Освітня програма - Новозаводський ліцей

СХВАЛЕНО Протокол педагогічної ради від 29 серпня 2025 р. №1

ЗАТВЕРДЖУЮ ПОГОДЖУЮ Голова профспілки Директор Новозаводського ліцею Новозаводського ліцею Пулинської селищної ради ______________________ _______________________ Віта ПОЛІЩУК Валентина КРИВУЛЬСЬКА «29» серпня 2025р. «01» вересня 2025р

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

Новозаводського ліцею

Пулинської селищної ради

Житомирського району

Житомирської області

на 2025-2026 навчальний рік

2025р.

ВСТУП

Відповідно до статті 1 Закону України «Про освіту» заклад загальної середньої освіти реалізує автономію, що означає право суб’єкта освітньої діяльності на самоврядування, яке полягає в його самостійності, незалежності та відповідальності у прийнятті рішень щодо академічних (освітніх), організаційних, фінансових, кадрових та інших питань діяльності.

Освітня програма ЗЗСО є єдиним комплексом освітніх компонентів (предметів вивчення, дисциплін, індивідуальних завдань, контрольних заходів тощо), спланованих і організованих для досягнення визначених результатів навчання (стаття 1 Закону України «Про освіту»).

Основою для розроблення освітньої програми є стандарти освіти відповідного рівня.

Освітня програма містить:

вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою;
загальний обсяг навчального навантаження на відповідному рівні (циклі) повної загальної середньої освіти (в годинах), його розподіл між освітніми галузями за роками навчання;
перелік варіантів типових навчальних планів та модельних навчальних програм;
рекомендовані форми організації освітнього процесу;
опис інструментарію оцінювання.

Термін реалізації: 2025-2026 роки

Структура програми:

РОЗДІЛ І – ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

РОЗДІЛ ІІ – ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ЗАКЛАДУ ОСВІТИ І СТУПЕНЯ

РОЗДІЛ ІІІ – ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ЗАКЛАДУ ОСВІТИ ІІ СТУПЕНЯ (5-6 класи НУШ)

РОЗДІЛ IV – ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ЗАКЛАДУ ОСВІТИ ІІ СТУПЕНЯ (7-9 класи)

РОЗДІЛ V. – ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ДЛЯ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

РОЗДІЛ VІ .– ОРГАНІЗАЦІЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО НАВЧАННЯ

РОЗДІЛ VІІ. – ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ

РОЗДІЛ VІІІ . – СИСТЕМА ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

РОЗДІЛ І.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Призначення ЗЗСО та засоби його реалізації

Новозаводський ліцей у своїй діяльності керується Конституцією України, ЗУ «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Положенням про загальноосвітній навчальний заклад, Статутом закладу, іншими нормативно-правовими документами.

Організація здобуття освіти здійснюється за формами, визначеними законодавством України, наказами МОН України, статутом ліцею: інституційна – очна (денна), дистанційна та індивідуальна (педагогічний патронаж, домашня (сімейна), екстернат).

Ліцей несе відповідальність перед собою, суспільством і державою за:

безпечні умови освітньої діяльності;
дотримання державних стандартів освіти;
дотримання фінансової дисципліни.

У відповідності до чинного законодавства заклад здійснює освітній процес відповідно до двох рівнів освіти:

І ступінь – початкова освіта;

ІІ ступінь – базова середня освіта;

Призначення кожного ступеня навчання визначається Типовим положенням про загальноосвітній навчальний заклад та окреслено у відповідних Типових освітніх програмах.

Основними засобами досягнення мети, виконання завдань та реалізації призначення закладу є засвоєння учнями обов’язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм.

Освітні програми, які реалізуються в ліцеї, спрямовані на:

формування в учнів сучасної наукової картини світу;
виховання працьовитості, любові до природи;
розвиток в учнів національної самосвідомості;
формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства;
інтеграцію особистості в систему світової та національної культури;
рішення задач формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві;
виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей населення регіону, України та інших народів в умовах багатонаціональної держави;
формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення;
роботу з обдарованими дітьми;
навчання дітей з особливими освітніми потребами.

Головною метою закладу є різнобічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності, тобто новий випускник.

Головні завдання:

– забезпечення реалізації права громадян на повну загальну середню освіту;

– виховання громадянина України;

– виховання компетентної, відповідальної за своє життя людини;

– виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй;

– формування і розвиток соціально зрілої, творчої особистості з усвідомленою громадянською позицією, почуттям національної самосвідомості, особистості, підготовленої до професійного самовизначення;

– виховання в учнів поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов’язків людини і громадянина;

– розвиток особистості учня, його здібностей і обдарувань, наукового світогляду;

– реалізація права учнів на вільне формування політичних і світоглядних переконань;

– виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я учнів;

– генерація нових знань та розвиток відчуття соціальної справедливості;

– створення умов для оволодіння системою наукових знань про природу, людину і суспільство.

– оволодіння вчителями техніками дистанційного навчання;

– забезпення умов для навчання дітей з особливими освітніми потребами;

– підтримка та розвиток здоров’язберігаючого освітнього середовища.

Освітній процес в Новозаводський ліцєї є системою науково-методичних і педагогічних заходів, спрямованих на розвиток особистості шляхом формування та застосування її компетентностей.

Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, формування цінностей і необхідних для успішної самореалізації компетентностей, виховання відповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству, збагачення на цій основі інтелектуального, економічного, творчого, культурного потенціалу Українського народу, підвищення освітнього рівня громадян задля забезпечення сталого розвитку України та її європейського вибору.

Освітня діяльність ліцею спрямована на організацію, забезпечення та реалізацію освітнього процесу у формальній та/або неформальній освіті (стаття 1 Закону України «Про освіту»).

Освітня діяльність згідно Державних стандартів здійснюється на засадах особистісно зорієнтованого, компетентнісного та діяльнісного підходів.

Особистісно зорієнтований підхід – спрямованість освітнього процесу на взаємодію і плідний розвиток особистості педагога та його учнів на основі рівності у спілкуванні та партнерства у навчанні;

Компетентнісний підхід — спрямованість освітнього процесу на досягнення інтегральних результатів у навчанні, якими є загальні (базові, ключові) і спеціальні (предметні) компетентності тих, хто навчається. Загальні (базові, ключові) компетентності забезпечують наступність і послідовність навчання впродовж усього життя людини, вони поступово поглиблюються і збагачуються залежно від рівня освіти.

Діяльнісний підхід в освіті – спрямованість освітнього процесу на розвиток ключових компетентностей і наскрізних умінь особистості, застосування теоретичних знань на практиці, формування здібностей до самоосвіти і командної роботи, успішну інтеграцію в соціум і професійну самореалізацію.

Освітня діяльність у закладі спрямована на формування компетентностей здобувачів освіти, що є динамічною комбінацією знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначають здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність (стаття 1 Закону України «Про освіту»).

Викладацька діяльність педагогів у закладі спрямована на формування знань, компетентностей, світогляду, розвиток інтелектуальних і творчих здібностей, емоційно-вольових та/або фізичних якостей здобувачів освіти (лекція, семінар, тренінг, курси, майстер-клас, вебінар тощо), та яка провадиться педагогічним працівником, або іншою фізичною особою на основі відповідного трудового або цивільно-правового договору (стаття 1 Закону України «Про освіту»).

Діяльність педагогів поєднує інтелектуальну, творчу діяльність педагогічного працівника спрямовану на навчання, виховання та розвиток особистості, її загальнокультурних, громадянських та/або професійних компетентностей (стаття 1 Закону України «Про освіту»).

У навчальному закладі створені та функціонують: психологічна та соціальна служба, методичні об’єднання вчителів-предметників, методичне об’єднання класних керівників, творчі групи.

Ефективному управлінню якості освітньої діяльності сприяють система ІСУО та програма КУРС Школа.

1.2 Нормативно-правове забезпечення

Організація освітнього процесу в Новозаводський ліцеї в2025/2026 навчальному році здійснюватиметься відповідно до:

Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту»,

«Про внесення змін до деяких законів України в сфері освіти щодо

врегулювання окремих питань освітньої діяльності в умовах воєнного стану»

(від 28.04.2022 №7325), «Про забезпечення функціонування української мови

як державної» ( від 25.04.2019 № 2704-VIII) та інших;

Указу Президента України від 16 березня 2022 року № 143 «Про

загальнонаціональну хвилину мовчання за загиблими внаслідок збройної

агресії російської федерації проти України»;

Постанови Кабінету Міністрів України від 28 липня 2023 року №782

«Про початок навчального року під час дії воєнного стану в Україні»;

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988-

р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері

реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на

період до 2029 року»;

Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти,

затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 25.09.2020

№2205, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2020 р. за №1111/35394;

Державних стандартів повної загальної середньої освіти:

на рівні початкової освіти (в 1–4 класах) – Державного стандарту початкової освіти (затвердженого Постановою КМУ від 21 лютого 2018 року № 87);
на рівні базової середньої освіти: в 5-8 класах – Державного стандарту

базової середньої освіти (затвердженого постановою Кабінету Міністрів

України від 30.09.2020 р. № 898); в 9 класах – Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти (затвердженого Постановою КМУ від 23 листопада 2011 року №1392);

Типових освітніх програм для закладів загальної середньої освіти –

на рівні початкової освіти:

Типової освітньої програми для учнів 1-2 класів закладів загальної

середньої освіти, розробленої під керівництвом О. Я. Савченко (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743);

Типової освітньої програми для учнів 3-4 класів закладів загальної

середньої освіти, розробленої під керівництвом О. Я. Савченко (затвердженої

наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743);

на рівні базової середньої освіти:

у 5 – 6 класах – Типової освітньої програми для 5 – 9 класів закладів

загальної середньої освіти (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки

України від 19.02. 2021 № 235),

у 7 – 9 класах – Типової освітньої програми закладів загальної середньої

освіти ІІ ступеня (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України

від 20.04. 2018 № 405);

Наказів Міністерства освіти і науки України:

від 28.03.2022 № 274 «Про деякі питання здобуття загальної середньої

освіти та освітнього процесу в умовах воєнного стану»,

від 15.05.2023 № 563 “Про затвердження методичних рекомендацій щодо окремих питань здобуття освіти в закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні”.
від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності

груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу,

класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп

подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх

типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у

загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрований в Міністерстві

юстиції України 6 березня 2002 р. за № 229/6517 (зі змінами);

від 08 серпня 2024 р. № 1112 (Про затвердження Порядку та умов здобуття загальної середньої освіти в комунальних закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні»
Положення про інституційну та дуальну форми здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і

науки України 23 квітня 2019 року № 536 (у редакції наказу Міністерства

освіти і науки України від 10 лютого 2021 року № 160), зареєстрованим в

Міністерстві юстиції України 22 травня 2019 р. за № 547/33518;

Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної

середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України

12.01.2016 № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України

від 10 лютого 2021 року № 160), зареєстрованим в Міністерстві

юстиції України 03 лютого 2016 р. за № 184/28314;

Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.09.

2020 № 1115, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 вересня

2020 р. за № 941/35224);

Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних

та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої

освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України

16.04.2018 № 367, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 травня

2018 р. за № 564/32016;

Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої

освіти до наступного класу, затвердженого наказом Міністерства освіти і

науки України 14.07.2015 № 762 (у редакції наказів Міністерства освіти і

науки України № 621 від 08.05.2019, № 268 від 01.03.2021), зареєстрованим в

Міністерстві юстиції України 30.07.2015 за № 924/27369;

Листів Міністерства освіти і науки України:

від 16.03.2022 №1/3472-22 «Про виконання Указу Президента України

Володимира ЗЕЛЕНСЬКОГО від 16.03.2022 №143/2022»;

від 22.07.2022 № 1/8462 «Інструктивно-методичні матеріали щодо порядку підготовки закладу освіти до нового навчального року та опалювального сезону з питань цивільного захисту, охорони праці та безпеки життєдіяльності;
від 29.05.2025 №1/11233-25 «Про підготовку закладу освіти до нового навчального року початку та проходження осінньо-зимового періоду 2025-2026 навчальному році)

Розпорядження КМУ:

від 07.04.2023 № 301-р «Про схвалення Концепції безпеки закладів освіти».

Лист Інституту модернізації змісту освіти:

від 15.05.2023 № 21/08-793 «Про психологічні відеоролики».

Міністерством освіти і науки України для використання в освітньому

процесі в закладах загальної середньої освіти у 2025/2026 навчальному році

на рівні базової, профільної середньої освіти (5 – 9 класи) рекомендовані

такі навчальні програми:

5 – 6 класи – модельні навчальні програми, затверджені наказами Міністерства освіти і науки України від 20.06.2021 № 795 (зі змінами, внесеними у додаток наказами Міністерства освіти і науки України від 10.08. 2021 р., № 898, від 29.09. 2021 р. № 1031, від 13.12. 2021 р. №1358, від 02.02.2022 р. № 96, від 09.02. 2022 № 143, від 11.04. 2022 р. № 324) та від 20.02.2023 №184; зі змінами, внесеними наказом Міністерства освіти і науки України та від 09.08.2024 №1120)
7 – 9 класи – навчальні програми, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804 «Про оновлені навчальні програми для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів» (зі змінами, внесеними наказом Міністерства освіти і науки України від 03.08.2022 № 698; зі змінами, внесеними наказом Міністерства освіти і науки України та від 09.08.2024 №1120)

Перелік навчальної літератури та навчальних програм, що мають грифи «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України», або «Зареєстрований у Каталозі надання грифів навчальній літературі та навчальним програмам»

постійно оновлюється і доступний на офіційному вебсайті ДНУ «Інститут

модернізації змісту освіти». Навчальні програми, розроблені на основі модельних навчальних програм, згідно із Законом України «Про повну загальну середню освіту» (пункт 8 частини першої статті 1), затверджується педагогічною радою закладу освіти.

Для реалізації варіативної складової навчальних планів на підставі рішення педагогічної ради заклад освіти може використовувати в освітньому

процесі навчальні програми факультативів та курсів за вибором, які раніше

мали відповідний гриф МОН і були включені до переліків навчальної

літератури та навчальних програм у попередні роки.

1.3 Напрямки реалізації

Згідно з чинним законодавством організувати освітній процес відповідно типових освітніх програм трьох ступенів навчання:

І ступінь – початкова освіта тривалістю чотири роки;

ІІ ступінь – базова середня освіта тривалістю п’ять років;

Для реалізації освітньої програми в організації освітнього процесу забезпечити:

логічну послідовність вивчення предметів, що розкривається у відповідних навчальних програмах;
рекомендовані форми організації освітнього процесу, основними формами якого є різні типи уроку: формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей; комбінований урок. Також рекомендованими формами організації освітнього процесу є екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо;
використання в освітньому процесі сучасних інноваційних технологій, систем (методик) навчання;
науково-дослідницьку діяльність, участь у проєктах;
профільне навчання сформовано закладом освіти з урахуванням можливостей забезпечення якісної його реалізації;
роботу з обдарованими дітьми;
навчання дітей з особливими освітніми потребами.

