) учнів пов’язують свою успішність із власною працею та наполегливістю , (33,3%) опитаних учнів пов’язують із рівнем викладання навчальних предметів; 21,2% – із допомогою батьків, які мотивують їх до навчання. Більшість опитаних учнів стверджують, що здійснюють самооцінювання результатів своєї роботи під час навчальних занять.

            Отже, можна зробити висновки, що:

1. У закладі освіти наявна відкрита, прозора і зрозуміла для здобувачів освіти система оцінювання їх навчальних досягнень, опублікована на сайті закладу освіти, але здобувачі освіти не ознайомлені з нею у повному обсязі, тому рекомендувати учителям обов’язково доводити до учнів критерії, правила і процедури оцінювання з усіх навчальних предметів на початку навчального року, також на початку вивчення кожної теми, а не лише у разі звернення самого учня.

 2. Застосовується внутрішній моніторинг, що передбачає системне відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти. Більшість педагогічних працівники аргументують виставлення оцінок та аналізують допущені учнями помилки, визначають шляхи покращення результатів для заохочення до подальшого навчання. Проте варто розробити критерії оцінювання навчальних досягнень учнів при використанні інших, крім класноурочної форм організації освітнього процесу та форм роботи з учнями: наприклад, для навчання з використанням дистанційних технологій.

3. Половина педагогів організовують само- та взаємооцінювання учнів на уроках. Продовжувати працювати у цьому напрямку.

4. Запровадити елементи формувального оцінювання в 5-11-их класах, оскільки переважна більшість педагогів не використовують його у своїй практиці та не відстежують індивідуальний прогрес учнів. Організувати навчальні семінари для педагогічних працівників щодо використання різних прийомів формувального оцінювання.

 5. Отримувати постійний зворотній зв’язок від учнів у процесі оцінювання.

Рівні оцінювання за вимогами:  
1.1. Наявність відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання їх навчальних досягненьД
1.2. Застосування внутрішнього моніторингу, що передбачає систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освітиД  
1.3. Спрямованість системи оцінювання на формування у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінюванняД
За напрямком «Система оцінювання здобувачів освіти»    Д
Критерії оцінюванняІндикатори оцінюванняМетоди збору інформаціїІнструментарій, що буде використано для оцінюванняРезультати оцінювання
1234ВДВПН
Напрям оцінювання 1. Освітнє середовище закладу освіти
Вимога 1.1. Забезпечення комфортних і безпечних умов навчання та праці
1.1.1. Приміщення і територія закладу освіти є безпечними та комфортними для навчання та праці   Д-31.1.1.1. Облаштування території закладу та розташування приміщень є безпечними Д-3Спостереження (освітнє середовище).

1. Форма спостереження за освітнім середовищем (питання 1 – 4, 7 п. 1.1.1.1). 2. Анкета для батьків (п. 1).
3. Анкета для учня/учениці (п.1) 4.Анкета для педагогічних працівників (п.1)
             +     +     ++ 
1.1.1.2. У закладі освіти забезпечується комфортний повітряно-тепловий режим, належне освітлення, прибирання приміщень, облаштування та утримання туалетів, дотримання питного режиму Д-3 Спостереження (освітнє середовище). Опитування1. Форма спостереження за освітнім середовищем (питання 8 -10п. 1.1.1.1). 2. Анкета для батьків (п.1{ 2-6}).
3. Анкета для учня/учениці (п.1{2-6}) 4.Анкета для педагогічних працівників (п.1{2-6})
                        ++           +     +  
1.1.1.3. У закладі освіти забезпечується раціональне використання приміщень і комплектування класів (з урахуванням чисельності здобувачів освіти, їх особливих освітніх потреб, площі приміщень) Д-3Спостереження (освітнє середовище).1. Форма спостереження за освітнім середовищем (питання 5,6,11  п. 1.1.1.3).

 +  
1.1.1.4. У закладі освіти є робочі (персональні робочі) місця для педагогічних працівників та облаштовані місця відпочинку для учасників освітнього процесу Д-3 Спостереження (освітнє середовище)1. Форма спостереження за освітнім середовищем (питання 12 п. 1.1.1.4)  +  
1.1.2. Заклад освіти забезпечений навчальними та іншими приміщеннями з відповідним обладнанням, що необхідні для реалізації освітньої програми Д-31.1.2.1. У закладі освіти є приміщення, необхідні для реалізації освітньої програми та забезпечення освітнього процесу В-4Спостереження (освітнє середовище).
Вивчення документації. Опитування
1. Форма спостереження за освітнім середовищем (питання 1 п. 1.1.2.1).
2. Форма вивчення документації (п. 1.1.2.1).

+           +   
1.1.2.2. Частка навчальних кабінетів початкових класів, фізики, хімії, біології, інформатики, майстерень/кабінетів трудового навчання (обслуговуючої праці), спортивної та актової зал, інших кабінетів, які обладнані засобами навчання відповідно до вимог законодавства та освітньої програми Д-3Спостереження (освітнє середовище).
Вивчення документації.
Опитування
1. Форма спостереження за освітнім середовищем (питання 2п. 1.1.2.2).
2. Форма вивчення документації (п. 1.1.2.2).

+           +  
1.1.3. Здобувачі освіти та працівники закладу освіти обізнані з вимогами охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правилами поведінки в умовах надзвичайних ситуацій і дотримуються їх Д-31.1.3.1. У закладі освіти проводяться навчання/інструктажі з охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій Д-3Вивчення документації.
Опитування
1. Форма вивчення документації (п 1.1.3.1).
2. Анкета для учня/учениці (п.2).

+     +  
1.1.3.2. Учасники освітнього процесу дотримуються вимог щодо охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил поведінки Д-3Спостереження (освітнє середовище)1. Форма спостереження за освітнім середовищем (питання 1п. 1.1.3.2).

 +  
1.1.4. Працівники обізнані з правилами поведінки в разі нещасного випадку зі здобувачами освіти та працівниками закладу освіти чи раптового погіршення їх стану здоров’я і вживають необхідних заходів у таких ситуаціях                               В-41.1.4.1. У закладі освіти проводяться навчання/інструктажі педагогічних працівників з питань надання домедичної допомоги, реагування на випадки травмування або погіршення самопочуття здобувачів освіти та працівників під час освітнього процесу В-4 Спостереження (освітнє середовище)
Опитування
1. Форма спостереження за освітнім середовищем (питання 1п. 1.1.4.1).
2 Анкета для педагогічних працівників (п. 2)
+           +   
1.1.4.2. У разі нещасного випадку педагогічні працівники та керівництво закладу діють у встановленому законодавством порядку                                    В-4Вивчення документації.
Опитування
1. Форма вивчення документації (п. 1.1.4.2.).
2. Анкета для педагогічних працівників (п. 3)
+     +   
1.1.5. У закладі освіти створюються умови для харчування здобувачів освіти і працівників                                В-41.1.5.1. Організація харчування у закладі освіти сприяє формуванню культури здорового харчування у здобувачів освіти                  В-4Вивчення документації.
Спостереження (освітнє середовище)
1. Форма вивчення документації (п. 1.1.5.1).
2. Форма спостереження за освітнім середовищем (питання 1 п. 1.1.5.1)
+           +   
1.1.5.2. Частка учасників освітнього процесу, які задоволені умовами харчування                  В-4Опитування1. Анкета для батьків (п. 2).
3. Анкета для учня/учениці (п. 3).
4. Анкета для педагогічних працівників (п. 4)
+           +      +  
1.1.6. У закладі освіти створюються умови для безпечного використання мережі Інтернет, в учасників освітнього процесу формуються навички безпечної поведінки в Інтернеті  ВП-21.1.6.1. У закладі освіти застосовуються технічні засоби та інші інструменти контролю за безпечним користуванням мережею Інтернет Д-3Спостереження (освітнє середовище).

1. Форма спостереження за освітнім середовищем (запитання 1, 2 п. 1.1.6.1).

 +  
1.1.6.2. Учасники освітнього процесу поінформовані закладом освіти щодо безпечного використання мережі Інтернет      ВП-2 Опитування (анкетування здобувачів освіти, батьків)1. Анкета для учня/учениці (п. 4).
2. Анкета для батьків (питання 3)
+    + 
1.1.7. У закладі освіти застосовуються підходи для адаптації та інтеграції здобувачів освіти до освітнього процесу, професійної адаптації працівників Д-31.1.7.1. У закладі освіти налагоджено систему роботи з адаптації та інтеграції здобувачів освіти до освітнього процесу Д-3 Спостереження (освітнє середовище).
Опитування
1. Форма спостереження за освітнім середовищем (запитання 1 п. 1.1.7.1).

2. Анкета для батьків (п. 4)
 +               +  
1.1.7.2. Заклад освіти сприяє адаптації педагогічних працівників до професійної діяльності В-4Опитування1. Анкета для педагогічних працівників (питання  п.5)+   
У цілому за вимогою 1.1:     Д-3
Вимога 1.2. Створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації
1.2.1. Заклад освіти планує та реалізує діяльність щодо запобігання будь-яким проявам дискримінації, булінгу в закладі   Д-31.2.1.1. У закладі освіти розроблено план заходів із запобігання та протидії булінгу В-4 Спостереження (освітнє середовище).

1. Форма спостереження за освітнім середовищем              ( питання 1-2 п. 1.2.1.1).

 +   
1.2.1.2. У закладі освіти реалізуються заходи із запобігання проявам дискримінації Д-3Спостереження (освітнє середовище).
Опитування
1. Форма спостереження за освітнім середовищем (питання 3п. 1.2.1.2).
2Анкета для батьків (п 3).
3. Анкета для педагогічних працівників (п. 6).
4 Анкета для учня/учениці (п. 5,п 6)
+               +                      +            + 
1.2.1.3. Частка здобувачів освіти і педагогічних працівників, які вважають освітнє середовище безпечним і психологічно комфортним            Д-3Опитування1.  Анкета для учня/учениці (п.7).
2. Анкета для педагогічних працівників (п. 7).

        ++  
1.2.1.4. Керівництво та педагогічні працівники закладу освіти проходять навчання, ознайомлюються з нормативно-правовими документами щодо виявлення ознак булінгу, іншого насильства та запобігання йому В-4Опитування1.  Анкета для педагогічних працівників (п.8)+   
1.2.1.5. Заклад освіти співпрацює з представниками правоохоронних органів, іншими фахівцями з запитань запобігання та протидії булінгу В-4Спостереження (освітнє середовище).

Опитування
1.Форма спостереження за освітнім середовищем (питання 4, п.1.2.1.5)   2. Анкета для педагогічних працівників (п. 9)+             +   
1.2.2. Правила поведінки учасників освітнього процесу в закладі освіти забезпечують дотримання етичних норм, повагу до гідності, прав і свобод людини Д-31.2.2.1. У закладі освіти оприлюднені правила поведінки, спрямовані на формування позитивної мотивації у поведінці учасників освітнього процесу та реалізацію підходу, заснованого на правах людини  Д-3 Спостереження (освітнє середовище)..

1. Форма спостереження за освітнім середовищем (питання 1 ,п. 1.2.2.1).

 +  
1.2.2.2. Частка учасників освітнього процесу, ознайомлених із правилами поведінки у закладі освіти    В-4Опитування1. Анкета для батьків (п. 5).
2. Анкета для учня/учениці (п. 8).
3. Анкета для педагогічних працівників (п. 10)
+     +   +   
1.2.2.3. Учасники освітнього процесу дотримуються прийнятих у закладі освіти правил поведінки            Д-3Спостереження (освітнє середовище).

1. Форма спостереження за освітнім середовищем (питання 1,п. 1.2.2.3).

 +  
1.2.3. Керівник та заступники керівника (далі – керівництво) закладу освіти, педагогічні працівники протидіють булінгу, іншому насильству, дотримуються порядку реагування на їх прояви Д-31.2.3.1. З метою запобігання різним проявам насильства (у закладі освіти та/або вдома) здійснюється аналіз причин відсутності здобувачів освіти на заняттях та вживаються відповідні заходи     Д-3Вивчення документації.

1. Форма вивчення документації (п. 1.2.3.1).

  +  
1.2.3.2. Заклад освіти реагує на звернення про випадки булінгу В-3Вивчення документації.

1. Форма спостереження за освітнім середовищем (питання 2, п. 1.2.3.2).
2 Анкета для батьків (п. 6).
3. Анкета для учня/учениці (пп. 9-12).
4. Анкета для педагогічних працівників (п. 11)
+           +     +      +  
1.2.3.3. Психологічна служба (практичний психолог, соціальний педагог) закладу освіти здійснює системну роботу з виявлення, реагування та запобігання булінгу, іншому насильству (діагностування, індивідуальна робота, тренінгові заняття) Д-3Опитування1 Анкета для батьків (п. 7).
2 Анкета для педагогічних працівників (п. 12)
      ++ 
1.2.3.4. Частка здобувачів освіти (в тому числі із соціально-вразливих груп), які в разі потреби отримують у закладі освіти психолого-соціальну підтримку Д-3Опитування1. Форма спостереження за освітнім середовищем (питання 3,4, п. 1.2.3.4).

 +  
1.2.3.5. Заклад освіти у випадку виявлення фактів булінгу та іншого насильства повідомляє органи та служби у справах дітей, правоохоронні органи Д-3Вивчення документації1. Форма вивчення документації (п. 1.2.3.5).

 +  
У цілому за вимогою 1.2:  Д-3
Вимога 1.3. Формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору
1.3.1. Приміщення та територія закладу освіти облаштовується з урахуванням принципів універсального дизайну та/або розумного пристосування   В-41.3.1.1. У закладі освіти забезпечується архітектурна доступність території та будівлі В-4Спостереження (освітнє середовище)Форма спостереження за освітнім середовищем (питання 1 ,п. 1.3.1.1)+   
1.3.1.2. У закладі освіти приміщення (туалети, їдальня, облаштування коридорів, навчальних кабінетів тощо) і територія (доріжки, ігрові, спортивні майданчики тощо) адаптовані до використання всіма учасниками освітнього процесу           В-41.3.1.2. Спостереження (освітнє середовище).

1. Форма спостереження за освітнім середовищем (питання 1 , п. 1.3.1.2).

+   
1.3.1.3. У закладі освіти наявні та використовуються ресурсна кімната, дидактичні засоби для осіб з особливими освітніми потребами (у разі наявності здобувачів з особливими освітніми потребами)   Д-3 Спостереження (освітнє середовище)

1. Форма спостереження освітнім середовищем (питання  2, п. 1.3.1.3).

 +  
1.3.2. У закладі освіти застосовуються методики та технології роботи з дітьми з особливими освітніми потребами В-41.3.2.1. Заклад освіти забезпечений асистентом вчителя, практичним психологом, вчителем-дефектологом, іншими фахівцями для реалізації інклюзивного навчання (у разі потреби) В-4
Спостереження (освітнє середовище)
1. Форма спостереження освітнім середовищем (питання  1,п. 1.3.2.1).

 +   
1.3.2.2. У закладі освіти забезпечується корекційна спрямованість освітнього процесу (у разі потреби) В-4Спостереження (навчальне заняття).

1. Форма спостереження за навчальним заняттям (питання 2,п.1.3.2.2).

 +   
1.3.2.3. Педагогічні працівники застосовують форми, методи, прийоми роботи з дітьми з особливими освітніми потребами       Д-3Спостереження (навчальне заняття)Форма спостереження за навчальним заняттям
(питання 3, п.1.3.2.3)
  +  
1.3.2.4. У закладі освіти налагоджено співпрацю педагогічних працівників з питань навчання дітей з особливими освітніми потребами (створення команди психолого-педагогічного супроводу, розроблення індивідуальної програми розвитку)              В-4Спостереження (навчальне заняття)1. Форма спостереження за навчальним заняттям
(питання 4,п. 1.3.2.4).

 +   
1.3.3. Заклад освіти взаємодіє з батьками дітей з особливими освітніми потребами, фахівцями інклюзивно-ресурсного центру, залучає їх до необхідної підтримки дітей під час здобуття освіти (у разі наявності здобувачів освіти з особливими освітніми потребами) Д-31.3.3.1. У закладі освіти індивідуальна програма розвитку розроблена за участі батьків та створені умови для залучення асистента дитини в освітній процес       В-4Вивчення документації.

1. Форма вивчення документації (п. 1.3.3.1).

 +   
1.3.3.2. Заклад освіти співпрацює з інклюзивно-ресурсним центром щодо психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами Д-3Вивчення документації.

1. Форма вивчення документації (п. 1.3.3.2).

 +  
1.3.4. Освітнє середовище мотивує здобувачів освіти до оволодіння ключовими компетентностями та наскрізними уміннями, ведення здорового способу життя ВП-21.3.4.1. У закладі освіти формуються навички здорового способу життя (харчування, гігієна, фізична активність) та екологічно доцільної поведінки у здобувачів освіти                 Д-3Спостереження (навчальне заняття)Форма спостереження за навчальним заняттям (п. 1) +  
1.3.4.2. Простір закладу освіти, обладнання, засоби навчання сприяють формуванню ключових компетентностей та наскрізних умінь здобувачів освіти  ВП-2Спостереження (освітнє середовище). Опитування1. Форма спостереження за освітнім середовищем (питання 2 п. 1.3.4.2).
2. Анкета для учня/учениці (п. 13)
 +          +
1.3.5. У закладі освіти створено простір інформаційної взаємодії та соціально-культурної комунікації учасників освітнього процесу (бібліотека, інформаційно-ресурсний центр тощо) Д-31.3.5.1. Простір і ресурси бібліотеки/інформаційно-ресурсного центру використовуються для індивідуальної, групової, проектної та іншої роботи у рамках освітнього процесу, різних форм комунікації учасників освітнього процесу ВП-2Спостереження (освітнє середовище).

1. Форма спостереження за освітнім середовищем (питання 1 ,п. 1.3.5.1).
2 Анкета для учня/учениці (п. 14)
            ++
1.3.5.2. Ресурси бібліотеки/інформаційно-ресурсного центру використовуються для формування інформаційно-комунікаційної компетентності здобувачів освіти  В-4
Опитування
1Анкета для учня/учениці (п. 14) +   
У цілому за вимогою 1.3:       Д-3
Загалом за напрямом I. Освітнє середовище закладу освіти   Д-3

Форма вивчення документації

Заклад освіти (назва) _______Новозаводський ліцей__________

Дата вивчення ____15   травня 2023р

 

Напрям оцінювання 1. Освітнє середовище закладу освіти

 1.1. Забезпечення комфортних і безпечних умов навчання та праці

1.1.3. Здобувачі освіти та працівники закладу освіти обізнані з вимогами охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правилами поведінки в умовах надзвичайних ситуацій і дотримуються їх.

1.1.3.1. У закладі освіти проводяться навчання/інструктажі з охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій

            Однією з умов безпечного освітнього середовища закладу освіти є знання та дотримання учасниками освітнього процесу вимог охорони праці, безпеки життєдіяльності та пожежної безпеки. У ліцеї пожежні виходи мають належний стан та незахаращені шляхи евакуації. Навчальні кабінети ліцею, спортивний зал облаштовані відповідно до правил вимог охорони праці та безпеки життєдіяльності та забезпечені первинними засобами пожежогасіння. Під час проведення уроків, дослідів, практичних та лабораторних занять із інформатики, хімії, фізики, біології, фізичної культури, Захисту України проводяться регулярні інструктажі з охорони праці, безпеки життєдіяльності. Відповідальні особи з ОП здійснюють постійний контроль за безпечним використанням навчального обладнання, за виконанням правил, дотриманням безпеки при використанні обладнання, спортивного інвентарю тощо. Здобувачі освіти та працівники ліцею обізнані з вимогами охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правилами поведінки в умовах надзвичайних ситуацій і дотримуються їх. Щороку у ліцеї проводиться День ЦЗ з традиційними навчально тренувальними заходами. За сигналом тривоги всі вихованці та співробітники ліцею евакуюються в укриття. За складеним заздалегідь планом проходять відпрацювання з ЦЗ. Учасники освітнього процесу вважають такі заходи корисними та цікавими. Для здобувачів освіти організовуються екскурсії  пожежнорятувальної служби, під час яких учні мають можливість почути розповіді про види рятівних робіт, трагедії, які мали місце в історії нашої області, про неординарні та кумедні випадки в роботі рятувальників, а також ознайомитися із діями у разі задимлення чи пожежі.

Накази з основної діяльності по безпеці життєдіяльності, пожежної безпеки, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій:

Наказ про призначення  особи, відповідальної  за охорону праці, електро-та протипожежну безпеку та станом будівель і споруд у ліцеї на 2022-2023н.р. (від 01.09.2022 № 82/о).Наказ про створення комісії з надзвичайних ситуацій (від 01.09.2022 №85/о) 4.Наказ про заходи із забезпечення електро-та протипожежної безпеки у ліцеї на 2022-2023 н.р. (від 01.09.2022 №87/о) 5. Наказ про обв’язки  Колесника В.О. з охорони праці, електро-та протипожежну безпеку та станом  будівель і споруд у 2022-2023 н.р. ( від 01.09.2022 №88/о) 6. Наказ про обв’язки  працівників ліцею з охорони праці та дотримання правил техніки безпеки (від 01.09.2022 №89/о) 7.Наказ про відповідальність за збереження життя і здоров’я учасників освітнього процесу у ліцеї (від 01.09.2022 №91/о) 8. Наказ про роботу закладу освіти в умовах вимушеного відключення  від електропостачання (від 28.10.2022р №121/о) 9.Наказ про проведення в школі  Тижня безпеки дорожнього руху. ( від  21.11.2022 №135/о) 10. Наказ про перегляд посадових інструкцій (від 02.01.2023 №6/о) 11. Наказ про підсумки роботи закладу з цивільного захисту у 2022 році та завдання на 2023 рік (від 02.01.2023 №7/о) 12. Наказ про затвердження заходів з поліпшення протипожежного заходу ліцею (від 16.01.2023 №14/о) 13. Наказ про перегляд інструкцій з охорони праці та безпеки життєдіяльності (від 30.01.2023 №16/о) 14.Наказ про навчання та перевірку знань з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності працівників Новозаводського ліцею (від 30.01.2023 №17/о) 15. Наказ про затвердження навчальних Програм для проведення інструктажів з питань охорони праці, пожежної безпеки, ЦЗ та дій у надвичайних ситуацій (від 01.02.2023 №19/о) 16. Наказ про підготовку та проведення Дня цивільного захисту (від 20.02.2023 №22/о) 17.Наказ про підсумки проведення Дня цивільного захисту (від 01.03.2023 №26/о) 18.Наказ про підготовку обєктів до весняно-літнього пожеженебезпечного періоду (від 21.03.2023 №34/о) 19.Наказ про організацію та проведення Дня цивільного захисту (від 10.04.2023 №40/о) 20. Наказ про організацію та проведення заходів з питань безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу на час літніх канікул (від 15.05.2023 №49/о)  

            На педагогічній раді (протоколи засідань педагогічної ради  №6 від 02.01.2023р) розглядалося питання про перегляд інструкцій з охорони праці та порядок проведення навчання і перевірки знань працівників ліцею з питань охорони праці.

            В журналах реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці, реєстрації інструктажів з охорони праці та безпеки життєдіяльності здобувачів освіти під час освітнього процесу, реєстрації інструкцій з охорони праці, обліку видачі інструкцій з охорони праці  та реєстрації інструктажів з пожежної безпеки наявні відповідні записи.

1.1.4.2. У разі нещасного випадку педагогічні працівники та керівництво закладу діють у встановленому законодавством порядку

            З правилами поведінки в разі нещасного випадку зі здобувачами освіти та працівниками закладу освіти чи раптового погіршення їх стану здоров’я, з правилами надання першої домедичної допомоги обізнані всі учасники освітнього процесу.

            В ліцеї є журнал реєстрації нещасних випадків, що сталися із здобувачами освіти, працівниками закладу . За 2022-2023 н.р.нещасних випадків не було.

Накази з основної діяльності за 2022-2023 н.р.:

1. Наказ про створення комісії з попередження травматизму на 2022-2023 н.р. (від 01.09.2022 № 81/о).
2.Наказ про невідкладні заходи щодо запобігання дитячому дорожньо-транспортному травматизму ( від 01.09.2022 №90/о)
3.Наказ про відповідальність та збереження життя і здоровя учасників освітнього процесу у ліцеї (від 01.09.2022 №91/о)
4.Наказ про призначення комісії із розслідування нещасних випадків (від 01.09.2022 №92/о)
5.Наказ про запобігання  всім видам  дитячого травматизму серед учнів під час проведення  новорічних, різдвяних свят і зимових шкільних канікул 2022-2023 н.р. (від 30.12.2022, 145/о)  
6.Наказ про посилення профілактичної роботи щодо запобігання нещасним випадкам з учнями Новозаводського ліцею у 2022-2023 н.р. (від 01.02.2023 №18/о)

На педагогічній раді №12 від 01.06.2023р розглядалося питання «Про підсумки профілактичної роботи щодо запобігання нещасним випадкам із учнями в ліцеї за 2022-2023 н.р.»

1.1.5.1. Організація харчування у закладі освіти сприяє формуванню культури здорового харчування у здобувачів освіти

            Важливою складовою збереження здоров’я дітей є збалансоване харчування . У режимі роботи ліцею велике значення надається організації раціонального харчування .

Харчування здійснюється в їдальні ліцею. З метою надання якісного харчування ,дітям організована робота в їдальні, яка забезпечує харчування учнів за рахунок позабюджетних коштів.  Складено графік відвідування учнями їдальні та чергування у їдальні вчителів ліцею. Питання харчування учнів тримається постійно на контролі адміністрації ліцею, розглядалося на нарадах при директорові, батьківських зборах на засіданнях ради ліцею. Харчоблок має повний набір приміщень, обладнаний системами холодного водопостачання та каналізації, а також додатковим джерелом гарячого водопостачання. Асортимент продукції відповідає вимогам чинного законодавства. Перспективне меню погоджується з Пулинською держпродспожив службою в Житомирській області. Санітарно-гігієнічні вимоги до постачання, зберігання, реалізації продуктів харчування та продовольчої сировини дотримуються. Працівники харчоблоку дотримуються технології приготування страв, режиму прибирання, миття посуду, правил харчування. Усі учні ( 30 осіб), які відвідують групу подовженого дня, охоплені гарячим харчуванням за батьківські кошти. Діти пільгового контингенту були забезпечені безкоштовним харчуванням. 

Звіт ЗНЗ-1.  В закладі є їдальня-1.Число посадових місць у їдальні розраховано на 50 осіб. В закладі є водогін з гарячою водою. Кількість учнів, які користуються гарячим харчуванням у ліцеї-98, з них користуються безплатним харчуванням-18. Кількість учнів 1-4 класів. які користуються гарячим харчуванням у закладі освіти-36, з них користуються безплатним харчуванням-5. Також безплатним харчуванням користуються  діти учасників бойових дій ( 7), діти – сироти та діти , позбавлені батьківського піклування ,які знаходяться під опікою або піклуванням (2) та учні, постраждалі унаслідок аварії на ЧАЕС-4.

Накази з основної діяльності за 2022-2023 н.р.:

  Наказ про організацію освітнього процесу в Новозаводському ліцеї в 2022-2023 н.р.(від 01.09.2023 № 70/о).Наказ про організацію харчування учнів у 2022/2023 н.р. (від 01.11.2022 № 131/о).Наказ про організацію підвезення учнівдо Новозаводського ліцею в ІІ семестрі  2022-2023 н.р. (від 02.01.2023 №8/о)

1.2. Створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації

1.2.3. Керівник та заступники керівника (далі – керівництво) закладу освіти, педагогічні працівники протидіють булінгу, іншому насильству, дотримуються порядку реагування на їх прояви

1.2.3.1. З метою запобігання різним проявам насильства (у закладі освіти та/або вдома) здійснюється аналіз причин відсутності здобувачів освіти на заняттях та вживаються відповідні заходи

            На нарадах при директорі ,педагогічній раді (протокол №6 від 02.01.2023р  «Про стан відвідування учнями ліцею за І семестр 2022-2023 н.р.» та протокол №7 від 12.01.2023р «Про забезпечення комфортних й безпечних умов навчання і виховання учнів в сучасному освітньому середовищі, вільному від будь-яких форм насильства і дискримінації») та в річному плані ліцею здійснюється аналіз причин відсутності здобувачів освіти на заняттях та вживаються відповідні заходи.

1.2.3.2. Заклад освіти реагує на звернення про випадки булінгу

В Новозаводському ліцеї створена рада з профілактики правопорушень та булінгу.

На сайті ліцею є  правила поведінки для вихованців та план заходів, спрямованих на запобігання та протидію  булінгу (цькуванню) в закладі освіти.

В журналі обліку звернень та заяв громадян про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти записи відсутні так як звернень не було.

 В ліцеї є порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти та відповідальність осіб, причетних до булінгу  (цькування)

Основні накази за 2022-2023 н.р.:

1.Наказ про створення ради з профілактики правопорушень та булінгу на 2022-2023 н.р. (від 01.09.2022 №84/о) 2. Наказ про проведення щорічної Всеукраїнської акції «16 днів проти насильства» (від 21.11.2022 №137/о) 3. Наказ про затвердження правил поведінки здобувачів освіти Новозаводському ліцеї на 2023-2024 н.р. (від 02.01.2023 №4/о)

1.2.3.5. Заклад освіти у випадку виявлення фактів булінгу та іншого насильства повідомляє органи та служби у справах дітей, правоохоронні органи

Заклад  Новозаводського ліцею співпрацює  з територіальним органом Національної поліції України та зі службою у справах дітей Пулинської селищної ради, щодо профілактики правопорушень та булінгу.