Для реалізації освітньої програми здійснити навчально-методичне забезпечення:

Підручниками та навчальними посібниками, схваленими Міністерством освіти і науки України.
Спрямувати освітній процес на задоволення потреб учнів у виборі програм навчання.
Продовжувати запроваджувати в освітній процес ліцею сучасні технології навчання, зокрема: проєктні, інформаційно-комунікаційні, критичного мислення, інтерактивні технології, окремі освітні тренди.
Враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальні освітні потреби учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення сформувати варіативну складову навчального плану, спрямувати її на підсилення предметів інваріантної складової, запровадження факультативів та факультативних курсів, що розширюють обрану закладом освіти спеціалізацію, розвивають індивідуальну орієнтованість особистості та формують її всебічний розвиток та на посилення вивчення предметів, які винесено для складання ЗНО.
Реалізувати навчання за наскрізними лініями, забезпечивши участь у проєктах, позакласній роботі і роботі гуртків.
Забезпечити профільне спрямування старшої школи: 10-11-ті класи – профільних предметів «українська мова», «історія України», також за рахунок додаткових годин на вивчення окремих базових предметів, а саме: «математика».
Створити умови для навчання дітей з особливими освітніми потребами та інших осіб незалежно від віку, місця проживання чи перебування, стану здоров’я, інших ознак чи обставин, у тому числі тих, які не можуть відвідувати заклад освіти (зокрема через відсутність профілактичних щеплень) .
При організації освітнього процесу застосовувати різні формати навчання (дистанційний, очний, змішаний).

1.4 Права та обов’язки здобувачів освіти

(ВИТЯГ ІЗ ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ОСВІТУ» від 05.09.2017 ст.53)

Здобувачі освіти мають право на:

– навчання впродовж життя та академічну мобільність;

– індивідуальну освітню траєкторію, що реалізується, зокрема, через вільний вибір видів, форм і темпу здобуття освіти, запропонованих освітніх програм, навчальних дисциплін та рівня їх складності, методів і засобів навчання;

– якісні освітні послуги;

– справедливе та об’єктивне оцінювання результатів навчання;

– відзначення успіхів у своїй діяльності;

– свободу творчої, спортивної, оздоровчої, культурної, просвітницької, наукової і науково- технічної діяльності тощо;

– безпечні та нешкідливі умови навчання, утримання і праці;

– повагу людської гідності;

– захист під час освітнього процесу від приниження честі та гідності, будь-яких форм насильства та експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю здобувача освіти;

– користування бібліотекою, навчальною, науковою, виробничою, культурною, спортивною, побутовою, оздоровчою інфраструктурою закладу освіти та послугами його структурних підрозділів у порядку, встановленому закладом освіти відповідно до спеціальних законів;

– доступ до інформаційних ресурсів і комунікацій, що використовуються в освітньому процесі і науковій діяльності;

– трудову діяльність у позанавчальний час;

– особисту або через своїх законних представників участь у громадському самоврядуванні та управлінні закладом освіти;

– інші необхідні умови для здобуття освіти, у тому числі для осіб з особливими освітніми потребами та соціально незахищених верств населення.

Здобувачі освіти зобов’язані:

– виконувати вимоги освітньої програми (індивідуального навчального плану за його наявності), дотримуючись принципу академічної доброчесності, та досягти результатів навчання, передбачених стандартом освіти для відповідного рівня освіти;

– поважати гідність, права, свободи та законні інтереси всіх учасників освітнього процесу, дотримуватись етичних норм;

– відповідально та дбайливо ставитися до власного здоров’я, не завдавати шкоди оточуцючим та довкіллю;

– дотримуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, а також умов договору про надання освітніх послуг.

Здобувач освіти має право:

1. На свободу думки, совісті й релігії, вільне вираження власних думок і переконань, свободу отримання інформації, на повагу людської гідності й захист від втручання в особисте життя.

2. Захист від економічної експлуатації та роботи, яка може бути перешкодою в отриманні освіти чи завдавати шкоди здоров’ю.

3. Розвиток особистості, талантів, розумових і фізичних здібностей.

4. Захист від застосування методів фізичного й психічного насильства.

5. Отримання безкоштовної освіти відповідно до державних освітніх стандартів.

6. Додаткову безкоштовну допомогу вчителя в отриманні знань на спеціальних заняттях, передбачених графіком роботи зекладу й учителя.

7. Навчання в межах державних освітніх стандартів за індивідуальними навчальними планами, у тому числі навчання вдома за медичними показниками, прискорений курс навчання.

8. Вільне відвідування заходів, не передбачених навчальним планом.

9. Вибір форми отримання освіти.

10. Переведення до іншого навчального закладу, що реалізує освітню програму відповідного рівня.

11. Отримання додаткових (у тому числі платних) освітніх послуг, що надаються відповідно до Статуту закладу. Платні послуги можуть бути надані тільки за бажанням учня й тільки в межах основної освітньої діяльності, передбаченої державними освітніми стандартами.

12. Безкоштовне користування бібліотечно-інформаційними ресурсами.

13. Добровільне залучення до праці. Учень не може бути знятий з уроків для виконання будь-яко їроботи, не пов’язаної з навчальним процесом.

14. Отримання оцінки виключно відповідно до своїх знань і вмінь.

15. Отримання інформації про поставлені оцінки, як за усні, так і за письмові відповіді. Конфіденційність інформації про оцінки за письмові роботи.

16. Об’єктивну оцінку своїх знань, роз’яснення підстав і критеріїв поставленої оцінки.

17. Апеляцію щодо об’єктивності виставлення оцінки за семестр, якщо він не згоден з нею.

18. Користуватися майном закладу, яке повертається вчителю після закінчення занять у збереженому стані.

19. Відстоювання своїх поглядів і переконань при обговоренні спірних і неоднозначних питань у коректній формі. Виклад класному керівнику, психологу, директору, іншим вчителям своїх проблем і отримання від них допомоги, пояснень, відповідей.

20. Представлення закладу на конкурсах, оглядах, змаганнях та інших заходах відповідно до своїх можливостей і вмінь.

21. Умови навчання, що гарантують охорону й зміцнення здоров’я.

22. Завчасне повідомлення про терміни й обсяги письмових контрольнихробіт, що проводяться відповідно до графіка.

23. Відсутність домашнього завдання на вихідні дня в 1 по 4 класи (крім читання художньої літератури), а також відсутність завдання на канікули для учнів усіх класів.

24. Обсяг часу на виконання обов’язкової частини домашнього завдання, що не перевищує 50 % обсягу аудиторного навантаження з відповідного предмета.

25. Відпочинок у перервах між уроками й у канікулярний час.

26. Участь у культурному житті ліцею, організованих у ній заходах, що відповідають її віку.

27. Відкрите висловлювання своєї думки, пропозицій про зміни в освітній діяльності, про якість освітнього процесу на Загальних зборах закладу.

28. Участь в управлінні закладом згідно зі Статутом.

1.5 Принципи реалізації освітньої програми:

забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;
забезпечення рівного доступу до освіти без дискримінації за будь-якими ознаками, у тому числі за ознакою інвалідності;
розвиток інклюзивного освітнього середовища;
забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування;
науковий характер освіти;
цілісність і наступність системи освіти;
прозорість і публічність прийняття та виконання управлінських рішень;
відповідальність закладу освіти перед суспільством;
інтеграція з ринком праці;
нерозривний зв’язок із світовою та національною історією, культурою, національними традиціями;
свобода у виборі видів, форм і темпу здобуття освіти, освітньої програми, закладу освіти;
гуманізм;
демократизм;
єдність навчання, виховання та розвитку;
виховання патріотизму, поваги до культурних цінностей українського народу, його історико-культурного надбання і традицій;
формування усвідомленої потреби в дотриманні Конституції та законів України, нетерпимості до їх порушення;
формування поваги до прав і свобод людини, нетерпимості до приниження її честі та гідності, фізичного або психічного насильства, а також до дискримінації за будь-якими ознаками;
формування громадянської культури та культури демократії;
формування культури здорового способу життя, екологічної культури і дбайливого ставлення до довкілля.

1.6 Структура 2025-2026 навчального року

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про початок навчального року під час дії воєнного стану в Україні». від 28 липня 2023 року №782 «Про початок навчального року під час дії правового режиму воєнного стану в Україні», освітній процес у 2025/2026 навчальному році розпочнеться в День знань 1 вересня і триватиме до 30 червня 2026 року.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів

України в сфері освіти щодо врегулювання окремих питань освітньої

діяльності в умовах воєнного стану» на період тривалості воєнного стану

призупиняється дія положення частини третьої статті 10 Закону України

«Про повну загальну середню освіту» в частині тривалості освітнього

процесу в закладах загальної середньої освіти не менше 175 навчальних днів.

Тривалість та структура навчального року визначається закладом освіти

з урахуванням навчального часу на проведення державної підсумкової

атестації, навчальної практики, додаткових консультацій для усунення

прогалин у навчанні, навчально-польових занять/зборів і навчально-

тренувальних занять предмета «Захист України», інших форм організації

освітнього процесу, визначених освітньою програмою закладу освіти.

Структура навчального року (тривалість навчальних занять, поділ на семестри та режим роботи) встановлені навчальним закладом у межах часу, передбаченого робочим навчальним планом за погодженням з відділом освіти Пулинської селищної ради.

Навчальні заняття організовуються за семестровою системою:

І семестр – з 1 вересня до 26 грудня,

ІІ семестр – з 12 січня по 29 травня.

Тривалість канікул протягом навчального року не повинна становити менш як 30 календарних днів (П.4 ст.10 Закону України «Про повну загальну середню освіту»).

Упродовж навчального року для учнів проводяться канікули:

осінні – з 27.10.2025 по 31.10.2025;
зимові- з 29.12.2025 по 09.01.2026;
весняні – з 23.03.2026 по 27.03.2026.

Останній дзвоник: 29.05.2026 року

Згідно зі статтею 34 Закону України «Про загальну середню освіту» відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію для учнів 4, 9 класів проводиться державна підсумкова атестація, форму і терміни якої Міністерством освіти і науки України буде затверджено додатково.

Дата вручення документів про освіту буде визначена додатково (в залежності від термінів проведення ДПА).

Передбачається можливість вносити зміни до термінів проведення канікул, початку та завершення навчальних семестрів з огляду на воєнний стан. Продовження навчання здобувачами освіти за більш безпечними для них формами (індивідуальною, дистанційною).

1.7 Особливості організації освітнього процесу

Режим роботи ліцею

Заклад працює за п’ятиденним робочим тижнем, вихідні дні – субота і неділя.

Щоденно о 9 годині 00 хвилин проводитиметься загальнонаціональна хвилина мовчання за співвітчизниками, загиблими внаслідок збройної агресії російської федерації проти України (стаття 2 Указу Президента України № 143 від 16 березня 2022 року «Про загальнонаціональну хвилину мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України», лист Міністерства освіти і Науки України від 16.03.2022 №1/3472-22).

Відповідно до Закону України ,,Про освіту” тривалість уроку в 1 класі становить 35 хвилин, в 2 – 4 класах 40 хвилин, в 5 – 11класах – 45 хвилин.

	ПОЧАТОК	КІНЕЦЬ
Відкриття ліцею	7.30
Явка вчителів на 1 урок. Ранковий івент, виховна година, класна година, ранкова зустріч	8.30	8.45
1 – 7 уроки	9.00	15.35
Індивідуальна робота з учнями (педагогічна підтримка, робота шкільних гуртків, факультативів)	15.40	18.00
Робота групи подовженого дня	12.00	18.00
Закриття ліцею		18.00

Розклад дзвінків для учнів 1 класів

№ уроку	Початок	Закінчення	Перерва
1 урок	9.00	9.35	20
2 урок	9.55	10.30	30
3 урок	11.00	11.35	30
4 урок	12.05	12.40	20
5 урок	13.00	13.35

Розклад дзвінків для учнів 1-4 класів

№ уроку	Початок	Закінчення	Перерва
1 урок	9.00	9.40	10 хв.
2 урок	9.55	10.35	25 хв.
3 урок	11.00	11.40	35 хв.
4 урок	12.05	12.45	15 хв.
5 урок	13.00	13.40	15 хв.
6 урок	13.55	14.35

Розклад дзвінків для учнів 5-9 класів

№ уроку	Початок	Закінчення	Перерва
1 урок	9.00	9.45	10 хв.
2 урок	9.55	10.40	20 хв.
3 урок	11.00	11.45	25 хв.
4 урок	12.05	12.50	10 хв.
5 урок	13.00	13.45	10 хв.
6 урок	13.55	14.40	10 хв.
7 урок	14.50	15.35

Крім уроків, у закладі проводяться позакласні заняття та заходи, що передбачені окремим розкладом і спрямовані на задоволення освітніх інтересів здобувачів освіти та на розвиток їх творчих здібностей, нахилів і обдарувань.

При організації онлайн-навчання із використанням ІКТ дотримуватись вимог Санітарного регламенту.

1.8 Робота групи подовженого дня

Робота ГПД організована для 1-4 класів згідно наказу МОН України від 25.08.2018 року №677 «Про затвердження Порядку створення груп подовженого дня у державних і комунальних закладах загальної середньої освіти», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 липня 2018 р. за N 865/32317.

Група подовженого дня створена для:

організації навчальної, виховної та пізнавальної діяльності учнів;
організації дозвілля учнів;
надання кваліфікованої допомоги учням у підготовці до уроків і виконанні домашніх завдань;
формування в учнів ключових компетентностей, необхідних для успішної життєдіяльності та самореалізації особистості;
забезпечення виконання індивідуальної програми розвитку особи з особливими освітніми потребами, індивідуального навчального плану (за наявності).

Режим роботи включає (перебувати в групі подовженого дня учні мають не більш як 6 годин на день):

прогулянки на відкритому повітрі тривалістю не менш як півтори години для учнів початкових класів;
харчування тривалістю не менш як 30 хвилин;
виконання домашніх завдань (за наявності) тривалістю не більше 1 години;
проведення спортивно-оздоровчих занять тривалістю не менше 1 години;
фізкультхвилинки та гімнастику для очей через кожні 15 хвилин заняття для учнів початкових класів.

1.9 Контингент учнів за класами

У ліцеї нараховується 9 класів, навчається 80 учнів у 1-11 класах.

Клас	Кіл-ть учнів	Середня наповнюваність
1	5	6
2	5
3	–
4	8
5	10	10,6
6	7
7	9
8	13
9	14
Всього	71

1.10 Навчальні плани

Навчальні плани на 2025/2026 навчальний рік розроблено на основі:

для 1-2 класів – Типової освітньої програми для учнів 1-2 класів закладів загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом О. Я. Савченко (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743);
для 3-4 класів –Типової освітньої програми для учнів 3-4 класів закладів загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом О. Я. Савченко (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743);

для 5-6 класів –Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, затверджений наказом МОН України від 19.02.2021 №235 «Про затвердження типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти» (додаток 1,3);
для 7-9 класів – типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня», затверджена наказом МОН від 20.04.2018 № 405; (таблиця №1 – навчальний план закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою);

Варіативна складова Типових планів використовується на:

збільшення кількості додаткових годин на вивчення окремих базових предметів;
запровадження факультативів та факультативних курсів;
проведення індивідуальних консультацій та групових занять.

Облік занять з базових предметів, індивідуальних консультацій та групових занять здійснюється на сторінках класного журналу, відведених для цього предмета.

Факультативи та факультативні курси проводяться для окремих учнів та груп учнів. В окремому журналі зазначається склад групи, яка відвідує заняття, та ведеться облік відвідування. Оцінювання навчальних досягнень не здійснюється.

Детальний розподіл навчального навантаження окреслено у робочих навчальних планах закладу.

1.11 Форми організації освітнього процесу

Освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі.

Організація освітнього процесу може здійснюватись в очному і

дистанційному режимах, або за змішаною формою, що поєднує очний і

дистанційний режими. Таке поєднання можливе, зокрема, для різного виду

занять (практичні, лабораторні заняття проводяться в очному режимі,

лекційні – в дистанційному). Або для різних груп одного класу: частина

учнів класу навчаються очно, інша – дистанційно в асинхронному режимі, з

можливістю надання учням підтримки шляхом проведення консультацій в

синхронному режимі. При цьому для учнів визначається черговість очного та

дистанційного навчання з метою забезпечення рівних умов для здобуття

освіти.