1.3. Формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору

1.3.3. Заклад освіти взаємодіє з батьками дітей з особливими освітніми потребами, фахівцями інклюзивно-ресурсного центру, залучає їх до необхідної підтримки дітей під час здобуття освіти (у разі наявності здобувачів освіти з особливими освітніми потребами)

1.3.3.1. У закладі освіти індивідуальна програма розвитку розроблена за участі батьків та створені умови для залучення асистента дитини в освітній процес

            Зарахування осіб з особливими освітніми потребами до закладу Новозаводського ліцею відбувається за заявою повнолітньої особи або одного з батьків (законного представника) дитини. На підставі заяви, в якій зазначено про необхідність утворення інклюзивної групи (класу) та до якої додано копії підтвердних документів, керівник закладу освіти видає наказ про утворення інклюзивної групи (класу) та залучає асистента вчителя в освітній процес. Усі педагогічні працівники, які працюють у класі з інклюзивною формою пройшли курси підвищення кваліфікації за напрямком «Інклюзивна освіта».

Основні накази за 2022-2023 н.р.:

  1.Наказ  про організацію освітнього процесу в Новозаводському ліцею в 2022-2023 н.р. (від        01.09.2022 №70/о) 2.Наказ про відкриття класів з інклюзивною формою навчання та організацію в них освітнього процесу (від 01.09.2022 №78-о)

1.3.3.2. Заклад освіти співпрацює з інклюзивно-ресурсним центром щодо психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами

            Рішення педагогічної ради закладу освіти (протокол №2 від 01.09.2022р) про організацію інклюзивного навчання у Новозаводському ліцеї  вводяться в дію рішеннями керівника закладу. Затвердження переліку фахівців, зокрема педагогічних працівників закладу, які розробляють індивідуальну програму розвитку здобувача  освіти (далі – індивідуальна програма розвитку); наказ про утворення інклюзивної групи (класу) .

Індивідуальна програма розвитку складається фахівцями, зокрема педагогічними працівниками закладу , у взаємодії принаймні з одним із батьків (законних представників) дитини з особливими освітніми потребами, здобувачем освіти з особливими освітніми потребами, відповідно до потреб, зазначених у висновку інклюзивно-ресурсного центру про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини.Є графік роботи асистента вчителя  інклюзивного навчання на 2022-2023 н.р. : Ориховської О.В(6 кл)., Корнійчук В.Ф(5 кл), Білорус Т.В(2 кл).

На педраді від 29.12.2022р №5 розглядалося питання  про стан організації інклюзивного навчання.

ЗНЗ-1. Розподіл учнів з особливими освітніми потребами за нозоліями:

-з тяжкими порушеннями мовлення-2

– зі складними порушеннями розвитку -1.                                                                                                                                                 В інклюзивних класах-3.                                                                                                               Протоколи засідань команди психолого- педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами в 2, 5. 6 класах наявні в Новозаводському ліцею (по 3 в кожному класі),ведеться журнал спостережень та проводяться бесіди з батьками, проведено моніторинг досягнень учнів.

Вивчення документації

1.1.3.1. У закладі освіти проводяться навчання/інструктажі з охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуаційВивчення документації.

1. Форма вивчення документації (п 1.1.3.1).


Д
1.1.4.2. У разі нещасного випадку педагогічні працівники та керівництво закладу діють у встановленому законодавством порядкуВивчення документації.

1. Форма вивчення документації (п. 1.1.4.2.).

В
1.1.5.1. Організація харчування у закладі освіти сприяє формуванню культури здорового харчування у здобувачів освітиВивчення документації.

1. Форма вивчення документації (п. 1.1.5.1).

В
1.2.3.1. З метою запобігання різним проявам насильства (у закладі освіти та/або вдома) здійснюється аналіз причин відсутності здобувачів освіти на заняттях та вживаються відповідні заходиВивчення документації.

1. Форма вивчення документації (п. 1.2.3.1).

Д
1.2.3.2. Заклад освіти реагує на звернення про випадки булінгуВивчення документації.

1. Форма вивчення документації (п. 1.2.3.2).

В
1.2.3.5. Заклад освіти у випадку виявлення фактів булінгу та іншого насильства повідомляє органи та служби у справах дітей, правоохоронні органиВивчення документації1. Форма вивчення документації (п. 1.2.3.5).

Д
1.3.3.1. У закладі освіти індивідуальна програма розвитку розроблена за участі батьків та створені умови для залучення асистента дитини в освітній процесВивчення документації.

1. Форма вивчення документації (п. 1.3.3.1).

В
1.3.3.2. Заклад освіти співпрацює з інклюзивно-ресурсним центром щодо психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребамиВивчення документації.

1. Форма вивчення документації (п. 1.3.3.2).

Д

Заступник директора з навчальної роботи – Людмила ГАЛИЦЬКА

Формування робочої групи з питання визначення індикаторів самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу

(форма спостереження за освітнім середовищем)

Рівні оцінювання якості освітньої діяльності закладу освітиВідповідальні
Перший (високий) Другий (достатній) Третій
(вимагає покращення)
Четвертий (низький)
Напрям оцінювання 1. ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ
Вимога/правило організації освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти 1.1. Забезпечення комфортних і безпечних умов навчання та праці
1.1.1. Територія та приміщення чисті і охайні. На території відсутні колючі дерева, кущі, гриби та рослини з отруйними властивостями, зазначені у відповідному Переліку1.1.1. В основному територія та приміщення чисті та охайні. На території відсутні колючі дерева, кущі, гриби та рослини з отруйними властивостями, зазначені у відповідному Переліку1.1.1. На території закладу є нагромадження сміття, будівельного матеріалу, опалого листя тощо. На території наявні поодинокі колючі дерева, кущі, гриби та рослини з отруйними властивостями1.1.1. Територія закладу та/або приміщення – занедбані та  небезпечні для учасників освітнього процесу. На території наявні колючі кущі, дерева, рослини, гриби з отруйними властивостямиКосекник В.О.
Щоденно здійснюється огляд території щодо її безпечності для учасників освітнього процесу.Щоденно здійснюється огляд території щодо її безпечності для організації освітнього процесу.Огляд території щодо її безпечності для організації освітнього процесу здійснюється періодично.Огляд території щодо її безпечності для організації освітнього процесу не здійснюється.
Уся територія ділянки закладу освітлюється у вечірній та нічний часТериторія ділянки закладу освітлюється у вечірній та нічний часТериторія ділянки закладу частково освітлюється у вечірній та нічний часТериторія не освітлюється у вечірній і нічний час
Територія закладу недоступна для несанкціонованого заїзду транспорту та доступу сторонніх осіб. У приміщення закладу допускаються виключно учасники освітнього процесуТериторія закладу недоступна для несанкціонованого заїзду транспорту. Приміщення недоступні для сторонніх осіб  Наявні окремі пошкодження цілісності огорожі території закладу, до якого є  доступ сторонніх осіб і несанкціонованого заїзду транспорту. Приміщення закладу освіти доступні для сторонніх осібТериторія не огороджена або значна частина огорожі відсутня, доступна для сторонніх осіб і несанкціонованого заїзду транспорту  
Кількість учнів закладу освіти не перевищує його проєктну потужністьУ випадку, коли кількість учнів перевищує проєктну потужність закладу, керівником вжито належних заходів для забезпечення відповідного рівня організації освітнього процесуКількість учнів закладу перевищує його проєктну потужність, керівником закладу вживаються належні заходи для забезпечення відповідного рівня організації освітнього процесуКількість учнів закладу перевищує його проєктну потужність, керівником не вживається жодних заходів для забезпечення відповідного рівня організації освітнього процесу
Навчальні кабінети перших класів розміщені на першому поверсі. Навчальні кабінети непрохідні, початкова школа розміщена в окремому приміщенні/блоціНавчальні кабінети початкової школи непрохідні. Початкова школа розташована відокремлено від навчальних приміщень для здобувачів базової та профільної середньої освіти  Наявні прохідні навчальні приміщення. Початкова школа не відокремлена від навчальних приміщень для здобувачів базової та профільної середньої освіти  Наявні прохідні навчальні приміщення та навчальні кабінети, що облаштовані в пристосованих приміщеннях із порушенням санітарних норм. Навчальні приміщення початкової школи частково розташовані на третьому поверсі та вище, поряд з навчальними приміщеннями для здобувачів базової та профільної середньої освіти
Облаштовано спортивні майданчики з твердим покриттям. Футбольне поле має трав’яне або штучне покриття. Майданчики для учнів 1 – 4-х класів обладнані тіньовими навісами, ігровим та фізкультурно-спортивним обладнанням, що відповідає віковим особливостям учнів та запитам дітей з особливими освітніми потребамиОблаштовано спортивні майданчики з твердим покриттям. Наявне футбольне поле. Майданчики для учнів 1 – 4-х класів обладнані ігровим та фізкультурно-спортивним обладнанням, що відповідає віковим особливостям учнів  Наявні футбольне поле та спортивні майданчики не облаштовані для заняття ігровими видами спорту. Наявні майданчики для учнів 1 – 4-х класів не облаштовані для використання. Керівництвом закладу впродовж останніх років вживалися певні заходи щодо облаштування спортивних та ігрових майданчиківСпортивні та/або ігрові майданчики, футбольне поле відсутні. Керівництвом закладу впродовж останніх років не вживалися відповідні заходи щодо облаштування спортивних та ігрових майданчиків  
У приміщеннях закладу освіти повітряно-тепловий режим та освітлення відповідає санітарним нормам. Приміщення прибрані  У приміщеннях закладу освіти повітряно-тепловий режим та освітлення відповідає санітарним нормам. Приміщення прибрані  В окремих приміщеннях закладу не створено комфортний повітряно-тепловий режим та не забезпечено належне освітлення. Керівництвом закладу не вжито належних заходів реагування для вирішення ситуаціїЗначна частина приміщень закладу функціонують в умовах незадовільного повітряно-теплового режиму та освітлення. Більшість приміщень не прибираються 
Туалети облаштовані відповідно до санітарно-гігієнічних вимог та утримуються в належному станіТуалети облаштовані відповідно до санітарно-гігієнічних вимог та утримуються в належному станіЄ неприбрані приміщення. Облаштування та/або утримання туалетів не відповідає санітарним вимогамВідсутні внутрішні вбиральні (туалет облаштовано на вулиці)   
У закладі дотримано питний режим у різні способиПитний режим забезпечено одним із дозволених способівЄ проблеми із постійним забезпеченням питного режиму в закладі освітиПитний режим у закладі освіти не забезпечено
Приміщення закладу освіти використовуються раціонально. Комплектування класів відбувається з урахуванням чисельності здобувачів освіти, їх особливих освітніх потреб, площі навчальних приміщеньВ основному приміщення закладу освіти використовуються раціонально. У переважній більшості випадків комплектування класів відбувається з урахуванням чисельності здобувачів освіти, площі навчальних приміщеньЧастина приміщень закладу освіти нераціонально використовуються під час організації освітнього процесу. У незначній частині випадків при комплектуванні класів враховано чисельність та площу навчальних приміщеньКерівництвом закладу не вживаються заходи для забезпечення належних умов функціонування та утримання приміщень. Приміщення закладу освіти використовуються нераціонально, при комплектуванні класів не враховується чисельність і площа навчальних приміщень
У закладі освіти є персональні робочі місця для педагогічних працівників, облаштовані місця відпочинку для учасників освітнього процесуУ закладі освіти є робочі місця для педагогічних працівників. Наявні місця для відпочинку для учасників освітнього процесуПедагогічні працівники забезпечені робочими місцями. Є потреба в створенні додаткових місць відпочинку  для учасників освітнього процесуЄ робочі місця лише для частини педагогічних працівників, відсутні місця відпочинку для учасників освітнього процесу
1.1.2. Заклад освіти забезпечений навчальними кабінетами і приміщеннями, необхідними для реалізації освітньої програми та забезпечення освітнього процесу1.1.2. Заклад освіти в переважній більшості  забезпечений навчальними кабінетами і приміщеннями, необхідними для реалізації освітньої програми та забезпечення освітнього процесу1.1.2. Заклад освіти частково забезпечений навчальними кабінетами і приміщеннями, необхідними для реалізації освітньої програми та забезпечення освітнього процесу1.1.2. Заклад освіти не забезпечений необхідними навчальними кабінетами, недостатня кількість приміщень для забезпечення освітнього процесуКривульська В.В.
Навчальні кабінети повністю обладнані засобами навчання для виконання відповідної навчальної програми  Навчальні кабінети  достатньо обладнані засобами навчання для виконання відповідної навчальної програмиНавчальні кабінети достатньо обладнані засобами навчання для виконання відповідної навчальної програми. Керівництвом закладу вживаються певні заходи реагування для покращення стану забезпечення навчальних приміщеньНавчальні кабінети не обладнані або обладнані засобами навчання, що не дозволяють виконати відповідну навчальну програму. Керівництвом закладу не вживаються заходи для покращення стану матеріально-технічного забезпечення навчальних приміщень
1.1.3. Інструктажі/ навчання з охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій із працівниками закладу та здобувачами освіти проводяться систематично (згідно з вимогами законодавства про охорону праці). До проведення інструктажів залучаються працівники Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Учасники освітнього процесу дотримуються вимог щодо охорони праці, безпеки життєдіяльності, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій1.1.3. Інструктажі/ навчання з працівниками та здобувачами освіти проводяться згідно з законодавством про охорону праці. Учасники освітнього процесу дотримуються вимог щодо охорони праці, безпеки життєдіяльності, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій  1.1.3.Інструктажі з працівниками закладу освіти та здобувачами освіти проводяться несистематично. Навчання з метою відпрацювання практичних навичок зі здобувачами освіти та працівниками не проводиться. Частина учасників освітнього процесу дотримується вимог щодо охорони праці, безпеки життєдіяльності, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій  1.1.3.Інструктажі/навчання працівниками закладу освіти і здобувачами освіти не проводяться. Учасники освітнього процесу не дотримуються вимог щодо охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій  Галицька Л.П.
1.1.4*. Інструктажі/навчання з педагогічними працівниками щодо надання домедичної допомоги, реагування на випадки травмування або погіршення самопочуття здобувачів освіти та працівників під час освітнього процесу проводяться систематично (згідно  з вимогами законодавства про охорону праці). Педагогічні працівники та керівництво у разі нещасного випадку діють у встановленому порядку__1.1.4.* Не проводяться інструктажі та навчання щодо надання домедичної допомоги, реагування на випадки травматизму або погіршення самопочуття здобувачів освіти та працівників під час освітнього процесу. Педагогічні працівники й керівництво закладу не вживають відповідних заходів реагування у разі нещасного випадкуКривульська В.В
1.1.5. У закладі освіти створено умови для формування культури здорового харчування у здобувачів освіти. Учасники освітнього процесу задоволені умовами харчування1.1.5. Організація харчування в закладі освіти сприяє формуванню культури здорового харчування у здобувачів освіти. Переважна більшість учасників освітнього процесу задоволені умовами харчування. Спостерігається тенденція до покращення умов харчування1.1.5. Організація харчування в закладі освіти не сприяє формуванню культури здорового харчування у здобувачів освіти. Більшість учасників освітнього процесу задоволені умовами харчування. Керівництво закладу вживає окремі заходи для покращення умов харчування1.1.5. У закладі освіти не створено умов для організації культури здорового харчування. Незначна кількість учасників освітнього процесу задоволені умовами харчування. Керівництво закладу не вживає дієвих заходів реагування для покращення умов харчування учнівКобилянська Г.П.
1.1.6. Комп’ютери закладу освіти обладнані технічними засобами та інструментами контролю щодо безпечного користування мережею Інтернет1.1.6. Переважна більшість комп’ютерів закладу освіти облаштовані технічними засобами та інструментами контролю щодо безпечного користування мережею Інтернет1.1.6. Менше половини комп’ютерів закладу освіти облаштовані технічними засобами та інструментами контролю щодо безпечного користування мережею Інтернет1.1.6.Комп’ютери закладу освіти не облаштовані технічними засобами та інструментами контролю за безпечним користуванням мережею ІнтернетДенисевич В.Ф
У закладі освіти систематично проводиться (під час уроків, позакласних заходів) робота зі здобувачами освіти та їхніми батьками щодо попередження кібербулінгу та безпечного використання мережі Інтернет  Переважна більшість здобувачів освіти та їхні батьки поінформовані закладом освіти щодо безпечного використання мережі Інтернет. З батьками проводиться профілактична робота щодо попередження кібербулінгу та безпечного використання мережі Інтернет. Зі здобувачами освіти інформаційні  заходи щодо безпечного використання мережі Інтернет проводяться лише під час уроків інформатикиБільшість здобувачів освіти та їхніх батьків поінформовані закладом освіти щодо безпечного використання мережі Інтернет та дотримуються загальноприйнятих правил безпечного користування мережею Інтернет. У поодиноких випадках проводиться відповідна робота щодо  попередження кібербулінгу та безпечного використання мережі ІнтернетБільшість здобувачів освіти та їхніх батьків не поінформовані закладом освіти щодо безпечного використання мережі Інтернет та дотримуються загальноприйнятих правил безпечного користування мережею Інтернет
1.1.7. У закладі освіти налагоджена система роботи з адаптації та інтеграції здобувачів освіти до освітнього процесу, педагогічних працівників до професійної діяльності. Переважна більшість батьків вважають, що у їхніх дітей не виникали проблеми з адаптацією до умов закладу освіти1.1.7. У закладі освіти здійснюється робота з адаптації та інтеграції здобувачів освіти до освітнього процесу, педагогічних працівників до професійної діяльності. Більшість батьків вважають, що в дітей не виникало проблем з адаптацією до умов закладу освіти1.1.7. У закладі освіти проводяться окремі, несистематичні заходи з адаптації та інтеграції здобувачів освіти до освітнього процесу та педагогічних працівників до професійної діяльності. Близько половини  батьків вважають, що у їхніх дітей не виникало проблем з адаптацією до умов закладу1.1.7. У закладі освіти не проводиться робота з адаптації та інтеграції здобувачів освіти до освітнього процесу та педагогічних працівників до професійної діяльності. Переважна більшість батьків вказали на проблеми, що виникали у їхніх дітей з адаптацією до умов закладуБілорус Т.В.
1.2. Створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації 
1.2.1. У закладі освіти розроблено, затверджено та оприлюднено на сайті закладу План заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню). Заходи проводяться регулярно відповідно до плану роботи1.2.1. У закладі освіти розроблено та затверджено План заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню). У закладі освіти реалізовані заходи із запобігання проявам дискримінації1.2.1. У закладі освіти розроблено, але не затверджено та/або не оприлюднено на сайті закладу План заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню). У проведенні заходів відсутній системний підхід. У закладі освіти проводяться лише поодинокі (не більше двох на рік) заходи із запобігання проявам дискримінації1.2.1. У закладі відсутній План заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню). У закладі освіти не проводяться заходи із запобігання проявам дискримінації. Незначна частина здобувачів освіти та педагогічних працівників вважають освітнє середовище безпечним і психологічно комфортнимРудніцька Г.В.
Здобувачі освіти та педагогічні працівники вважають освітнє середовище безпечним і психологічно комфортнимПереважна більшість здобувачів освіти і педагогічних працівників вважають освітнє середовище безпечним і психологічно комфортнимБлизько половини здобувачів освіти і педагогічних працівників вважають освітнє середовище безпечним і психологічно комфортнимМенше половини здобувачів освіти і педагогічних працівників вважають освітнє середовище безпечним і психологічно комфортним
Керівництво та педагогічні працівники закладу освіти проходять навчання (у тому числі дистанційно) з протидії булінгу, співпрацюють з компетентними фахівцями, ознайомлюються з нормативно-правовими документами щодо виявлення ознак булінгу, іншого насильства та запобігання йомуКерівництво та переважна більшість педагогічних працівників закладу освіти проходять навчання з протидії булінгу в закладі, ознайомлені з нормативно-правовими документами щодо виявлення ознак булінгу, іншого насильства та запобігання йомуКерівництво та частина педагогічних працівників закладу освіти ознайомлені з нормативно-правовими документами щодо виявлення ознак булінгу, іншого насильства та запобігання йомуКерівництво та педагогічні працівники закладу освіти не ознайомлені з нормативно-правовими документами щодо виявлення ознак булінгу, іншого насильства та запобігання йому  
Заклад освіти співпрацює з представниками правоохоронних органів, іншими фахівцями, регулярно залучаючи їх до роботи з питань запобігання та протидії булінгуЗаклад освіти залучає представників правоохоронних органів, інших фахівців з питань запобігання та протидії булінгуЗаклад освіти не сприяє співпраці із правоохоронними органами та іншими фахівцямиЗаклад освіти не залучає представників правоохоронних органів, інших фахівців з питань запобігання та протидії булінгу
1.2.2. У закладі освіти оприлюднено правила поведінки для учнів, адаптовані для сприйняття учасниками освітнього процесу, Усі учасники освітнього процесу ознайомлені  з ними та переважна більшість дотримується їх1.2.2. У закладі освіти оприлюднено правила поведінки для учнів, проте вони не формують позитивної мотивації. Більшість учасників освітнього процесу ознайомлені з ними та близько половини дотримуються їх1.2.2. У закладі освіти відсутні розроблені правила поведінки для учнів   
1.2.3. У закладі освіти здійснюється постійний аналіз причин відсутності здобувачів освіти, на основі результатів аналізу приймаються відповідні рішення, які є результативними1.2.3. У закладі освіти періодично здійснюється аналіз причин відсутності здобувачів освіти на заняттях та вживаються відповідні заходи1.2.3. У закладі освіти забезпечується фіксація відсутності здобувачів освіти на заняттях, проте не здійснюється аналіз причин їхньої відсутності1.2.3. У закладі освіти практично не здійснюється контроль відсутності здобувачів освіти на навчальних заняттяхДенисевич В.Ф
Заклад реагує на звернення про випадки булінгу, приймаються відповідні рішення, простежується результат виконання цих рішень, здійснюється аналіз звернень та ефективності прийнятих рішеньЗаклад відповідним чином реагує на звернення про випадки булінгу, приймаються відповідні рішення, простежується результат виконання цих рішеньЗаклад ситуативно реагує на звернення про випадки булінгу та приймаються відповідні рішення. Робота в закладі освіти з виявлення, реагування та запобігання булінгу, іншому насильству здійснюється, але вона не є системноюЗаклад практично не реагує на звернення про випадки булінгу. У закладі освіти відсутня робота з виявлення, реагування та запобігання булінгу, іншому насильству
Психологічна служба закладу освіти здійснює системну роботу з виявлення, реагування та запобігання булінгу, іншому насильству. Здобувачі освіти, яким необхідна психолого-соціальна підтримка, отримують їїЗдобувачі освіти у разі потреби отримують необхідну психолого-соціальну підтримкуБільшість здобувачів освіти в разі потреби отримують необхідну психолого-соціальну підтримкуМенше половини здобувачів освіти, яким необхідна психолого-соціальна підтримка, отримують її  
Заклад освіти повідомляє службу у справах дітей, правоохоронні органи про факти булінгу та іншого насильстваЗаклад освіти повідомляє службу у справах дітей, правоохоронні органи про факти булінгу та іншого насильстваЗаклад освіти не завжди повідомляє службу у справах дітей, правоохоронні органи про факти булінгу та іншого насильстваЗаклад освіти не повідомляє службу у справах дітей, правоохоронні органи  про факти булінгу та іншого насильства
1.3. Формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору 
1.3.1. У закладі освіти забезпечено архітектурну доступність (забезпечено безбар’єрний доступ до території, споруди). Приміщення і територія адаптовані до використання учасниками освітнього процесу, зокрема: туалетні кімнати, навчальні приміщення, їдальня, маршові сходи (наявність мобільних підйомників), коридори, гардероб облаштовані з урахування індивідуальних освітніх потреб1.3.1. У закладі освіти забезпечено доступ до споруди. Проведено адаптацію лише одного із типів приміщень (навчальні кабінети, туалетні кімнати, коридори) та/або маршові сходи до використання учасниками освітнього процесу1.3.1. У закладі освіти забезпечено доступ до споруди. Проведено адаптацію лише одного із типів приміщень (навчальні кабінети, туалетні кімнати, коридори) та/або маршові сходи до використання учасниками освітнього процесу1.3.1. У закладі освіти не забезпечено архітектурну доступність. Приміщення й територія не адаптовані до використання усіма учасниками освітнього процесуЦапун. О.П.
У закладі освіти наявні та використовуються ресурсна кімната, дидактичні засоби відповідно до освітніх потреб здобувачів освітиУ закладі освіти наявні та використовуються дидактичні засоби для осіб з особливими освітніми потребами. Функціонує ресурсна кімната. У разі її відсутності ведуться роботи з її створення та облаштування або облаштовано сенсорні осередкиУ закладі освіти наявні дидактичні засоби для осіб з особливими освітніми потребами, однак вони не відповідають віковим особливостям дітей та∕або їхнім освітнім потребам. Ресурсна кімната відсутня або практично не використовуєтьсяУ закладі освіти відсутні ресурсна кімната та дидактичні засоби для дітей з особливими освітніми потребами. Керівництво закладу не вживає відповідних заходів реагування
1.3.2. У закладі освіти працюють необхідні фахівцями та/або залучає необхідних фахівців для реалізації інклюзивного навчання1.3.2. Заклад освіти забезпечений  фахівцями та/або залучає фахівців, необхідних  для реалізації інклюзивного навчання1.3.2. У закладі освіти до реалізації інклюзивного навчання не залучаються всі необхідні фахівці1.3.2. Заклад освіти не має фахівців для реалізації інклюзивного навчання. Керівництво закладу не вживає належних заходів для залучення відповідних фахівців до реалізації інклюзивного навчанняКривульська В.В.
У закладі освіти забезпечується корекційна спрямованість освітнього процесу для дітей з особливими освітніми потребами,  на основі єдності, співпраці педагогічного колективу з сім’єю, фахівцями ІРЦ, іншими фахівцями. Педагогічні працівники застосовують специфічні форми й методи роботи під час роботи з дітьми з особливими освітніми потребами  У закладі освіти забезпечується корекційна спрямованість освітнього процесу для дітей з особливими освітніми потребами, налагоджено співпрацю педагогічних працівників щодо навчання дітей з особливими освітніми потребам  У закладі освіти забезпечується корекційна спрямованість освітнього процесу для дітей з особливими освітніми потребами, однак сім’я до цього процесу залучається не в повній мірі  У закладі освіти не забезпечено корекційну спрямованість освітнього процесу для дітей з особливими освітніми потребами. Керівництво закладу не вживає відповідних дій для забезпечення корекційної спрямованості освітнього процесу для дітей з особливими освітніми потребами. Педагогічні працівники не застосовують специфічні форми й методи роботи під час роботи з дітьми з особливими освітніми потребами навіть у разі необхідності
У закладі освіти налагоджено співпрацю педагогічних працівників щодо навчання дітей з особливими освітніми потребами (створення координаційних груп учителів, команди психолого-педагогічного супроводу)Для дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються в інклюзивних класах або за індивідуальною формою навчання (педагогічний патронаж)  створено команду психолого-педагогічного супроводу для розроблення індивідуальної програми розвиткуУ закладі освіти не створено команду психолого-педагогічного супроводу  У закладі освіти не створена команда психолого-педагогічного супроводу та не розроблені індивідуальні програми розвитку 
Для дітей з особливими освітніми потребами розроблено індивідуальні програми розвитку; до розроблення індивідуальної програми розвитку залучені батьки, створені умови для залучення асистента дитини до освітнього процесуДля дітей з особливими освітніми потребами розроблено індивідуальні програми розвитку; до  розроблення індивідуальної програми розвитку залучаються батькиІндивідуальну програму розвиткудля дітей з особливими освітніми потребами розроблено, але без залучення батьків. Зміст  навчальних програм не адаптовано/модифіковано до потреб учнів з особливими освітніми потребамиУ закладі освіти не розроблено індивідуальну програму розвитку для дітей з особливими освітніми потребами  
1.3.3. Заклад освіти системно співпрацює з інклюзивно-ресурсним центром щодо психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами (наявні угоди про співпрацю)1.3.3.Заклад освіти у разі потреби співпрацює з інклюзивно-ресурсним центром щодо психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами1.3.3. Заклад освіти в поодиноких випадках, фрагментарно співпрацює з інклюзивно-ресурсним центром щодо психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами1.3.3. Заклад освіти не співпрацює з інклюзивно-ресурсним центром щодо психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребамиКобилянська Г.П.
1.3.4. У закладі освіти формуються навички здорового способу життя та екологічно доцільної поведінки у здобувачів освіти в освітньому процесі, у тому числі через освітні проекти1.3.4. У закладі освіти формуються навички здорового способу життя та екологічно доцільної поведінки в здобувачів освіти в освітньому процесі1.3.4. У закладі освіти формуються навички здорового способу життя та екологічно доцільної поведінки здобувачів освіти під час викладання окремих предметів (курсів)1.3.4. У закладі освіти практично не формуються навички  здорового способу життя та екологічно доцільної поведінки здобувачів освітиГалицька Л.П.
Простір закладу освіти, обладнання, засоби навчання сприяють формуванню ключових компетентностей та наскрізних умінь здобувачів освітиОбладнання, засоби навчання застосовується у більшості навчальних завдань або видів діяльності, спрямованих на формування ключових компетентностей та наскрізних умінь здобувачів освітиНаявне обладнання й засоби навчання не використовуються для формування ключових компетентностей та наскрізних умінь учнівЗаклад освіти не має обладнання та засобів навчання для формування ключових компетентностей і наскрізних умінь учнів
1.3.5. У закладі освіти створений інформаційно-ресурсний центр, який використовується для навчальної, проектної,, дослідницької, творчої діяльності, організації різних форм роботи, комунікації учасників освітнього процесу. Ресурси бібліотеки використовуються для формування в учнів інформаційно-комунікативної компетентності через проведення консультацій, навчальних занять, позаурочних заходів1.3.5. Бібліотека закладу освіти використовується для навчально-пізнавальної діяльності учнів. У закладі освіти ресурси бібліотеки використовуються для проведення навчальних занять, позаурочних заходів1.3.5. У закладі освіти ресурси бібліотеки не використовуються для організації навчально-пізнавальної діяльності учнів, проведення освітніх заходів1.3.5. У закладі освіти відсутні необхідні ресурси для функціонування бібліотеки. Бібліотека (приміщення відведене для зберігання книг) закладу освіти використовується виключно для зберігання літературиБілорус Т.В.