Заклад освіти організовуватиме освітній процес із використанням технологій дистанційного навчання за допомогою технічних засобів комунікації, доступних для учасників освітнього процесу. При цьому обсяг навчального часу, що забезпечується в синхронному режимі, визначається педагогічним працівником і може бути менше обсягу, зазначеного в пункті 7 розділу I Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти.

Ліцей буде організувати індивідуальні форми здобуття освіти (зокрема педагогічний патронаж, екстернатну, сімейну (домашню).

Форма організації освітнього процесу залежить від безпекової ситуації в

кожному населеному пункті і визначається рішенням військово-цивільних

адміністрацій. Рішення приймається за участю батьків. Якщо батьки не

погоджуються з очною формою навчання, вони можуть обрати дистанційну

форму або індивідуальний графік навчання, або перевести дитину на

екстернатну форму навчання. Для учнів, батьки яких оберуть онлайн-навчання, у закладі освіти можуть організовуватись окремі класи з дистанційною формою організації освітнього процесу. Форма організації освітнього процесу може змінюватися впродовж навчального року в залежності від безпекової ситуації у населеному пункті.

Запровадження та організація освітнього процесу в певному режимі, у

тому числі у разі включення сигналу «Повітряна тривога» або інших сигналів

оповіщення, здійснюється відповідно до листа МОН від 16.08.2023 № 1/12186- 23

«Про організацію 2023/2024 навчального року в ЗЗСО».

Організація освітнього процесу не повинна призводити до перевантаження учнів та має забезпечувати безпечні, нешкідливі та здорові умови здобуття освіти. Розклад навчальних занять, розподіл навчального навантаження протягом тижня, тривалість навчальних занять і перерв між ними здійснюється відповідно до вимог Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти (затверджений наказом МОЗ України 25 вересня 2020 р. № 2205, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2020 р. за № 1111/35394).

Тривалість виконання завдань для самопідготовки учнів у позанавчальний час не рекомендується більше 1 години у 3 – 5 класах, 1,5 години у 6 – 9 класах. Учням 1-2 класів не рекомендуються обов’язкові завдання для самопідготовки у позанавчальний час.

1.12 Оцінювання результатів навчання здобувачів освіти

Оцінювання результатів навчання учнів у закладах загальної середньої

освіти урегульовано такими документами:

– Закон України «Про повну загальну середню освіту» (стаття 17);

– Порядок переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої

освіти до наступного класу, затверджений наказом Міністерстваосвіти і науки

України 14.07.2015 № 762 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки

України від 08.05.2019 № 621), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.07.2015 за № 924/27369;

– Інструкція з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2006 № 496;

– Методичні рекомендації щодо заповнення Класного журналу учнів початкових класів Нової української школи від 07.12.2018 року №1362 (зі змінами, внесеними згідно наказу МОН УКраїни від 09.01.2020 р. №21);

– Методичні рекомендації щодо заповнення Класного журналу учнів початкових класів Нової української школи від 02.09.2020 р. №1096;

– «Про затвердження Інструкції з ведення ділової документації у закладах загальної середньої освіти в електронній формі», наказ Міністерства освіти і науки України від 08 серпня 2022 року № 707;

– Методичні рекомендації щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів ЗЗСО від 13.07.2021 року №813;

– Методичні рекомендації щодо оцінювання результатів навчання учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти від 01.04.2022 року №289;

– Орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 21серпня 2013 р. № 1222.

-Рекомендації щодо оцінювання результатів навчання, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 02 серпня 2024 р. № 1093.

Основними видами оцінювання результатів навчання здобувачів освіти є:

Формувальне (поточне);
Підсумкове (тематичне, семестрове, річне);
Державна підсумкова атестація;
Зовнішнє незалежне оцінювання.

Оцінювання навчальних досягень учнів 1-4 класів

Однією з ключових змін в оцінюванні є підхід до вираження оцінки. На заміну узагальненій бальній оцінці навчальних досягнень учнів з предмета/курсу запропоновано використовувати вербальну оцінку окремих результатів навчання учня/учениці з предмета вивчення, інтегрованого курсу, яка, окрім оцінювального судження про досягнення, може ще називати і рівень результату навчання. Такі рекомендації запроваджують поняття вербальної оцінки (оцінювальне судження) та рівневої оцінки (оцінювальне судження із зазначенням рівня результату). Вербальну і рівневу оцінку можна виражати як усно, так і письмово. Рівень результату навчання рекомендовано визначати з урахуванням динаміки його досягнення та позначати буквами – «початковий» (П), «середній» (С), «достатній» (Д), «високий» (В).

В 1 – 4 класах здійснюють формувальне та підсумкове (річне) оцінювання. Результати оцінювання особистісних надбань учнів у 1-4 класах рекомендовано виражати вербальною оцінкою, об’єктивних результатів навчання: у 1-2 класах – вербальною оцінкою, у 3-4 класах – або вербальною, або рівневою оцінкою за вибором закладу на підставі рішення його педагогічної ради.

Згідно рішення педагогічної ради ліцею від 28.08.2023 року №1 навчальні досягнення здобувачів освіти в 3-4 класах підлягають рівневому оцінюванню.

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, бути переконаними у власних можливостях і здібностях.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та (або) якості освіти.

З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

Відповідно до Державного стандарту початкової освіти, отримання даних, їх аналіз та формулювання суджень про результати навчання учнів здійснюють у процесі:

Формувального оцінювання, мета якого – відстеження особистісного розвитку учнів й опанування навчального досвіду;
Підсумкового оцінювання, мета якого – співвіднести навчальні досягнення учнів з обов’язковими/очікуваними результатами навчання, визначеними Держстандартом або освітньою програмою.

Рекомендовано враховувати, що формувальне оцінювання розпочинається з перших днів навчання у ліцеї і триває постійно. Для ефективності формувального оцінювання рекомендовано дотримуватись алгоритму діяльності вчителя під час його організації:

формулювання об’єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей;
визначення разом з учнями критеріїв оцінювання;
формування суб’єктної позиції учнів у процесі оцінювання;
створення мов для формування вміння учнів аналізувати власну навчальну діяльність (рефлексія);
коригування спільно з учнями підходів до навчання з урахуванням результатів оцінювання.

Об’єктом підсумкового оцінювання є результати навчання учнів за рік. Під час такого оцінювання рекомендовано зіставляти навчальні досягнення учнів з очікуваними результатами навчання, визначеними в освітніх програмах закладів з урахуванням Орієнтовної рамки оцінювання. Основою для підсумкового оцінювання можуть бути результати виконання тематичних діагностувальних робіт, записи оцінювальних суджень про результати навчання, спостереження вчителя у процесі формувального оцінювання. Підсумкову оцінку за рік рекомендовано визначати з урахуванням динаміки досягнення того чи іншого результату навчання.

Оцінка є конфіденційною інформацією, доступною лише для учня/учениці та його/її батьків (абоосіб, що їх замінюють).

У свідоцтві досягнень надаємо розгорнуту характеристику результатів навчання учнів, здобутих протягом навчального року.

Оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів

Кожен учень має право на справедливе, неупереджене, об’єктивне, незалежне, недискримінаційне та доброчесне оцінювання результатів його навчання незалежно від виду та форми здобуття ним освіти. Основними видами оцінювання результатів навчання учнів, що проводяться закладом, є формувальне, поточне та підсумкове: тематичне, семестрове, річне. За вибором закладу оцінювання може здійснюватися за системою оцінювання, визначеною законодавством, або за власною шкалою.За умови використання власної шкали заклад має визначити правила переведення загальної оцінки результатів навчання семестрового та річного оцінювання до системи, визначеної законодавством, для виставлення у Свідоцтві досягнень. Семестрове та підсумкове (річне) оцінювання результатів навчання здійснюютьза 12-бальною системою (шкалою), а його результати позначають цифрами від 1 до 12. За рішенням педагогічної ради (запотреби) заклад освіти може визначити адаптаційний період впродовж якого не здійснюється поточне та тематичне оцінювання.

Згідно рішення педагогічної ради від 30 серпня 2024 року №1 оцінювання:

– у 5-6 -х класах протягом навчального року здійснювати оцінювання за 12-бальною шкалою.

Оцінювання навчальних досягнень учнів 7-11 класів

Оцінювання навчальних досягень учнів основної школи здійснюється за 12-бальною шкалою. Відповідно до ступеня оволодіння знаннями виокремлюють чотири рівні навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній, високий.

Тематичне, семестрове, річне оцінювання

При виставленні тематичної оцінки враховуються всі види навчальної

діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. При цьому

проведення окремої тематичної атестації при здійсненні відповідного

оцінювання не передбачається.

Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок.

При цьому мають враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень

учня (учениці) з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її

вивчення, складність змісту тощо.

Річне оцінювання здійснюється на підставі семестрових або скоригованих семестрових оцінок. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним від оцінок за І та ІІ семестри. При виставленні річної оцінки мають враховуватися: динаміка особистих навчальних досягнень учня(учениці) з предмета протягом року; важливість тем, які вивчались у І та ІІ семестрах, тривалість їх вивчення та складність змісту; рівень узагальнення й уміння застосовувати набуті протягом навчального року знання тощо. Відповідно до чинних нормативних актів і семестрова і річна оцінки можуть підлягати коригуванню. Коригування семестрової оцінки проводиться згідно з пунктом 3.2. Інструкції з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2006 № 496.

Коригування річної оцінки проводиться згідно з пунктами 9-10 Порядку

Переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до

наступного класу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 14.07 2015 №762 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 08 травня 2019 року № 621), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 липня 2015 р. за № 924/27369.

ДПА буде проводитись згідно Порядку проведення державної підсумкової атестації, затвердженого наказом МОН України від 07.12.2018 року №1369, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 02.01.2019 року №8/32979.

1.13 Коригуюче навчання

На початку 2025-2026 навчального року задля забезпечення якісного

виконання освітніх програм в умовах дистанційного навчання приділити більше уваги традиційному повторенню вивченого матеріалу за минулий рік шляхом запровадження «коригуючого навчання».

Для цього може бути проведено діагностичні роботи (усні співбесіди), опитування в 1-9-х класах з предметів/інтегрованих курсів з метою визначення рівня засвоєння матеріалу учнями за попередній рік. Слід зазначити, що оцінки за такі діагностичні роботи не виставляти до класного журналу, адже вони є орієнтиром для визначення рівня залишкових знань і вмінь. Відповідно до результатів, спланувати роботу (колективну або індивідуальну) щодо актуалізації окремих тем, систематизації знань та умінь, практичного їх закріплення тощо. Тривалість періоду такого навчання кожен вчитель визначає самостійно: попередньо планує з урахуванням досвіду організації дистанційного навчання в минулому році, вносить певні корективи до плану після проведення діагностичних робіт. Рекомендується під час календарно-тематичного планування у навчальних програмах і календарно-тематичних планах виділити ключові теми, на яких ґрунтується подальше опрацювання програмового матеріалу.

Це дозволить без порушення системи програмових вимог ущільнювати, оптимізувати вивчення предмета/ інтегрованого курсу, концентрувати увагу на відпрацюванні позицій, що мають забезпечити якісну самостійну роботу учнів в умовах дистанційного навчання. Під час вибору на початку навчального року навчально-методичного комплексу для вивчення предмета/інтегрованого курсу передбачити можливості використання засобів та інструментарію дистанційного навчання в умовах очного навчання.

1.14 Наповнюваність класів. Порядок поділу класів на групи

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України в сфері освіти щодо врегулювання окремих питань освітньої діяльності в умовах воєнного стану» на період тривалості воєнного стану призупиняється дія положення частини другої статті 12 Закону України «Про повну загальну середню освіту» щодо граничної верхньої межі кількості учнів у класі (наповнюваності класу) державного, комунального закладу освіти, крім здобуття освіти за очною (денною) або вечірньою формою. Нормативи максимальної наповнюваності класів за денною, вечірньою формами навчання зберігаються. При дистанційному навчанні заклад освіти самостійно приймає рішення щодо максимальної кількості учнів у класі.

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюють відповідно до Порядку, затвердженому наказом Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 (Додаток 2). Клас може ділитися на групи: при вивченні української та іноземної мов за умови наявностів класі понад 27 учнів; під час вивчення у 5 класах інтегрованого мовно-літературного курсу клас може ділитися на групи не менше ніж на чотирьох уроках на тиждень, що відповідає мінімальному та рекомендованному навантаженню для вивчення української мови; при проведенні практичних занять з інформатики з використанням комп’ютерів за умови не менше 8 учнів у групі;

при проведенні уроків з трудового навчання, технологій (окремо для

хлопців і дівчат) за умови наявності в класі понад 27 учнів, але не менше 8

учнів у групі.

1.15 Використання літератури в освітньому процесі

Навчальну літературу та програми в освітньому процесі ліцею використотувати згідно листа Міністерства освіти і науки України від 14 серпня 2023 р. № 1/12038-23 «Про переліки навчальної літератури та навчальних програм, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в освітньому процесі закладів освіти у 2023/2024 навчальному році».

Для реалізації варіативної складової навчальних планів на підставі рішення педагогічної ради заклад освіти може використовувати в освітньому процесі навчальні програми факультативів та курсів за вибором, які раніше мали відповідний гриф МОН або зареєстровані у Каталозі надання грифів навчальній літературі та навчальним програмам у попередні роки.

На вебсайті ІМЗО в розділі «Електронна бібліотека», крім електронних версій підручників, розміщені художні та науково-популярні видання серії «Шкільна бібліотека» для закладів загальної середньої освіти .

1.16 Математична освіта в Україні

5 серпня 2020 року Кабінет Міністрів України ухвалив Концепцію розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти), реалізація якої передбачена до 2027 року. Концепція спрямована на модернізацію STEM-освіти, її широкомасштабне впровадження на всіх складниках та рівнях освіти, встановлення партнерства з роботодавцями і науковими установами та їхнє залучення до розвитку природничо-математичної освіти, тому вчителі природничих дисциплін мають скоригувати свої навчальні плани із змістом зазначеного документа, оскільки розвиток STEM-освіти може бути забезпечений на початковому, базовому та профільному рівнях. STEM-освіта може реалізуватися через усі види освіти – формальну, неформальну, інформальну (на онлайн-платформах, у STEM-центрах/лабораторіях, за допомогою екскурсій, турнірів, конкурсів, фестивалів, практикумів тощо). Згідно з Концепцією, навчальні методики та навчальні програми STEM-освіти будуть спрямовані на формування компетентностей, актуальних на ринку праці. Зокрема, це критичне, інженерне і алгоритмічне мислення, навички оброблення інформації й аналізу даних, цифрова грамотність, креативні якості та інноваційність, навички комунікації. STEM-освіта буде впроваджуватись із урахуванням принципів особистісного підходу, постійного оновлення змісту освіти відповідно до нових досягнень науки та вимог ринку праці, формування необхідних компетентностей на всіх складниках та рівнях освіти, розвитку закладів спеціалізованої освіти наукового спрямування.

1.17 Процеси розвитку, виховання і соціалізації в закладі

Виховання учнів у закладі здійснюється під час проведення уроків, у процесі позаурочної та позашкільної роботи. Цілі виховного процесу в закладі освіти визначаються на основі принципів, закладених у Конституції та законах України, інших нормативно-правових актах.

Основною метою у вихованні учнів у 2025-2026 навчальному році буде формування громадянина, патріотичних почуттів, інтелектуально розвиненої, духовно і морально зрілої особистістості, готової протистояти асоціальним впливам, вправлятися з особистими проблемами, творити себе і оточуючий світ.