Критерії, індикатори оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти

Напрям оцінюванняВимога/правило організації освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освітиКритерії оцінюванняІндикатори оцінюванняМетоди збору інформації  
12345
1. Освітнє середовище закладу освіти1.1. Забезпечення комфортних і безпечних умов навчання та праці1.1.1. Приміщення і територія закладу освіти є безпечними та комфортними для навчання та праці1.1.1.1. Облаштування території закладу та розташування приміщень є безпечними1.1.1.1. Спостереження, опитування
1.1.1.2.У закладі освіти забезпечується комфортний повітряно-тепловий режим, належне освітлення, прибирання приміщень, облаштування та утримання туалетів, дотримання питного режиму1.1.1.2. Спостереження, опитування
1.1.1.3. У закладі освіти забезпечується раціональне використання приміщень і комплектування класів (з урахуванням чисельності здобувачів освіти, їх особливих освітніх потреб, площі приміщень)1.1.1.3. Вивчення документації, спостереження, опитування
1.1.1.4. У закладі освіти є робочі (персональні робочі) місця для педагогічних працівників та облаштовані місця відпочинку для учасників освітнього процесу1.1.1.4. Спостереження, опитування
1.1.2. Заклад освіти забезпечений навчальними та іншими приміщеннями з відповідним обладнанням, що необхідні для реалізації освітньої програми1.1.2.1. У закладі освіти є достатні приміщення, необхідні для реалізації освітньої програми та забезпечення освітнього процесу1.1.2.1. Спостереження, вивчення документації, опитування
1.1.2.2. Частка навчальних кабінетів початкових класів, фізики, хімії, біології, інформатики, майстерень/кабінетів трудового навчання (обслуговуючої праці), спортивної та актової зал, інших кабінетів, які обладнані засобами навчання відповідно до вимог законодавства та освітньої програми1.1.2.2. Спостереження, вивчення документації, опитування
1.1.3. Здобувачі освіти та працівники закладу освіти обізнані з вимогами охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правилами поведінки в умовах надзвичайних ситуацій і дотримуються їх1.1.3.1. У закладі освіти проводяться навчання/інструктажі з охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій1.1.3.1. Вивчення документації, опитування
1.1.3.2. Учасники освітнього процесу дотримуються вимог щодо охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій1.1.3.2. Спостереження
1.1.4. Працівники обізнані з правилами поведінки в разі нещасного випадку зі здобувачами освіти та працівниками закладу освіти чи раптового погіршення їх стану здоров’я і вживають необхідних заходів у таких ситуаціях1.1.4.1. У закладі освіти проводяться навчання/інструктажі педагогічних працівників з питань надання домедичної допомоги, реагування на випадки травмування або погіршення самопочуття здобувачів освіти та працівників під час освітнього процесу1.1.4.1. Вивчення документації, опитування
1.1.4.2. У разі нещасного випадку педагогічні працівники та керівництво закладу освіти діють у встановленому законодавством порядку1.1.4.2. Вивчення документації, опитування
1.1.5. У закладі освіти створюються умови для харчування здобувачів освіти і працівників1.1.5.1. Організація харчування у закладі освіти сприяє формуванню культури здорового харчування у здобувачів освіти1.1.5.1. Вивчення документації, спостереження
1.1.5.2. Частка учасників освітнього процесу, які задоволені умовами харчування1.1.5.2. Опитування
1.1.6. У закладі освіти створюються умови для безпечного використання мережі Інтернет, в учасників освітнього процесу формуються навички безпечної поведінки в Інтернеті1.1.6.1. У закладі освіти застосовуються технічні засоби та інші інструменти контролю за безпечним користуванням мережею Інтернет1.1.6.1. Спостереження, опитування
1.1.6.2. Учасники освітнього процесу поінформовані закладом освіти щодо безпечного використання мережі Інтернет1.1.6.2. Опитування
1.1.7. У закладі освіти застосовуються підходи для адаптації та інтеграції здобувачів освіти до освітнього процесу, професійної адаптації працівників1.1.7.1. У закладі освіти налагоджено систему роботи з адаптації та інтеграції здобувачів освіти до освітнього процесу1.1.7.1. Опитування
1.1.7.2. Заклад освіти сприяє адаптації педагогічних працівників до професійної діяльності1.1.7.2. Опитування
1.2. Створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації1.2.1. Заклад освіти планує та реалізує діяльність щодо запобігання будь-яким проявам дискримінації, булінгу в закладі1.2.1.1. У закладі освіти розроблено план заходів із запобігання та протидії булінгу1.2.1.1. Вивчення документації, опитування
1.2.1.2. У закладі освіти реалізуються заходи із запобігання проявам дискримінації1.2.1.2. Вивчення документації, опитування
1.2.1.3. Частка здобувачів освіти і педагогічних працівників, які вважають освітнє середовище безпечним і психологічно комфортним1.2.1.3. Опитування
1.2.1.4. Керівництво та педагогічні працівники закладу освіти обізнані з ознаками булінгу, іншого насильства та засобами запобігання йому відповідно до законодавства1.2.1.4. Опитування
1.2.1.5. Заклад освіти співпрацює з представниками правоохоронних органів, іншими фахівцями з питань запобігання та протидії булінгу1.2.1.5. Опитування
1.2.2. Правила поведінки учасників освітнього процесу в закладі освіти забезпечують дотримання етичних норм, повагу до гідності, прав і свобод людини1.2.2.1. У закладі освіти оприлюднені правила поведінки, спрямовані на формування позитивної мотивації у поведінці учасників освітнього процесу та реалізацію підходу, заснованого на правах людини1.2.2.1. Вивчення документації, опитування
1.2.2.2. Частка учасників освітнього процесу, ознайомлених із правилами поведінки у закладі освіти1.2.2.2. Опитування
1.2.2.3. Учасники освітнього процесу дотримуються прийнятих у закладі освіти правил поведінки1.2.2.3. Спостереження, опитування
1.2.3. Керівник та заступники керівника (далі – керівництво) закладу освіти, педагогічні працівники протидіють булінгу, іншому насильству, дотримуються порядку реагування на їх прояви1.2.3.1. З метою запобігання різним проявам насильства (у закладі освіти та/або вдома) здійснюється аналіз причин відсутності здобувачів освіти на заняттях та вживаються відповідні заходи1.2.3.1. Вивчення документації, опитування
1.2.3.2. Заклад освіти реагує на звернення про випадки булінгу (у разі наявності)1.2.3.2. Вивчення документації, опитування
1.2.3.3. Психологічна служба закладу освіти (практичний психолог, соціальний педагог) здійснює системну роботу з виявлення, реагування та запобігання булінгу, іншому насильству (діагностування, індивідуальна робота, тренінгові заняття тощо)1.2.3.3. Опитування
1.2.3.4. Частка здобувачів освіти (в тому числі із соціально-вразливих груп), які в разі потреби отримують у закладі освіти психолого-соціальну підтримку1.2.3.4. Опитування
1.2.3.5. Заклад освіти у випадку виявлення фактів булінгу та іншого насильства повідомляє органи та служби у справах дітей, правоохоронні органи1.2.3.5. Вивчення документації., опитування
1.3. Формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору1.3.1. Приміщення та територія закладу освіти облаштовуються з урахуванням принципів універсального дизайну та/або розумного пристосування1.3.1.1. У закладі освіти  забезпечується архітектурна доступність території та будівлі1.3.1.1. Спостереження
1.3.1.2. У закладі освіти приміщення (туалети, їдальня, облаштування коридорів, навчальних кабінетів тощо) і територія (доріжки, ігрові та спортивні майданчики тощо) адаптовані до використання всіма учасниками освітнього процесу1.3.1.2. Спостереження, опитування
1.3.1.3. У закладі освіти є та використовуються ресурсна кімната, дидактичні засоби для осіб з особливими освітніми потребами (за наявності здобувачів освіти з особливими освітніми потребами)1.3.1.3. Спостереження, опитування
1.3.2. У закладі освіти застосовуються методики та технології роботи з дітьми з особливими освітніми потребами (у разі потреби)1.3.2.1. Заклад освіти забезпечений асистентом вчителя, практичним психологом, вчителем-дефектологом, іншими фахівцями для реалізації інклюзивного навчання1.3.2.1. Вивчення документації, опитування
1.3.2.2. У закладі освіти забезпечується корекційна спрямованість освітнього процесу1.3.2.2. Спостереження, опитування
1.3.2.3. Педагогічні працівники застосовують форми, методи, прийоми роботи з дітьми з особливими освітніми потребами1.3.2.3. Спостереження
1.3.2.4. У закладі освіти налагоджено співпрацю педагогічних працівників з питань навчання дітей з особливими освітніми потребами (створення команди психолого-педагогічного супроводу, розроблення індивідуальної програми розвитку тощо)1.3.2.4. Вивчення документації, опитування
1.3.3. Заклад освіти взаємодіє з батьками дітей з особливими освітніми потребами, фахівцями інклюзивно-ресурсного центру, залучає їх до необхідної підтримки дітей під час здобуття освіти (за наявності здобувачів освіти з особливими освітніми потребами)1.3.3.1. У закладі освіти індивідуальні програми розвитку розроблено за участі батьків та створені умови для залучення асистента дитини в освітній процес1.3.3.1. Вивчення документації, опитування
1.3.3.2. Заклад освіти співпрацює з інклюзивно-ресурсним центром щодо психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами1.3.3.2. Вивчення документації, опитування
1.3.4. Освітнє середовище мотивує здобувачів освіти до оволодіння ключовими компетентностями та наскрізними вміннями, ведення здорового способу життя1.3.4.1. У закладі освіти формуються навички здорового способу життя (харчування, гігієна, фізична активність тощо) та екологічно доцільної поведінки у здобувачів освіти1.3.4.1. Спостереження
1.3.4.2. Простір закладу освіти, обладнання, засоби навчання сприяють формуванню ключових компетентностей та наскрізних умінь здобувачів освіти1.3.4.2. Спостереження, опитування
1.3.5. У закладі освіти створено  простір інформаційної взаємодії та соціально-культурної комунікації учасників освітнього процесу (бібліотека, інформаційно-ресурсний центр тощо)1.3.5.1. Простір і ресурси бібліотеки/інформаційно-ресурсного центру використовуються для індивідуальної, групової, проектної та іншої роботи у рамках освітнього процесу, різних форм комунікації учасників освітнього процесу1.3.5.1. Спостереження, опитування
1.3.5.2. Ресурси бібліотеки/інформаційно-ресурсного центру використовуються для формування інформаційно-комунікаційної компетентності здобувачів освіти1.3.5.2. Опитування
2. Система оцінювання здобувачів освіти  2.1. Наявність відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання їх навчальних досягнень2.1.1. Здобувачі освіти отримують від педагогічних працівників інформацію про критерії, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень2.1.1.1. У закладі оприлюднено критерії, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень2.1.1.1. Вивчення документації, спостереження, опитування
2.1.1.2. Частка здобувачів освіти, які в закладі освіти отримують інформацію про критерії, правила і процедури оцінювання навчальних досягнень2.1.1.2. Опитування
2.1.2. Система оцінювання в закладі освіти сприяє реалізації компетентнісного підходу до навчання2.1.2.1. Частка педагогічних працівників, які застосовують систему оцінювання, спрямовану на реалізацію компетентнісного підходу2.1.2.1. Спостереження
2.1.3. Здобувачі освіти вважають оцінювання результатів навчання справедливим і об’єктивним2.1.3.1. Частка здобувачів освіти, які вважають оцінювання результатів їх навчання у закладі освіти справедливим і об’єктивним2.1.3.1. Опитування
2.2. Застосування внутрішнього моніторингу, що передбачає систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти2.2.1. У закладі освіти здійснюється аналіз результатів навчання здобувачів освіти2.2.1.1. У закладі освіти систематично проводяться моніторинги результатів навчання здобувачів освіти2.2.1.1. Вивчення документації, опитування
2.2.1.2. За результатами моніторингів здійснюється аналіз результатів навчання здобувачів освіти, приймаються рішення щодо їх коригування2.2.1.2. Опитування
2.2.2. У закладі освіти впроваджується система формувального оцінювання2.2.2.1. Педагогічні працівники за допомогою оцінювання відстежують особистісний поступ здобувачів освіти, формують у них позитивну самооцінку, відзначають досягнення, підтримують бажання навчатися, запобігають побоюванням помилитися2.2.2.1. Спостереження, опитування
2.3. Спрямованість системи оцінювання на формування у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання2.3.1. Заклад освіти сприяє формуванню у здобувачів освіти відповідального ставлення до результатів навчання2.3.1.1. Педагогічні працівників надають здобувачам освіти необхідну допомогу в навчальній діяльності2.3.1.1. Опитування
2.3.1.2. Частка здобувачів освіти, які відповідально ставляться до процесу навчання, оволодіння освітньою програмою2.3.1.1. Опитування
2.3.2. Заклад освіти забезпечує самооцінювання та взаємооцінювання здобувачів освіти2.3.2.1. Педагогічні працівники в системі оцінювання навчальних досягнень використовують прийоми самооцінювання та взаємооцінювання здобувачів освіти2.3.2.1. Спостереження, опитування
3. Педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу освіти  3.1. Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти3.1.1. Педагогічні працівники планують свою діяльність, аналізують її результативність3.1.1.1. Частка педагогічних працівників, які використовують календарно-тематичне планування, що відповідає освітній програмі закладу освіти та аналізують її результативність3.1.1.1. Спостереження, опитування
3.1.2. Педагогічні працівники застосовують освітні технології, спрямовані на формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти3.1.2.1. Частка педагогічних працівників, які використовують освітні технології, спрямовані на оволодіння здобувачами освіти ключовими компетентностями та наскрізними вміннями3.1.2.1. Спостереження
3.1.3. Педагогічні працівники беруть участь у формуванні та реалізації індивідуальних освітніх траєкторій для здобувачів освіти (за потреби)3.1.3.1. Педагогічні працівники беруть участь у розробленні індивідуальних освітніх траєкторій (складають завдання, перевіряють роботи, надають консультації, проводять оцінювання навчальних досягнень тощо) та відстежують їх результативність3.1.3.1. Спостереження
3.1.4. Педагогічні працівники створюють та/або використовують освітні ресурси (електронні презентації, відеоматеріали, методичні розробки, веб-сайти, блоги тощо)3.1.4.1. Частка педагогічних працівників, які створюють та використовують власні освітні ресурси, мають публікації професійної тематики та оприлюднені методичні розробки3.1.4.1. Опитування
3.1.5. Педагогічні працівники сприяють формуванню суспільних цінностей у здобувачів освіти у процесі їх навчання, виховання та розвитку3.1.5.1. Учителі, які використовують зміст предмету (курсу), інтегрованих змістових ліній для формування суспільних цінностей3.1.5.1. Спостереження
3.1.6. Педагогічні працівники використовують інформаційно-комунікаційні технології в освітньому процесі3.1.6.1. Частка педагогічних працівників, які застосовують інформаційно-комунікаційні технології в освітньому процесі3.1.6.1. Спостереження
3.2. Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників3.2.1.Педагогічні працівники забезпечують власний професійний розвиток і підвищення кваліфікації, у тому числі щодо методик роботи з дітьми  з особливими освітніми потребами3.2.1.1. Частка педагогічних працівників закладу освіти, які обирають різні види, форми і напрямки підвищення рівня своєї педагогічної майстерності3.2.1.1. Вивчення документації, опитування
3.2.2. Педагогічні працівники здійснюють інноваційну освітню діяльність, беруть участь в освітніх проектах, залучаються до роботи як освітні експерти3.2.2.1. Педагогічні працівники беруть участь в інноваційній роботі (розроблення/адаптація, впровадження освітніх технологій, експериментальна робота), ініціюють та/або реалізують освітні проекти3.2.2.1. Вивчення документації, опитування
3.2.2.2. Педагогічні працівники здійснюють експертну діяльність в сфері загальної середньої освіти3.2.2.2. Вивчення документації, опитування
3.3. Налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками, працівниками закладу освіти3.3.1. Педагогічні працівники діють на засадах педагогіки партнерства3.3.1.1. Частка здобувачів освіти, які вважають, що їх думка має значення (вислуховується, враховується) в освітньому процесі3.3.1.1. Опитування
3.3.1.2. Частка педагогічних працівників, які використовують форми роботи, спрямовані на формування партнерських взаємин зі здобувачами освіти із застосуванням особистісно орієнтованого підходу3.3.1.2. Спостереження  
3.3.2. Педагогічні працівники співпрацюють з батьками здобувачів освіти з питань організації освітнього процесу, забезпечують постійний зворотній зв’язок3.3.2.1. У закладі освіти налагоджена конструктивна комунікація педагогічних працівників із батьками здобувачів освіти в різних формах3.3.2.1. Вивчення документації, опитування
3.3.3 У закладі освіти існує практика педагогічного наставництва, взаємонавчання та інших форм професійної співпраці3.3.3.1. Педагогічні працівники надають методичну підтримку колегам, обмінюються досвідом (консультації, навчальні семінари, майстер-класи, конференції, взаємовідвідування занять, наставництво, публікації тощо)3.3.3.1. Вивчення документації, опитування
3.4. Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності3.4.1. Педагогічні працівники під час провадження педагогічної та наукової (творчої) діяльності дотримуються академічної доброчесності3.4.1.1. Педагогічні працівники діють на засадах академічної доброчесності3.4.1.1. Спостереження, опитування
3.4.2. Педагогічні працівники сприяють дотриманню академічної доброчесності здобувачами освіти3.4.2.1. Частка педагогічних працівників, які інформують здобувачів освіти про правила дотримання академічної доброчесності3.4.2.1. Спостереження, опитування
4. Управлінські процеси закладу освіти4.1. Наявність стратегії розвитку та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань4.1.1. У закладі освіти затверджено стратегію його розвитку, спрямовану на підвищення якості освітньої діяльності4.1.1.1. Стратегія розвитку закладу освіти відповідає особливостям і умовам його діяльності (тип закладу, мова навчання, територія обслуговування, формування контингенту здобувачів освіти, обсяг та джерела фінансування тощо), передбачає заходи з підвищення якості освітньої діяльності4.1.1.1. Вивчення документації, опитування
4.1.2. У закладі освіти річне планування та відстеження його результативності здійснюються відповідно до стратегії його розвитку4.1.2.1. Річний план роботи закладу освіти реалізує стратегію його розвитку4.1.2.1. Вивчення документації, опитування
4.1.2.2. Учасники освітнього процесу залучаються до розроблення річного плану роботи закладу освіти4.1.2.2. Опитування
4.1.2.3. Керівник та органи громадського самоврядування закладу освіти аналізують реалізацію річного плану роботи та у разі потреби коригують його4.1.2.3. Вивчення документації
4.1.2.4. Діяльність педагогічної ради закладу освіти спрямовується на реалізацію річного плану роботи та стратегію розвитку закладу4.1.2.4. Вивчення документації, опитування
4.1.3. У закладі освіти здійснюється самооцінювання якості освітньої діяльності на основі стратегії (політики) і процедур забезпечення якості освіти4.1.3.1. Заклад освіти розробляє та оприлюднює документ, що визначає стратегію (політику) і процедури забезпечення якості освіти4.1.3.1. Вивчення документації, опитування
4.1.3.2. У закладі освіти здійснюється періодичне (не рідше одного разу на рік) самооцінювання якості освітньої діяльності відповідно до розроблених або адаптованих у закладі процедур4.1.3.2. Вивчення документації
4.1.3.3. Учасники освітнього процесу залучаються до самооцінювання якості освітньої діяльності4.1.3.3. Вивчення документації, опитування
4.1.4. Керівництво закладу освіти планує та здійснює заходи щодо утримання у належному стані будівель, приміщень, обладнання4.1.4.1. Керівництво закладу освіти вживає заходів для створення належних умов діяльності закладу (зокрема, вивчає стан матеріально-технічної бази, планує її розвиток, звертається із відповідними клопотаннями до засновника, здійснює проектну діяльність тощо)4.1.4.1. Вивчення документації, опитування
4.2. Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм4.2.1. Керівництво закладу освіти сприяє створенню психологічно комфортного середовища, яке забезпечує конструктивну взаємодію здобувачів освіти, їх батьків, педагогічних та інших працівників закладу освіти та взаємну довіру4.2.1.1. Частка учасників освітнього процесу, які задоволені загальним психологічним кліматом у закладі освіти і діями керівництва щодо формування відносин довіри та конструктивної співпраці між ними4.2.1.1. Опитування
4.2.1.2. У закладі освіти забезпечується доступ учасників освітнього процесу, представників місцевої громади до спілкування із керівництвом (особистий прийом, звернення, використання сучасних засобів комунікації тощо)4.2.1.2. Вивчення документації, опитування
4.2.1.3. Керівництво закладу вчасно розглядає звернення учасників освітнього процесу та вживає відповідних заходів реагування4.2.1.3. Вивчення документації, опитування
4.2.2. Заклад освіти оприлюднює інформацію про свою діяльність на відкритих загальнодоступних ресурсах4.2.2.1. Заклад освіти забезпечує змістовне наповнення та вчасне оновлення інформаційних ресурсів закладу (інформаційні стенди, сайт закладу освіти/інформація на сайті засновника, сторінки у соціальних мережах тощо)4.2.2.1. Спостереження, опитування
4.3. Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників4.3.1. Керівник закладу освіти формує штат закладу, залучаючи кваліфікованих педагогічних та інших працівників відповідно до штатного розпису та освітньої програми4.3.1.1. У закладі освіти укомплектовано кадровий склад (наявність/відсутність вакансій)4.3.1.1. Вивчення документації, опитування
4.3.1.2. Частка педагогічних працівників закладу освіти, які працюють за фахом (мають відповідну освіту та/або професійну кваліфікацію)4.3.1.2. Вивчення документації
4.3.2. Керівництво закладу освіти мотивує педагогічних працівників до підвищення якості освітньої діяльності, саморозвитку, здійснення інноваційної освітньої діяльності4.3.2.1. Керівництво закладу освіти застосовує заходи матеріального та морального заохочення до педагогічних працівників4.3.2.1. Опитування
4.3.3. Керівництво закладу освіти сприяє підвищенню кваліфікації педагогічних працівників4.3.3.1. Керівництво закладу освіти створює умови для постійного підвищення кваліфікації, чергової та позачергової атестації, добровільної сертифікації педагогічних працівників4.3.3.1. Вивчення документації, опитування
4.3.3.2. Частка педагогічних працівників, які вважають, що керівництво закладу освіти сприяє їхньому професійному розвиткові4.3.3.2. Опитування
4.4. Організація освітнього процесу на засадах людино-центризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з місцевою громадою4.4.1. У закладі освіти створюються умови для реалізації прав і обов’язків учасників освітнього процесу4.4.1.1. Частка учасників освітнього процесу, які вважають, що їхні права в закладі освіти не порушуються4.4.1.1. Опитування
4.4.2. Управлінські рішення приймаються з урахуванням пропозицій учасників освітнього процесу4.4.2.1. Частка учасників освітнього процесу, які вважають, що їхні пропозиції враховуються під час прийняття управлінських рішень4.4.2.1. Опитування
4.4.3. Керівництво закладу освіти створює умови для розвитку громадського самоврядування4.4.3.1. Керівництво сприяє участі громадського самоврядування у вирішенні питань щодо діяльності закладу освіти4.4.3.1. Опитування
4.4.4. Керівництво закладу освіти сприяє виявленню громадської активності та ініціативи учасників освітнього процесу, їх участі в житті місцевої громади4.4.4.1. Керівництво закладу підтримує освітні та громадські ініціативи учасників освітнього процесу, які спрямовані на сталий розвиток закладу освіти та участь у житті місцевої громади (культурні, спортивні, екологічні проекти, заходи тощо)4.4.4.1. Вивчення документації, опитування
4.4.5. Режим роботи закладу освіти та розклад занять враховують вікові особливості здобувачів освіти, відповідають їх освітнім потребам4.4.5.1. Режим роботи закладу освіти враховує потреби учасників освітнього процесу, особливості діяльності закладу4.4.5.1. Вивчення документації, опитування
4.4.5.2. Розклад навчальних занять забезпечує рівномірний  розподіл навчального навантаження з урахуванням вікових особливостей здобувачів освіти4.4.5.2. Вивчення документації, опитування
4.4.5.3. Розклад навчальних занять у закладі освіти сформований відповідно до освітньої програми4.4.5.3. Вивчення документації, опитування
4.4.6. У закладі освіти створюються умови для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти4.4.6.1. Керівництво закладу освіти  забезпечує розроблення та затвердження індивідуальних навчальних планів, використання форм організації освітнього процесу відповідно до потреб здобувачів освіти4.4.6.1. Вивчення документації
4.5. Формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності4.5.1. Заклад освіти впроваджує політику академічної доброчесності4.5.1.1. Керівництво закладу освіти забезпечує реалізацію заходів із формування академічної доброчесності та протидіє фактам її порушення4.5.1.1. Вивчення документації, опитування
4.5.1.2. Частка здобувачів освіти і педагогічних працівників, які поінформовані щодо дотримання академічної доброчесності4.5.1.2. Опитування
4.5.2. Керівництво закладу освіти сприяє формуванню в учасників освітнього процесу негативного ставлення до корупції4.5.2.1. Керівництво закладу освіти забезпечує проведення освітніх та інформаційних заходів, спрямованих на формування в учасників освітнього процесу негативного ставлення до корупції4.5.2.1. Опитування

01.09.2022  с.Новий Завод  № 69/о

         В зв’язку із змінами найменування юридичної особи Новозаводської  загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів Мартинівської сільської ради на Новозаводську загальноосвітньої школи  І – ІІІ ступенів Пулинської селищної ради, згідно рішення 1 сесії 8  скликання Пулинської селищної ради №28 від  10.12.2020р., Новозаводську загальноосвітньої школи  І – ІІІ ступенів Пулинської селищної ради на Новозаводський ліцей Пулинської селищної ради Житомирського району, згідно рішення 24 сесії 8  скликання Пулинської селищної ради №905 від  14.07.2022 ,на підставі рішення педагогічної ради від 01.09.2022 р. (протокол №2) та з метою забезпечення якісної освіти учасників освітнього процесу у ЗЗСО,

НАКАЗУЮ:

1. Внести зміни до Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти Новозаводської ЗОШ І – ІІІ ступенів.

2. Затвердити Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти у Новозаводському ліцеї Пулинської селищної ради Житомирського району.

3. Педагогічним працівникам дотримуватися Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти Новозаводського ліцею.

4. Класним керівникам ознайомити батьків та здобувачів освіти з Положенням про внутрішню систему забезпечення якості освіти у ЗЗСО.

5.  Оприлюднити дане Положення на сайті закладу.

6. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

 Директор ліцею                 Валентина КРИВУЛЬСЬКА

СХВАЛЕНО                                                                                                   педагогічною радою Протокол №2 від 01.09.2022  ЗАТВЕРДЖЕНО Директор ліцею           Валентина КРИВУЛЬСЬКА Наказ №69/о від 01.09.2022

ПОЛОЖЕННЯ
про внутрішню систему забезпечення якості

освіти у Новозаводському ліцеї

Пулинської селищної ради

 (нова редакція)

с.Новий Завод

2022

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти у Новозаводському ліцеї Пулинської селищної ради розроблено відповідно до Законів України «Про освіту»; «Про загальну середню освіту»; розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016р. №988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року»; наказу Міністерства освіти і науки України від 09.01.2019 №17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти», Методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 30.11.2020р. №1480.

1.2.Положення поширюється на всіх учасників освітнього процесу Новозаводського ліцею Пулинської селищної ради.

1.3. Завданням внутрішньої системи якості освіти є забезпечення якості освіти та стабільного виконання вимог чинного законодавства в сфері загальної середньої освіти, державних та галузевих стандартів освіти.

1.4. Внутрішня система забезпечення якості освіти в закладі передбачає здійснення таких процедур і заходів:

  • Стратегію (політику) та процедури забезпечення якості освіти;
  • Систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;
  • Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;
  • Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної  діяльності педагогічних працівників.
  • Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників;
  • Інформаційні системи для ефективного управління закладом;
  • Створення в закладі освіти відповідного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування;
  • Вивчення та самооцінювання якості освіти

1.5.Визначено чотири напрями внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти закладу:

–          освітнє середовище;

–          система оцінювання освітньої діяльності здобувачів освіти;

–          система педагогічної діяльності;

–          система управлінської діяльності.

1.6. Колегіальним органом управління навчальним закладом, який визначає систему та затверджує процедури внутрішнього забезпечення якості освіти, є педагогічна рада.

2. СТРАТЕГІЯ ТА ПРОЦЕДУРА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

2.1.Стратегія та процедура забезпечення якості освіти закладу  базується на наступних принципах:

  • принцип процесного підходу, що розглядає діяльність як сукупність освітніх процесів, які спрямовані на реалізацію визначених  стратегічних цілей, при цьому управління якістю освітніх послуг реалізується через функції планування, організації, мотивації та контролю;
  • принцип цілісності, який вимагає єдності впливів освітньої діяльності, їх підпорядкованості, визначеній меті якості освітнього процесу;
  • принцип безперервності, що свідчить про необхідність постійної реалізації суб’єктами освітньої діяльності на різних етапах процесу підготовки випускника;
  • принцип розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності;
  • принцип партнерства, що враховує взаємозалежність та взаємну зацікавленість суб’єктів освітнього процесу, відповідно до їх поточних та майбутніх потреб у досягненні високої якості освітнього процесу.

2.2.Система внутрішнього забезпечення якості освіти включає в себе здійснення таких процедур і заходів:

  • оновлення нормативно-методичної бази забезпечення якості освіти та освітньої діяльності;
  • постійний моніторинг змісту освіти;
  • підвищення якості підготовки контингенту здобувачів освіти, шляхом впровадження нових освітніх технологій та методик навчання;
  • підвищення кваліфікації педагогічних працівників, для покращення кадрового потенціалу навчального закладу;
  • забезпечення публічності та прозорості інформації про діяльність навчального закладу;
  • створення ефективної системи забезпечення академічної доброчесності.

2.3.  Процедура забезпечення якості освіти повинна бути об’єктивною, відкритою, інформаційною, прозорою. 

3. СИСТЕМА ТА МЕХАНІЗМИ  ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ

3.1. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності визначається Положенням про академічну доброчесність.

3.2.Дотримання академічної доброчесності  педагогічними працівниками передбачає:

  • посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
  • дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
    надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;
  • контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;
    об’єктивне оцінювання результатів навчання та ін.

3.3.Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

  • самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання;
  • посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
  • постійна підготовка до уроків, домашніх завдань;
  • самостійне подання щоденника для виставлення педагогом одержаних балів;
  • надання достовірної інформації про власні результати навчання батькам (особам, які їх замінюють) та ін.

3.4.Порушенням академічної доброчесності в закладі вважається:

  • академічний плагіат;
  • фабрикація;
  • списування;
  • обман;
  • хабарництво;
  • відмова своєчасно надавати інформацію (усно або письмово) про методики, технології, прийоми, методи викладання, стан виконання програми, рівень сформованості компетентностей здобувачами освіти;
  • необ’єктивне оцінювання;
  • невиконання обов’язків педагогічного працівника, передбачених статтею 54 Закону України «Про освіту» та ін.

4.КРИТЕРІЇ,ПРАВИЛА І ПРОЦЕДУРИ ОЦІНЮВАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

4.1. Оцінювання якості знань здобувачів освіти закладу  здійснюється відповідно до  «Загальних критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти», які в обов’язковому порядку розміщені на офіційному сайті закладу, які виходять із  чинних нормативно-правових актів в освіті на даний період.

4.2.Оцінювання результатів навчання  та особистих досягнень учнів у першому класі має формувальний характер, здійснюється вербально,на суб’єкт – суб’єктних засадах, що передбачає активне залучення учнів до самоконтролю і самооцінювання ( відповідно до наказу МОН України від 20.08.2018 №924 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів першого класу у Новій українській школі»).

4.3.Навчальні досягнення учнів других класів підлягають формувальному і підсумковому (тематичному та завершальному) оцінюванню. Оцінювання результатів навчання учнів других класів здійснюється вербально (відповідно наказу  МОН України   від 27.08.2019 №1154 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо  оцінювання учнів 2 класу»).

4.4.Основними видами оцінювання учнів 3-4 класів є поточне та підсумкове (тематичне, семестрове, річне), державна підсумкова атестація.

4.5.Оцінювання навчальних досягнень учнів основної школи здійснюється за 12-бальною школою ( відповідно до наказу МОН України від 21.08.2013 №1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти»).

4.6.Оцінювання навчальних досягнень учнів старшої школи здійснюється за 12-бальною школою і його результати позначаються цифрами від 1 до 12 (відповідно до наказу МОН України від 13.04.2011 №329 «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти»).

4.7.Видами оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.

4.8.Результати освітньої діяльності учнів на всіх етапах освітнього процесу не можуть обмежуватися знаннями, уміннями, навичками. Метою навчання мають бути сформовані компетентності, як загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді та цінностях особистості.

4.9.Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності. (додаток 1)

4.10.Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:

  • контролююча – визначає рівень досягнень кожного учня (учениці), готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;
    • навчальна – сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;
    • діагностико-коригувальна – з’ясовує причини труднощів, які виникають в учня (учениці) в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;
    • стимулювально-мотиваційна – формує позитивні мотиви навчання;
    • виховна – сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.

4.11.При оцінюванні навчальних досягнень учнів мають ураховуватися:

  • характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;
    • якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;
    • сформованість предметних умінь і навичок;
    • рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;
    • досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв’язувати їх, формулювати гіпотези);
    • самостійність оцінних суджень.

4.12. Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок які оцінюються та показником оцінки в балах:

  • Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи (додаток 2)
  • Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів основної і старшої школи (додаток 3)

5.КРИТЕРІЇ,ПРАВИЛА І ПРОЦЕДУРИ ОЦІНЮВАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ  ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

5.1. Критерії, правила та процедури оцінювання педагогічної діяльності працівників закладу визначаються на основі положень наказу МОН України від 09.01.2019 №17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти». (додаток 4)

5.2. Оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників відбувається через:

  • ефективне планування та прогнозування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх технологій, форм організації освітнього процесу та підходів до оцінювання навчальних досягнень із метою формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти;
    • постійне підвищення рівня професійної компетентності та майстерності педагогічних працівників;
    • налагодження партнерських взаємовідносин із здобувачами освіти, їх  батьками та іншими законними представниками, працівниками закладу освіти;
    • організацію педагогічної діяльності на навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності.

5.3. Процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічного працівника включає в себе атестацію та сертифікацію. Атестація педагогічних працівників – це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників. Атестація педагогічних працівників здійснюється відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 року зі змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту №1473 від 20.12.2011, наказу МОН №1135 від 08.08.2013.

5.4.Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти здійснюється відповідно до Закону України «Про освіту» та листа МОН №1/9-683 від 04.11.19 року «Щодо підвищення кваліфікації та атестації педагогічних працівників». Педагогічні працівники зобов’язані щороку підвищувати кваліфікацію, загальний обсяг академічних годин – не менше ніж 150 годин на 5 років.

5.5. Один із принципів організації атестації – здійснення комплексної оцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивної атестації є всебічний аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, учнів та колег вчителя, який атестується тощо.

5.6.Сертифікація педагогічних працівників – це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, само оцінювання та вивчення практичного досвіду роботи.

5.7. Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах, виключно за його ініціативою.

6. КРИТЕРІЇ, ПРАВИЛА І ПРОЦЕДУРИ ОЦІНЮВАННЯ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КЕРІВНИХ ПРАЦІВНИКІВ

6.1.Управлінська діяльність адміністрації закладу на сучасному етапі передбачає вирішення низки концептуальних  положень, а саме:

  • створення умов для переходу від адміністративного стилю управління до громадсько-державного;
  • раціональний розподіл роботи між працівниками школи з урахуванням їх кваліфікації, досвіду та ділових якостей;
  • забезпечення оптимальної організації освітнього процесу, який би забезпечував належний рівень освіченості і вихованості випускників та підготовку їх до життя в умовах ринкових відносин;
  • визначення найбільш ефективних для керівництва шляхів і форм реалізації стратегічних завдань, які б повною мірою відповідають особливостям роботи та діловим якостям адміністрації, раціональне витрачення часу всіма працівниками;
  • правильне і найбільш ефективне використання навчально-матеріальної бази та створення сприятливих умов для її поповнення в умовах ринкових відносин;
  • забезпечення високого рівня працездатності всіх учасників освітнього процесу;
  • створення здорової творчої атмосфери в педагогічному колективі.

6.2.Сучасні виклики освітнього менеджменту вимагають від керівника закладу   таких фахових компетенцій:

  • прогнозувати позитивне майбутнє і формувати дух позитивних змін;
  • забезпечувати відкрите керівництво;
  • вивчати інтереси і потреби місцевої громади й суспільства в цілому, щоб визначати нові цілі і завдання;
  • організовувати роботу колективу на досягнення поставлених цілей;
  • працювати над залученням додаткових ресурсів для якісного досягнення цілей;
  • постійно вчитися і стимулювати до цього членів педагогічного колективу.

6.3.  Процедура та правила оцінювання управлінської діяльності керівного складу закладу освіти визначені Типовим положення про атестацію педагогічних працівників затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 року із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту №1473 від 20.12.11, наказу МОН №1135 від 08.08.2013.

7. ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ ДЛЯ ЕФЕКТИВНОГО УПРАВЛІННЯ

7.1. Основні функції інформаційного забезпечення в управлінні  закладом:

  • забезпечення учасників освітнього процесу інформацією, необхідною для взаємодії учнів, вчителів, батьків та адміністрації;
    • інформування про стан освітнього процесу в навчальному закладі, про забезпеченість засобами навчання, про рівень навчальних досягнень учнів та професійну кваліфікацію вчителів;
    • систематичне виявлення рівнів розвитку інтелекту, емоційно-психічного і фізичного здоров’я, освітніх потреб учнів;
    • інформування педагогічних працівників про залучення батьків у процес виховання і навчання своєї дітей, інформування про труднощі, з якими стикаються батьки.

7.2. Завдання інформаційних систем в управлінні закладом:

  • забезпечення єдиного порядку документування, організація роботи з документами;
    • впровадження в роботу з документами новітніх інформаційних технологій;
    • забезпечення ефективної роботи офіційного сайту закладу, актуалізації інформації на ньому, безпеки захисту інформації, інформаційної безпеки, супровід роботи електронної пошти;
    • висвітлення через засоби масової комунікації діяльності закладу;
    • розгляд запитів на публічну інформацію, звернення громадян.

7.3. Перелік інформаційних систем, що діють у закладі:

  • офіційний сайт закладу (novyzavod-shkola@ukr.net)
  •  груп у фейсбуці та вайбері.

8. СТВОРЕННЯ В ЗАКЛАДІ ОСВІТИ ВІДПОВІДНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА,УНІВЕРСАЛЬНОГО ДИЗАЙНУ ТА РОЗУМНОГО ПРИСТОСУВАННЯ

8.1. Критерії безпечного освітнього середовища:

  • у закладі дотримано вимог санітарно-гігієнічних правил і норм, приміщення, територія закладу освіти охайні та доглянуті;
    • заклад забезпечений навчальними та іншими приміщеннями з відповідним обладнанням, що необхідні для реалізації освітньої програми;
    • дизайн освітнього середовища закладу функціональний, ергономічний та дозволяє максимально ефективно використовувати приміщення та територію закладу в освітньому процесі;
    • здобувачі освіти та працівники закладу обізнані з вимогами щодо охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій і дотримуються їх;
    • педагогічні працівники обізнані щодо правил поведінки у разі нещасного випадку зі здобувачами освіти та працівниками закладу чи раптового погіршення їх стану здоров’я і вживають необхідних заходів у таких ситуаціях;
    • у закладі створено умови для здорового харчування;
    • у закладі створено умови для безпечного використання мережі Інтернет, в учасників освітнього процесу формуються навички безпечної поведінки в Інтернеті;

8.2. Безпекова складова закладу спрямована на виконання таких завдань:

  • формування в учнів компетентностей, важливих для успішної соціалізації особистості;
    • впровадження демократичної культури, захист прав дитини і формування демократичних цінностей;
    • запобігання та протидія таким негативним явищам серед дітей та учнівської молоді як насильство, кібербулінг, булінг тощо;
    • формування у дітей і підлітків життєвих навичок (психосоціальних компетентностей), які сприяють соціальній злагодженості, відновленню психологічної рівноваги;
    • запобігання та протидія торгівлі людьми, формування у школярів таких життєвих навичок, як спілкування, прийняття рішень, критичне мислення, управління емоціями, стресами та конфліктними ситуаціями, формування цінностей та набуття відповідних компетентностей;
    • формування морально-етичних, соціальних, громадянських ціннісних орієнтирів, виховання національно свідомої, духовно багатої, фізично досконалої особистості;
    • профілактика девіантної поведінки, правопорушень та злочинності серед неповнолітніх;
    • профілактика залежностей та шкідливих звичок, пропаганда здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я як найвищої соціальної цінності;
    • формування творчого середовища, залучення учнів в позаурочний час до  спорту, творчості, мистецтва, інших громадських заходів з метою їх позитивної самореалізації, соціалізації;
    • розвиток творчої співпраці педагогічного колективу, учнів і батьків на засадах педагогіки партнерства.

8.3. Критерії для оцінювання інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього середовища:

  • приміщення, територію закладу облаштовано з урахуванням принципів універсального дизайну та розумного пристосування;
    • у закладі застосовуються методики та технології роботи з дітьми з особливими освітніми потребами, забезпечуються корекційна спрямованість освітнього процесу, інша необхідна підтримка здобувачів освіти з особливими освітніми потребами;
    • заклад взаємодіє з батьками дітей з особливими освітніми потребами, фахівцями інклюзивно-ресурсного центру, залучає їх до розроблення індивідуальних програм розвитку та іншої необхідної підтримки дітей під час здобуття освіти;
    • освітнє середовище мотивує здобувачів освіти до оволодіння ключовими компетентностями, ведення здорового способу життя, екологічно доцільної поведінки, заняття спортом;
    • бібліотека функціонує, як інформаційний центр закладу.

9. ВИВЧЕННЯ ТА САМООЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

9.1. З метою аналізу стану сформованості та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі освіти проводиться самооцінювання, яке сприяє вирішенню завдань:

  • вдосконалення матеріально-технічних умов закладу, забезпечення безпеки перебування у закладі усіх учасників освітнього процесу, моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища, оновлення методичної бази освітньої діяльності;
  • контроль якості знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення, формування в учнів відповідального ставлення до навчання, забезпечення прозорості та об’єктивності оцінювання результатів навчання;
  • контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників, використання сучасних та інноваційних методичних підходів до проведення уроку, дотримання принципів академічної доброчесності усіма учасниками освітнього процесу;
  • вдосконалення управлінських процесів в закладі світи на основі принципів людиноцентризму, партнерства, лідерства та інноваційності.

 9.2.Етапи проведення самооцінювання

а)  підготовчий — визначення об’єкта вивчення, визначення мети, критерії оцінювання, розробка інструментарію і механізму відсте­ження, визначення термінів;

б)   практичний (збір інформації) — аналіз доку­ментації, тестування, контрольні зрізи, анке­тування, цільові співбесіди, самооцінка тощо;

в)  аналітичний — систематизація інформації, аналіз інформації, коректування, прогнозу­вання, контроль за виконанням прийнятих управлінських рішень.

9.3.Відповідальними за оцінювання є не тільки члени адміністрації закладу освіти, а й представники колективу, громадських організацій закладу, батьки тощо.

9.4.Форми узагальнення інформації.

            До інформації, яку має надати відповідальна особа після завершення процедури оцінювання, віднесено аналітичну довідку, письмовий звіт, усний звіт, доповідну записку, акт тощо.

9.5.Рівень оцінювання.

Рівень оцінювання як обов’язків елемент механізму передбачає визначення рівня оцінювання: перший (високий), другий (достатній), третій (вимагає покращення); четвертий (низький).

Список літератури:

  • Закон України «Про освіту» № 2145-VIII від 05.09.2017 [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19;
  • Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 року № 988-р. [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/988-2016-%D1%80;
  • Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 року № 988-р; 
  • Державні стандарти загальної середньої освіти. [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/derzhavni-standarti;
  • Максимчук Н. «Нормативно-правове забезпечення організації моніторингу державного управління освітою в Україні». [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://academy.gov.ua/ej/ej6/txts/07mnuu%D0%BEu.htm;
  • «Національна стратегія розвитку освіти в Україні до 2021 року» [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/344/2013.

Додаток 1

до Положення про внутрішню систему

забезпечення якості освітньої діяльності

та якості освіти

Ключові компетентності

Ключова компетентністьЦіннісні ставлення та практичні здатності
Спілкування державною (і рідною мовою у разі відмінності) мовамиЦіннісне ставлення: – усвідомлення ролі рідної (державної) мови як механізму національної і етнічної самоідентифікації, збереження світового мовного різноманіття, способу збереження культурних традицій і стратегій, аудіо- та візуалізацію культурного різноманіття свого народу; – любов до української мови; – усвідомлення ролі української мови в особистому житті, а також у житті нації і держави; – спілкування українською мовою у школі та поза школою. Практична здатність: – розуміти українську мову; – послуговуватися державною мовою в різноманітних життєвих ситуаціях та дотримуватися мовного етикету; – застосовувати різноманітні комунікативні стратегії  залежно від мети спілкування; – формулювати чітко думки, дискутувати, наводити аргументи, відстоювати власну думку; – уміти правильно використовувати термінологічний апарат, спілкуватися в процесі навчально-пізнавальної діяльності; розв’язувати конфлікти за допомогою спілкування; популяризувати ідеї гуманізму, добра та краси; протистояти засміченості мови, лайливим словам
Спілкування іноземними мовамиЦіннісне ставлення: – усвідомлення ролі іноземної мови як механізму глобалізації, як запоруки зручності самореалізації в умовах закордоння; – ціннісне ставлення до культурних надбань різних народів, соціальної рівності; – позитивне сприйняття інакшості та інтерес до культурних відмінностей; – толерантне ставлення до представників різних народів і культур; – запобігання проявам ксенофобії, нетерпимості і расизму Практична здатність: – готовність прийняти представників інших культур такими, якими вони є; – знати і за потреби спілкуватися мовами інших народів; – володіти навичками міжкультурної взаємодії; – запобігати міжетнічним і міжкультурним конфліктам; – уміти розв’язувати конфліктні ситуації та знаходити компроміси
Математична компетентність  Ціннісне ставлення: – усвідомлення важливості математичного мислення та математичних знань у життєдіяльності людини; – розуміння цілісної картини світу, закономірності розвитку суспільства, людських відносин, небезпек у застосуванні маніпулятивних технологій; – дотримування логіки і послідовності у мисленні та діях; – протистояння маніпулятивним впливам Практична здатність: – розвивати критичне мислення; – аналізувати, систематизувати і синтезувати інформацію; – установлювати причинно-наслідкові зв’язки; – виокремлювати головні та другорядні цілі, ризики поведінки, ризиковані життєві ситуації й обирати шляхи їх вирішення
Компетентності у природничих науках і технологіях  Ціннісне ставлення: – розширення і поглиблення знань про предметний світ, сферу людських відносин та про себе; – критичне оцінювання результатів людської діяльності у природному середовищі Практична здатність: – готовність до саморозвитку і опанування сучасними технологіями; – використовувати сучасні технології у своїй діяльності; – брати участь у дослідній і проектній діяльності
Інформаційно-цифрова компетентність  Ціннісне ставлення: – здійснення пошукової діяльності та виконання задач за алгоритмом; – уміння працювати з різними Інтернет-ресурсами; – розпізнавання достовірних і недостовірних джерел інформації; – протистояння Інтернет-агресії, Інтернет-булінгу тощо Практична здатність: – уміти використовувати різні способи пошуку корисної інформації в довідникових джерелах (зокрема, за допомогою інформаційно-комунікативних технологій), критично мислити в процесі збору та обробки інформації; – дотримуватися етикету; – критично відбирати Інтернет інформацію; – дотримуватися правил безпеки в Інтернет мережі та здатність протистояти інтернет-ризикам та маніпулятивним технологіям у ЗМІ та рекламі, соціальних мережах, комп’ютерних іграх
Уміння вчитися впродовж життя  Ціннісне ставлення: – визначення мети та цілі власного життя і діяльності, планування й організація життя; – визначення близьких, середніх і далеких перспектив, розроблення стратегії життя; – уміння працювати самостійно і в команді; – користування різними джерелами інформації; – розширення знаннєвої та емоційної сфери, власні уявлення про життя; – застосовування різних поведінкових і комунікативних стратегій відповідно до мети діяльності та конкретної ситуації Практична здатність: – уміти моделювати власний освітній розвиток, аналізувати, контролювати, корегувати й оцінювати результати освітньої діяльності; – прагнути оволодівати новими знаннями та навичками; – готовність удосконалювати свої моральні, морально-вольові якості та навички поведінки впродовж життя; – розуміти необхідності роботи над собою
Ініціативність і підприємливість  Ціннісне ставлення: – аналізування життєвих ситуацій; – презентація власної ідеї та ініціативи; – формулювання власних пропозицій, рішень; – виявлення лідерських якостей; – усвідомлення ціннісного змісту грошей, праці і рівності прав людей, праці батьків; – засудження споживацького способу життя та трудової експлуатації дітей Практична здатність: – готовність брати відповідальність за себе та інших; – розвивати моральні якості для успішної професійної кар’єри; – брати участь у шкільних заходах, волонтерській діяльності, у трудових десантах і благодійних акціях
Соціальна та громадянська компетентності  Ціннісне ставлення: – усвідомлення змісту понять «громадянин», «патріотизм», «військово-патріотичне виховання», «готовність до захисту Вітчизни» як важливих складників життєдіяльності людини; – усвідомлення конституційного обов’язку щодо громадянських прав та захисту суверенітету і територіальної цілісності України; – бажання брати участь у різних формах позакласної та позашкільної роботи військово-патріотичного спрямування; – участь у шкільному самоврядуванні і в дитячих громадських об’єднаннях Практична здатність: – володіти навичками допомоги, самодопомоги, захисту та виживати в складних умовах; – готовність захищати Батьківщину; – дотримуватися конституційних норм, повага до державних символів, законів України; – гуманно ставитися до інших людей, бути здатним до альтруїзму, співчуття, емпатії; – цінувати і поважати свободу інших, право на вибір та власну думку; – поважати гідність кожної людини
Обізнаність та самовираження у сфері культури  Ціннісне ставлення: – ідентифікація себе як представника певної культури; – визначення ролі і місця української культури в загальноєвропейському і світовому контекстах; – використання культурного досвіду в життєвих ситуаціях; – долучення до творчості, висловлюючи власні ідеї, спираючись на досвід і почуття та використовуючи відповідні зображувально-виражальні засоби Практична здатність: – поціновувати культурні здобутки людства та інтерес до них; – бути відкритим до культурного діалогу; – потреба у творчій діяльності, яка би відповідала здібностям і нахилам
Екологічна грамотність і здорове життя  Ціннісне ставлення: – усвідомлення природи, як джерела свідомості і духовності; – усвідомлення людини як частини і результату еволюції природи; – усвідомлення діяльності людини й її потреб як чинника руйнування довкілля; – формування ставлення до природи, як універсальної цінності; – визнання за об’єктами природи права на існування незалежно від привнесеної користі; – усвідомлення значущості здорового способу життя, фізичної підготовки та фізичного розвитку для повноцінного житття людини   Практична здатність: – уміти виокремлювати екологічний контекст будь-якого виду діяльності; – формувати практичні навички екологічно безпечної поведінки (вміти обирати діяльність, що наносить найменшої шкоди природі); – уміти застосовувати позитивні надбання народних традицій та етнічної культури у ставленні до природи й побутовій діяльності.

Додаток 2

до Положення про внутрішню систему

забезпечення якості освітньої діяльності

та якості освіти

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи

Рівні навчальних досягненьБалиЗагальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
    I. Початковий1Учні засвоїли знання у формі окремих фактів, елементарних уявлень
2Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу, володіють окремими видами умінь на рівні копіювання зразка виконання певної навчальної дії
3Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконують елементарні завдання, потребують детального кількаразового їх пояснення
        II. Середній4Учні відтворюють частину навчального матеріалу у формі понять з допомогою вчителя, можуть повторити за зразком певну операцію, дію
5Учні відтворюють основний навчальний матеріал з допомогою вчителя, здатні з помилками й неточностями дати визначення понять
6Учні будують відповідь у засвоєній послідовності; виконують дії за зразком у подібній ситуації; самостійно працюють зі значною допомогою вчителя
            III. Достатній7Учні володіють поняттями, відтворюють їх зміст, уміють наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролюють власні навчальні дії
8Учні вміють розпізнавати об’єкти, які визначаються засвоєними поняттями; під час відповіді можуть відтворити засвоєний зміст в іншій послідовності, не змінюючи логічних зв’язків; володіють вміннями на рівні застосування способу діяльності за аналогією; самостійні роботи виконують з незначною допомогою вчителя; відповідають логічно з окремими неточностями
9Учні добре володіють вивченим матеріалом, застосовують знання в стандартних ситуаціях, володіють вміннями виконувати окремі етапи розв’язання проблеми і застосовують їх у співробітництві з учителем (частково-пошукова діяльність)
       IV. Високий10Учні володіють системою понять у межах, визначених навчальними програмами, встановлюють як внутрішньопонятійні, так і міжпонятійні зв’язки; вміють розпізнавати об’єкти, які охоплюються засвоєними поняттями різного рівня узагальнення; відповідь аргументують новими прикладами
11Учні мають гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, вміють застосовувати способи діяльності за аналогією і в нових ситуаціях
12Учні мають системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовують їх у стандартних та нестандартних ситуаціях; самостійні роботи виконують під опосередкованим керівництвом; виконують творчі завдання

Додаток 3

до Положення про внутрішню систему

забезпечення якості освітньої діяльності

та якості освіти

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів основної і старшої школи

Рівні навчальних досягнень  Бали  Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
  I. Початковий1Учні розрізняють об’єкти вивчення
2Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу, мають нечіткі уявлення про об’єкт вивчення
3Учні відтворюють частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконують елементарні завдання
        II. Середній4Учні з допомогою вчителя відтворюють основний навчальний матеріал, можуть повторити за зразком певну операцію, дію
5Учні відтворюють основний навчальний матеріал, здатні з помилками й неточностями дати визначення понять, сформулювати правило
6Учні виявляють знання й розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповіді їх правильні, але недостатньо осмислені. Вміють застосовувати знання при виконанні завдань за зразком
            III. Достатній7Учні правильно відтворюють навчальний матеріал, знають основоположні теорії і факти, вміють наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролюють власні навчальні дії
8Знання учнів є достатніми. Учні застосовують вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, намагаються аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв’язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролюють власну діяльність. Відповіді їх логічні, хоч і мають неточності
9Учні добре володіють вивченим матеріалом, застосовують знання в стандартних ситуаціях, уміють аналізувати й систематизувати інформацію, використовують загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією
            IV. Високий10Учні мають повні, глибокі знання, здатні використовувати їх у практичній діяльності, робити висновки, узагальнення
11Учні мають гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовують їх у різних ситуаціях, уміють знаходити інформацію та аналізувати її, ставити і розв’язувати проблеми
12Учні мають системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовують їх у стандартних та нестандартних ситуаціях. Уміють самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювати опанований матеріал, самостійно користуватися джерелами інформації, приймати рішення