Пріорітетним напрямком виховання вважати національно – патріотичне,

головна мета якого виховання громадянина – патріота, який володіє глибоким розумінням громадянського обов’язку, готовий у будь – який час стати на захист Батьківщини, отримувати військові і військово – технічні знання, прагнути до фізичного вдосконалення, вивчати бойові традиції та героїчні сторінки історії Українського народу, його Збройних Сил.

Весь освітній процес у ліцеї зорієнтований на учня, розвиток його талантів, виховання на цінностях, цінностях загальнолюдських, цінностях поваги до іншої людини, цінностях любові до власної країни. Це пронизує весь зміст освіти і весь процес навчання. Виховання позитивних рис характеру та чеснот здійснюється через наскрізний досвід та зміст освіти.

Виховний процес, як наголошується в Концепції нової української школи, має стати невід’ємною складовою всього освітнього процесу, проходячи наскрізно як через навчальні предмети, так і систему позакласної, позашкільної роботи. Пріоритетного значення в розбудові нової школи набуває завдання формувати в учнів систему загальнолюдських цінностей:

морально-етичних – гідність, чесність, справедливість, турбота, повага до життя, повага до себе та інших людей;
соціально-політичних– свобода, демократія, культурне різноманіття, повага до рідноїмови і культури, патріотизм, шанобливе ставлення до довкілля, повагадо закону, солідарність, відповідальність.

Основні завдання виховної діяльності закладу освіти на 2024-2025 н.р. визначені Концепцією реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року.

У роботі з учнями педагогічні працівники керуватимуться Основними орієнтирами виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України, та виданими у відповідності з Указом методичними рекомендаціями з питань організації виховної роботи у навчальних закладах та здійснюватимуть виховну діяльність, як у попередні роки, у відповідності до наступних ключових напрямів:

ціннісне ставлення до себе;
ціннісне ставлення до сім’ї, родини, людей;
ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави;
ціннісне ставлення до праці;
ціннісне ставлення до природи;
ціннісне ставлення до культури і мистецтва.

Серед основних завдань:

– вихонання основних людських цінностей: турботи, поваги, любові, співчуття, милосердя, відповідальності і т.д

– національно-патріотичне виховання на засадах загальнолюдських, полікультурних, громадянських цінностей,

– забезпечення фізичного, морально-духовного, культурного розвитку дитини,

– формування соціально зрілої творчої особистості, громадянина України і світу,

– підготовка учнів до свідомого вибору сфери життєдіяльності,

– підвищення відповідальності сім’ї за освіту і виховання дітей.

Протягом 2025-2026 навчального року планується підвищити рівень превентивної роботи. Пріоритетними формами і методами в роботі педагогічних працівників із означеної проблеми залишаються:

впровадження просвітницької діяльності, спрямованої на формування негативного ставлення до протиправних діянь,
проведення тижнів правових знань; використання інтерактивних педагогічних технологій на уроках правознавства та в позакласній діяльності;
впровадження шкільного самоврядування в освітній процес;
ужиття заходів, спрямованих на підвищення моральності в суспільстві, правової культури громадян, утвердження здорового способу життя;
запобігання проявам екстремізму, расової та релігійної нетерпимості;
впровадження нових педагогічних комунікацій між усіма учасниками освітнього процесу.

Важливою складовою частиною виховної роботи закладу освіти є учнівське самоврядування, яке є однією із умов залучення учнів до громадської діяльності. Самоврядування в закладі освіти має стати для учнів справжньою школою демократії, школою громадянського становлення підростаючого покоління.

Місія нової української школи – допомогти розкрити та розвинути здібності, таланти і можливості кожної дитини на основі партнерства між учителем, учнем і батьками. І це стосується не лише пошуку нових форм роботи з дітьми, але й перегляду існуючої освітньої практики в контексті нової філософії роботи з сім’єю. Дана філософія значно більшою мірою відповідає запитам батьків і спочатку орієнтована на встановлення тісних контактів із родиною, плідну взаємодію з батьками учнів.

– залучення сім’ї в єдиний освітній простір. Реалізовувати цю мету плануємо через вирішення наступних завдань:

– встановлення довірливих і партнерських відносин з батьками;

– надання допомоги у вирішенні конкретних проблем;

– підвищення компетентності батьків у питаннях розвитку, освіти і виховання дітей.

У здійсненні виховного процесу мають ураховуватися такі організаційні орієнтири:

– виховання не зводиться до окремих виховних занять;

– до створення виховного середовища залучається весь колектив ліцею;

– учитель є взірцем людини вихованої, своїм прикладом він надихає і зацікавлює дитину;

– у плануванні діяльності враховуються індивідуальні нахили і здібності кожної дитини, створюються належні умови для їх реалізації;

– співробітництво з позашкільними закладами освіти;

– активне залучення до співпраці практичного психолога і педагога соціального;

– налагодження постійного діалогу з батьківською спільнотою.

1.18 Кадрове забезпечення

В закладі працюють 16 педагогічних працівників, з них:

1 директор

1 заступник з НВР (0,5 ст.)

1 педагог-організатор (0,5 ст.)

6 асистентів учителя (1 ст.)

1 сестра медична (0,5 ст.)

1 cестра медична дієтичного харчування (0,5 ст.)

РОЗДІЛ ІІ.

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ЗАКЛАДУ ОСВІТИ І СТУПЕНЯ

2.1 Загальні положення

Тип навчального закладу – ліцей

Кількість класів – 3

Кількість учнів – 18

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості та допитливості.

Реалізація мети початкової освіти ґрунтується на таких ціннісних орієнтирах, як:

визнання унікальності та обдарованості кожної дитини, що забезпечується рівним доступом до освіти, забороною будь-яких форм дискримінації або відокремлення дітей на основі попереднього відбору;
цінність дитинства, що оберігається шляхом встановлення освітніх вимог, які відповідають віковим особливостям дитини, визнання прав дитини на навчання через діяльність, зокрема гру, обмеження обсягу домашніх завдань, для збільшення часу на рухову активність і творчість дитини;
радість пізнання, що обумовлюється використанням в освітньому процесі дослідницької та проєктної діяльності;
розвиток вільної особистості шляхом підтримки самостійності, незалежного мислення, оптимізму та впевненості в собі;
міцного здоров’я та добробуту, яких можливо досягти шляхом формування здорового способу життя і створення умов для гармонійного фізичного та психоемоційного розвитку;
забезпечення безпеки у результаті створення атмосфери довіри і взаємоповаги, перетворення закладу на безпечне місце, де запобігають насильству і цькуванню, надають необхідну підтримку;
утвердження людської гідності шляхом виховання чесності, відваги, наполегливості, доброти, здатності до співчуття і співпереживання, справедливості, поваги до прав людини (зокрема, права на життя, здоров’я, власність, свободу слова тощо);
плекання любові до рідного краю та української культури, шанобливе ставлення до Української держави;
формування активної громадянської позиції, відповідальності за своє життя, розвиток громади та суспільства, збереження навколишнього світу.

2.2 Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»). Зарахування до початкової школи здійснюється відповідно до ПОРЯДКУ зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України № 367 від 16 квітня 2018 року.

Зарахування дітей до початку і впродовж навчального року здійснюється виключно на вільні місця. Після зарахування дітей до закладу освіти їх розподіл

між класами відбувається в межах нормативу наповнюваності класів, визначеного Законом України «Про загальну середню освіту».

Зарахування дитини з особливими освітніми потребами до інклюзивного чи спеціального класу (з його утворенням у разі відсутності) здійснюється на підставі доданого до заяви висновку про комплексну (чи повторну) психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини (чи витягу з протоколу засідання психолого-медико-педагогічної консультації).

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

2.3 Загальний обсяг навчального навантаження на відповідному рівні (циклі) повної загальної середньої освіти (в годинах), його розподіл між освітніми галузями за роками навчання

– для учнів 1 класів визначено 805 годин/навчальний рік,

для 2-х класів – 875 годин/навчальний рік,
для 3-х класів – 910 годин/навчальний рік,
для 4-х класів – 910 годин/навчальний рік.

Перелік освітніх галузей НУШ:

Мовно-літературна, у тому числі:
Рідномовна освіта (українська мова та література;) (МОВ)
Іншомовна освіта (ІНО)
Математична (МАО)
Природнича (ПРО)
Технологічна (ТЕО)
Інформатична (ІФО)
Соціальна і здоров’язбережувальна (СЗО)
Громадянська та історична (ГІО)
Мистецька (МИО)
Фізкультурна (ФІО)

2.4 Типовий навчальний план для закладу освіти І ступеня

Назва освітньої галузі Класи	Кількість годин на рік
	1 кл.		2 кл.	3 кл.	4 кл.		Разом
Інваріантний складник
Мовно-літературна	315		350	350		350	1365
Іншомовна
Математична	140		140	140		140	560
Я досліджую світ (природнича, громадянська й історична, cоціальна, здоров’язбережувальна галузі)	105		105	105		105	420
Технологічна	35		70	70		70	245
Інформатична
Мистецька	70		70	70	70		280
Фізкультурна*	105		105	105	105		420
Усього	770		840	840	840		3290
Варіативний складник
Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, проведення індивідуальних консультацій та групових занять		35	35	70	70		210
Загальнорічна кількість навчальних годин		805	875	910	910		3500
Гранично допустиме тижневе/ річне навчальне навантаження учня		20/700	22/770	23/805	23/805		/3080
Сумарна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи)		805	875	910	910		3500

* Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навантаження учнів.

Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

– дитиноцентрованості і природовідповідності;

– узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

– науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

– наступності і перспективності навчання;

– взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

– логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

– можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

– творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

– адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів ключових компетентностей, а саме:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, ліцей, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і ліцею, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

У процесі реалізації Типової освітньої програми використовуються внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу вмінь у нові ситуації. Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, враховують досягнення попереднього етапу їхнього розвитку. Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи,

забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у програмі.

Програми інваріантного складника Базового навчального плану є обов’язковими для використання.

2.5 Робочий навчальний план для 1-4 класів, створений на основі:

Типової освітньої програми, розробленої під керівництвом О.Я. Савченко. 1-2 клас, затверджена наказом Міністерством освіти і науки України від 12.08.2022 року №743;
Типової освітньої програми, розробленої під керівництвом О.Я.Савченко. 3-4 клас, затверджена наказом Міністерством освіти і науки України від 12.08.2022 року №743.

Робочий навчальний план

Новозаводський ліцею

на 2025-2026 н.р.

1-2 клас

Освітні галузі	Навчальні предмети	Кількість годин на тиждень		Разом
Освітні галузі	Навчальні предмети	1 кл.	2 кл.	Разом
Мовно-літературна, у тому числі:	Українська мова та література	8	8	16
Мовно-літературна, у тому числі:	Англійська мова	2	3	5
Математична	Математика	4	4	8
Я досліджую світ ( природнича, громадянська й історична, соціальна, здоров’язбережувальна)	Я досліджую світ	3	3	6
Мистецька	Музичне мистецтво	1	1	2
Мистецька	Образотворче мистецтво	1	1	2
Технологічна	Дизайн і технології	1	1	2
Інформатична	Інформатика		1	1
Фізкультурна	Фізична культура	3	3	6
Гранично допустиме		23	25	48
Всього		23	25	48

Робочий навчальний план

Новозаводський ліцею

на 2025-2026 н.р.

4 клас

Освітні галузі	Навчальні предмети	Кількість годин на тиждень	Разом
Освітні галузі	Навчальні предмети	4 кл	Разом
Мовно-літературна, у тому числі:	Українська мова та література	8	8
Мовно-літературна, у тому числі:	Англійська мова	3	3
Математична	Математика	5	5
Я досліджую світ ( природнича, громадянська й історична, соціальна, здоров’язбережувальна)	Я досліджую світ	3	3
Мистецька	Музичне мистецтво	1	1
Мистецька	Образотворче мистецтво	1	1
Технологічна	Дизайн і технології	1	1
Інформатична	Інформатика	1	1
Фізкультурна	Фізична культура	3	3
Гранично допустиме		26	26
Всього		26	26

Варіативна складова навчального плану спрямована на підсилення предметів: укр.мови (1 кл – 1 год, 2 кл – 1 год, 4 кл – 1 год).

2.6 Перелік навчальних програм для 1-4 класів Нової української школи

Назва програми	Затверджено
Початкова школа. Типова освітня пограма для 1-2 класів (автор О.Я.Савченко)	Наказ МОН України 12.08.2022 року №743
Початкова школа. Типова освітня пограма для 3-4 класів (автор О.Я.Савченко)	Наказ МОН України 12.08.2022 року №743

2.7 Перелік підручників для 1-4 класів

Перелік підручників для учнів І ступеня, які мають гриф МОНУ

Клас	Назва підручників	Автор	Рік видання	Кількість примірників
1	Англійська мова	Мітчелл	2018	17
	Буквар	Вакуленко І частина	2018	19
	Буквар	Вакуленко ІІчастина	2018	17
	Математика	Листопад	2018	7
	Мистецтво	Рубля	2018	19
	Я досліджую світ	Бібік І частина	2018	19
	Я досліджую світ	Бібік ІІ частина	2018	19
2	Я досліджую світ	Грущинська І частина	2019	17
	Я досліджую світ	Морзе ІІ частина	2019	17
	Мистецтво	Рубля	2019	17
	Математика	Листопад	2019	17
	Англійська мова	Мітчелл	2019	17
	Українська мова	Богданець ІІ частина	2019	17
	Українська мова	Захарійчук І частина	2019	18
3	Англійська мова	Мітчелл	2018	17
	Українська мова	Пономарьова І частина	2018	34
	Українська мова	Пономарьова ІІ частина	2018	34
	Математика	Листопад І частина	2018	34
	Математика	Листопад ІІ частина	2018	34
	Я досліджую світ	Грущинська І частина	2018	35
	Я досліджую світ	Морзе ІІ частина	2018	35
	Мистецтво	Рубля	2018	17
4	Інформатика	Ломаковська	2016	6
	Літературне читання	Науменко	2016	10
	Математика	Богданович	2016	11
	Музика	Лобода	2016	1
	Основи здоров’я	Бех	2015	9
	Природознавство	Глущинська	2015	4
	Образотворче мистецтво	Калініченко	2016	3
	Українська мова	Захарійчук	2015	4
	Українська мова	Захарійчук	2016	4
	Я у світі	Бібік	2015	10

2.8 Рекомендовані форми організації освітнього процесу

Типи уроків відповідно до Типової освітньої програми:

Формування компетентностей
Розвитку компетентностей
Перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей
Корекція компетентностей
Комбінований урок

Початкова освіта має такі цикли, як 1-2 і 3-4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреби дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у досягненнях, обумовлених готовністю до здобуття освіти.

У першому циклі (1-2 класи) організація освітнього процесу здійснюється із застосуванням діяльнісного підходу на інтегрованій основі з переважанням ігрових методів та на інтегровано-предметній основі у другому циклі (3-4 класи).

У 1 класі очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми і методики навчання:

• дослідницькі,

• інформаційні,

• мистецькі проєкти,

• сюжетно-рольові ігри,

• інсценізації,

• моделювання,

• ситуаційні вправи,

• екскурсії,

• дитяче волонтерство тощо.

Основними формами організації освітнього процесу в 2-4 класах є:

• різні типи уроку,

• екскурсії,

• віртуальні подорожі,

• спектаклі,

• квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

2.9 Опис інструментарію оцінювання

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.

Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, 3-4 класів – вербальному, формувальному та підсумковому оцінюванню.