Додаток 4

до Положення про внутрішню систему

забезпечення якості освітньої діяльності

та якості освіти

Критерії оцінювання роботи вчителя

І. Професійний рівень діяльності вчителя
Кваліфікаційні категорії
КритеріїСпеціаліст другої  категоріїСпеціаліст першої категоріїСпеціаліст вищої категорії
1. Знання теоретичних і практичних основ предметаВідповідає загальним вимогам, що висуваються до вчителя.  Має глибокі знання зі свого предметаВідповідає вимогам, що висуваються до вчителя першої кваліфікаційної категорії. Має глибокі та різнобічні знання зі свого предмета й суміжних дисциплінВідповідає вимогам, що висуваються до   вчителя вищої кваліфікаційної категорії. Має глибокі знання зі свого предмета і суміжних дисциплін, які значно перевищують обсяг програми
2. Знання сучасних досягнень у методиціСлідкує за спеціальною і методичною літературою; працює за готовими методиками й програмами навчання; використовує прогресивні ідеї минулого і сучасності; уміє самостійно розробляти методику викладанняВолодіє методиками аналізу  навчально-методичної роботи з предмета; варіює готові, розроблені іншими методики й програми; використовує програми й методики, спрямовані на розвиток особистості, інтелекту вносить у них (уразі потреби) корективиВолодіє методами науково дослідницької, експериментальної роботи, використовує в роботі власні оригінальні програми й методики
3. Уміння аналізувати свою діяльністьБачить свої недоліки, прогалини і прорахунки в роботі, але при цьому не завжди здатний встановити причини їхньої появи. Здатний домагатися змін на краще на основі самоаналізу, однак покращення мають нерегулярний характер і поширюються лише на окремі ділянки роботиВиправляє допущені помилки і посилює позитивні моменти у своїй роботі, знаходить ефективні рішення. Усвідомлює необхідність систематичної роботи над собою і активно включається в ті види діяльності, які сприяють формуванню потрібних якостейПрагне і вміє бачити свою діяльність збоку, об’єктивно й неупереджено оцінює та аналізує її, виділяючи сильні і слабкі сторони. Свідомо намічає програму самовдосконалення, її мету, завдання, шляхи реалізації
4. Знання нових педагогічних концепційЗнає сучасні технології навчання й виховання; володіє набором варіативних методик  і педагогічних технологій; здійснює їх вибір і застосовує відповідно до інших умовУміє демонструвати на практиці високий рівень володіння методиками; володіє однією із сучасних технологій розвиваючого навчання; творчо користується технологіями й програмамиРозробляє нові педагогічні технології навчання й виховання, веде роботу з їх апробації, бере участь у дослідницькій, експериментальній діяльності
5. Знання теорії педагогіки й вікової психології учняОрієнтується в сучасних психолого-педагогічних концепціях навчання, але рідко застосовує їх у своїй практичній діяльності. Здатний приймати рішення в типових ситуаціяхВільно орієнтується в сучасних психолого-педагогічних концепціях навчання й виховання, використовує їх як основу у своїй практичній діяльності. Здатний швидко -й підсвідомо обрати оптимальне рішенняКористується різними формами  психолого-педагогічної діагностики й науково обґрунтованого прогнозування. Здатний передбачити розвиток подій і прийняти рішення в нестандартних ситуаціях
ІІ. Результативність професійної діяльності вчителя
КритеріїСпеціаліст  другої  категоріїСпеціаліст першої категоріїСпеціаліст вищої категорії
1.Володіння способами індивідуалізації навчанняВраховує у стосунках з учнями індивідуальні особливості їхнього розвитку, здійснює диференційований підхід з урахуванням темпів розвитку, нахилів та інтересів, стану здоров’я. Знає методи діагностики рівня інтелектуального й особистісного розвитку дітейУміло користується елементами, засобами діагностики і корекції індивідуальних особливостей учнів під час реалізації диференційованого підходу. Створює умови для розвитку талантів, розумових і фізичних здібностейСприяє пошуку, відбору і творчому розвитку обдарованих дітей. Уміє тримати в полі зору  «сильних», «слабких» і «середніх» за рівнем знань учнів; працює за індивідуальними планами з обдарованими і слабкими дітьми
2.Уміння активізувати пізнавальну діяльність учнівСтворює умови, що формують мотив діяльності. Уміє захопити учнів своїм предметом, керувати колективною роботою, варіювати різноманітні методи й форми роботи. Стійкий інтерес до навчального предмета і висока пізнавальна активність учнів поєднується з не дуже ґрунтовними знаннями, з недостатньо сформованими навичками учінняЗабезпечує успішне формування системи знань на основі самоуправління процесом учіння. Уміє цікаво подати навчальний матеріал, активізувати учнів, збудивши в них інтерес до особистостей самого предмета; уміло варіює форми і методи навчання. Міцні, ґрунтовні знання учнів поєднуються з високою пізнавальною активністю і сформованими навичкамиЗабезпечує залучення кожного школяра до процесу активного учіння. Стимулює внутрішню (мислительну) активність, пошукову діяльність. Уміє ясно й чітко викласти навчальний матеріал; уважний до рівня знань усіх учнів. Інтерес до навчального предмета в учнів поєднується з міцними знаннями і сформованими навичками
3. Робота з розвитку в учнів загальнонавчальних вмінь і навичокПрагне до формування навичок раціональної організації праціЦілеспрямовано й професійно формує в учнів уміння й навички раціональної організації навчальної праці (самоконтроль у навчанні, раціональне планування навчальної праці, належний темп читання, письма, обчислень). Дотримується єдиних вимог щодо усного і писемного мовлення: оформлення письмових робіт учнів у зошитах, щоденниках (грамотність, акуратність, каліграфія) 
4.Рівень навченості учнівЗабезпечує стійкий позитивний результат, ретельно вивчає критерії оцінювання, користується ними на практиці; об’єктивний в оцінюванні знань учнівУчні демонструють знання теоретичних і практичних основ предмета; показують хороші результати за наслідками зрізів, перевірних робіт, екзаменівУчні реалізують свої інтелектуальні можливості чи близькі до цього; добре сприймають, засвоюють і відтворюють пройдений навчальний матеріал, демонструють глибокі, міцні знання теорії й навички розв’язування практичних завдань, здатні включитися в самостійний пізнавальний пошук
ІІІ. Комунікативна культура
КритеріїСпеціаліст другої категоріїСпеціаліст першої категоріїСпеціаліст вищої категорії
1. Комунікативні й організаторські здібностіПрагне до контактів з людьми. Не обмежує коло знайомих; відстоює власну думку; планує свою роботу, проте потенціал його нахилів не вирізняється високою стійкістюШвидко знаходить друзів, постійно прагне розширити коло своїх знайомих; допомагає близьким, друзям; проявляє ініціативу в спілкуванні; із задоволенням бере участь в організації громадських заходів; здатний прийняти самостійне рішення в складній ситуації. Усе виконує за внутрішнім переконанням, а не з примусу. Наполегливий у діяльності, яка його приваблюєВідчуває потребу в комунікативній і організаторській діяльності; швидко орієнтується в складних ситуаціях; невимушено почувається в новому колективі; ініціативний, у важких випадках віддає перевагу самостійним рішенням; відстоює власну думку й домагається її прийняття. Шукає такі справи, які б задовольнили його потребу в комунікації та організаторській діяльності
2. Здатність до співпраці з учнямиВолодіє відомими в педагогіці прийомами переконливого впливу, але використовує їх без аналізу ситуаціїОбговорює й аналізує ситуації разом з учнями і залишає за ними право приймати власні рішення. Уміє сформувати громадську позицію учня, його реальну соціальну поведінку й вчинки, світогляд і ставлення до учня, а також готовність до подальших виховних впливів учителяВеде постійний пошук нових прийомів переконливого впливу й передбачає їх можливе використання в спілкуванні. Виховує вміння толерантно ставитися До чужих поглядів. Уміє обґрунтовано користуватися поєднанням методів навчання й виховання, що дає змогу досягти хороших результатів при оптимальному докладанні розумових, вольових та емоційних зусиль учителя й учнів
 3. Готовність до співпраці з колегамиВолодіє адаптивним стилем поведінки, педагогічного спілкування; намагається створити навколо себе доброзичливу обстановку співпраці з колегамиНамагається вибрати стосовно кожного з колег такий спосіб поведінки, де найкраще поєднується індивідуальний підхід з утвердженням колективістських принципів мораліНеухильно дотримується професійної етики спілкування; у будь-якій ситуації координує свої дії з колегами
4. Готовність до співпраці з батьками  Визначає педагогічні завдання з урахуванням особливостей дітей і потреб сім’ї, систематично співпрацює з батькамиЗалучає батьків до діяльності; спрямованої на створення умов, сприятливих для розвитку їхніх дітей; формує в батьків позитивне ставлення до оволодіння знаннями педагогіки й психологіїНалагоджує контакт із сім’єю не тільки тоді, коли потрібна допомога батьків, а постійно, домагаючись відвертості, взаєморозуміння, чуйності
5. Педагогічний тактВолодіє педагогічним тактом, а деякі його порушення не позначаються негативно на стосунках з учнямиСтосунки з дітьми будує на довірі, повазі, вимогливості, справедливості 
6. Педагогічна культураЗнає елементарні вимоги до мови, специфіку інтонацій у Мовленні, темпу мовлення дотримується не завждиУміє чітко й логічно висловлювати думки в усній, письмовій та графічній формі. Має багатий словниковий запас, добру дикцію, правильну інтонаціюДосконало володіє своєю мовою, словом, професійною термінологією
7. Створення комфортного мікрокліматуГлибоко вірить у великі можливості кожного учня. Створює сприятливий морально-психологічний клімат для кожної дитиниНаполегливо формує моральні уявлення, поняття учнів, виховує почуття гуманності, співчуття, жалю, чуйності. Створює умови для розвитку талантів, розумових і фізичних здібностей, загальної культури особистостіСприяє пошуку, відбору і творчому розвиткові обдарованих дітей

ПУЛИНСЬКА СЕЛИЩНА  РАДА

ЖИТОМИРСЬКОГО РАЙОНУ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

НОВОЗАВОДСЬКИЙ ЛІЦЕЙ

вул. Шевченка, 45, село Новий Завод,  Житомирський район   Житомирська область 12056, телефон 0972865309

Email: novyzavod-shkola@ukr.net

Код ЄДРПОУ 22056840

НАКАЗ

24.10.2022  с.Новий Завод  № 120/о

Про створення робочої групи та проведення

 самооцінювання  якості освітньої діяльності

Відповідно до Законів України «Про освіту» (стаття 41, частини 3 ст.48) та «Про повну загальну середню освіту» (стаття 42), Порядку проведення моніторингу якості освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України 16 січня 2020 року №54, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 лютого 2020 року за №154/34437, Методики оцінювання освітніх і управлінських процесів ЗЗСО, наказу МОНУ «Про затвердження методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у ЗЗСО» від 30.11.2020 №1480 та з метою розбудови внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти у закладі, забезпечення комфортних і безпечних умов навчання та праці

НАКАЗУЮ:

1. Провести у 2022-2023 н.р. вивчення й самооцінювання якості освітньої діяльності закладу за напрямом «Освітнє середовище в школі».

2. Призначити заступника директора з навчально-виховної роботи Поліщук Віту Василівну відповідальною особою із забезпечення якості, забезпечення оперативного керування процесом вивчення.

3. Затвердити склад робочої групи:

  • Поліщук В.В, заступник директора з навчально-виховної роботи, голова робочої групи;
  • Галицька Л.П, заступник директора з навчальної роботи, заступник голови робочої групи;
  • Колесник  В.О, завідувач господарством;
  • Білорус Т.В, вчитель інформатики;
  • Кобилянська Г.П, вчитель початкових класів;
  • Денисевич В.Ф, вчитель історії;
  • Рудніцька Г.В, голова профспілки вчителів;
  • Скрипка К. , голова учнівського самоврядування;
  • Пашківський Ц.С, член учнівського самоврядування;
  • Цапун О.П, голова батьківського самоврядування;
  • Нестерук О.В,член батьківського самоврядування;                                                                       

4. Затвердити орієнтовний План роботи робочої групи з проведення самооцінювання (Додаток 1).

5. Відповідальній особі Поліщук Віті Василівні:

5.1. координувати результативне запровадження внутрішньої системи забезпечення якості;

5.2. систематично проводити навчання з членами робочої групи щодо визначення й аналізу відповідного компоненту системи забезпечення якості;

5.3. узагальнити результати самооцінювання та визначити рівень освітньої діяльності закладу освіти;

5.4. підготувати висновки і визначити шляхи вдосконалення освітньої діяльності.

6. Членам робочої групи:

6.1. використовувати такі методи збору інформації як вивчення документації, спостереження за навчальним заняттям, опитування та анкетування всіх учасників освітнього процесу;

6.2. підготувати перелік запитань для проведення анкетування серед педагогічних працівників, батьків та учнів, яким виповнилося 13 років, за напрямом відповідно до критеріїв оцінювання освітніх та управлінських процесів закладу та внутрішньої системи забезпечення якості освіти (Додаток 2);

6.3. підготувати звіт до 06.06.2023 року за результатами самооцінювання з пропозиціями про удосконалення освітньої діяльності.

7. Заслухати звіт про результати самооцінювання на засіданні педагогічної ради у червні 2023 року та врахувати її рішення при коригуванні  освітньої програми та річного плану роботи ліцею на 2023-2024 навчальний рік.

8. Оприлюднити звіт про результати самооцінювання та спостереження на сайті ліцею.

9.Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

Директор  ліцею                            Валентина КРИВУЛЬСЬКА

З наказом ознайомлені: ___________ Віта ПОЛІЩУК

___________ Людмила ГАЛИЦЬКА

___________Василь КОЛЕСНИК

___________ Тетяна БІЛОРУС

___________ Галина КОБИЛЯНСЬКА

___________ Володимир  ДЕНИСЕВИЧ

___________Галина РУДНІЦЬКА

___________ Крістіна СКРИПКА

___________Цезар ПАШКІВСЬКИЙ

___________ Олександр ЦАПУН

___________ Олена НЕСТЕРУК

Додаток 1

до наказу Новозаводського ліцею

№ 120/о   від 24.10.2022р.

Орієнтовний план роботи робочих груп

з проведення комплексного вивчення й само оцінювання  якості освітньої діяльності

№ з/пЗміст роботиТермін виконанняВідповідальний
І етап             Підготовчий
1Організація та проведення самооцінювання якості освітньої діяльності у 2022 –2023 н.р.До 20.11.2022Поліщук В.В., відповідальна особа
2Затвердження членів робочої групи з питань вивчення й самооцінювання якості освітньої діяльності Заступники директора
3Ознайомлення з критеріями, індикаторами оцінювання освітньої діяльності за напрямом Поліщук В.В., відповідальна особа
ІІ етап       Діяльнісний
4Проведення навчання з членами робочих груп щодо визначення і аналізу відповідного компоненту системи забезпечення якостіДо 25.11.2022 Поліщук В.В., відповідальна особа
5Розробка опитувальних анкет, узгодження їх змістуДо 01.03.2023Члени робочих груп
6Проведення опитування серед здобувачів освіти та їх батьківДо 31.03.2023 р.Члени робочих груп
7Проведення опитування серед педагогічних працівниківДо 31.03.2023 р.Члени робочих груп
ІІІ етап     Узагальнення результатів
8Підготовка звіту за результатами самооцінювання за напрямомДо 01.05.2023Галицька Л.П., заступник голови робочої групи
9Узагальнення результатів самооцінювання та визначення рівня освітньої діяльності закладу освітиДо 01.06.2023Поліщук В.В
ІV етап         Представлення результатів
10Визначення шляхів вдосконалення освітньої діяльностіНа засіданні педагогічної радиПедагогічний колектив

Додаток 2

до наказу Новозаводського ліцею

№ 120/о   від 24.10.2022р.

Критерії, індикатори оцінювання освітніх і управлінських

процесів закладу освіти та внутрішньої системи

забезпечення якості освіти

Напрям оцінюванняВимога/правило організації освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освітиКритерії оцінюванняІндикатори оцінюванняМетоди збору інформації  Рівень за індикаторами оцінюванняРівень за критеріями оцінювання
1234567
1. Освітнє середовище закладу освіти1.1. Забезпечення комфортних і безпечних умов навчання та праці1.1.1. Приміщення і територія закладу освіти є безпечними та комфортними для навчання та праці1.1.1.1. Облаштування території закладу та розташування приміщень є безпечними1.1.1.1. Спостереження, опитування  
1.1.1.2.У закладі освіти забезпечується комфортний повітряно-тепловий режим, належне освітлення, прибирання приміщень, облаштування та утримання туалетів, дотримання питного режиму1.1.1.2. Спостереження, опитування 
1.1.1.3. У закладі освіти забезпечується раціональне використання приміщень і комплектування класів (з урахуванням чисельності здобувачів освіти, їх особливих освітніх потреб, площі приміщень)1.1.1.3. Вивчення документації, спостереження, опитування 
1.1.1.4. У закладі освіти є робочі (персональні робочі) місця для педагогічних працівників та облаштовані місця відпочинку для учасників освітнього процесу1.1.1.4. Спостереження, опитування 
1.1.2. Заклад освіти забезпечений навчальними та іншими приміщеннями з відповідним обладнанням, що необхідні для реалізації освітньої програми1.1.2.1. У закладі освіти є достатні приміщення, необхідні для реалізації освітньої програми та забезпечення освітнього процесу1.1.2.1. Спостереження, вивчення документації, опитування  
1.1.2.2. Частка навчальних кабінетів початкових класів, фізики, хімії, біології, інформатики, майстерень/кабінетів трудового навчання (обслуговуючої праці), спортивної та актової зал, інших кабінетів, які обладнані засобами навчання відповідно до вимог законодавства та освітньої програми1.1.2.2. Спостереження, вивчення документації, опитування 
1.1.3. Здобувачі освіти та працівники закладу освіти обізнані з вимогами охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правилами поведінки в умовах надзвичайних ситуацій і дотримуються їх1.1.3.1. У закладі освіти проводяться навчання/інструктажі з охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій1.1.3.1. Вивчення документації, опитування  
1.1.3.2. Учасники освітнього процесу дотримуються вимог щодо охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій1.1.3.2. Спостереження 
1.1.4. Працівники обізнані з правилами поведінки в разі нещасного випадку зі здобувачами освіти та працівниками закладу освіти чи раптового погіршення їх стану здоров’я і вживають необхідних заходів у таких ситуаціях1.1.4.1. У закладі освіти проводяться навчання/інструктажі педагогічних працівників з питань надання домедичної допомоги, реагування на випадки травмування або погіршення самопочуття здобувачів освіти та працівників під час освітнього процесу1.1.4.1. Вивчення документації, опитування  
1.1.4.2. У разі нещасного випадку педагогічні працівники та керівництво закладу освіти діють у встановленому законодавством порядку1.1.4.2. Вивчення документації, опитування 
1.1.5. У закладі освіти створюються умови для харчування здобувачів освіти і працівників1.1.5.1. Організація харчування у закладі освіти сприяє формуванню культури здорового харчування у здобувачів освіти1.1.5.1. Вивчення документації, спостереження  
1.1.5.2. Частка учасників освітнього процесу, які задоволені умовами харчування1.1.5.2. Опитування 
1.1.6. У закладі освіти створюються умови для безпечного використання мережі Інтернет, в учасників освітнього процесу формуються навички безпечної поведінки в Інтернеті1.1.6.1. У закладі освіти застосовуються технічні засоби та інші інструменти контролю за безпечним користуванням мережею Інтернет1.1.6.1. Спостереження, опитування  
1.1.6.2. Учасники освітнього процесу поінформовані закладом освіти щодо безпечного використання мережі Інтернет1.1.6.2. Опитування 
1.1.7. У закладі освіти застосовуються підходи для адаптації та інтеграції здобувачів освіти до освітнього процесу, професійної адаптації працівників1.1.7.1. У закладі освіти налагоджено систему роботи з адаптації та інтеграції здобувачів освіти до освітнього процесу1.1.7.1. Опитування  
1.1.7.2. Заклад освіти сприяє адаптації педагогічних працівників до професійної діяльності1.1.7.2. Опитування 
1.2. Створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації1.2.1. Заклад освіти планує та реалізує діяльність щодо запобігання будь-яким проявам дискримінації, булінгу в закладі1.2.1.1. У закладі освіти розроблено план заходів із запобігання та протидії булінгу1.2.1.1. Вивчення документації, опитування  
1.2.1.2. У закладі освіти реалізуються заходи із запобігання проявам дискримінації1.2.1.2. Вивчення документації, опитування 
1.2.1.3. Частка здобувачів освіти і педагогічних працівників, які вважають освітнє середовище безпечним і психологічно комфортним1.2.1.3. Опитування 
1.2.1.4. Керівництво та педагогічні працівники закладу освіти обізнані з ознаками булінгу, іншого насильства та засобами запобігання йому відповідно до законодавства1.2.1.4. Опитування 
1.2.1.5. Заклад освіти співпрацює з представниками правоохоронних органів, іншими фахівцями з питань запобігання та протидії булінгу1.2.1.5. Опитування 
1.2.2. Правила поведінки учасників освітнього процесу в закладі освіти забезпечують дотримання етичних норм, повагу до гідності, прав і свобод людини1.2.2.1. У закладі освіти оприлюднені правила поведінки, спрямовані на формування позитивної мотивації у поведінці учасників освітнього процесу та реалізацію підходу, заснованого на правах людини1.2.2.1. Вивчення документації, опитування  
1.2.2.2. Частка учасників освітнього процесу, ознайомлених із правилами поведінки у закладі освіти1.2.2.2. Опитування 
1.2.2.3. Учасники освітнього процесу дотримуються прийнятих у закладі освіти правил поведінки1.2.2.3. Спостереження, опитування 
1.2.3. Керівник та заступники керівника (далі – керівництво) закладу освіти, педагогічні працівники протидіють булінгу, іншому насильству, дотримуються порядку реагування на їх прояви1.2.3.1. З метою запобігання різним проявам насильства (у закладі освіти та/або вдома) здійснюється аналіз причин відсутності здобувачів освіти на заняттях та вживаються відповідні заходи1.2.3.1. Вивчення документації, опитування  
1.2.3.2. Заклад освіти реагує на звернення про випадки булінгу (у разі наявності)1.2.3.2. Вивчення документації, опитування 
1.2.3.3. Психологічна служба закладу освіти (практичний психолог, соціальний педагог) здійснює системну роботу з виявлення, реагування та запобігання булінгу, іншому насильству (діагностування, індивідуальна робота, тренінгові заняття тощо)1.2.3.3. Опитування 
1.2.3.4. Частка здобувачів освіти (в тому числі із соціально-вразливих груп), які в разі потреби отримують у закладі освіти психолого-соціальну підтримку1.2.3.4. Опитування 
1.2.3.5. Заклад освіти у випадку виявлення фактів булінгу та іншого насильства повідомляє органи та служби у справах дітей, правоохоронні органи1.2.3.5. Вивчення документації., опитування 
1.3. Формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору1.3.1. Приміщення та територія закладу освіти облаштовуються з урахуванням принципів універсального дизайну та/або розумного пристосування1.3.1.1. У закладі освіти  забезпечується архітектурна доступність території та будівлі1.3.1.1. Спостереження  
1.3.1.2. У закладі освіти приміщення (туалети, їдальня, облаштування коридорів, навчальних кабінетів тощо) і територія (доріжки, ігрові та спортивні майданчики тощо) адаптовані до використання всіма учасниками освітнього процесу1.3.1.2. Спостереження, опитування 
1.3.1.3. У закладі освіти є та використовуються ресурсна кімната, дидактичні засоби для осіб з особливими освітніми потребами (за наявності здобувачів освіти з особливими освітніми потребами)1.3.1.3. Спостереження, опитування 
1.3.2. У закладі освіти застосовуються методики та технології роботи з дітьми з особливими освітніми потребами (у разі потреби)1.3.2.1. Заклад освіти забезпечений асистентом вчителя, практичним психологом, вчителем-дефектологом, іншими фахівцями для реалізації інклюзивного навчання1.3.2.1. Вивчення документації, опитування  
1.3.2.2. У закладі освіти забезпечується корекційна спрямованість освітнього процесу1.3.2.2. Спостереження, опитування 
1.3.2.3. Педагогічні працівники застосовують форми, методи, прийоми роботи з дітьми з особливими освітніми потребами1.3.2.3. Спостереження 
1.3.2.4. У закладі освіти налагоджено співпрацю педагогічних працівників з питань навчання дітей з особливими освітніми потребами (створення команди психолого-педагогічного супроводу, розроблення індивідуальної програми розвитку тощо)1.3.2.4. Вивчення документації, опитування 
1.3.3. Заклад освіти взаємодіє з батьками дітей з особливими освітніми потребами, фахівцями інклюзивно-ресурсного центру, залучає їх до необхідної підтримки дітей під час здобуття освіти (за наявності здобувачів освіти з особливими освітніми потребами)1.3.3.1. У закладі освіти індивідуальні програми розвитку розроблено за участі батьків та створені умови для залучення асистента дитини в освітній процес1.3.3.1. Вивчення документації, опитування  
1.3.3.2. Заклад освіти співпрацює з інклюзивно-ресурсним центром щодо психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами1.3.3.2. Вивчення документації, опитування 
1.3.4. Освітнє середовище мотивує здобувачів освіти до оволодіння ключовими компетентностями та наскрізними вміннями, ведення здорового способу життя1.3.4.1. У закладі освіти формуються навички здорового способу життя (харчування, гігієна, фізична активність тощо) та екологічно доцільної поведінки у здобувачів освіти1.3.4.1. Спостереження  
1.3.4.2. Простір закладу освіти, обладнання, засоби навчання сприяють формуванню ключових компетентностей та наскрізних умінь здобувачів освіти1.3.4.2. Спостереження, опитування 
1.3.5. У закладі освіти створено  простір інформаційної взаємодії та соціально-культурної комунікації учасників освітнього процесу (бібліотека, інформаційно-ресурсний центр тощо)1.3.5.1. Простір і ресурси бібліотеки/інформаційно-ресурсного центру використовуються для індивідуальної, групової, проектної та іншої роботи у рамках освітнього процесу, різних форм комунікації учасників освітнього процесу1.3.5.1. Спостереження, опитування  
1.3.5.2. Ресурси бібліотеки/інформаційно-ресурсного центру використовуються для формування інформаційно-комунікаційної компетентності здобувачів освіти1.3.5.2. Опитування 

Алгоритм обрахунку анкет

Критерії рівнів:

  • В – високий –у випадку відповідей так, цілком  задоволений, завжди, дотримано.
  • Д – достатній – у випадку відповідей  переважно так, в основному, здебільшого…
  • ВП – вимагає покращення у випадку відповідей  переважно ні, іноді, не задовольняє, не комфортно, не дотримано, відсутній.
  • Н –  низький – у випадку чіткої відповіді –ні.

Шкала визначення рівня якості виду діяльності:

Н-низький рівеньВП –вимагає покращенняД-достатній рівеньВ – високий рівень
1,0-1,651,66-2,652,66-3,603,61-4,0

По кожному запитанню підраховують коефіцієнт

Приклад
Кількість респондентів – 100, з них:
Відповіли по рівняхНабрали балиФормула для обрахунку коефіцієнтаРівень
В     –  25 осіб25 х 4 бали = 100  =2,7  Д
Д     –  40 осіб40 х 3 бали = 120
ВП  –  15 осіб15 х 2 бали = 30
Н     –  20 осіб20 х 1 бал = 20

Рівні оцінювання освітньої діяльності:

  • В – високий – 4 бали, у випадках, описаних вербально,

                            -від 76% -100% при математичних обрахунках,

                            -від 3,61-4 балів ( як середнє арифметичне)

  • Д – достатній – 3 бали, у випадках, описаних вербально,

                             -від 51% – 75% при математичних обрахунках,

                            -від 2,66 -3,60 балів ( як середнє арифметичне)

  • ВП – вимагає покращення -2 бали ,у випадках, описаних вербально,

                             -від 26% – 50% при математичних обрахунках,

                            -від 1,66 -2,65 балів ( як середнє арифметичне)

  • Н –  низький    –    1 бал, у випадках, описаних вербально,

                             – до 25 % при математичних обрахунках,

                            -від 1,00 -1,65 балів ( як середнє арифметичне)

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАКАЗ
30.11.2020  № 1480

Про затвердження Методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах загальної середньої освіти

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 42 Закону України “Про повну загальну середню освіту”, пункту 8 Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 630, з метою забезпечення формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти в закладах загальної середньої освіти НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Методичні рекомендації з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах загальної середньої освіти, що додаються.

2. Директорату шкільної освіти (Осмоловський А.) і Державній службі якості освіти України (Гурак Р.) забезпечити оприлюднення цього наказу на офіційних вебсайтах Міністерства освіти і науки України та Державної служби якості освіти України.

3. Контроль за виконання цього наказу покласти на заступника Міністра Мандзій Л.

Т.в.о. МіністраС. Шкарлет



ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства освіти
і науки України
30.11.2020 № 1480

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах загальної середньої освіти

Методичні рекомендації з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах загальної середньої освіти (далі – заклади освіти) розроблені з метою надання методичної допомоги1 керівникам та іншим педагогічним працівникам закладів освіти в організації роботи з визначення політики забезпечення якості освітньої діяльності, формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти (далі – внутрішня система), розробленні інструментарію для її аналізу та оцінювання.

__________
1 Державна служба якості освіти України відповідно до своїх повноважень може надавати закладам загальної середньої освіти більш детальні рекомендації щодо організації та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

У цих Методичних рекомендаціях під внутрішньою системою розуміється сукупність умов, процедур і заходів у закладі освіти, що забезпечують ефективність освітніх і управлінських процесів, які безпосередньо впливають на якість результатів навчання учнів, забезпечують формування їхніх ключових компетентностей, а також сприяють всебічному розвитку особистості учнів.

Існування внутрішньої системи дає можливість закладу освіти:

– підвищувати якість освітніх послуг і забезпечувати довіру до результатів навчання;

– створювати умови навчання та праці, які забезпечують партнерство учасників освітнього процесу;

– отримувати постійний зворотній зв’язок від учасників освітнього процесу щодо якості освіти, відзначати успішні практики та вчасно реагувати на виявлені проблеми;

– приймати обґрунтовані управлінські рішення, які спрямовані на підвищення якості освіти та освітньої діяльності;

– постійно вдосконалювати освітнє середовище, систему оцінювання учнів, педагогічну діяльність, управлінські процеси закладу освіти;

– забезпечити прозорість діяльності закладу освіти і готовність до змін в інтересах учасників освітнього процесу.