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

2.10 Очікувані результати навчання та розвиток компетентностей учнів

Освітня програма спрямована на реалізацію мети та завдань освітньої галузі, визначених у Державному стандарті початкової загальної освіти, що забезпечує формування у молодших школярів ключових компетентностей, які позначаються через уміння вчитися, здатність логічно міркувати, уміння критично мислити, готовність розв’язувати проблеми із застосовуванням досвіду практичної діяльності для вирішення повсякденних задач, уміння працювати в команді тощо. Крім того, навчання в 1-4 класах сприятиме виробленню в учнів передумов самостійного пошуку й аналізу інформації, фінансової грамотності та підприємницьких навичок.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Тому доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньо предметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

2.11 Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

Кадрове забезпечення освітньої діяльності;

Освітній процес у 1-4-х класах здійснюватимуть педагоги з вищою освітою за такими кваліфікаційними категоріями:

«спеціаліст» – 1
«спеціаліст ІІ категорії» – 1
«спеціаліст І категорії» – 1
«спеціаліст вищої категорії» –
спеціалісти з педагогічним званням «старший вчитель» –

Навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності – Державний стандарт, навчальні програми, підручники, які мають гриф МОН.
Матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності –

осередок навчально-пізнавальної діяльності;
змінні тематичні осередки;
осередок для гри;
осередок художньо-творчої діяльності;
осередок відпочинку;
осередок учителя.

Освітній простір організований так, що вчитель може спостерігати за діяльністю дітей в усіх осередках, діти мають змогу безпечно переміщуватися і мають місце для зберігання особистих речей.

Якість проведення навчальних занять – забезпечено відповідною матеріально-технічною базою, навчально-методичною літературою; за якісне й вчасне проведення навчальних занять учителі несуть персональну відповідальність.
Моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей)– контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністрації закладу.

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:
оновлення методичної бази освітньої діяльності;
контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю формування компетентностей, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного

рівня педагогічних працівників.

2.12 Модель випускника закладу освіти І ступеня

Випускник НУШ – це особистість, яка усебічно розвинена, здатна до критичного мислення, це патріот з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами і здатний приймати відповідальні рішення, поважає гідність і права людини, це інноватор, який здатний змінювати навколишній світ, розвивати економіку за принципами сталого розвитку, конкурувати на ринку праці, учитися впродовж життя.

Випускник початкових класів повинен мати якісні характеристики:

упевненість в собі, відчуття повноцінності, старанність, працелюбність, самостійність, дисциплінованість, мотивація досягнення успіху, повинен уміти слухати і чути, критично мислити і мати почуття самоконтролю. Опанувати навички навчальної діяльності, прості навички самоконтролю навчальних дій, культуру поведінки і мови, основи особистої гігієни і здорового способу життя.

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ЗАКЛАДУ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ ІІ СТУПЕНЯ

( 5 – 6 класи)

3.1 Загальні положення

Тип навчального закладу – ліцей

Кількість класів – 2

Кількість учнів – 17

Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програм

До навчання у закладі середньої освіти ІІ ступеня допускаються учні, які досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти. Це має бути підтверджено відповідним документом (свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про здобуття початкової освіти). Якщо учень не має результатів річного оцінювання з будь-яких предметів, то він має пройти відповідне оцінювання впродовж першого семестру нового навчального року. Для цього в закладі освіти створюється комісія, затверджується її склад, графік проведення оцінювання та перелік завдань із навчальних предметів. Протокол оцінювання рівня навчальних досягнень має складатися за формою згідно з Положенням про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 липня 2019 року №955).

Загальний обсяг навчального навантаження для закладів із навчанням українською мовою (ДОДАТОК 1)

Додаток 1

до Типової освітньої програми для 5—9 класів

закладів загальної середньої освіти (розділ 3)

Загальний обсяг навчального навантаження для закладів із навчанням українською мовою

Назва освітньої галузі	Кількість годин на тиждень і рік
	Навчальне навантаження	5 клас			6 клас
	Навчальне навантаження	мін	макс	різниця по галузі	мін	макс	різниця по галузі
Мовно-літературна	на тиждень	10	13	3	10	13	3
Мовно-літературна	на рік	350	455	105	350	455	105
Математична	на тиждень	4	6	2	4	6	2
Математична	на рік	140	210	70	140	210	70
Природнича	на тиждень	1,5	3	1,5	2	5	3
Природнича	на рік	52,5	105	52,5	70	175	105
Соціальна та здоров’язбережувальна	на тиждень	1	3	2	1	3	2
Соціальна та здоров’язбережувальна	на рік	35	105	70	35	105	70
Громадянська та історична	на тиждень	1	2	1	1,5	3	1,5
Громадянська та історична	на рік	35	70	35	52,5	105	52,5
Технологічна	на тиждень	1	3	2	1	3	2
Технологічна	на рік	35	105	70	35	105	70
Інформатнчна	на тиждень	1	2	1	1	2	1
Інформатнчна	на рік	35	70	35	35	70	35
Мистецька	на тиждень	1	3	2	1	3	2
Мистецька	на рік	35	105	70	35	105	70
Фізична культура	на тиждень	3	3	0	3	3	0
Фізична культура	на рік	105	105	0	105	105	0
Години навчального навантаження для перерозподілу між освітніми компонентами	на тиждень	7,5			9,5
	на рік	262,5			332,5
Загальнорічна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи)	на тиждень	31			34
	на рік	1085			1190
Гранично допустиме навчальне навантаження	на тиждень	28			31
Гранично допустиме навчальне навантаження	на рік	980			1085

3.4 Типовий навчальний план для 5-6 класів закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою (ДОДАТОК 3)

Освітня галузь

Орієнтовний перелік предметів та галузевих інтегрованих курсів

Рекомендована кількість годин на тиждень

Орієнтовний перелік міжгалузевих інтегрованих курсів

5 клас

6 клас

Мовно-літературна

Українська мова

Українська література

Зарубіжна література

1,5

Іноземна мова

3,5

Друга іноземна мова (не менше двох годин на тиждень) включається до навчального плану освітньої програми за вибором закладу освіти як вибірковий освітній компонент за рахунок перерозподілу навчальних годин інших освітніх галузей Інтегровані курси* Інтегрований курс літератур (української та зарубіжної). 5-9 клас Інтегрований курс української мови та літератури. 5-9 клас Інтегрований мовно-літературний курс (українська мова, українська та зарубіжні літератури). 5-9 клас *Кількість навчальних годин на вивчення інтегрованих курсів визначає заклад освіти з урахуванням навчального навантаження, визначеного на відповідні навчальні предмети

Міжгалузеві інтегровані курси* Робототехніка. 5-9 клас STEM. 5-9 клас Драматургія і театр. 5-9 клас Фізика та основи техніки. 7-9 клас Економіка і право. 9 клас Включаються до навчального плану освітньої програми за вибором закладу освіти у межах загальної кількості годин, визначених типовим навчальним планом *Кількість навчальних годин на вивчення міжгалузевих інтегрованих курсів визначає заклад освіти з урахуванням навчального навантаження, визначеного на відповідні навчальні предмети

Довідково Кількість навчальних годин на вивчення освітньої галузі «Мовно– літературна»: рекомендована мінімальна максимальна

10 11 13

Резерв навчальних годин (різниця між рекомендованою та мінімальною кількістю навчальних годин) освітньої галузі «Мовно-літературна»

Математична

Математика

Алгебра

–

Геометрія

–

Інтегрований курс* «Математика 7-9 класи»

Довідково Кількість навчальних годин на вивчення освітньої галузі «Математична»: рекомендована мінімальна максимальна

5 4 6

Резерв навчальних годин освітньої галузі «Математична»

Природнича

Інтегрований курс «Пізнаємо природу»/ Інтегрований курс «Довкілля»*

Біологія

–

Географія

–

Фізика

–

Хімія

–

Інтегрований курс* «Природничі науки» 5-9 клас *До навчального плану освітньої програми за вибором закладу освіти включається або інтегрований курс «Пізнаємо природу» або інтегрований курс «Довкілля»

Довідково Кількість навчальних годин на вивчення освітньої галузі «Природнича»: рекомендована мінімальна максимальна

2 1,5 3

4 2 5

Резерв навчальних годин освітньої галузі «Природнича»

0,5

Соціальна і здоров’я збережувальна

Інтегрований курс «Здоров’я, безпека та добробут»

Етика* / Культура добросусідства* / Інші курси морального спрямування*

0,5

Підприємництво і фінансова грамотність

–

*До навчального плану освітньої програми за вибором закладу освіти включається один з цих предметів або вони можуть вивчатись в рамках інтегрованого курсу «Здоров’я, безпека та добробут»

Довідково Кількість навчальних годин на вивчення освітньої галузі «Соціальна і здоров’я збережувальна»: рекомендована мінімальна максимальна

1,5 1 3

Резерв навчальних годин освітньої галузі «Соціальна і здоров’я збережувальна»

0,5

Громадянська та історична

Вступ до історії України та громадянської освіти

–

Історія України Всесвітня історія

–

Історія України

–

Всесвітня історія

–

Громадянська освіта

–

Правознавство

–

Інтегровані курси* Досліджуємо історію і суспільство. 5-6 клас Україна і світ: вступ до історії та громадянської освіти. 5-6 клас Історія: Україна і світ. 7-9 клас

Довідково Кількість навчальних годин на вивчення освітньої галузі «Громадянська та історична»: рекомендована мінімальна максимальна

1 1 2

2 1,5 3

Резерв навчальних годин освітньої галузі «Громадянська та історична»:

–

0,5

Інформатична

Інформатика

1,5

Довідково Кількість навчальних годин на вивчення освітньої галузі «Інформатична»: рекомендована мінімальна максимальна

1,5 1 2

Резерв навчальних годин освітньої галузі «Інформатична»:

0,5

Технологічна

Технології

Довідково Кількість навчальних годин на вивчення освітньої галузі «Технологічна»: рекомендована мінімальна максимальна

2 1 3

Резерв навчальних годин освітньої галузі «Технологічна»:

Мистецька

Інтегрований курс «Мистецтво»

*До навчального плану освітньої програми за вибором закладу освіти включається інтегрований курс «Мистецтво» або окремі предмети «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво». Кількість годин на вивчення окремих предметів визначає заклад освіти

Довідково Кількість навчальних годин на вивчення освітньої галузі «Мистецька»: рекомендована мінімальна максимальна

2 1 3

Резерв навчальних годин освітньої галузі «Мистецька»:

Фізична культура

Фізична культура

Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів, але обов’язково фінансуються

Разом (без фізичної культури + фізична культура)

26+3

29+3

Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять

Гранично допустиме навчальне навантаження

Всього (без фізичної культури + фізична культура; без урахування поділу класів на групи)

28+3

31+3

Новий Типовий навчальний план містить 9 освітніх галузей:

мовно-літературна;
математична;
природнича;
технологічна;
інформатична;
соціальна і здоров’язбережувальна;
громадянська та історична;
мистецька;
фізична культура.

Це надає можливість не лише втілювати певну освітню галузь через окремі предмети, а ще й комбінувати їх та інтегрувати. Заклад освіти самостійно визначає перелік навчальних дисциплін, інтегрованих курсів та варіативний освітній компонент для реалізації кожної галузі. А з урахуванням побажань учнів та їхніх батьків можна обрати модельні навчальні програми, які зазначені у Типовому плані. Серед них: «Вступ до історії України та громадянської освіти», «Україна і світ: вступ до історії та громадянської освіти», «Досліджуємо історію і суспільство», «Здоров’я, безпека та добробут», «Підприємництво і фінансова грамотність». Також до освітньої програми можна включити такі міжгалузеві інтегровані курси як «Робототехніка», «STEM», «Драматургія і театр».

3.5 Робочий навчальний план розроблений на основі Типової освітньої програми для 5 – 9 класів закладів загальної середньої освіти, затверджена наказом МОН від 19.08.2021р. №235.

Освітня галузь	5 клас		6 клас
Мовно-літературна	Перелік предметів та галузевих інтегрованих курсів	Кількість годин на тиждень у класі	Кількість годин на тиждень у класі
	Українська мова	5	5
	Українська література	3	3
	Зарубіжна література	1,5	1,5

	Іноземна мова	3,5	35
Математична	Математика	5	5
Природнича	Інтегрований курс. «Пізнаємо природу»	3	2
Природнича	Географія	–	2
Соціальна і здоров’язбережувальна	Інтегрований курс “Здров’я, безпека та добробут”	1	1
Громадянська та історична	Вступ до історії України та громадянської освіти	1	–
Громадянська та історична	Історія України. Всесвітня історія	–	2
Інформатична	Інформатика	2	2
Технологічна	Технології	1	1
Мистецька	Музичне мистецтво	1	1
Мистецька	Образотворче мистецтво	1	1
Фізична культура	Фізична культура	3	3
Разом (без фізичної культури + фізична культура)		28 +3	30+3
Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять		0	0
Гранично допустиме навчальне навантаження		28	31
Всього		31	33

3.7 Перелік підручників для учнів закладу середньої освіти ІІ ступеня

( 5-6 класи)

Освітня галузь	Модельна навчальна програма ( Наказ МОН від12.07.2021р. № 795)
Освітня галузь	назва	автор(и)
Мовно-літературна (українська мова, українська та зарубіжна літератури)	Українська мова: «Українська мова. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти.	Заболотний О.В., Заболотний В.В., Лавринчук В.П., Плівачук К.В., Попова Т.Д.
	Українська література: «Українська література. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти.	Заболотний О.В., Заболотний В.В., Лавринчук В.П., Плівачук К.В., Попова Т.Д.
	Зарубіжна література: «Зарубіжна література. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти.	Волощук Є.В.
Мовно-літературна (іншомовна освіта)	Англійська мова: «Іноземна мова. 5-9 класи» для закладів загальної середньої освіти.	Редько В. Г., Шаленко О. П., Сотникова С. І., Коваленко О. Я., Коропецька І. Б., Якоб О. М., Самойлюкевич І. В., Добра О. М., Кіор Т. М.
Математична	Математика: «Математика. 5-6 клас» для закладів загальної середньої освіти.	Бурда М.І, Васильєва Д.В.
Природнича	Інтегрований курс «Пізнаємо природу» : «Пізнаємо природу. 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти.	Коршевнюк Т.В.
	«Географія.6-9 кл для закладів загальної середньої освіти	Запотоцький С.П.
Громадянська та історична освіта	Вступ до історії України та громадянської освіти: «Вступ до історії України та громадянської освіти. 5 клас» для закладів загальної середньої освіти.	Бурлака О.В., Власова Н.С., Желіба О.В., Майорський В.В., Піскарьова І.О., Щупак І.Я.
Соціальна та здоров’язбережна	Інтегрований курс «Здоровя’ безпека та добробут»: «Здоров’я, безпека та добробут. 5- 6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти	Гущина Н.І., Василашко І.П.
Технологічна	Технології: «Технології. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти.	Ходзицька І.Ю. Горобець О.В, Медвідь О.Ю., Пасічна Т.С, Приходько Ю.М.
Інформатична	Інформатика: «Інформатика. 5-6 клас» для закладів загальної середньої освіти.	Морзе Н.В, Барна О.В.
Мистецька	Інтегрований курс «Мистецтво»: «Мистецтво. 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти.	Масол Л. М., Просіна О. В.
Фізична культура	«Фізична культура. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти.	Педан О.С., Коломоєць Г.А., Боляк А.А., Ребрина А.А, Дерев’янко В.В, Стеценко В.Г.

3.8 Рекомендовані форми організації освітнього процессу

Для організації ефективного освітнього процесу необхідно створити безпечне освітнє середовище та врахувати вікові особливості, фізичний, психічний та інтелектуальний розвиток дітей, їх особливі освітні потреби. Вибір форм організації залежить від наявних ресурсів для забезпечення освітньої діяльності:

матеріально-технічних;
кадрових;
навчально-методичних;
інформаційних.