Рекомендуємо формувати внутрішню систему з урахуванням таких етапів:

1) визначення компонентів внутрішньої системи;

2) забезпечення функціонування компонентів внутрішньої системи;

3) самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти (далі – самооцінювання) для їх подальшого вдосконалення.

Визначені закладом освіти компоненти внутрішньої системи, необхідні умов їх функціонування та розвитку, механізм самооцінювання відображаються у тексті Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в закладі загальної середньої освіти (далі – Положення про внутрішню систему), яке затверджується закладом освіти.

Рекомендуємо для забезпечення комплексного розгляду питань, пов’язаних із формуванням внутрішньої системи, та колегіального розроблення Положення про внутрішню систему створити робочу групу. До її складу доцільно включати не лише керівника закладу освіти та його заступників (далі – керівництво), інших педагогічних працівників, а й учнів, батьків або інших законних представників учнів (далі – батьки), експертів у сфері загальної середньої освіти та управління, представників місцевої громади тощо.

Для формування внутрішньої системи важливо розвивати культуру педагогічного партнерства, налагодити співпрацю педагогічних працівників з учнями, їх батьками, а також громадськістю (за потреби).

Також важливо враховувати тип закладу освіти, його місцезнаходження, особливості учнівського та педагогічного колективів, рівень(ні) освіти, на якому(их) провадить діяльність заклад освіти, інші особливості його діяльності.

Визначення компонентів внутрішньої системи

З урахуванням частини третьої статті 41 Закону України “Про освіту” внутрішня система може містити такі компоненти:

– стратегія (політика) та процедури забезпечення якості освіти;

– система та механізми забезпечення академічної доброчесності;

– оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання учнів;

– оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;

– оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;

– забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи учнів;

– забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;

– створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування;

– інші процедури та заходи, що можуть визначатися документами закладу освіти.

Зазначені компоненти можна логічно згрупувати за чотирма напрямами освітньої діяльності закладу освіти:

– освітнє середовище;

– система оцінювання здобувачів освіти;

– педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу освіти;

– управлінські процеси закладу освіти.

Саме за такими напрямами здійснюється оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти під час інституційного аудиту відповідно до пункту 6 Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 09 січня 2019 року № 17, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2019 року за № 250/33221 (далі – наказ № 17)2.

__________
2 Наказ доступний за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0250-19#Text

З огляду на це, заклад освіти може використовувати підхід до формування внутрішньої системи, що синхронізується із системою оцінювання під час інституційного аудиту. Це дозволить порівняти результати зовнішнього оцінювання та самооцінювання. У такому випадку самооцінювання відбуватиметься відповідно до напрямів, вимог/правил, критеріїв, індикаторів, що використовуються під час проведення інституційного аудиту закладу освіти (додаток 1 до наказу № 17).

Заклад освіти в рамках власної академічної та організаційної автономії може обрати інший підхід до формування внутрішньої системи, врахувавши основні компоненти такої системи, визначені законодавством (частиною третьою статті 41 Закону України “Про освіту”), а також визначивши інші заходи, які забезпечують якість освіти. При цьому слід брати до уваги, що обов’язковим компонентом внутрішньої системи є механізми забезпечення академічної доброчесності, порядок виявлення та встановлення фактів порушення академічної доброчесності, види академічної відповідальності педагогічних працівників та учнів за конкретні порушення академічної доброчесності (частина друга статті 42 Закону України “Про повну загальну середню освіту”).

Забезпечення функціонування компонентів внутрішньої системи

Рекомендуємо розпочинати формування внутрішньої системи з визначення стратегії (політики) забезпечення якості освіти. Вона фіксує орієнтири функціонування внутрішньої системи та має враховувати інтереси учасників освітнього процесу щодо якості освітніх послуг і реалізації інших їхніх прав, а також засади державної політики у сфері освіти та принципи освітньої діяльності, визначені у статті 6 Закону України “Про освіту”.

Стратегія (політика) забезпечення якості освіти має бути орієнтована на забезпечення:

– відповідності результатів навчання учнів державним стандартам освіти;

– партнерства у навчанні та професійній взаємодії;

– недискримінацїї, запобігання та протидії булінгу (цькуванню);

– академічної доброчесності під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності;

– прозорості та інформаційної відкритості діяльності закладу освіти;

– умов для безперервного професійного зростання педагогічних працівників;

– справедливого та об’єктивного оцінювання результатів навчання учнів, а також професійної діяльності педагогічних працівників;

– умов для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій учнів (у разі потреби);

– академічної свободи педагогічних працівників.

Заклад освіти може визначати і впроваджувати інші орієнтири, зважаючи на потреби учасників освітнього процесу та особливості діяльності закладу освіти. Важливим є розуміння та сприйняттями учасниками освітнього процесу таких орієнтирів, їх спільне визначення та реалізація.

Інші компоненти внутрішньої системи, визначені частиною третьою статті 41 Закону України “Про освіту” (система та механізми забезпечення академічної доброчесності; оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання учнів тощо), формуються з урахуванням визначених закладом освіти політик, за допомогою певних процедур (заходів або окремих дій, що здійснюються у певному порядку, для забезпечення якості освіти в закладі освіти).

Система та механізми забезпечення академічної доброчесності є важливим компонентом внутрішньої системи, який стосується усіх учасників освітнього процесу. Його формування спрямоване на недопущення таких явищ, як плагіат, обман, фальсифікація, списування, несправедливе оцінювання тощо. Процедурами забезпечення академічної доброчесності можуть бути: інформування учасників освітнього процесу про принципи академічної доброчесності, запобігання академічної недоброчесності за допомогою встановлення певних правил в освітньому процесі, реагування на випадки порушення академічної доброчесності тощо.

Критерії, правила і процедури оцінювання результатів навчання розробляються на основі визначених законодавством критеріїв оцінювання шляхом їх конкретизації відповідно до навчальних предметів (інтегрованих курсів), форм організації освітнього процесу, видів діяльності учнів. Відповідні критерії, правила і процедури оцінювання, а також вибір шкали оцінювання (визначеної законодавством або власної) мають бути обґрунтованими, сформульованими у зрозумілій для батьків та учнів формі, а також оприлюднені. Процедури проведення різних видів оцінювання (формувального, поточного, тематичного, семестрового, річного, державної підсумкової атестації, що проводяться в закладі освіти) мають бути прозорими та відповідати політиці (політикам) щодо оцінювання, визначеній(ими) закладом освіти, наприклад, політиці справедливого та об’єктивного оцінювання результатів навчання учнів, політиці забезпечення компетентнісного підходу в оцінюванні результатів навчання учнів.

Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників застосовуються з метою організації безперервного розвитку педагогічних працівників, створення умов для вдосконалення ними власних професійних компетентностей. Критерії оцінювання діяльності педагогічних працівників визначаються з урахуванням відповідних професійних стандартів. Процедурами оцінювання педагогічної діяльності можуть бути розроблення та використання певної шкали такого оцінювання (відповідно до визначених критеріїв оцінювання), проведення внутрішнього моніторингу в закладі освіти, визначення професійних компетентностей або окремих знань, умінь педагогічного працівника, які потребують удосконалення та педагогічної підтримки (за потреби).

Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти мають ураховувати, що така діяльність спрямована на забезпечення якості освіти в закладі освіти і ґрунтується на неухильному дотриманні вимог законодавства. Управлінський цикл у закладі освіти передбачає стратегічне та поточне планування освітньої діяльності, організацію освітнього процесу, здійснення моніторингу виконання поставлених завдань та інші дії. Важливими процедурами, що забезпечують якість управлінських процесів, є планування діяльності закладу освіти, визначення режиму його роботи, прийняття на роботу та звільнення працівників, забезпечення відкритого доступу до певної інформації, визначеної законодавством, реагування на звернення, випадки булінгу (цькування) тощо.

Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи учнів, реалізується через процедури добору педагогічних кадрів, ініціювання перед засновником закладу освіти питань щодо розвитку матеріально-технічної бази, використання інформаційних ресурсів (ресурси бібліотеки, створювані або використовувані педагогічними працівниками освітні ресурси, електронні засоби комунікації учасників освітнього процесу) тощо.

Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти сприяє обґрунтованому прийняттю рішень та оптимізує управлінські процеси. До відповідних процедур належать: створення баз даних про учнів та/або працівників закладу, використання системи електронного документообігу в закладі освіти, використання електронних ресурсів для комунікації членів педагогічного колективу тощо.

Створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування забезпечує реалізацію прав усіх учнів на освіту, їхню мотивацію до навчання, фізичну, психологічну та соціальну безпеку, комфортні умови праці та навчання. Процедурами, що забезпечують інклюзивне середовище в закладі освіти, можуть бути: розроблення індивідуальних програм розвитку для осіб з особливими освітніми потребами, використання ресурсних кімнат, налагодження роботи команди психолого-педагогічного супроводу, моніторинг потреб учасників освітнього процесу для адаптації освітнього середовища тощо.

Крім зазначених процедур, за допомогою яких реалізуються різні компонента внутрішньої системи, заклад освіти може розробляти власні процедури забезпечення функціонування внутрішньої системи, а також процедури вивчення її ефективності.

Самооцінювання

З метою аналізу стану сформованості та функціонування внутрішньої системи рекомендуємо проводити в закладів освіти самооцінювання.

Самооцінювання є процесом вивчення та оцінювання ефективності функціонування внутрішньої системи з метою вдосконалення освітніх і управлінських процесів закладу освіти.

Рекомендуємо визначити механізм самооцінювання та періодичність проведення самооцінювання.

Для проведення самооцінювання заклад освіти може застосовувати власний механізм, що враховує особливості діяльності закладу освіти, або механізм оцінювання, що застосовується під час інституційного аудиту.

Відповідно до підходу, що застосовується під час інституційного аудиту, компоненти внутрішньої системи згруповані за чотирма напрямами, кожний з яких описано за відповідними вимогами/правилами, виконання яких дозволяє забезпечити якість освіти та освітньої діяльності в закладі освіти.

Для оцінювання виконання (вимірювання) вимог/правил слугують:

– критерії (підстави для оцінювання);

– індикатори (показники, що відображають стан об’єктів спостереження, їх якісні або кількісні характеристики);

– методи збору відповідної інформації, яка підлягає аналізу та оцінюванню.

Самооцінювання може здійснюватись відповідно до таких моделей:

– щорічне комплексне самооцінювання (за всіма компонентами внутрішньої системи);

– щорічне самооцінювання за певними напрямами освітньої діяльності, а також періодичне комплексне самооцінювання;

– щорічне комплексне самооцінювання за окремими рівнями освіти, на яких заклад освіти провадить освітню діяльність (початкова, базова, профільна середня освіта);

– інша модель, визначена закладом освіти.

Комплексне самооцінювання якості освітніх і управлінських процесів доцільно проводити після визначення всіх компонентів внутрішньої системи та умов їх функціонування, що закріплюються Положенням про внутрішню систему (для з’ясування обсягу діяльності щодо формування внутрішньої системи), а також за рік до проведення планового інституційного аудиту в закладі освіти.

При обранні будь-якої моделі самооцінювання рекомендуємо проводити його впродовж навчального року. Доцільно визначити в закладі освіти особу, відповідальну за проведення самооцінювання.

Інформацією, яка підлягає аналізу під час самооцінювання, можуть бути результати внутрішніх моніторингів освітніх і управлінських процесів закладу освіти, а також зовнішніх моніторингів, проведених органами управління у сфері освіти, міжнародними установами, громадськими організаціями тощо.

Внутрішні моніторинги можуть проводитися для відстеження динаміки результатів навчання учнів, якості викладання навчальних предметів (інтегрованих курсів), відвідування учнями закладу освіти, ефективності управлінських процесів тощо.

Механізм підготовки та проведення моніторингу визначається Порядком проведення моніторингу якості освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України 16 січня 2020 року № 54, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 лютого 2020 року за № 154/344373. Для проведення моніторингу обов’язковими є розроблення його програми та оприлюднення його результатів на вебсайті закладу освіти (у разі його відсутності – на вебсайті засновника).

__________
3 Наказ доступний за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0154-20#Text

Для організації самооцінювання рекомендуємо передбачити:

– збір та аналіз інформації, отриманої за допомогою під час спостереження, опитування та вивчення документації;

– узагальнення результатів самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти;

– обговорення та оприлюднення результатів самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти.

Збір та аналіз інформації, отриманої під час опитування, спостереження та вивчення документації

Для проведення самооцінювання освітньої діяльності рекомендуємо використовувати такі методи збору інформації:

– опитування учасників освітнього процесу (анкетування, індивідуальне інтерв’ю, фокус-групове дослідження);

– спостереження (за освітнім середовищем, проведенням навчальних занять тощо);

– вивчення документації закладу освіти.

Вибір методу має забезпечити отримання релевантної інформації для всебічного вивчення та об’єктивного самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти.

Окремі методи збору інформації (опитування, спостереження за проведенням навчальних занять) можуть застосовуватися з використанням цифрових технологій (з метою розвитку сфери цифровізації освіти, в умовах віддаленості учасників освітнього процесу під час дистанційного навчання, карантинних обмежень тощо).

Кожен із методів збору інформації має особливості щодо застосування та оброблення результатів.

Опитування може бути письмовим (анкетування) або усним (інтерв’ю).

Анкетування дозволяє отримати інформацію про ставлення учасників освітнього процесу до певних питань діяльності закладу. У ході анкетування можуть використовуватися анкети для педагогічних працівників, учнів та батьків.

Анкетування передбачає складання форми (бланка) анкети. У разі проведення анкетування онлайн доцільно використовувати цифрові ресурси, що дозволяють автоматизоване оброблення відповідей.

Водночас варто брати до уваги, що анкети можуть бути закритого, відкритого, напівзакритого типу або комбінованими.

Використання анкети закритого типу полегшує обробку даних і узагальнення результатів, проте обмежують відповіді респондентів певними рамками.

Якщо мета дослідження полягає у тому, щоб отримати оцінку освітніх та управлінських процесів учасниками, зворотній зв’язок щодо ефективності певної політики, рекомендовано опитати якомога більше учасників освітнього процесу та використовувати анкети закритого типу.

Якщо мета дослідження полягає в більш глибокому аналізі ставлень, позицій та настроїв учасників освітнього процесу, узагальненні їх ідей або пропозицій, доцільно застосовувати відкриті анкети.

Комбіновані анкети дозволяють оптимально поєднати питання, що потребують кількісного та якісного аналізу в одному опитувальнику.

Індивідуальне інтерв’ю дає можливість отримати конкретизовану інформацію щодо ставлення особи до проблеми та/або явища в закладі освіти. Індивідуальне інтерв’ю може бути структурованим, неструктурованим та напівструктурованим.

Неструктуроване інтерв’ю може містити одне або кілька значних за змістом питань, які потребують розповіді у відповідь (наприклад, “Розкажіть, будь ласка, як Ви реалізуєте політику академічної доброчесності в закладі освіти”). Такий тип інтерв’ю застосовується, якщо необхідно детально вивчити досвід кожного респондента з окремого питання. При цьому доцільно застосовувати протокольну фіксацію відповідей (можливо аудіо- або відеофіксацію) для детального аналізу одержаної інформації.

Структуроване інтерв’ю проводиться за заздалегідь підготовленим планом розмови, містить низку запитань, які передбачають чіткі відповіді (наприклад, “Які види оцінювання Ви використовуєте для перевірки ключових компетентностей?”). Такий підхід застосовується, якщо необхідно зібрати інформацію з різних питань у досить великої кількості респондентів. Фіксація відповідей може здійснюватися на бланках опитування або спеціально підготовлених формах.

Напівструктуроване інтерв’ю також передбачає наявність орієнтовного плану розмови, водночас він може бути модифікований залежно від відповідей респондента у ході інтерв’ю. Фіксація відповідей відбувається у способи, зазначені для структурованого та неструктурованого інтерв’ю.

Групове інтерв’ю (фокус-групове дослідження) передбачає проведення співбесіди на визначену тему з групою осіб (від 6 до 12). Учасники групи спілкуються між собою, а модератор спрямовує дискусію, щоб охопити заявлену тему та надати можливість висловитися всім учасникам. Фіксація результатів може здійснюватися організатором фокус-групи (у тому числі, за допомогою технічних пристроїв) або третьою особою.

Загалом, інтерв’юер обов’язково повідомляє респондентів про фіксацію відповідей та спосіб, в який вона буде здійснюватися (незалежно від виду і типу інтерв’ю).

Спостереження в освітньому процесі може здійснюватись за станом освітнього середовища, проведенням навчальних занять тощо.

Спостереження за станом освітнього середовища дає можливість зафіксувати наявність чи відсутність необхідної для освітнього процесу матеріально-технічної бази, забезпечення інклюзивності середовища, дотримання санітарно-гігієнічних вимог, норм охорони праці та безпеки життєдіяльності, визначити дієвість плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти, проаналізувати культуру взаємовідносин у закладі освіти тощо.

Крім керівництва закладу освіти та/або особи, відповідальної за проведення самооцінювання, до проведення спостереження за станом освітнього середовища доцільно залучати батьків і представників органів самоврядування в закладі освіти.

Спостереження за проведенням навчального заняття допомагає оцінити рівень педагогічної діяльності вчителів, потреби в розвитку їх професійних компетентностей або надання їм підтримки, систему оцінювання навчальної діяльності учнів. У ході такого спостереження важливо звернути увагу на:

– формування та розвиток ключових компетентностей у здобувачів освіти;

– спрямованість навчального заняття на формування в учнів ціннісних ставлень;

– роботу учнів під час навчального заняття;

– оцінювання діяльності учнів під час проведення навчального заняття, зокрема реалізацію засад формувального оцінювання;

– використання інформаційно-комунікаційних (цифрових) технологій, обладнання, засобів навчання;

– комунікацію педагогічного працівника та учнів;

– організацію роботи з особами з особливими освітніми потребами (у разі їх наявності).

Вивчення документації закладу освіти дає можливість отримати інформацію щодо освітньої діяльності закладу, а також забезпечує умови для прийняття обґрунтованих управлінських рішень на основі аналізу задокументованих процесів у закладі освіти.

Наприклад, вивчення класного журналу з метою аналізу динаміки результатів навчання учнів може забезпечити одержання додаткової інформації щодо вивчення справедливості та об’єктивності оцінювання результатів навчання учнів, відвідування ними навчальних занять, особливостей планування роботи педагогічних працівників тощо. За допомогою вивчення протоколів засідань педагогічної ради закладу освіти можна одержати інформацію щодо відповідності ухвалених педагогічною радою рішень змісту стратегії розвитку закладу освіти, а також оперативним завданням і потребам, напрямів професійного розвитку, актуальних для педагогічних працівників закладу освіти, системності роботи з питань адаптації учнів до навчання, забезпечення інклюзивності освітнього середовища тощо.

Узагальнення результатів самооцінювання

Інформація, одержана в ході опитування, спостереження та вивчення документації, узагальнюється та на її основі визначаються тенденції в організації освітніх і управлінських процесів закладу освіти, досягнення та труднощі у формуванні внутрішньої системи.

З метою об’єктивного самоцінювання узагальнена інформація зіставляється з описом вимог/правил організації освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти, що визначені закладом освіти та відповідно містяться у Положенні про внутрішню систему.

Здійснюючи самооцінювання, заклад освіти може брати до уваги орієнтовні рівні оцінювання якості освітньої діяльності та ефективності внутрішньої системи, що визначаються під час інституційного аудиту (для кожного напряму освітньої діяльності закладу освіти): перший (високий), другий (достатній), третій (вимагає покращення), четвертий (низький). Опис цих рівнів міститься у додатку 2 до Методики оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу загальної середньої освіти під час інституційного аудиту, затвердженої наказом Державної служби якості освіти України від 09 січня 2020 року № 01-11/1 (в редакції наказу від 27 серпня 2020 року № 01-11/42)4.

__________
4 Додаток доступний за посиланням: http://sqe.gov.ua/index.php/uk-ua/16-04-2019/23-04-2019/1344-oriientovni-rivni-iakosti-osvitnikh-
ta-upravlinskykh-protsesiv-dlia-samootsiniuvannia-zakladu-osvity

Привертаємо увагу, що маючи автономію, заклад освіти може самостійно визначати рівні самооцінювання власної діяльності або запроваджувати інші способи вимірювання рівня освітньої діяльності та ефективності внутрішньої системи.

Обговорення та оприлюднення результатів самооцінювання

Результати самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти доцільно розглянути на засіданні педагогічної ради, обговорити з представниками учнів і батьків. До розгляду/обговорення можуть залучатися представник засновника закладу освіти, експерти у сфері загальної середньої освіти та управління тощо.

Для забезпечення прозорості та інформаційної відкритості закладу освіти рекомендуємо оприлюднювати результати самооцінювання. Їх може бути включено до річного звіту про діяльність закладу освіти, який оприлюднюється на вебсайті закладу освіти (у разі відсутності – вебсайті засновника) відповідно до частини другої статті 30 Закону України “Про освіту”. Також за рішенням закладу освіти результати самооцінювання можуть бути оприлюднені окремо.

Загалом інформація, отримана під час самооцінювання, може бути використана в цілях:

– прийняття відповідних управлінських рішень для вдосконалення внутрішньої системи;

– визначення пріоритетних напрямів удосконалення освітніх і управлінських процесів закладу освіти;

– аналізу тенденцій в освітній діяльності закладу освіти і коригування його річного плану роботи та/або стратегії розвитку закладу (у разі потреби);

– аналізу динаміки оцінювання освітньої діяльності закладу освіти педагогічними працівниками, учнями, батьками (шляхом співставлення результатів опитування учасників освітнього процесу впродовж кількох років).

Положення про внутрішню систему

Положення про внутрішню систему, що розробляється закладом освіти, може визначати:

– цілі внутрішньої системи;

– компоненти внутрішньої системи (окремої уваги потребує визначення стратегії (політики) і процедур забезпечення якості освіти);

– періодичність і механізм самооцінювання, тобто опис правил і критеріїв самооцінювання окремих компонентів внутрішньої системи або напрямів оцінювання, вимірювальні показники результатів, на які впливатимуть освітні та управлінські процеси, а також методи збору інформації.

Розроблений проект Положення про внутрішню систему доцільно попередньо обговорити за участю представників педагогічного та учнівського колективів, батьків. У разі наявності обґрунтованих та доцільних пропозицій та зауважень проект доопрацьовується.

Положення про внутрішню систему схвалюється педагогічною радою закладу освіти та затверджується його керівником (частина четверта статті 38, частина третя статті 40 Закону України “Про повну загальну середню освіту”).

Доцільно ознайомити всіх учасників освітнього процесу зі стратегією (політикою) забезпечення якості освіти в закладі освіти та процедурами її втілення.

Затверджене Положення про внутрішню систему рекомендуємо розміщувати на вебсайті закладу освіти (у разі відсутності – на вебсайті засновника).

Голова Державної
служби якості освіти України

Р. Гурак

{Текст взято з сайту Міністерства освіти і науки http://www.mon.gov.ua}

                                Новозаводська ЗОШ І – ІІІ ступенів Мартинівська сільська рада

НАКАЗ

12.03.2020          с.Новий Завод       Пулинський район                          №31/1-о

Про затвердження Положення про внутрішню

 систему забезпечення якості освіти

На виконання Законів України «Про освіту»; «Про загальну середню освіту»; розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року», на підставі рішення педагогічної ради від 12.03.2020 р. (протокол №5), з метою забезпечення якості освіти у закладі освіти

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти .

2. Довести дане Положення до учасників освітнього процесу Новозаводської ЗОШ І-ІІІ ст.

3. Оприлюднити дане Положення на сайті закладу.

4. Педагогічним працівникам членам робочої групи розбудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти подати пропозиції щодо заходів у відповідних напрямках для внесення їх до            самооцінювання й у стратегію розвитку та річного плану ЗЗСО.

5. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою

               Директор школи:               Кривульська В.В.

СХВАЛЕНО  педагогічною радою Протокол №5 від 12.03.2020  ЗАТВЕРДЖЕНО Директор школи           В.В.Кривульська Наказ №31/1-о від 12.03.2020

ПОЛОЖЕННЯ
про внутрішню систему забезпечення якості

освіти у Новозаводській ЗОШ І – ІІІ ступенів

Мартинівської сільської ради

 Житомирської області

с.Новий Завод

  •  

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти у Новозаводській ЗОШ І – ІІІ ступенів  Мартинівської сільської ради розроблено відповідно до Законів України «Про освіту»; «Про загальну середню освіту»; розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016р. №988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року»; наказу Міністерства освіти і науки України від 09.01.2019 №17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти», Методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 30.11.2020р. №1480.

1.2.Положення поширюється на всіх учасників освітнього процесу Новозаводської ЗОШ І – ІІІ ступенів  Мартинівської сільської ради.

1.3. Завданням внутрішньої системи якості освіти є забезпечення якості освіти та стабільного виконання вимог чинного законодавства в сфері загальної середньої освіти, державних та галузевих стандартів освіти.

1.4. Внутрішня система забезпечення якості освіти в закладі передбачає здійснення таких процедур і заходів:

  • Стратегію (політику) та процедури забезпечення якості освіти;
  • Систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;
  • Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;
  • Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної  діяльності педагогічних працівників.
  • Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників;
  • Інформаційні системи для ефективного управління закладом;
  • Створення в закладі освіти відповідного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування;
  • Вивчення та самооцінювання якості освіти.

1.5.Визначено чотири напрями внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти закладу:

  • освітнє середовище;
  • система оцінювання освітньої діяльності здобувачів освіти;
  • система педагогічної діяльності;
  • система управлінської діяльності.

1.6. Колегіальним органом управління навчальним закладом, який визначає систему та затверджує процедури внутрішнього забезпечення якості освіти, є педагогічна рада.

2. СТРАТЕГІЯ ТА ПРОЦЕДУРА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

2.1.Стратегія та процедура забезпечення якості освіти закладу  базується на наступних принципах:

  • принцип процесного підходу, що розглядає діяльність як сукупність освітніх процесів, які спрямовані на реалізацію визначених  стратегічних цілей, при цьому управління якістю освітніх послуг реалізується через функції планування, організації, мотивації та контролю;
  • принцип цілісності, який вимагає єдності впливів освітньої діяльності, їх підпорядкованості, визначеній меті якості освітнього процесу;
  • принцип безперервності, що свідчить про необхідність постійної реалізації суб’єктами освітньої діяльності на різних етапах процесу підготовки випускника;
  • принцип розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності;
  • принцип партнерства, що враховує взаємозалежність та взаємну зацікавленість суб’єктів освітнього процесу, відповідно до їх поточних та майбутніх потреб у досягненні високої якості освітнього процесу.

2.2.Система внутрішнього забезпечення якості освіти включає в себе здійснення таких процедур і заходів:

  • оновлення нормативно-методичної бази забезпечення якості освіти та освітньої діяльності;
  • постійний моніторинг змісту освіти;
  • підвищення якості підготовки контингенту здобувачів освіти, шляхом впровадження нових освітніх технологій та методик навчання;
  • підвищення кваліфікації педагогічних працівників, для покращення кадрового потенціалу навчального закладу;
  • забезпечення публічності та прозорості інформації про діяльність навчального закладу;
  • створення ефективної системи забезпечення академічної доброчесності.

2.3.  Процедура забезпечення якості освіти повинна бути об’єктивною, відкритою, інформаційною, прозорою. 

3. СИСТЕМА ТА МЕХАНІЗМИ  ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ

3.1. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності визначається Положенням про академічну доброчесність.

3.2.Дотримання академічної доброчесності  педагогічними працівниками передбачає:

  • посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
  • дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
    надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;
  • контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;
    об’єктивне оцінювання результатів навчання та ін.

3.3.Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

  • самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання;
  • посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
  • постійна підготовка до уроків, домашніх завдань;
  • самостійне подання щоденника для виставлення педагогом одержаних балів;
  • надання достовірної інформації про власні результати навчання батькам (особам, які їх замінюють) та ін.

3.4.Порушенням академічної доброчесності в закладі вважається:

  • академічний плагіат;
  • фабрикація;
  • списування;
  • обман;
  • хабарництво;
  • відмова своєчасно надавати інформацію (усно або письмово) про методики, технології, прийоми, методи викладання, стан виконання програми, рівень сформованості компетентностей здобувачами освіти;
  • необ’єктивне оцінювання;
  • невиконання обов’язків педагогічного працівника, передбачених статтею 54 Закону України «Про освіту» та ін.

4.         КРИТЕРІЇ,ПРАВИЛА І ПРОЦЕДУРИ ОЦІНЮВАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

4.1. Оцінювання якості знань здобувачів освіти закладу  здійснюється відповідно до  «Загальних критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти», які в обов’язковому порядку розміщені на офіційному сайті закладу, які виходять із  чинних нормативно-правових актів в освіті на даний період.

4.2.Оцінювання результатів навчання  та особистих досягнень учнів у першому класі має формувальний характер, здійснюється вербально,на суб’єкт – суб’єктних засадах, що передбачає активне залучення учнів до самоконтролю і самооцінювання ( відповідно до наказу МОН України від 20.08.2018 №924 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів першого класу у Новій українській школі»).

4.3.Навчальні досягнення учнів других класів підлягають формувальному і підсумковому (тематичному та завершальному) оцінюванню. Оцінювання результатів навчання учнів других класів здійснюється вербально (відповідно наказу  МОН України   від 27.08.2019 №1154 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо  оцінювання учнів 2 класу»).

4.4.Основними видами оцінювання учнів 3-4 класів є поточне та підсумкове (тематичне, семестрове, річне), державна підсумкова атестація.

4.5.Оцінювання навчальних досягнень учнів основної школи здійснюється за 12-бальною школою ( відповідно до наказу МОН України від 21.08.2013 №1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти»).

4.6.Оцінювання навчальних досягнень учнів старшої школи здійснюється за 12-бальною школою і його результати позначаються цифрами від 1 до 12 (відповідно до наказу МОН України від 13.04.2011 №329 «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти»).

4.7.Видами оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.

4.8.Результати освітньої діяльності учнів на всіх етапах освітнього процесу не можуть обмежуватися знаннями, уміннями, навичками. Метою навчання мають бути сформовані компетентності, як загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді та цінностях особистості.

4.9.Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності. (додаток 1)

4.10.Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:

– контролююча – визначає рівень досягнень кожного учня (учениці), готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;

– навчальна – сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;

– діагностико-коригувальна – з’ясовує причини труднощів, які виникають в учня (учениці) в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;

– стимулювально-мотиваційна – формує позитивні мотиви навчання;

– виховна – сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.

4.11.При оцінюванні навчальних досягнень учнів мають ураховуватися:

– характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;

– якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;

– сформованість предметних умінь і навичок;

– рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;

– досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв’язувати їх, формулювати гіпотези);

– самостійність оцінних суджень.

4.12. Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок які оцінюються та показником оцінки в балах:

  • Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи (додаток 2)
  • Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів основної і старшої школи (додаток 3)

5.КРИТЕРІЇ,ПРАВИЛА І ПРОЦЕДУРИ ОЦІНЮВАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ  ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

5.1. Критерії, правила та процедури оцінювання педагогічної діяльності працівників закладу визначаються на основі положень наказу МОН України від 09.01.2019 №17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти». ( додаток 4)

5.2. Оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників відбувається через:

  • ефективне планування та прогнозування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх технологій, форм організації освітнього процесу та підходів до оцінювання навчальних досягнень із метою формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти;
    • постійне підвищення рівня професійної компетентності та майстерності педагогічних працівників;
    • налагодження партнерських взаємовідносин із здобувачами освіти, їх  батьками та іншими законними представниками, працівниками закладу освіти;
    • організацію педагогічної діяльності на навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності.

5.3. Процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічного працівника включає в себе атестацію та сертифікацію. Атестація педагогічних працівників – це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників. Атестація педагогічних працівників здійснюється відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 року зі змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту №1473 від 20.12.2011, наказу МОН №1135 від 08.08.2013.

5.4. Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти здійснюється відповідно до Закону України «Про освіту» та листа МОН №1/9-683 від 04.11.19 року «Щодо підвищення кваліфікації та атестації педагогічних працівників». Педагогічні працівники зобов’язані щороку підвищувати кваліфікацію, загальний обсяг академічних годин – не менше ніж 150 годин на 5 років.

5.5. Один із принципів організації атестації – здійснення комплексної оцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивної атестації є всебічний аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, учнів та колег вчителя, який атестується тощо.

5.6. Сертифікація педагогічних працівників – це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, само оцінювання та вивчення практичного досвіду роботи.

5.7. Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах, виключно за його ініціативою.

6. КРИТЕРІЇ, ПРАВИЛА І ПРОЦЕДУРИ ОЦІНЮВАННЯ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КЕРІВНИХ ПРАЦІВНИКІВ

6.1.Управлінська діяльність адміністрації закладу на сучасному етапі передбачає вирішення низки концептуальних  положень, а саме:

  • створення умов для переходу від адміністративного стилю управління до громадсько-державного;
  • раціональний розподіл роботи між працівниками школи з урахуванням їх кваліфікації, досвіду та ділових якостей;
  • забезпечення оптимальної організації освітнього процесу, який би забезпечував належний рівень освіченості і вихованості випускників та підготовку їх до життя в умовах ринкових відносин;
  • визначення найбільш ефективних для керівництва шляхів і форм реалізації стратегічних завдань, які б повною мірою відповідають особливостям роботи та діловим якостям адміністрації, раціональне витрачення часу всіма працівниками;
  • правильне і найбільш ефективне використання навчально-матеріальної бази та створення сприятливих умов для її поповнення в умовах ринкових відносин;
  • забезпечення високого рівня працездатності всіх учасників освітнього процесу;
  • створення здорової творчої атмосфери в педагогічному колективі.

6.2.Сучасні виклики освітнього менеджменту вимагають від керівника закладу   таких фахових компетенцій:

  • прогнозувати позитивне майбутнє і формувати дух позитивних змін;
  • забезпечувати відкрите керівництво;
  • вивчати інтереси і потреби місцевої громади й суспільства в цілому, щоб визначати нові цілі і завдання;
  • організовувати роботу колективу на досягнення поставлених цілей;
  • працювати над залученням додаткових ресурсів для якісного досягнення цілей;
  • постійно вчитися і стимулювати до цього членів педагогічного колективу.

6.3.  Процедура та правила оцінювання управлінської діяльності керівного складу закладу освіти визначені Типовим положення про атестацію педагогічних працівників затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 року із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту №1473 від 20.12.11, наказу МОН №1135 від 08.08.2013.

7. ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ ДЛЯ ЕФЕКТИВНОГО УПРАВЛІННЯ

7.1. Основні функції інформаційного забезпечення в управлінні  закладом:

  • забезпечення учасників освітнього процесу інформацією, необхідною для взаємодії учнів, вчителів, батьків та адміністрації;
    • інформування про стан освітнього процесу в навчальному закладі, про забезпеченість засобами навчання, про рівень навчальних досягнень учнів та професійну кваліфікацію вчителів;
    • систематичне виявлення рівнів розвитку інтелекту, емоційно-психічного і фізичного здоров’я, освітніх потреб учнів;
    • інформування педагогічних працівників про залучення батьків у процес виховання і навчання своєї дітей, інформування про труднощі, з якими стикаються батьки.

7.2. Завдання інформаційних систем в управлінні закладом:

  • забезпечення єдиного порядку документування, організація роботи з документами;
    • впровадження в роботу з документами новітніх інформаційних технологій;
    • забезпечення ефективної роботи офіційного сайту закладу, актуалізації інформації на ньому, безпеки захисту інформації, інформаційної безпеки, супровід роботи електронної пошти;
    • висвітлення через засоби масової комунікації діяльності закладу;
    • розгляд запитів на публічну інформацію, звернення громадян.

7.3. Перелік інформаційних систем, що діють у закладі:

  • офіційний сайт закладу (novyzavod-shkola@ukr.net)
  •  груп у фейсбуці та вайбері.

8. СТВОРЕННЯ В ЗАКЛАДІ ОСВІТИ ВІДПОВІДНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА,УНІВЕРСАЛЬНОГО ДИЗАЙНУ ТА РОЗУМНОГО ПРИСТОСУВАННЯ

8.1. Критерії безпечного освітнього середовища:

  • у закладі дотримано вимог санітарно-гігієнічних правил і норм, приміщення, територія закладу освіти охайні та доглянуті;
    • заклад забезпечений навчальними та іншими приміщеннями з відповідним обладнанням, що необхідні для реалізації освітньої програми;
    • дизайн освітнього середовища закладу функціональний, ергономічний та дозволяє максимально ефективно використовувати приміщення та територію закладу в освітньому процесі;
    • здобувачі освіти та працівники закладу обізнані з вимогами щодо охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій і дотримуються їх;
    • педагогічні працівники обізнані щодо правил поведінки у разі нещасного випадку зі здобувачами освіти та працівниками закладу чи раптового погіршення їх стану здоров’я і вживають необхідних заходів у таких ситуаціях;
    • у закладі створено умови для здорового харчування;
    • у закладі створено умови для безпечного використання мережі Інтернет, в учасників освітнього процесу формуються навички безпечної поведінки в Інтернеті;

8.2. Безпекова складова закладу спрямована на виконання таких завдань:

  • формування в учнів компетентностей, важливих для успішної соціалізації особистості;
    • впровадження демократичної культури, захист прав дитини і формування демократичних цінностей;
    • запобігання та протидія таким негативним явищам серед дітей та учнівської молоді як насильство, кібербулінг, булінг тощо;
    • формування у дітей і підлітків життєвих навичок (психосоціальних компетентностей), які сприяють соціальній злагодженості, відновленню психологічної рівноваги;
    • запобігання та протидія торгівлі людьми, формування у школярів таких життєвих навичок, як спілкування, прийняття рішень, критичне мислення, управління емоціями, стресами та конфліктними ситуаціями, формування цінностей та набуття відповідних компетентностей;
    • формування морально-етичних, соціальних, громадянських ціннісних орієнтирів, виховання національно свідомої, духовно багатої, фізично досконалої особистості;
    • профілактика девіантної поведінки, правопорушень та злочинності серед неповнолітніх;
    • профілактика залежностей та шкідливих звичок, пропаганда здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я як найвищої соціальної цінності;
    • формування творчого середовища, залучення учнів в позаурочний час до  спорту, творчості, мистецтва, інших громадських заходів з метою їх позитивної самореалізації, соціалізації;
    • розвиток творчої співпраці педагогічного колективу, учнів і батьків на засадах педагогіки партнерства.

8.3. Критерії для оцінювання інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього середовища:

  • приміщення, територію закладу облаштовано з урахуванням принципів універсального дизайну та розумного пристосування;
    • у закладі застосовуються методики та технології роботи з дітьми з особливими освітніми потребами, забезпечуються корекційна спрямованість освітнього процесу, інша необхідна підтримка здобувачів освіти з особливими освітніми потребами;
    • заклад взаємодіє з батьками дітей з особливими освітніми потребами, фахівцями інклюзивно-ресурсного центру, залучає їх до розроблення індивідуальних програм розвитку та іншої необхідної підтримки дітей під час здобуття освіти;
    • освітнє середовище мотивує здобувачів освіти до оволодіння ключовими компетентностями, ведення здорового способу життя, екологічно доцільної поведінки, заняття спортом;
    • бібліотека функціонує, як інформаційний центр закладу.

9. ВИВЧЕННЯ ТА САМООЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

9.1. З метою аналізу стану сформованості та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі освіти проводиться самооцінювання, яке сприяє вирішенню завдань:

  • вдосконалення матеріально-технічних умов закладу, забезпечення безпеки перебування у закладі усіх учасників освітнього процесу, моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища, оновлення методичної бази освітньої діяльності;
  • контроль якості знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення, формування в учнів відповідального ставлення до навчання, забезпечення прозорості та об’єктивності оцінювання результатів навчання;
  • контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників, використання сучасних та інноваційних методичних підходів до проведення уроку, дотримання принципів академічної доброчесності усіма учасниками освітнього процесу;
  • вдосконалення управлінських процесів в закладі світи на основі принципів людиноцентризму, партнерства, лідерства та інноваційності.

 9.2.Етапи проведення самооцінювання

а)  підготовчий — визначення об’єкта вивчення, визначення мети, критерії оцінювання, розробка інструментарію і механізму відсте­ження, визначення термінів;

б)   практичний (збір інформації) — аналіз доку­ментації, тестування, контрольні зрізи, анке­тування, цільові співбесіди, самооцінка тощо;

в)  аналітичний — систематизація інформації, аналіз інформації, коректування, прогнозу­вання, контроль за виконанням прийнятих управлінських рішень.

9.3.Відповідальними за оцінювання є не тільки члени адміністрації закладу освіти, а й представники колективу, громадських організацій закладу, батьки тощо.

9.4.Форми узагальнення інформації.

            До інформації, яку має надати відповідальна особа після завершення процедури оцінювання, віднесено аналітичну довідку, письмовий звіт, усний звіт, доповідну записку, акт тощо.

9.5.Рівень оцінювання.

Рівень оцінювання як обов’язків елемент механізму передбачає визначення рівня оцінювання: перший (високий), другий (достатній), третій (вимагає покращення); четвертий (низький).

Список літератури:

  • Закон України «Про освіту» № 2145-VIII від 05.09.2017 [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19;
  • Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 року № 988-р. [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/988-2016-%D1%80;
  • Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 року № 988-р; 
  • Державні стандарти загальної середньої освіти. [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/derzhavni-standarti;
  • Максимчук Н. «Нормативно-правове забезпечення організації моніторингу державного управління освітою в Україні». [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://academy.gov.ua/ej/ej6/txts/07mnuu%D0%BEu.htm;
  • «Національна стратегія розвитку освіти в Україні до 2021 року» [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/344/2013.

Додаток 1

до Положення про внутрішню систему

забезпечення якості освітньої діяльності

та якості освіти

Ключові компетентності

Ключова компетентністьЦіннісні ставлення та практичні здатності
Спілкування державною (і рідною мовою у разі відмінності) мовамиЦіннісне ставлення: – усвідомлення ролі рідної (державної) мови як механізму національної і етнічної самоідентифікації, збереження світового мовного різноманіття, способу збереження культурних традицій і стратегій, аудіо- та візуалізацію культурного різноманіття свого народу; – любов до української мови; – усвідомлення ролі української мови в особистому житті, а також у житті нації і держави; – спілкування українською мовою у школі та поза школою. Практична здатність: – розуміти українську мову; – послуговуватися державною мовою в різноманітних життєвих ситуаціях та дотримуватися мовного етикету; – застосовувати різноманітні комунікативні стратегії  залежно від мети спілкування; – формулювати чітко думки, дискутувати, наводити аргументи, відстоювати власну думку; – уміти правильно використовувати термінологічний апарат, спілкуватися в процесі навчально-пізнавальної діяльності; розв’язувати конфлікти за допомогою спілкування; популяризувати ідеї гуманізму, добра та краси; протистояти засміченості мови, лайливим словам
Спілкування іноземними мовамиЦіннісне ставлення: – усвідомлення ролі іноземної мови як механізму глобалізації, як запоруки зручності самореалізації в умовах закордоння; – ціннісне ставлення до культурних надбань різних народів, соціальної рівності; – позитивне сприйняття інакшості та інтерес до культурних відмінностей; – толерантне ставлення до представників різних народів і культур; – запобігання проявам ксенофобії, нетерпимості і расизму Практична здатність: – готовність прийняти представників інших культур такими, якими вони є; – знати і за потреби спілкуватися мовами інших народів; – володіти навичками міжкультурної взаємодії; – запобігати міжетнічним і міжкультурним конфліктам; – уміти розв’язувати конфліктні ситуації та знаходити компроміси
Математична компетентність  Ціннісне ставлення: – усвідомлення важливості математичного мислення та математичних знань у життєдіяльності людини; – розуміння цілісної картини світу, закономірності розвитку суспільства, людських відносин, небезпек у застосуванні маніпулятивних технологій; – дотримування логіки і послідовності у мисленні та діях; – протистояння маніпулятивним впливам Практична здатність: – розвивати критичне мислення; – аналізувати, систематизувати і синтезувати інформацію; – установлювати причинно-наслідкові зв’язки; – виокремлювати головні та другорядні цілі, ризики поведінки, ризиковані життєві ситуації й обирати шляхи їх вирішення
Компетентності у природничих науках і технологіях  Ціннісне ставлення: – розширення і поглиблення знань про предметний світ, сферу людських відносин та про себе; – критичне оцінювання результатів людської діяльності у природному середовищі Практична здатність: – готовність до саморозвитку і опанування сучасними технологіями; – використовувати сучасні технології у своїй діяльності; – брати участь у дослідній і проектній діяльності
Інформаційно-цифрова компетентність  Ціннісне ставлення: – здійснення пошукової діяльності та виконання задач за алгоритмом; – уміння працювати з різними Інтернет-ресурсами; – розпізнавання достовірних і недостовірних джерел інформації; – протистояння Інтернет-агресії, Інтернет-булінгу тощо Практична здатність: – уміти використовувати різні способи пошуку корисної інформації в довідникових джерелах (зокрема, за допомогою інформаційно-комунікативних технологій), критично мислити в процесі збору та обробки інформації; – дотримуватися етикету; – критично відбирати Інтернет інформацію; – дотримуватися правил безпеки в Інтернет мережі та здатність протистояти інтернет-ризикам та маніпулятивним технологіям у ЗМІ та рекламі, соціальних мережах, комп’ютерних іграх
Уміння вчитися впродовж життя  Ціннісне ставлення: – визначення мети та цілі власного життя і діяльності, планування й організація життя; – визначення близьких, середніх і далеких перспектив, розроблення стратегії життя; – уміння працювати самостійно і в команді; – користування різними джерелами інформації; – розширення знаннєвої та емоційної сфери, власні уявлення про життя; – застосовування різних поведінкових і комунікативних стратегій відповідно до мети діяльності та конкретної ситуації Практична здатність: – уміти моделювати власний освітній розвиток, аналізувати, контролювати, корегувати й оцінювати результати освітньої діяльності; – прагнути оволодівати новими знаннями та навичками; – готовність удосконалювати свої моральні, морально-вольові якості та навички поведінки впродовж життя; – розуміти необхідності роботи над собою
Ініціативність і підприємливість  Ціннісне ставлення: – аналізування життєвих ситуацій; – презентація власної ідеї та ініціативи; – формулювання власних пропозицій, рішень; – виявлення лідерських якостей; – усвідомлення ціннісного змісту грошей, праці і рівності прав людей, праці батьків; – засудження споживацького способу життя та трудової експлуатації дітей Практична здатність: – готовність брати відповідальність за себе та інших; – розвивати моральні якості для успішної професійної кар’єри; – брати участь у шкільних заходах, волонтерській діяльності, у трудових десантах і благодійних акціях
Соціальна та громадянська компетентності  Ціннісне ставлення: – усвідомлення змісту понять «громадянин», «патріотизм», «військово-патріотичне виховання», «готовність до захисту Вітчизни» як важливих складників життєдіяльності людини; – усвідомлення конституційного обов’язку щодо громадянських прав та захисту суверенітету і територіальної цілісності України; – бажання брати участь у різних формах позакласної та позашкільної роботи військово-патріотичного спрямування; – участь у шкільному самоврядуванні і в дитячих громадських об’єднаннях Практична здатність: – володіти навичками допомоги, самодопомоги, захисту та виживати в складних умовах; – готовність захищати Батьківщину; – дотримуватися конституційних норм, повага до державних символів, законів України; – гуманно ставитися до інших людей, бути здатним до альтруїзму, співчуття, емпатії; – цінувати і поважати свободу інших, право на вибір та власну думку; – поважати гідність кожної людини
Обізнаність та самовираження у сфері культури  Ціннісне ставлення: – ідентифікація себе як представника певної культури; – визначення ролі і місця української культури в загальноєвропейському і світовому контекстах; – використання культурного досвіду в життєвих ситуаціях; – долучення до творчості, висловлюючи власні ідеї, спираючись на досвід і почуття та використовуючи відповідні зображувально-виражальні засоби Практична здатність: – поціновувати культурні здобутки людства та інтерес до них; – бути відкритим до культурного діалогу; – потреба у творчій діяльності, яка би відповідала здібностям і нахилам
Екологічна грамотність і здорове життя  Ціннісне ставлення: – усвідомлення природи, як джерела свідомості і духовності; – усвідомлення людини як частини і результату еволюції природи; – усвідомлення діяльності людини й її потреб як чинника руйнування довкілля; – формування ставлення до природи, як універсальної цінності; – визнання за об’єктами природи права на існування незалежно від привнесеної користі; – усвідомлення значущості здорового способу життя, фізичної підготовки та фізичного розвитку для повноцінного житття людини   Практична здатність: – уміти виокремлювати екологічний контекст будь-якого виду діяльності; – формувати практичні навички екологічно безпечної поведінки (вміти обирати діяльність, що наносить найменшої шкоди природі); – уміти застосовувати позитивні надбання народних традицій та етнічної культури у ставленні до природи й побутовій діяльності.

Додаток 2

до Положення про внутрішню систему

забезпечення якості освітньої діяльності

та якості освіти

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи

Рівні навчальних досягненьБалиЗагальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
    I. Початковий1Учні засвоїли знання у формі окремих фактів, елементарних уявлень
2Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу, володіють окремими видами умінь на рівні копіювання зразка виконання певної навчальної дії
3Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконують елементарні завдання, потребують детального кількаразового їх пояснення
        II. Середній4Учні відтворюють частину навчального матеріалу у формі понять з допомогою вчителя, можуть повторити за зразком певну операцію, дію
5Учні відтворюють основний навчальний матеріал з допомогою вчителя, здатні з помилками й неточностями дати визначення понять
6Учні будують відповідь у засвоєній послідовності; виконують дії за зразком у подібній ситуації; самостійно працюють зі значною допомогою вчителя
            III. Достатній7Учні володіють поняттями, відтворюють їх зміст, уміють наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролюють власні навчальні дії
8Учні вміють розпізнавати об’єкти, які визначаються засвоєними поняттями; під час відповіді можуть відтворити засвоєний зміст в іншій послідовності, не змінюючи логічних зв’язків; володіють вміннями на рівні застосування способу діяльності за аналогією; самостійні роботи виконують з незначною допомогою вчителя; відповідають логічно з окремими неточностями
9Учні добре володіють вивченим матеріалом, застосовують знання в стандартних ситуаціях, володіють вміннями виконувати окремі етапи розв’язання проблеми і застосовують їх у співробітництві з учителем (частково-пошукова діяльність)
       IV. Високий10Учні володіють системою понять у межах, визначених навчальними програмами, встановлюють як внутрішньопонятійні, так і міжпонятійні зв’язки; вміють розпізнавати об’єкти, які охоплюються засвоєними поняттями різного рівня узагальнення; відповідь аргументують новими прикладами
11Учні мають гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, вміють застосовувати способи діяльності за аналогією і в нових ситуаціях
12Учні мають системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовують їх у стандартних та нестандартних ситуаціях; самостійні роботи виконують під опосередкованим керівництвом; виконують творчі завдання

Додаток 3

до Положення про внутрішню систему

забезпечення якості освітньої діяльності

та якості освіти

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів основної і старшої школи

Рівні навчальних досягнень  Бали  Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
  I. Початковий1Учні розрізняють об’єкти вивчення
2Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу, мають нечіткі уявлення про об’єкт вивчення
3Учні відтворюють частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконують елементарні завдання
        II. Середній4Учні з допомогою вчителя відтворюють основний навчальний матеріал, можуть повторити за зразком певну операцію, дію
5Учні відтворюють основний навчальний матеріал, здатні з помилками й неточностями дати визначення понять, сформулювати правило
6Учні виявляють знання й розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповіді їх правильні, але недостатньо осмислені. Вміють застосовувати знання при виконанні завдань за зразком
            III. Достатній7Учні правильно відтворюють навчальний матеріал, знають основоположні теорії і факти, вміють наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролюють власні навчальні дії
8Знання учнів є достатніми. Учні застосовують вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, намагаються аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв’язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролюють власну діяльність. Відповіді їх логічні, хоч і мають неточності
9Учні добре володіють вивченим матеріалом, застосовують знання в стандартних ситуаціях, уміють аналізувати й систематизувати інформацію, використовують загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією
            IV. Високий10Учні мають повні, глибокі знання, здатні використовувати їх у практичній діяльності, робити висновки, узагальнення
11Учні мають гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовують їх у різних ситуаціях, уміють знаходити інформацію та аналізувати її, ставити і розв’язувати проблеми
12Учні мають системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовують їх у стандартних та нестандартних ситуаціях. Уміють самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювати опанований матеріал, самостійно користуватися джерелами інформації, приймати рішення

Додаток 4

до Положення про внутрішню систему

забезпечення якості освітньої діяльності

та якості освіти

Критерії оцінювання роботи вчителя

І. Професійний рівень діяльності вчителя
Кваліфікаційні категорії
КритеріїСпеціаліст другої  категоріїСпеціаліст першої категоріїСпеціаліст вищої категорії
1. Знання теоретичних і практичних основ предметаВідповідає загальним вимогам, що висуваються до вчителя.  Має глибокі знання зі свого предметаВідповідає вимогам, що висуваються до вчителя першої кваліфікаційної категорії. Має глибокі та різнобічні знання зі свого предмета й суміжних дисциплінВідповідає вимогам, що висуваються до   вчителя вищої кваліфікаційної категорії. Має глибокі знання зі свого предмета і суміжних дисциплін, які значно перевищують обсяг програми
2. Знання сучасних досягнень у методиціСлідкує за спеціальною і методичною літературою; працює за готовими методиками й програмами навчання; використовує прогресивні ідеї минулого і сучасності; уміє самостійно розробляти методику викладанняВолодіє методиками аналізу  навчально-методичної роботи з предмета; варіює готові, розроблені іншими методики й програми; використовує програми й методики, спрямовані на розвиток особистості, інтелекту вносить у них (уразі потреби) корективиВолодіє методами науково дослідницької, експериментальної роботи, використовує в роботі власні оригінальні програми й методики
3. Уміння аналізувати свою діяльністьБачить свої недоліки, прогалини і прорахунки в роботі, але при цьому не завжди здатний встановити причини їхньої появи. Здатний домагатися змін на краще на основі самоаналізу, однак покращення мають нерегулярний характер і поширюються лише на окремі ділянки роботиВиправляє допущені помилки і посилює позитивні моменти у своїй роботі, знаходить ефективні рішення. Усвідомлює необхідність систематичної роботи над собою і активно включається в ті види діяльності, які сприяють формуванню потрібних якостейПрагне і вміє бачити свою діяльність збоку, об’єктивно й неупереджено оцінює та аналізує її, виділяючи сильні і слабкі сторони. Свідомо намічає програму самовдосконалення, її мету, завдання, шляхи реалізації
4. Знання нових педагогічних концепційЗнає сучасні технології навчання й виховання; володіє набором варіативних методик  і педагогічних технологій; здійснює їх вибір і застосовує відповідно до інших умовУміє демонструвати на практиці високий рівень володіння методиками; володіє однією із сучасних технологій розвиваючого навчання; творчо користується технологіями й програмамиРозробляє нові педагогічні технології навчання й виховання, веде роботу з їх апробації, бере участь у дослідницькій, експериментальній діяльності
5. Знання теорії педагогіки й вікової психології учняОрієнтується в сучасних психолого-педагогічних концепціях навчання, але рідко застосовує їх у своїй практичній діяльності. Здатний приймати рішення в типових ситуаціяхВільно орієнтується в сучасних психолого-педагогічних концепціях навчання й виховання, використовує їх як основу у своїй практичній діяльності. Здатний швидко -й підсвідомо обрати оптимальне рішенняКористується різними формами  психолого-педагогічної діагностики й науково обґрунтованого прогнозування. Здатний передбачити розвиток подій і прийняти рішення в нестандартних ситуаціях
ІІ. Результативність професійної діяльності вчителя
КритеріїСпеціаліст  другої  категоріїСпеціаліст першої категоріїСпеціаліст вищої категорії
1.Володіння способами індивідуалізації навчанняВраховує у стосунках з учнями індивідуальні особливості їхнього розвитку, здійснює диференційований підхід з урахуванням темпів розвитку, нахилів та інтересів, стану здоров’я. Знає методи діагностики рівня інтелектуального й особистісного розвитку дітейУміло користується елементами, засобами діагностики і корекції індивідуальних особливостей учнів під час реалізації диференційованого підходу. Створює умови для розвитку талантів, розумових і фізичних здібностейСприяє пошуку, відбору і творчому розвитку обдарованих дітей. Уміє тримати в полі зору  «сильних», «слабких» і «середніх» за рівнем знань учнів; працює за індивідуальними планами з обдарованими і слабкими дітьми
2.Уміння активізувати пізнавальну діяльність учнівСтворює умови, що формують мотив діяльності. Уміє захопити учнів своїм предметом, керувати колективною роботою, варіювати різноманітні методи й форми роботи. Стійкий інтерес до навчального предмета і висока пізнавальна активність учнів поєднується з не дуже ґрунтовними знаннями, з недостатньо сформованими навичками учінняЗабезпечує успішне формування системи знань на основі самоуправління процесом учіння. Уміє цікаво подати навчальний матеріал, активізувати учнів, збудивши в них інтерес до особистостей самого предмета; уміло варіює форми і методи навчання. Міцні, ґрунтовні знання учнів поєднуються з високою пізнавальною активністю і сформованими навичкамиЗабезпечує залучення кожного школяра до процесу активного учіння. Стимулює внутрішню (мислительну) активність, пошукову діяльність. Уміє ясно й чітко викласти навчальний матеріал; уважний до рівня знань усіх учнів. Інтерес до навчального предмета в учнів поєднується з міцними знаннями і сформованими навичками
3. Робота з розвитку в учнів загальнонавчальних вмінь і навичокПрагне до формування навичок раціональної організації праціЦілеспрямовано й професійно формує в учнів уміння й навички раціональної організації навчальної праці (самоконтроль у навчанні, раціональне планування навчальної праці, належний темп читання, письма, обчислень). Дотримується єдиних вимог щодо усного і писемного мовлення: оформлення письмових робіт учнів у зошитах, щоденниках (грамотність, акуратність, каліграфія) 
4.Рівень навченості учнівЗабезпечує стійкий позитивний результат, ретельно вивчає критерії оцінювання, користується ними на практиці; об’єктивний в оцінюванні знань учнівУчні демонструють знання теоретичних і практичних основ предмета; показують хороші результати за наслідками зрізів, перевірних робіт, екзаменівУчні реалізують свої інтелектуальні можливості чи близькі до цього; добре сприймають, засвоюють і відтворюють пройдений навчальний матеріал, демонструють глибокі, міцні знання теорії й навички розв’язування практичних завдань, здатні включитися в самостійний пізнавальний пошук
ІІІ. Комунікативна культура
КритеріїСпеціаліст другої категоріїСпеціаліст першої категоріїСпеціаліст вищої категорії
1. Комунікативні й організаторські здібностіПрагне до контактів з людьми. Не обмежує коло знайомих; відстоює власну думку; планує свою роботу, проте потенціал його нахилів не вирізняється високою стійкістюШвидко знаходить друзів, постійно прагне розширити коло своїх знайомих; допомагає близьким, друзям; проявляє ініціативу в спілкуванні; із задоволенням бере участь в організації громадських заходів; здатний прийняти самостійне рішення в складній ситуації. Усе виконує за внутрішнім переконанням, а не з примусу. Наполегливий у діяльності, яка його приваблюєВідчуває потребу в комунікативній і організаторській діяльності; швидко орієнтується в складних ситуаціях; невимушено почувається в новому колективі; ініціативний, у важких випадках віддає перевагу самостійним рішенням; відстоює власну думку й домагається її прийняття. Шукає такі справи, які б задовольнили його потребу в комунікації та організаторській діяльності
2. Здатність до співпраці з учнямиВолодіє відомими в педагогіці прийомами переконливого впливу, але використовує їх без аналізу ситуаціїОбговорює й аналізує ситуації разом з учнями і залишає за ними право приймати власні рішення. Уміє сформувати громадську позицію учня, його реальну соціальну поведінку й вчинки, світогляд і ставлення до учня, а також готовність до подальших виховних впливів учителяВеде постійний пошук нових прийомів переконливого впливу й передбачає їх можливе використання в спілкуванні. Виховує вміння толерантно ставитися До чужих поглядів. Уміє обґрунтовано користуватися поєднанням методів навчання й виховання, що дає змогу досягти хороших результатів при оптимальному докладанні розумових, вольових та емоційних зусиль учителя й учнів
 3. Готовність до співпраці з колегамиВолодіє адаптивним стилем поведінки, педагогічного спілкування; намагається створити навколо себе доброзичливу обстановку співпраці з колегамиНамагається вибрати стосовно кожного з колег такий спосіб поведінки, де найкраще поєднується індивідуальний підхід з утвердженням колективістських принципів мораліНеухильно дотримується професійної етики спілкування; у будь-якій ситуації координує свої дії з колегами
4. Готовність до співпраці з батьками  Визначає педагогічні завдання з урахуванням особливостей дітей і потреб сім’ї, систематично співпрацює з батькамиЗалучає батьків до діяльності; спрямованої на створення умов, сприятливих для розвитку їхніх дітей; формує в батьків позитивне ставлення до оволодіння знаннями педагогіки й психологіїНалагоджує контакт із сім’єю не тільки тоді, коли потрібна допомога батьків, а постійно, домагаючись відвертості, взаєморозуміння, чуйності
5. Педагогічний тактВолодіє педагогічним тактом, а деякі його порушення не позначаються негативно на стосунках з учнямиСтосунки з дітьми будує на довірі, повазі, вимогливості, справедливості 
6. Педагогічна культураЗнає елементарні вимоги до мови, специфіку інтонацій у Мовленні, темпу мовлення дотримується не завждиУміє чітко й логічно висловлювати думки в усній, письмовій та графічній формі. Має багатий словниковий запас, добру дикцію, правильну інтонаціюДосконало володіє своєю мовою, словом, професійною термінологією
7. Створення комфортного мікрокліматуГлибоко вірить у великі можливості кожного учня. Створює сприятливий морально-психологічний клімат для кожної дитиниНаполегливо формує моральні уявлення, поняття учнів, виховує почуття гуманності, співчуття, жалю, чуйності. Створює умови для розвитку талантів, розумових і фізичних здібностей, загальної культури особистостіСприяє пошуку, відбору і творчому розвиткові обдарованих дітей

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАКАЗ
30.11.2020  № 1480

Про затвердження Методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах загальної середньої освіти

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 42 Закону України “Про повну загальну середню освіту”, пункту 8 Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 630, з метою забезпечення формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти в закладах загальної середньої освіти НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Методичні рекомендації з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах загальної середньої освіти, що додаються.