Із урахуванням запитів батьків та наявних можливостей у закладі освіти можуть бути визначені різні форми здобуття освіти: інституційна (очна), індивідуальна (екстернатна, сімейна (домашня), педагогічний патронаж), дистанційна тощо. А ще можна організувати здобуття освіти за індивідуальною освітньою траєкторією. Педагогічним працівникам спільно з учнем та/або його батьками слід розробити індивідуальну програму розвитку та індивідуальний навчальний план. Він має бути

схвалений педагогічною радою закладу освіти, затверджений директором та підписаний батьками.

Основними формами організації освітнього процесу вважати різні типи уроку:

формування компетентностей;
розвитку компетентностей;
перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
корекції основних компетентностей;
комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу є екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні, інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо.

Форми організації освітнього процесу уточнюються та розширюються у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

3.9 Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Метою нової школи є різнобічний розвиток особистості, яка прагне до самовдосконалення та навчання впродовж життя. Тож учні мають опанувати наступні наскрізні вміння та ключові компетентності.

КЛЮЧОВІ КОМПЕТЕНТНОСТІ

вільне володіння державною мовою,
здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами,
математична компетентність,
компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій,
інноваційність,
екологічна компетентність,
інформаційно-комунікаційна компетентність,
навчання впродовж життя,
громадянські та соціальні компетентності,
культурна компетентність,
підприємливість і фінансова грамотність.

НАСКРІЗНІ ВМІННЯ

Наскрізні вміння формуються на всіх інтегрованих курсах або предметах. Вони є спільними для всіх компетентностей.

Перелік наскрізних умінь:

читати з розумінням,
висловлювати власну думку усно і письмово,
критично та системно мислити,
діяти творчо,
виявляти ініціативність,
здатність логічно обґрунтувати позицію,
конструктивно керувати емоціями,
оцінювати ризики,
приймати рішення,
розв’язувати проблеми.

3.10 Опис інструментарію оцінювання здобувачів освіти

Оцінювання результатів навчання учнів має бути зорієнтованим на сформовані ключові компетентності та наскрізні вміння згідно з вимогами Держстандарту. Основними видами оцінювання є поточне, підсумкове (тематичне, семестрове, річне) оцінювання.

Поточне та підсумкове оцінювання здійснюють із застосуванням основних форм та способів:

усної (індивідуальне, групове та фронтальне опитування);
письмової, зокрема графічної (діагностичні, самостійні та контрольні роботи, тестування, організації роботи з текстами, діаграмами, таблицями, графіками, схемами, контурними картами тощо);
цифрової (тестування в електронному форматі);
практичної (виконання різних видів експериментальних досліджень та навчальних проєктів, виготовлення виробів, роботи з біологічними об’єктами, хімічними речовинами тощо).

Річне оцінювання здійснюється за системою оцінювання, визначеною законодавством, а результати відображаються у свідоцтві досягнень, що видається учневі щороку.

3.11 Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

кадрове забезпечення освітньої діяльності;

Освітній процес у 5-6-х класах здійснюватимуть педагоги з вищою освітою за такими кваліфікаційними категоріями:

«спеціаліст» – 5
«спеціаліст ІІ категорії» – 0
«спеціаліст І категорії» – 4
«спеціаліст вищої категорії» – 3
спеціалісти з педагогічним званням «старший вчитель» -1
спеціаліст з педагогічним званням «учитель-методист» – 1

навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності – Державний стандарт, навчальні програми, підручники, які мають гриф МОН.
матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності –

проведено ґрунтовну аналітичну та організаційну роботу з удосконалення матеріально-технічної бази закладу та створення комфортних умов для навчанняучнів. Дизайн освітнього простору спрямований на розвиток дитини та мотиваціюїї до навчання. Навчальні приміщення закладу сучасні, теплі, комфортні та відповідають санітарно-гігієнічним вимогам. У звязку з епідемічною ситуацією та особливостями організації освітнього процесу в умовах карантинних обмежень учні навчаються в закріплених кабінетах, заняття з фізичної культури проводяться в спортивній та гімнастичних залах, уроки інформатики в двох спеціалізованих кабінетах.

Якість проведення навчальних занять – забезпечено відповідною матеріально-технічною базою, навчально-методичним обладнинням; за якісне й вчасне проведення навчальних занять учителі несуть персональну відповідальність.
Моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) – проводиться згідно вимог навчальних програм та облікується в класному журналі.
Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

оновлення методичної бази освітньої діяльності;
контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю формування компетентностей, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

РОЗДІЛ ІV.

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ЗАКЛАДУ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ ІІ СТУПЕНЯ

(7 – 9 класи)

4.1 Загальні положення

Тип навчального закладу – ліцей

Кількість класів – 3

Кількість учнів – 36

4.2 Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти

Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

4.3 Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 7-9 класів ЗЗСО складає 3745 годин/навчальний рік:

– для 7 класів 1225 годин/навчальний рік;

– для 8 класів 1260 годин/навчальний рік;

– для 9 класів 1260 годин/навчальний рік.

Додаток 1

до Типової освітньої програми для 5—9 класів

закладів загальної середньої освіти (розділ 3)

Загальний обсяг навчального навантаження для закладів із навчанням українською мовою

Назва освітньої галузі	Кількість годин на тиждень і рік
	Навчальне навантаження	7 клас			8 клас			9 клас
	Навчальне навантаження	мін	макс	різниця по галузі	мін	макс	різниця по галузі	мін	макс	різниця по галузі
Мовно-літературна	на тиждень	9	12	3	8	12	4	8	12	4
Мовно-літературна	на рік	315	420	105	280	420	140	280	420	140
Математична	на тиждень	4	6	2	4	7	3	4	7	3
Математична	на рік	140	210	70	140	245	105	140	245	105
Природнича	на тиждень	7	9	2	8	10	2	8	11	3
Природнича	на рік	245	315	70	280	350	70	280	385	105
Соціальна та здоров’язбережувальна	на тиждень	1	3	2	1	3	2	1	3	2
Соціальна та здоров’язбережувальна	на рік	35	105	70	35	105	70	35	105	70

Громадянська та історична	на тиждень	1,5	3	1,5	2	3	1	2	3	1
Громадянська та історична	на рік	52,5	105	52,5	70	105	35	70	105	35
Технологічна	на тиждень	1	2	1	1	2	1	1	2	1
Технологічна	на рік	35	70	35	35	70	35	35	70	35
Інформатнчна	на тиждень	1	2	1	1,5	3	1,5	1,5	3	1,5
Інформатнчна	на рік	35	70	35	52,5	105	52,5	52,5	105	52,5
Мистецька	на тиждень	1	3	2	1	2	1	1	2	1
Мистецька	на рік	35	105	70	35	70	35	35	70	35
Фізична культура	на тиждень	3	3	0	3	3	0	3	3	0
Фізична культура	на рік	105	105	0	105	105	0	105	105	0
Години навчального навантаження для перерозподілу між освітніми компонентами	на тиждень	6,5			6,5			6,5
	на рік	227,5			227,5			227,5
Загальнорічна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи)	на тиждень	35			36			36
	на рік	1225			1260			1260
Гранично допустиме навчальне навантаження	на тиждень	32			33			33
Гранично допустиме навчальне навантаження	на рік	1120			1155			1155

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня.

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальні плани основної школи передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти, незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.

4.4 Типовий навчальний план закладів загальної середньої освіти

з навчанням українською мовою (Таблиця 1)

Освітні галузі	Предмети	Кількість годин на тиждень у класах
Освітні галузі	Предмети	5	6	7	8	9
Мови і літератури	Українська мова	3,5	3,5	2,5	2	2
	Українська література	2	2	2	2	2
	Іноземна мова	3	3	3	3	3
	Зарубіжна література	2	2	2	2	2
Суспільствознавство	Історія України	1	1	1	1,5	1,5
	Всесвітня історія	–	1	1	1	1
	Основи правознавства	–	–	–	–	1
Мистецтво*	Музичне мистецтво	1	1	1	–	–
	Образотворче мистецтво	1	1	1	–	–
	Мистецтво	–	–	–	1	1
Математика	Математика	4	4	–	–	–
	Алгебра	–	–	2	2	2
	Геометрія	–	–	2	2	2
Природознавство	Природознавство	2	–	–	–	–
	Біологія	–	2	2	2	2
	Географія	–	2	2	2	1,5
	Фізика	–	–	2	2	3
	Хімія	–	–	1,5	2	2
Технології	Трудове навчання	2	2	1	1	1
Технології	Інформатика	1	1	1	2	2
Здоров’я і фізична культура	Основи здоров’я	1	1	1	1	1
Здоров’я і фізична культура	Фізична культура**	3	3	3	3	3
Разом		23,5+3	26,5+3	28+3	28,5+3	30+3
Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації		3,5	3,5	2,5	3	3
Гранично допустиме навчальне навантаження		28	31	32	33	33
Всього		27+3	30+3	30,5+3	31,5+3	33+3

(Таблиця 1 до Типової освітньої програми)

4.5 Робочий навчальний план з українською мовою навчання для 7 – 9 класів

Освітні галузі	Предмети	Кількість годин на тиждень у класах
Освітні галузі	Предмети	7	8	9
Мови і літератури	Українська мова	4	3	2
	Українська література	2	2	2
	Іноземна мова	3,5	3,5	3
	Зарубіжна література	1	1,5	2
Суспільство-знавство	Історія України	1	1,5	1,5
	Всесвітня історія	1	1	1
	Громадянська освіта	0,5	0,5	–
	Основи правознавства	–	–	1
Мистецтво*	Музичне мистецтво	1	–	–
	Образотворче мистецтво	1	–	–
	Мистецтво	–	1	1
Математика	Математика	–	–	–
	Алгебра	3	4	2
	Геометрія	2	2	2
Природознавство	Природознавство	–	–	–
	Біологія	3	2,5	2
	Географія	2	2	1,5
	Фізика	2	2	3
	Хімія	1	2	2
Технології	Технології Трудове навчання	1	1	1
Технології	Інформатика	2	2	2
Здоров’я і фізична культура	Здоров’я,безпека та добробут Основи здоров’я	1	1	1
	Підприємництво і фінансова грамотність	–	0,5	–
	Фізична культура**	3	3	3
Гранично допустиме навчальне навантаження		32	35	33
Всього		35	35	33

4.6 Перелік навчальних програм для учнів закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня

№ п/п	Назва навчальної програми
	Українська мова 7-9 класи	Наказ МОН України від 19.02.2021 №235 Наказ МОН України від 07.06.2017 №804
	Українська література 7-9 класи	Наказ МОН України від 19.02.2021 №235 Наказ МОН України від 07.06.2017 №804
	Біологія 7-9 класи	Наказ МОН України від 19.02.2021 №235 Наказ МОН України від 07.06.2017 №804
	Історія України. Всесвітня історія 7–9 класи.	Наказ МОН України від 19.02.2021 №235 Наказ МОН України від 03.08.2022 №698
	Географія 7-9 класи	Наказ МОН України від 19.02.2021 №235 Наказ Міністерства освіти і науки України від 03.08.2022 №698
	Зарубіжна література 7-9 класи	Наказ МОН України від 19.02.2021 №235 Наказ МОН України від 03.08.2022 №698
	Інформатика	Наказ Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 №804
	Математика 7-9 класи	Наказ Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 №804
	Мистецтво 7-9 класи	Наказ Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 №804
	Основи здоров’я 7-9 класи	Наказ Міністерстваосвіти і науки України від 03.08.2022 №698
	Основи правознавства	Наказ Міністерства освіти і науки України від 03.08.2022 №698
	Трудове навчання 7-9 класи	Наказ Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 №804
	Фізика 7-9 класи	Наказ Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 №804
	Хімія 7-9 класи	Наказ Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 №804
	Іноземні мови 7-9 класи	Наказ Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 №804
	Фізична культура	Наказ Міністерства освіти і науки України від 03.08.2022 №698

4.7 Перелік підручників для 5-9 класів

Клас	Назва підручників	Автор	Рік видання	Кількість примірників
5	Математика	Бевз Г.П., Бевз В.Г, Васильєва Д.В.,Владімірова Н.Г.	2022	16
	Англійська мова	Карпюк О.Д, Карпюк К.Т.	2022	16
	Здоровя , безпека та добробут	Поліщук Н.М.	2022	16
	Українська література	Заболотний В.В, Заболотний О.В, Слоньовська О.В, Ярмульська І.В.	2022	16
	Українська мова	Заболотний В.В, Заболотний О.В.	2022	16
	Зарубіжна література	Ніколинко	2022	16
	Пізнаємо природу	Коршевнюк Т.В.,Ярошенко О.Г.	2022	16
	Інформатика	Морзе Н.В, Барна О.В.	2022	16
	Вступ до історії України та громадянської освіти	Власов В.С, Гирич І.Б, Данилевська О.М.	2022	16
	Мистецтво	Рубля Т.Є., Мед І.Л.,Наземнова Т.О, Щеглова Т.Л.	2022	16
6	Математика	Бевз Г.П., Бевз В.Г, Васильєва Д.В.,Владімірова Н.Г.	2023	14
	Англійська мова	Мітчелл Г.К.	2023	14
	Здоровя , безпека та добробут	Поліщук Н.М.	2023	14
	Українська література	Заболотний В.В, Заболотний О.В, Слоньовська О.В, Ярмульська І.В.	2023	14
	Українська мова	Заболотний В.В, Заболотний О.В.	2023	14
	Зарубіжна література	Волощук Є.В. Слободанеюк О.М.	2023	14
	Пізнаємо природу	Коршевнюк Т.В.,Ярошенко О.Г.	2023	14

	Інформатика	Морзе Н.В, Барна О.В.	2023	14
	Історія України	Щупак І.Я., Бурлака О.В, Власова Н.С, Піскарьова І.О.	2023	14
	Мистецтво	Рубля Т.Є., Мед І.Л., Щеглова Т.Л.	2023	14
	Технології	Ходзицька І.Ю., Горобець О.В, Медвідь О.Ю.	2023	14
	Географія	Запотоцький С.П. ,Зінкевич М.В., Романишин О.М.	2023	14
7	Українська мова	Авраменко О.М.	2024	13
	Українська література	Авраменко О.М	2024	13
	Зарубіжна література	Волощук Є.В.	2024	13
	Історія України	Щупак І.Я.	2024	13
	Всесвітня історія	Щупак І.Я.	2024	13
	Німецька мова	Мітчелл Г.К.	2024	13
	Алгебра	Захарійченко Ю.О.	2024	13
	Геометрія	Бурда М.І.	2024	13
	Біологія	Балан П.Г.	2024	13
	Географія	Запотоцький С.П.	2024	13
	Фізика	Засєкіна Т.М.	2024	13
	Хімія	Григорович О.В.	2024	13
	Музичне мистецтво	Масол Л.М.	2024	13
	Образотворче мистецтво	Масол Л.М.	2024	13
	Інформатика	Морзе Н.В.	2024	13
	Технології	Ходзицька І.Ю.	2024	13
	Здоров’я, безпека та добробут	Гущина Н.І.	2024	13
8	Українська мова	Авраменко О.М, Тищенко З.Р.	2025	13
	Українська література	Авраменко О.М.	2025	13
	Зарубіжна література	Волощук Є.В, Слободянюк О.М.	2025	13
	Англійська мова	Мітчелл Г.К, Марілені Малкогіанні	2025	13
	Історія України	Галімов А.А., Гісем О.В, Мартинюк О.О, Сирцова О.М	2025	13
	Всесвітня історія	Гісем О.В, Мартинюк О.О, Сирцова О.М.	2025	13
	Громадянська освіта	Пометун О.І, Ремех Т.О. Сєрова Г.В.	2025	13
	Алгебра	Прокопенко Н.А. Захарійченко Ю.О. Кінащук Н.Л.	2025	13
	Геометрія	Бурда М.І, Тарасенкова Н.А.	2025	13
	Підприємництво і фінансова грамотність	Грущинська Н.М.	2025	13
	Біологія	Балан П.Г. Козленко О.Г, Кулініч О.М, Юрченко Л.П., Остапченко Л.І.	2025	13
	Географія	Запотоцький С.П, Зінкевич М.В, Совенко В.В. та ін.	2025	13
	Фізика	Засєкіна Т.М. Гвоздецький М.С.	2025	13
	Хімія	Григорович О.В, Недоруб О.Ю.	2025	13
	Інформатика	Морзе Н.Б, Барна О.В.	2025	13
	Мистецтво	Масол Л.М.	2025	13
	Технології	Ходзицька І.Ю. Горобець О.В, Медвідь О.Ю. та ін.	2025	13
	Здоров’я, безпека та добробут	Поліщук Н.М, Поліщук П.П.	2025	13
9	Українська мова	Авраменко	2017	16
	Українська література	Авраменко	2017	16
	Зарубіжна література	Волощук	2017	15
	Німецька мова	Сотникова	2017	15
	Історія України	Пометун	2017	15
	Всесвітня історія	Осмоловський	2017	14
	Правознавство	Ремех	2017	13
	Алгебра	Істер	2017	16
	Геометрія	Істер	2017	16
	Біологія	Соболь	2017	16
	Географія	Бойко	2017	15
	Фізика	Сиротюк	2017	15
	Хімія	Попель	2017	16
	Мистецтво	Масол	2017	15
	Інформатика	Морзе	2017	15
	Трудове навчання	Терещук	2017	15
	Основи здоров’я	Поліщук	2017	14