2. Директорату шкільної освіти (Осмоловський А.) і Державній службі якості освіти України (Гурак Р.) забезпечити оприлюднення цього наказу на офіційних вебсайтах Міністерства освіти і науки України та Державної служби якості освіти України.

3. Контроль за виконання цього наказу покласти на заступника Міністра Мандзій Л.

Т.в.о. МіністраС. Шкарлет



ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства освіти
і науки України
30.11.2020 № 1480

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах загальної середньої освіти

Методичні рекомендації з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах загальної середньої освіти (далі – заклади освіти) розроблені з метою надання методичної допомоги1 керівникам та іншим педагогічним працівникам закладів освіти в організації роботи з визначення політики забезпечення якості освітньої діяльності, формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти (далі – внутрішня система), розробленні інструментарію для її аналізу та оцінювання.

__________
1 Державна служба якості освіти України відповідно до своїх повноважень може надавати закладам загальної середньої освіти більш детальні рекомендації щодо організації та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

У цих Методичних рекомендаціях під внутрішньою системою розуміється сукупність умов, процедур і заходів у закладі освіти, що забезпечують ефективність освітніх і управлінських процесів, які безпосередньо впливають на якість результатів навчання учнів, забезпечують формування їхніх ключових компетентностей, а також сприяють всебічному розвитку особистості учнів.

Існування внутрішньої системи дає можливість закладу освіти:

– підвищувати якість освітніх послуг і забезпечувати довіру до результатів навчання;

– створювати умови навчання та праці, які забезпечують партнерство учасників освітнього процесу;

– отримувати постійний зворотній зв’язок від учасників освітнього процесу щодо якості освіти, відзначати успішні практики та вчасно реагувати на виявлені проблеми;

– приймати обґрунтовані управлінські рішення, які спрямовані на підвищення якості освіти та освітньої діяльності;

– постійно вдосконалювати освітнє середовище, систему оцінювання учнів, педагогічну діяльність, управлінські процеси закладу освіти;

– забезпечити прозорість діяльності закладу освіти і готовність до змін в інтересах учасників освітнього процесу.

Рекомендуємо формувати внутрішню систему з урахуванням таких етапів:

1) визначення компонентів внутрішньої системи;

2) забезпечення функціонування компонентів внутрішньої системи;

3) самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти (далі – самооцінювання) для їх подальшого вдосконалення.

Визначені закладом освіти компоненти внутрішньої системи, необхідні умов їх функціонування та розвитку, механізм самооцінювання відображаються у тексті Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в закладі загальної середньої освіти (далі – Положення про внутрішню систему), яке затверджується закладом освіти.

Рекомендуємо для забезпечення комплексного розгляду питань, пов’язаних із формуванням внутрішньої системи, та колегіального розроблення Положення про внутрішню систему створити робочу групу. До її складу доцільно включати не лише керівника закладу освіти та його заступників (далі – керівництво), інших педагогічних працівників, а й учнів, батьків або інших законних представників учнів (далі – батьки), експертів у сфері загальної середньої освіти та управління, представників місцевої громади тощо.

Для формування внутрішньої системи важливо розвивати культуру педагогічного партнерства, налагодити співпрацю педагогічних працівників з учнями, їх батьками, а також громадськістю (за потреби).

Також важливо враховувати тип закладу освіти, його місцезнаходження, особливості учнівського та педагогічного колективів, рівень(ні) освіти, на якому(их) провадить діяльність заклад освіти, інші особливості його діяльності.

Визначення компонентів внутрішньої системи

З урахуванням частини третьої статті 41 Закону України “Про освіту” внутрішня система може містити такі компоненти:

– стратегія (політика) та процедури забезпечення якості освіти;

– система та механізми забезпечення академічної доброчесності;

– оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання учнів;

– оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;

– оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;

– забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи учнів;

– забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;

– створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування;

– інші процедури та заходи, що можуть визначатися документами закладу освіти.

Зазначені компоненти можна логічно згрупувати за чотирма напрямами освітньої діяльності закладу освіти:

– освітнє середовище;

– система оцінювання здобувачів освіти;

– педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу освіти;

– управлінські процеси закладу освіти.

Саме за такими напрямами здійснюється оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти під час інституційного аудиту відповідно до пункту 6 Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 09 січня 2019 року № 17, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2019 року за № 250/33221 (далі – наказ № 17)2.

__________
2 Наказ доступний за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0250-19#Text

З огляду на це, заклад освіти може використовувати підхід до формування внутрішньої системи, що синхронізується із системою оцінювання під час інституційного аудиту. Це дозволить порівняти результати зовнішнього оцінювання та самооцінювання. У такому випадку самооцінювання відбуватиметься відповідно до напрямів, вимог/правил, критеріїв, індикаторів, що використовуються під час проведення інституційного аудиту закладу освіти (додаток 1 до наказу № 17).

Заклад освіти в рамках власної академічної та організаційної автономії може обрати інший підхід до формування внутрішньої системи, врахувавши основні компоненти такої системи, визначені законодавством (частиною третьою статті 41 Закону України “Про освіту”), а також визначивши інші заходи, які забезпечують якість освіти. При цьому слід брати до уваги, що обов’язковим компонентом внутрішньої системи є механізми забезпечення академічної доброчесності, порядок виявлення та встановлення фактів порушення академічної доброчесності, види академічної відповідальності педагогічних працівників та учнів за конкретні порушення академічної доброчесності (частина друга статті 42 Закону України “Про повну загальну середню освіту”).

Забезпечення функціонування компонентів внутрішньої системи

Рекомендуємо розпочинати формування внутрішньої системи з визначення стратегії (політики) забезпечення якості освіти. Вона фіксує орієнтири функціонування внутрішньої системи та має враховувати інтереси учасників освітнього процесу щодо якості освітніх послуг і реалізації інших їхніх прав, а також засади державної політики у сфері освіти та принципи освітньої діяльності, визначені у статті 6 Закону України “Про освіту”.

Стратегія (політика) забезпечення якості освіти має бути орієнтована на забезпечення:

– відповідності результатів навчання учнів державним стандартам освіти;

– партнерства у навчанні та професійній взаємодії;

– недискримінацїї, запобігання та протидії булінгу (цькуванню);

– академічної доброчесності під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності;

– прозорості та інформаційної відкритості діяльності закладу освіти;

– умов для безперервного професійного зростання педагогічних працівників;

– справедливого та об’єктивного оцінювання результатів навчання учнів, а також професійної діяльності педагогічних працівників;

– умов для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій учнів (у разі потреби);

– академічної свободи педагогічних працівників.

Заклад освіти може визначати і впроваджувати інші орієнтири, зважаючи на потреби учасників освітнього процесу та особливості діяльності закладу освіти. Важливим є розуміння та сприйняттями учасниками освітнього процесу таких орієнтирів, їх спільне визначення та реалізація.

Інші компоненти внутрішньої системи, визначені частиною третьою статті 41 Закону України “Про освіту” (система та механізми забезпечення академічної доброчесності; оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання учнів тощо), формуються з урахуванням визначених закладом освіти політик, за допомогою певних процедур (заходів або окремих дій, що здійснюються у певному порядку, для забезпечення якості освіти в закладі освіти).

Система та механізми забезпечення академічної доброчесності є важливим компонентом внутрішньої системи, який стосується усіх учасників освітнього процесу. Його формування спрямоване на недопущення таких явищ, як плагіат, обман, фальсифікація, списування, несправедливе оцінювання тощо. Процедурами забезпечення академічної доброчесності можуть бути: інформування учасників освітнього процесу про принципи академічної доброчесності, запобігання академічної недоброчесності за допомогою встановлення певних правил в освітньому процесі, реагування на випадки порушення академічної доброчесності тощо.

Критерії, правила і процедури оцінювання результатів навчання розробляються на основі визначених законодавством критеріїв оцінювання шляхом їх конкретизації відповідно до навчальних предметів (інтегрованих курсів), форм організації освітнього процесу, видів діяльності учнів. Відповідні критерії, правила і процедури оцінювання, а також вибір шкали оцінювання (визначеної законодавством або власної) мають бути обґрунтованими, сформульованими у зрозумілій для батьків та учнів формі, а також оприлюднені. Процедури проведення різних видів оцінювання (формувального, поточного, тематичного, семестрового, річного, державної підсумкової атестації, що проводяться в закладі освіти) мають бути прозорими та відповідати політиці (політикам) щодо оцінювання, визначеній(ими) закладом освіти, наприклад, політиці справедливого та об’єктивного оцінювання результатів навчання учнів, політиці забезпечення компетентнісного підходу в оцінюванні результатів навчання учнів.

Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників застосовуються з метою організації безперервного розвитку педагогічних працівників, створення умов для вдосконалення ними власних професійних компетентностей. Критерії оцінювання діяльності педагогічних працівників визначаються з урахуванням відповідних професійних стандартів. Процедурами оцінювання педагогічної діяльності можуть бути розроблення та використання певної шкали такого оцінювання (відповідно до визначених критеріїв оцінювання), проведення внутрішнього моніторингу в закладі освіти, визначення професійних компетентностей або окремих знань, умінь педагогічного працівника, які потребують удосконалення та педагогічної підтримки (за потреби).

Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти мають ураховувати, що така діяльність спрямована на забезпечення якості освіти в закладі освіти і ґрунтується на неухильному дотриманні вимог законодавства. Управлінський цикл у закладі освіти передбачає стратегічне та поточне планування освітньої діяльності, організацію освітнього процесу, здійснення моніторингу виконання поставлених завдань та інші дії. Важливими процедурами, що забезпечують якість управлінських процесів, є планування діяльності закладу освіти, визначення режиму його роботи, прийняття на роботу та звільнення працівників, забезпечення відкритого доступу до певної інформації, визначеної законодавством, реагування на звернення, випадки булінгу (цькування) тощо.

Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи учнів, реалізується через процедури добору педагогічних кадрів, ініціювання перед засновником закладу освіти питань щодо розвитку матеріально-технічної бази, використання інформаційних ресурсів (ресурси бібліотеки, створювані або використовувані педагогічними працівниками освітні ресурси, електронні засоби комунікації учасників освітнього процесу) тощо.

Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти сприяє обґрунтованому прийняттю рішень та оптимізує управлінські процеси. До відповідних процедур належать: створення баз даних про учнів та/або працівників закладу, використання системи електронного документообігу в закладі освіти, використання електронних ресурсів для комунікації членів педагогічного колективу тощо.

Створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування забезпечує реалізацію прав усіх учнів на освіту, їхню мотивацію до навчання, фізичну, психологічну та соціальну безпеку, комфортні умови праці та навчання. Процедурами, що забезпечують інклюзивне середовище в закладі освіти, можуть бути: розроблення індивідуальних програм розвитку для осіб з особливими освітніми потребами, використання ресурсних кімнат, налагодження роботи команди психолого-педагогічного супроводу, моніторинг потреб учасників освітнього процесу для адаптації освітнього середовища тощо.

Крім зазначених процедур, за допомогою яких реалізуються різні компонента внутрішньої системи, заклад освіти може розробляти власні процедури забезпечення функціонування внутрішньої системи, а також процедури вивчення її ефективності.

Самооцінювання

З метою аналізу стану сформованості та функціонування внутрішньої системи рекомендуємо проводити в закладів освіти самооцінювання.

Самооцінювання є процесом вивчення та оцінювання ефективності функціонування внутрішньої системи з метою вдосконалення освітніх і управлінських процесів закладу освіти.

Рекомендуємо визначити механізм самооцінювання та періодичність проведення самооцінювання.

Для проведення самооцінювання заклад освіти може застосовувати власний механізм, що враховує особливості діяльності закладу освіти, або механізм оцінювання, що застосовується під час інституційного аудиту.

Відповідно до підходу, що застосовується під час інституційного аудиту, компоненти внутрішньої системи згруповані за чотирма напрямами, кожний з яких описано за відповідними вимогами/правилами, виконання яких дозволяє забезпечити якість освіти та освітньої діяльності в закладі освіти.

Для оцінювання виконання (вимірювання) вимог/правил слугують:

– критерії (підстави для оцінювання);

– індикатори (показники, що відображають стан об’єктів спостереження, їх якісні або кількісні характеристики);

– методи збору відповідної інформації, яка підлягає аналізу та оцінюванню.

Самооцінювання може здійснюватись відповідно до таких моделей:

– щорічне комплексне самооцінювання (за всіма компонентами внутрішньої системи);

– щорічне самооцінювання за певними напрямами освітньої діяльності, а також періодичне комплексне самооцінювання;

– щорічне комплексне самооцінювання за окремими рівнями освіти, на яких заклад освіти провадить освітню діяльність (початкова, базова, профільна середня освіта);

– інша модель, визначена закладом освіти.

Комплексне самооцінювання якості освітніх і управлінських процесів доцільно проводити після визначення всіх компонентів внутрішньої системи та умов їх функціонування, що закріплюються Положенням про внутрішню систему (для з’ясування обсягу діяльності щодо формування внутрішньої системи), а також за рік до проведення планового інституційного аудиту в закладі освіти.

При обранні будь-якої моделі самооцінювання рекомендуємо проводити його впродовж навчального року. Доцільно визначити в закладі освіти особу, відповідальну за проведення самооцінювання.

Інформацією, яка підлягає аналізу під час самооцінювання, можуть бути результати внутрішніх моніторингів освітніх і управлінських процесів закладу освіти, а також зовнішніх моніторингів, проведених органами управління у сфері освіти, міжнародними установами, громадськими організаціями тощо.

Внутрішні моніторинги можуть проводитися для відстеження динаміки результатів навчання учнів, якості викладання навчальних предметів (інтегрованих курсів), відвідування учнями закладу освіти, ефективності управлінських процесів тощо.

Механізм підготовки та проведення моніторингу визначається Порядком проведення моніторингу якості освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України 16 січня 2020 року № 54, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 лютого 2020 року за № 154/344373. Для проведення моніторингу обов’язковими є розроблення його програми та оприлюднення його результатів на вебсайті закладу освіти (у разі його відсутності – на вебсайті засновника).

__________
3 Наказ доступний за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0154-20#Text

Для організації самооцінювання рекомендуємо передбачити:

– збір та аналіз інформації, отриманої за допомогою під час спостереження, опитування та вивчення документації;

– узагальнення результатів самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти;

– обговорення та оприлюднення результатів самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти.

Збір та аналіз інформації, отриманої під час опитування, спостереження та вивчення документації

Для проведення самооцінювання освітньої діяльності рекомендуємо використовувати такі методи збору інформації:

– опитування учасників освітнього процесу (анкетування, індивідуальне інтерв’ю, фокус-групове дослідження);

– спостереження (за освітнім середовищем, проведенням навчальних занять тощо);

– вивчення документації закладу освіти.

Вибір методу має забезпечити отримання релевантної інформації для всебічного вивчення та об’єктивного самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти.

Окремі методи збору інформації (опитування, спостереження за проведенням навчальних занять) можуть застосовуватися з використанням цифрових технологій (з метою розвитку сфери цифровізації освіти, в умовах віддаленості учасників освітнього процесу під час дистанційного навчання, карантинних обмежень тощо).

Кожен із методів збору інформації має особливості щодо застосування та оброблення результатів.

Опитування може бути письмовим (анкетування) або усним (інтерв’ю).

Анкетування дозволяє отримати інформацію про ставлення учасників освітнього процесу до певних питань діяльності закладу. У ході анкетування можуть використовуватися анкети для педагогічних працівників, учнів та батьків.

Анкетування передбачає складання форми (бланка) анкети. У разі проведення анкетування онлайн доцільно використовувати цифрові ресурси, що дозволяють автоматизоване оброблення відповідей.

Водночас варто брати до уваги, що анкети можуть бути закритого, відкритого, напівзакритого типу або комбінованими.

Використання анкети закритого типу полегшує обробку даних і узагальнення результатів, проте обмежують відповіді респондентів певними рамками.

Якщо мета дослідження полягає у тому, щоб отримати оцінку освітніх та управлінських процесів учасниками, зворотній зв’язок щодо ефективності певної політики, рекомендовано опитати якомога більше учасників освітнього процесу та використовувати анкети закритого типу.

Якщо мета дослідження полягає в більш глибокому аналізі ставлень, позицій та настроїв учасників освітнього процесу, узагальненні їх ідей або пропозицій, доцільно застосовувати відкриті анкети.

Комбіновані анкети дозволяють оптимально поєднати питання, що потребують кількісного та якісного аналізу в одному опитувальнику.

Індивідуальне інтерв’ю дає можливість отримати конкретизовану інформацію щодо ставлення особи до проблеми та/або явища в закладі освіти. Індивідуальне інтерв’ю може бути структурованим, неструктурованим та напівструктурованим.

Неструктуроване інтерв’ю може містити одне або кілька значних за змістом питань, які потребують розповіді у відповідь (наприклад, “Розкажіть, будь ласка, як Ви реалізуєте політику академічної доброчесності в закладі освіти”). Такий тип інтерв’ю застосовується, якщо необхідно детально вивчити досвід кожного респондента з окремого питання. При цьому доцільно застосовувати протокольну фіксацію відповідей (можливо аудіо- або відеофіксацію) для детального аналізу одержаної інформації.

Структуроване інтерв’ю проводиться за заздалегідь підготовленим планом розмови, містить низку запитань, які передбачають чіткі відповіді (наприклад, “Які види оцінювання Ви використовуєте для перевірки ключових компетентностей?”). Такий підхід застосовується, якщо необхідно зібрати інформацію з різних питань у досить великої кількості респондентів. Фіксація відповідей може здійснюватися на бланках опитування або спеціально підготовлених формах.

Напівструктуроване інтерв’ю також передбачає наявність орієнтовного плану розмови, водночас він може бути модифікований залежно від відповідей респондента у ході інтерв’ю. Фіксація відповідей відбувається у способи, зазначені для структурованого та неструктурованого інтерв’ю.

Групове інтерв’ю (фокус-групове дослідження) передбачає проведення співбесіди на визначену тему з групою осіб (від 6 до 12). Учасники групи спілкуються між собою, а модератор спрямовує дискусію, щоб охопити заявлену тему та надати можливість висловитися всім учасникам. Фіксація результатів може здійснюватися організатором фокус-групи (у тому числі, за допомогою технічних пристроїв) або третьою особою.

Загалом, інтерв’юер обов’язково повідомляє респондентів про фіксацію відповідей та спосіб, в який вона буде здійснюватися (незалежно від виду і типу інтерв’ю).

Спостереження в освітньому процесі може здійснюватись за станом освітнього середовища, проведенням навчальних занять тощо.

Спостереження за станом освітнього середовища дає можливість зафіксувати наявність чи відсутність необхідної для освітнього процесу матеріально-технічної бази, забезпечення інклюзивності середовища, дотримання санітарно-гігієнічних вимог, норм охорони праці та безпеки життєдіяльності, визначити дієвість плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти, проаналізувати культуру взаємовідносин у закладі освіти тощо.

Крім керівництва закладу освіти та/або особи, відповідальної за проведення самооцінювання, до проведення спостереження за станом освітнього середовища доцільно залучати батьків і представників органів самоврядування в закладі освіти.

Спостереження за проведенням навчального заняття допомагає оцінити рівень педагогічної діяльності вчителів, потреби в розвитку їх професійних компетентностей або надання їм підтримки, систему оцінювання навчальної діяльності учнів. У ході такого спостереження важливо звернути увагу на:

– формування та розвиток ключових компетентностей у здобувачів освіти;

– спрямованість навчального заняття на формування в учнів ціннісних ставлень;

– роботу учнів під час навчального заняття;

– оцінювання діяльності учнів під час проведення навчального заняття, зокрема реалізацію засад формувального оцінювання;

– використання інформаційно-комунікаційних (цифрових) технологій, обладнання, засобів навчання;

– комунікацію педагогічного працівника та учнів;

– організацію роботи з особами з особливими освітніми потребами (у разі їх наявності).

Вивчення документації закладу освіти дає можливість отримати інформацію щодо освітньої діяльності закладу, а також забезпечує умови для прийняття обґрунтованих управлінських рішень на основі аналізу задокументованих процесів у закладі освіти.

Наприклад, вивчення класного журналу з метою аналізу динаміки результатів навчання учнів може забезпечити одержання додаткової інформації щодо вивчення справедливості та об’єктивності оцінювання результатів навчання учнів, відвідування ними навчальних занять, особливостей планування роботи педагогічних працівників тощо. За допомогою вивчення протоколів засідань педагогічної ради закладу освіти можна одержати інформацію щодо відповідності ухвалених педагогічною радою рішень змісту стратегії розвитку закладу освіти, а також оперативним завданням і потребам, напрямів професійного розвитку, актуальних для педагогічних працівників закладу освіти, системності роботи з питань адаптації учнів до навчання, забезпечення інклюзивності освітнього середовища тощо.

Узагальнення результатів самооцінювання

Інформація, одержана в ході опитування, спостереження та вивчення документації, узагальнюється та на її основі визначаються тенденції в організації освітніх і управлінських процесів закладу освіти, досягнення та труднощі у формуванні внутрішньої системи.

З метою об’єктивного самоцінювання узагальнена інформація зіставляється з описом вимог/правил організації освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти, що визначені закладом освіти та відповідно містяться у Положенні про внутрішню систему.

Здійснюючи самооцінювання, заклад освіти може брати до уваги орієнтовні рівні оцінювання якості освітньої діяльності та ефективності внутрішньої системи, що визначаються під час інституційного аудиту (для кожного напряму освітньої діяльності закладу освіти): перший (високий), другий (достатній), третій (вимагає покращення), четвертий (низький). Опис цих рівнів міститься у додатку 2 до Методики оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу загальної середньої освіти під час інституційного аудиту, затвердженої наказом Державної служби якості освіти України від 09 січня 2020 року № 01-11/1 (в редакції наказу від 27 серпня 2020 року № 01-11/42)4.

__________
4 Додаток доступний за посиланням: http://sqe.gov.ua/index.php/uk-ua/16-04-2019/23-04-2019/1344-oriientovni-rivni-iakosti-osvitnikh-
ta-upravlinskykh-protsesiv-dlia-samootsiniuvannia-zakladu-osvity

Привертаємо увагу, що маючи автономію, заклад освіти може самостійно визначати рівні самооцінювання власної діяльності або запроваджувати інші способи вимірювання рівня освітньої діяльності та ефективності внутрішньої системи.

Обговорення та оприлюднення результатів самооцінювання

Результати самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти доцільно розглянути на засіданні педагогічної ради, обговорити з представниками учнів і батьків. До розгляду/обговорення можуть залучатися представник засновника закладу освіти, експерти у сфері загальної середньої освіти та управління тощо.

Для забезпечення прозорості та інформаційної відкритості закладу освіти рекомендуємо оприлюднювати результати самооцінювання. Їх може бути включено до річного звіту про діяльність закладу освіти, який оприлюднюється на вебсайті закладу освіти (у разі відсутності – вебсайті засновника) відповідно до частини другої статті 30 Закону України “Про освіту”. Також за рішенням закладу освіти результати самооцінювання можуть бути оприлюднені окремо.

Загалом інформація, отримана під час самооцінювання, може бути використана в цілях:

– прийняття відповідних управлінських рішень для вдосконалення внутрішньої системи;

– визначення пріоритетних напрямів удосконалення освітніх і управлінських процесів закладу освіти;

– аналізу тенденцій в освітній діяльності закладу освіти і коригування його річного плану роботи та/або стратегії розвитку закладу (у разі потреби);

– аналізу динаміки оцінювання освітньої діяльності закладу освіти педагогічними працівниками, учнями, батьками (шляхом співставлення результатів опитування учасників освітнього процесу впродовж кількох років).

Положення про внутрішню систему

Положення про внутрішню систему, що розробляється закладом освіти, може визначати:

– цілі внутрішньої системи;

– компоненти внутрішньої системи (окремої уваги потребує визначення стратегії (політики) і процедур забезпечення якості освіти);

– періодичність і механізм самооцінювання, тобто опис правил і критеріїв самооцінювання окремих компонентів внутрішньої системи або напрямів оцінювання, вимірювальні показники результатів, на які впливатимуть освітні та управлінські процеси, а також методи збору інформації.

Розроблений проект Положення про внутрішню систему доцільно попередньо обговорити за участю представників педагогічного та учнівського колективів, батьків. У разі наявності обґрунтованих та доцільних пропозицій та зауважень проект доопрацьовується.

Положення про внутрішню систему схвалюється педагогічною радою закладу освіти та затверджується його керівником (частина четверта статті 38, частина третя статті 40 Закону України “Про повну загальну середню освіту”).

Доцільно ознайомити всіх учасників освітнього процесу зі стратегією (політикою) забезпечення якості освіти в закладі освіти та процедурами її втілення.

Затверджене Положення про внутрішню систему рекомендуємо розміщувати на вебсайті закладу освіти (у разі відсутності – на вебсайті засновника).

Голова Державної
служби якості освіти України

Р. Гурак

{Текст взято з сайту Міністерства освіти і науки http://www.mon.gov.ua}