4.8 Рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти внутрішнього забезпечення якості освіти

Основними формами організації освітнього процесу вважати різні типи уроку:

формування компетентностей;
розвитку компетентностей;
перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
корекції основних компетентностей;
комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу є екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей створити умови для проведення навчально-практичних занять з різних предметів як функції перевірки та оцінювання досягнення компетентностейучнів. Спрямувати роботу вчителів на проведення занять в малих групах (у тому числі роботу учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття – це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-9 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи

до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв’язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об’єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

4.9 Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

№ з/п	Ключові компетентності	Компоненти
1	Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами	*Уміння:* ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. *Ставлення:* розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. *Навчальні ресурси:* означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем
2	Спілкування іноземними мовами	*Уміння:здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування. Ставлення:критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов. Навчальні ресурси:*підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.
3	Математична компетентність	*Уміння:* оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об’єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. *Ставлення:* усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. *Навчальні ресурси:* розв’язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації
4	Основні компетентності у природничих науках і технологіях	*Уміння:* розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. *Ставлення:* усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях *Навчальні ресурси:* складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу
5	Інформаційно-цифрова компетентність	*Уміння:* структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. *Ставлення:* критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. *Навчальні ресурси:* візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів
6	Уміння вчитися впродовж життя	*Уміння:* визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. *Ставлення:* усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. *Навчальні ресурси:* моделювання власної освітньої траєкторії
7	Ініціативність і підприємливість	*Уміння:* генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. *Ставлення:* ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. *Навчальні ресурси:* завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)
8	Соціальна і громадянська компетентності	*Уміння:* висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. *Ставлення:* ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. *Навчальні ресурси:* завдання соціального змісту
9	Обізнаність і самовираження у сфері культури	*Уміння:* грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). *Ставлення:культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. Навчальні ресурси:*математичні моделі в різних видах мистецтва
10	Екологічна грамотність і здорове життя	*Уміння:* аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. *Ставлення:усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. Навчальні ресурси:* навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване наформування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметнихкомпетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

предмети за вибором;

роботу в проектах;

позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Педагогічному колективу закладу освіти приділити значну увагу організації навчання через наскрізні лінії, які є засобом інтеграції ключових і загально предметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів, а також соціально значимими міжпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Реалізація навчання за наскрізними лініями

Наскрізна лінія	Загальна характеристика
*Екологічна безпека й сталий розвиток*	Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.
*Громадянська відповідальність*	Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.
*Здоров’я і* *Безпека*	Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.
*Підприємливість і фінансова грамотність*	Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Ця наскрізна лінія пов’язана з розв’язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметнихзв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

4.10 Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

кадрове забезпечення освітньої діяльності;

Освітній процес у 7-9-х класах здійснюватимуть педагоги з вищою освітою за такими кваліфікаційними категоріями:

«спеціаліст» – 5
«спеціаліст ІІ категорії» – 0
«спеціаліст І категорії» – 3
«спеціаліст вищої категорії» – 4
спеціалісти з педагогічним званням «старший вчитель» – 1
спеціаліст з педагогічним званням «учитель-методист» – 1

навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності – Державний стандарт, навчальні програми, підручники, які мають гриф МОН.
матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності –

Якість проведення навчальних занять – забезпечено відповідною матеріально-технічною базою, навчально-методичним обладнинням; за якісне й вчасне проведення навчальних занять учителі несуть персональну відповідальність.
Моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) – проводиться згідно вимог навчальних програм та облікується в класному журналі.
Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

оновлення методичної бази освітньої діяльності;
контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю формування компетентностей, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

4.11 Модель випускника ліцею

Випускник має володіти певними якостями і вміннями:

на рівні вимог державних освітніх стандартів засвоїти загальноосвітні програми з усіх предметів навчального плану;
опанувати систему розумових навичок (порівняння, узагальнення, аналіз, синтез, класифікацію, визначення головного);
оволодіти основами комп’ютерної грамотності;
знати свої громадянські права і вміти їх реалізувати;
оцінювати свою діяльність з погляду моральності та етичних цінностей;
дотримуватися правил культури поведінки і спілкування;
вести здоровий спосіб життя;
бути готовим до форм і методів навчання, які будуть використовуватися у старших класах.

РОЗДІЛ V.

ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ДЛЯ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

Інклюзивне навчання – це спеціально організований та керований навчальний процес взаємодії учителя та учнів у закладах загальної середньої освіти, в результаті якого відбувається задоволення індивідуальних освітніх потреб усіх учнів, засвоєння знань, умінь та навичок.

Метою інклюзивного навчання є свідоме оволодіння знаннями, уміннями та навичками, отримання певного рівня освіти та досягнення освіченості.

Основними завданнями інклюзивного навчання є:

– здобуття дітьми з особливими освітніми потребами освіти відповідного рівня в середовищі здорових однолітків відповідно до Державного стандарту загальної середньої освіти;
– реалізувати принцип “навчитися жити разом”, який грунтується на принципах гуманістичної педагогіки;
– забезпечення різнобічного розвитку дітей, реалізація їх здібностей; створення освітньо-корекційного середовища для задоволення освітніх потреб учнів із особливостями психофізичного розвитку;
– створення позитивного мікроклімату в загальноосвітньому навчальному закладі з інклюзивним навчанням, формування активного міжособистісного спілкування дітей із особливими освітніми потребами з іншими учнями;
– забезпечення диференційованого психолого-педагогічного супроводу дітей із особливими освітніми потребами;
– надання консультативної допомоги сім’ям, які виховують дітей із особливими освітніми потребами, залучення батьків до розроблення індивідуальних планів та програм навчання.

Принципи інклюзивного навчання – певна система базових вимог до процесу навчання, виконання яких забезпечить його ефективність. Основні вимоги до інклюзивного навчання визначаються тим, що:

– усі діти мають навчатися разом у всіх випадках, коли це виявляється можливим, незважаючи на певні труднощі чи відмінності, що існують між ними;
– заклад має визнавати і враховувати різноманітні потреби своїх учнів узгодженням різних видів і темпів навчання;
– заклади повинен забезпечувати якісну освіту для всіх, розробляючи відповідні навчальні плани (за потреби), вживаючи організаційні заходи, розробляючи стратегії викладання, використовуючи ресурси і партнерські зв’язки зі своїми громадянами;
– діти з особливими освітніми потребами мають отримувати будь-яку додаткову допомогу, яка може знадобитися їм у навчальному процесі;
– інклюзивні форми навчання – найефективніший засіб, який гарантує солідарність, співучасть, взаємодопомогу, розуміння між дітьми з особливими потребами та їхніми ровесниками.

Інклюзивна освіта повинна базуватися на основних принципах гуманної педагогіки: зрозуміти дитину, признати і прийняти її.

З метою реалізації законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту» та на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 15.09.2021р. №957 «Про затвердження порядку організації інклюзивного навчання у закладах ЗСО» №588 зі змінами від 26.04.2022 року №483, висновків про комплексну психолого – педагогічну оцінку розвитку дитини КУ «Пулинський інклюзивно – ресурсний центр» та з метою реалізації права дитини з особливими освітніми потребами на освіту за місцем проживання, її соціалізацію та інтеграцію в суспільство в закладі у 2024-2025 навчальному році відкрито 3 інклюзивних класи. Зокрема в ліцеї навчається 3 учнів – за інклюзивною формою навчання (3 інклюзивних класи).

Зміст освітньої діяльності в закладі визначається Концепцією реалізації державної політики у сфері реформувань загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, що схвалена розпорядженням КМУ від 14.12.2016 № 988-р Державним стандартом початкової освіти, затвердженим постановою КМУ від 21.02.2018 №87 (у редакції постанови КМУ від 24.07.2019 №688); Державним стандартом базової і повної загальної освіти , затвердженим постановою КМУ від 23.11.2011 № 1392. Навчання учнів з ООП здійснюється за Типовими освітніми програмами для ЗЗСО .

Для організації якісного інклюзивного навчання в закладі дотримуємося такого алгоритму:

вивчення документів дітей з ООП;
вивчення нормативно-правової бази та організаційно-методичного забезпечення інклюзивного навчання;
оцінка можливостей закладу для організації навчання дитини з особливими освітніми потребами;
погодження з відділом освіти організації навчання в інклюзивному класі, подання необхідної документації; розв’язання питання фінансування нових посад;
створення нормативно-правового та методичного забезпечення впровадження інклюзивної освіти на рівні закладу освіти;
створення команди психолого-педагогічного супроводу;
розподіл обов’язків між членами команди, ознайомлення з посадовими інструкціями асистентів вчителів;
складання індивідуальної програми розвитку;
складання індивідуального навчального плану (за потребою);
адаптація освітнього середовища до потреб дитини;
оцінювання навчальних досягнень учнів з ООП;
моніторинг якості інклюзивного навчання.

В закладі створені сприятливі умови для навчання та виховання дітей з ООП:

забезпечено безперешкодний доступу до будівель ;
організовано безкоштовне гаряче харчування;
забезпечено необхідно навчально – методичними і наочно – дидактичними матеріалами;

РОЗДІЛ VІ.

ОРГАНІЗАЦІЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО НАВЧАННЯ

Індивідуальна форма навчання в системі загальної середньої освіти – це одна із форм організації освітнього процесу для забезпечення права осіб на здобуття повної загальної середньої освіти в загальноосвітніх навчальних закладах.

Наразі учням доступні три форми, за якими можна організувати індивідуальне навчання у закладі: екстернатна, сімейна (домашня) та педагогічний патронаж.

Екстернатна форма – це коли учень самостійно засвоює весь матеріал, після чого у ліцеї оцінюють його знання.

Сімейна (домашня) форма передбачає, що весь освітній процес для учня самостійно організовують його батьки. Вони ж несуть відповідальність за здобуття знань на рівні не нижче стандартів.

Педагогічний патронаж – форма, у випадку якої освітній процес і засвоєння знань забезпечує педагогічний працівник.

Організація індивідуальної форми навчання визначається та організовується згідно Положення про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах.

Заклад освіти відповідно до законодавства та своїх установчих документів організовує здобуття освіти за екстернатною формою (екстернат), сімейною (домашньою) формою та педагогічним патронажем.

Керуючись Положенням про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженим наказом МОН України №8 від 12.01.2016 р. та внесеними змінами і доповненнями до вищезазначеного Положення, затвердженого наказом МОН України № 995 від 10.07.2019 р., з метою забезпечення рівного доступу до якісної освіти, згідно заяв батьків у Новозаводському ліцеї організовано індивідуальне навчання:

педагогічний патронаж – ;
екстернат – учнів.

Навчальні плани для індивідуальної форми навчання розробляються на основі освітньої програми закладу. За наявності необхідних ресурсів заклад освіти може організовувати здобуття освіти за іншою освітньою програмою, затвердженою в установленому порядку. Індивідуальний навчальний план охоплює всі навчальні предмети інваріантної частини або базові, вибірково-обов’язкові предмети відповідно до навчального плану освітньої програми, обраної для засвоєння здобувачем освіти.

Розділ VІІ.

ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ

У зв’язку із початком нового навчального року в умовах воєнного стану важливо врахувати можливість організації освітнього процесу в змішаному форматі.

Нормативно-правова база:

КонституціяУкраїни;
Закон України «Про освіту»;
Закон України «Про повну загальну середню освіту»;
Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженим наказом МОН від 08 вересня 2020 року № 1115, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 вересня 2020 року за № 941/35224 (далі Положення);
Лист МОН України від 17.05.2023 року №1/6990-23 “Про підготовку закладів освіти до нового навчального року та проходження осінньо-зимового періоду» 2023-2024 року;
Лист МОН України від 16.08.2023 року №1/12186-23 “Про організацію 2023-2024 нгавчального року в ЗЗСО;
Наказ МОН України від 15.05.2023 року №563 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо окремих питань здобуття освіти в ЗЗСО в умовах воєнного стану в Україні».

Відповідно до Положення в рамках організації дистанційного навчання здійснюється:

Забезпечення здобуття повної загальної середньої освіти за дистанційною формою (як окремою формою здобуття освіти);
Використання технологій дистанційного навчання під час організації здобуття повної загальної середньої освіти за різними формами (очною (денною, вечірньою), заочною, мережевою, екстернатною, сімейною (домашньою), педагогічним патронажем), у тому числі під час карантину та інших надзвичайних обставин.

Організація здобуття освіти за дистанційною формою навчання здійснюється в залежності від безпекової ситуації.

Зміст освіти, обсяг навчального навантаження

Організація дистанційного навчання не потребує розроблення та затвердження окремих освітніх і навчальних програм із навчальних предметів (інтегрованих курсів). Незалежно від форми здобуття освіти згідно Закону України «Про повну загальну середню освіту» заклад освіти забезпечує виконання державних стандартів освіти на відповідному рівні повної загальної середньої освіти. Обсяг навчального навантаження при організації дистанційного навчання не зменшується, а реалізується в синхронному та асинхронному режимах (з урахуванням необхідності запобігання погіршенню здоров’я учасників дистанційного навчання, а також технічних можливостей для синхронної взаємодії).

Оцінювання результатів дистанційного навчання учнів передбачає, що:

учні, які здобувають освіту за дистанційною формою, обов’язково проходять формувальне, поточне, підсумкове (тематичне, семестрове, річне) оцінювання;
види та періодичність оцінювання при використанні технологій дистанційного навчання в різних формах здобуття освіти визначаються відповідно до форми здобуття освіти (наприклад, лише річне оцінювання для екстернів);
результати оцінювання фіксуються у класних журналах і свідоцтвах досягнень;
оцінювання може здійснюватися за системою оцінювання, визначеною законодавством, або за власною шкалою закладу освіти (за наявності правил переведення такої шкали до системи оцінювання, визначеної законодавством);
оцінювання може відбуватися очно або дистанційно (з дотриманням академічної доброчесності).

Педагоги можуть організовувати дистанційне навчання за допомогою: онлайн-занять через Zoom, Google Meet, Skype, Instagram; заздалегідь записаних відеоуроків, презентацій від вчителів чи із зовнішніх освітніх ресурсів; ретельно підібраних завдань для самостійної роботи з подальшою перевіркою; використання безкоштовних вебсерверів, сайтів, платформ, наприклад, ВШО, Google, You Tybe, Classroom, «На Урок», «Всеосвіта»

Розділ VІІІ.

СИСТЕМА ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

Відповідно до статті 41 Закону України «Про освіту»система забезпечення якості освіти має на меті: гарантування якості освіти; формування довіри суспільства до системи та закладів освіти, органів управління освітою; постійне та послідовне підвищення якості освіти; допомогу закладам освіти та іншим суб’єктам освітньої діяльності у підвищенні якості освіти.

Складовими системи забезпечення якості освіти є:

система забезпечення якості в закладі (внутрішня система забезпечення якості освіти);
система зовнішнього забезпечення якості освіти;
система забезпечення якості в діяльності органів управління та установ, що здійснюють зовнішнє забезпечення якості освіти.

Внутрішня система забезпечення якості освіти в закладі включає:

стратегію (політику) та процедури забезпечення якості освіти;
систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;
оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;
оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;
оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;
забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти;
забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;
створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування;
інші процедури та заходи, що визначаються спеціальними законами або документами закладу освіти.

Завданнями внутрішньої системи забезпечення якості освіти закладу є:

оновлення нормативно-методичної бази забезпечення якості освіти та освітньої діяльності в ліцеї;
постійний моніторинг змісту освіти;
спостереження за реалізацією освітнього процесу;
моніторинг технологій навчання;
моніторинг ресурсного потенціалу закладу;
моніторинг управління ресурсами та процесами;
спостереження за станом соціально-психологічного середовища закладу;
контроль стану прозорості освітньої діяльності та оприлюднення інформації щодо її результатів;
розроблення рекомендацій щодо покращення якості освітньої діяльності та якості освіти, участь у стратегічному плануванні.

Показники (вимірники) реалізації освітньої програми

На рівні закладу розроблено систему показників (внутрішній моніторинг), що дозволяє визначити, наскільки ефективно реалізується освітня програма, тобто наскільки реальний “продукт” діяльності ліцею відповідає ідеальній моделі випускника. При цьому об’єктами, механізмами та термінами контролю є :

кадрове забезпечення освітньої діяльності (підвищення кваліфікації педагогічних працівників (форма проходження на вибір учителя) – не менше 150 годин протягом 5 років, атестація – 1 раз на 5 років, добровільна сертифікація – 1 раз на 3 роки, участь у різних методичних заходах, конференціях, вебінарах, семінарах, конкурсах, коучингах, тренінгах, онлайн-курсах, дистанційне навчання – протягом року);

навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності (наявність документів, визначених нормативно-правовими актами з питань освіти, необхідної кількості підручників та навчально-методичної літератури з усіх навчальних дисциплін для самостійної роботи та дистанційного навчання– 2 рази на рік);

матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності (відповідність ліцензійним та акредитаційним вимогам: кабінети, класні кімнати, спортзал, гімнастичний зал, бібліотека, їдальня, наявність інтернету – 2 рази на рік);

якість проведення навчальних занять (вивчення системи роботи педагогічних працівників – 1 раз на 5 років, тематичний контроль знань, класно-узагальнюючий контроль – за потребою);

моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) вивчення рівня навчальних досягнень з предмета – 1 раз на 5 років, циклу предметів – за потребою, освітньої галузі – 1 раз на 5 років, різні види оцінювання, що відповідають «Загальним критеріям оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти», які є обов’язковою складовою навчальної програми з предмета – на кожному уроці), тематичне – в кінці кожної теми, семестрове – в кінці кожного семестру, річне – в кінці року, державна підсумкова атестація – в кінці навчального року, результати участі у предметних та творчих конкурсах різного рівня – протягом навчального року, участь у спортивних змаганнях – протягом навчального року, інтелектуальних випробовуваннях – протягом навчального року;

моніторинг оцінювання ступеня задоволення здобувачів освіти (соціологічні (анонімні) опитування учнів і випускників – 1 раз на рік);

продовження навчання (аналіз вступу у ВНЗ, ПТНЗ України – 1 раз на рік).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про освіту» результатами навчання є знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості, набуті у процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати, спланувати, оцінити і виміряти та які особа здатна продемонструвати.

Результати навчання здобувачів освіти на кожному рівні загальної середньої освіти оцінюються шляхом державної підсумкової атестації, яка може здійснюватися в різних формах, визначених законодавством, зокрема у формі зовнішнього незалежного оцінювання (стаття 12 Закону України «Про освіту»).

Державна підсумкова атестація здобувачів початкової освіти здійснюється з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та/або якості освіти.

Порядок, форми проведення і перелік навчальних предметів, з яких проводиться державна підсумкова атестація, визначає Міністерство освіти і науки.

Стратегія та процедура забезпечення якості освіти базується на наступних принципах:

принцип цілісності, який полягає в єдності усіх видів освітніх впливів на учня, їх підпорядкованості головній меті освітньої діяльності, яка передбачає всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності;
принцип відповідності Державним стандартам загальної середньої освіти;
принцип розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності;
принцип відкритості інформації на всіх етапах забезпечення якості та прозорості процедур системи забезпечення якості освітньої діяльності.

СХВАЛЕНО Протокол педагогічної ради від 30 серпня 2024 р. №1

ЗАТВЕРДЖУЮ ПОГОДЖУЮ Голова профспілки Директор Новозаводського ліцею Новозаводського ліцею Пулинської селищної ради ______________________ _______________________ Галина РУДНІЦЬКА Валентина КРИВУЛЬСЬКА «30» серпня 2024 р. «01» вересня 2024р

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

Новозаводського ліцею

Пулинської селищної ради

Житомирського району

Житомирської області

на 2024-2025 навчальний рік

2024р.

ВСТУП

Основою для розроблення освітньої програми є стандарти освіти відповідного рівня.

Освітня програма містить:

вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою;
загальний обсяг навчального навантаження на відповідному рівні (циклі) повної загальної середньої освіти (в годинах), його розподіл між освітніми галузями за роками навчання;
перелік варіантів типових навчальних планів та модельних навчальних програм;
рекомендовані форми організації освітнього процесу;
опис інструментарію оцінювання.

Термін реалізації: 2024-2025 роки

Структура програми:

РОЗДІЛ І – ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

РОЗДІЛ ІІ – ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ЗАКЛАДУ ОСВІТИ І СТУПЕНЯ

РОЗДІЛ ІІІ – ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ЗАКЛАДУ ОСВІТИ ІІ СТУПЕНЯ (5-7 класи НУШ)

РОЗДІЛ IV – ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ЗАКЛАДУ ОСВІТИ ІІ СТУПЕНЯ (8-9 класи)

РОЗДІЛ V – ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ЗАКЛАДУ ОСВІТИ ІІІ СТУПЕНЯ

РОЗДІЛ VІ. – ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ДЛЯ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

РОЗДІЛ VІІ .– ОРГАНІЗАЦІЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО НАВЧАННЯ

РОЗДІЛ VІІІ. – ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ

РОЗДІЛ ІХ. – СИСТЕМА ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

РОЗДІЛ І.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Призначення ЗЗСО та засоби його реалізації

Ліцей несе відповідальність перед собою, суспільством і державою за:

безпечні умови освітньої діяльності;
дотримання державних стандартів освіти;
дотримання фінансової дисципліни.

У відповідності до чинного законодавства заклад здійснює освітній процес відповідно до трьох рівнів освіти:

І ступінь – початкова освіта;

ІІ ступінь – базова середня освіта;

ІІІ ступінь – середня (повна) загальна освіта.

Освітні програми, які реалізуються в ліцеї, спрямовані на:

формування в учнів сучасної наукової картини світу;
виховання працьовитості, любові до природи;
розвиток в учнів національної самосвідомості;
формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства;
інтеграцію особистості в систему світової та національної культури;
рішення задач формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві;
виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей населення регіону, України та інших народів в умовах багатонаціональної держави;
формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення;
роботу з обдарованими дітьми;
навчання дітей з особливими освітніми потребами.

Головні завдання:

– забезпечення реалізації права громадян на повну загальну середню освіту;

– виховання громадянина України;

– виховання компетентної, відповідальної за своє життя людини;

– розвиток особистості учня, його здібностей і обдарувань, наукового світогляду;

– реалізація права учнів на вільне формування політичних і світоглядних переконань;

– генерація нових знань та розвиток відчуття соціальної справедливості;

– створення умов для оволодіння системою наукових знань про природу, людину і суспільство.

– оволодіння вчителями техніками дистанційного навчання;

– забезпення умов для навчання дітей з особливими освітніми потребами;

– підтримка та розвиток здоров’язберігаючого освітнього середовища.

Ефективному управлінню якості освітньої діяльності сприяють система ІСУО та програма КУРС Школа.

1.2 Нормативно-правове забезпечення

Організація освітнього процесу в Новозаводський ліцеї в2024/2025 навчальному році здійснюватиметься відповідно до:

Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту»,

«Про внесення змін до деяких законів України в сфері освіти щодо

врегулювання окремих питань освітньої діяльності в умовах воєнного стану»

(від 28.04.2022 №7325), «Про забезпечення функціонування української мови

як державної» ( від 25.04.2019 № 2704-VIII) та інших;

Указу Президента України від 16 березня 2022 року № 143 «Про

загальнонаціональну хвилину мовчання за загиблими внаслідок збройної

агресії російської федерації проти України»;

Постанови Кабінету Міністрів України від 28 липня 2023 року №782

«Про початок навчального року під час дії воєнного стану в Україні»;

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988-

р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері

реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на

період до 2029 року»;

Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти,

затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 25.09.2020

№2205, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2020 р. за №1111/35394;

Державних стандартів повної загальної середньої освіти:

на рівні початкової освіти (в 1 – 4 класах) – Державного стандарту початкової освіти (затвердженого Постановою КМУ від 21 лютого 2018 року № 87);
на рівні базової середньої освіти: в 5-7 класах – Державного стандарту

базової середньої освіти (затвердженого постановою Кабінету Міністрів

України від 30.09.2020 р. № 898); в 8 – 9 класах – Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти (затвердженого Постановою КМУ від 23 листопада 2011 року №1392);

на рівні профільної середньої освіти (в 10 – 11/12 класах) – Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти (затвердженого Постановою КМУ від 23 листопада 2011 року №1392);

Типових освітніх програм для закладів загальної середньої освіти –

на рівні початкової освіти:

Типової освітньої програми для учнів 1-2 класів закладів загальної

Типової освітньої програми для учнів 3-4 класів закладів загальної

середньої освіти, розробленої під керівництвом О. Я. Савченко (затвердженої

наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743);

на рівні базової середньої освіти:

у 5-6 класах – Типової освітньої програми для 5 – 9 класів закладів

загальної середньої освіти (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки

України від 19.02. 2021 № 235),

у 7 – 9 класах – Типової освітньої програми закладів загальної середньої

освіти ІІ ступеня (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України

від 20.04. 2018 № 405);

на рівні профільної середньої освіти – Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04. 2018 № 408 у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 28.11.2019 № 1493 зі змінами);

Наказів Міністерства освіти і науки України:

від 28.03.2022 № 274 «Про деякі питання здобуття загальної середньої

освіти та освітнього процесу в умовах воєнного стану»,

від 15.05.2023 № 563 “Про затвердження методичних рекомендацій щодо окремих питань здобуття освіти в закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні”.
від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності

груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу,

класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп

подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх

типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у

загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрований в Міністерстві

юстиції України 6 березня 2002 р. за № 229/6517 (зі змінами);

від 08 серпня 2024 р. № 1112 (Про затвердження Порядку та умов здобуття загальної середньої освіти в комунальних закладах загально\ї середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні»
Положення про інституційну та дуальну форми здобуття повноїзагальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і

науки України 23 квітня 2019 року № 536 (у редакції наказу Міністерства

освіти і науки України від 10 лютого 2021 року № 160), зареєстрованим в

Міністерстві юстиції України 22 травня 2019 р. за № 547/33518;

Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної

середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України

12.01.2016 № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України

від 10 лютого 2021 року № 160), зареєстрованим в Міністерстві

юстиції України 03 лютого 2016 р. за № 184/28314;

Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.09.

2020 № 1115, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 вересня

2020 р. за № 941/35224);

Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних

та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої

освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України

16.04.2018 № 367, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 травня

2018 р. за № 564/32016;

Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої

освіти до наступного класу, затвердженого наказом Міністерства освіти і

науки України 14.07.2015 № 762 (у редакції наказів Міністерства освіти і

науки України № 621 від 08.05.2019, № 268 від 01.03.2021), зареєстрованим в

Міністерстві юстиції України 30.07.2015 за № 924/27369;

Листів Міністерства освіти і науки України:

від 16.03.2022 №1/3472-22 «Про виконання Указу Президента України

Володимира ЗЕЛЕНСЬКОГО від 16.03.2022 №143/2022»;

від 22.07.2022 № 1/8462 «Інструктивно-методичні матеріали щодо порядку підготовки закладу освіти до нового навчального року та опалювального сезону з питань цивільного захисту, охорони праці та безпеки життєдіяльності;
від 17.05.2024 №1/8722-24 (Про підготовку початку та особливості організації освітнього процесу в 2024-2025 навчальному році)

Розпорядження КМУ:

від 07.04.2023 № 301-р «Про схвалення Концепції безпеки закладів освіти».

Лист Інституту модернізації змісту освіти:

від 15.05.2023 № 21/08-793 «Про психологічні відеоролики».

Міністерством освіти і науки України для використання в освітньому

процесі в закладах загальної середньої освіти у 2024/2025 навчальному році

на рівні базової, профільної середньої освіти (5 – 11 класи) рекомендовані

такі навчальні програми:

5 – 6 класи – модельні навчальні програми, затверджені наказами Міністерства освіти і науки України від 20.06.2021 № 795 (зі змінами, внесеними у додаток наказами Міністерства освіти і науки України від 10.08. 2021 р., № 898, від 29.09. 2021 р. № 1031, від 13.12. 2021 р. №1358, від 02.02.2022 р. № 96, від 09.02. 2022 № 143, від 11.04. 2022 р. № 324) та від 20.02.2023 №184; зі змінами, внесеними наказом Міністерства освіти і науки України та від 09.08.2024 №1120)
7 – 9 класи – навчальні програми, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804 «Про оновлені навчальні програми для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів» (зі змінами, внесеними наказом Міністерства освіти і науки України від 03.08.2022 № 698; зі змінами, внесеними наказом Міністерства освіти і науки України та від 09.08.2024 №1120)
10 – 11 класи – навчальні програми, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 23.10.2017 № 1407 «Про надання грифу МОН навчальним програмам для учнів 10 – 11 класів закладів загальної середньої освіти» (зі змінами, внесеними наказом Міністерства освіти і науки України від 03.08.2022 № 698); зі змінами, внесеними наказом Міністерства освіти і науки України та від 09.08.2024 №1120)

постійно оновлюється і доступний на офіційному вебсайті ДНУ «Інститут

процесі навчальні програми факультативів та курсів за вибором, які раніше

мали відповідний гриф МОН і були включені до переліків навчальної

літератури та навчальних програм у попередні роки.

1.3 Напрямки реалізації

І ступінь – початкова освіта тривалістю чотири роки;

ІІ ступінь – базова середня освіта тривалістю п’ять років;

ІІІ ступінь – повна середня освіта тривалістю два роки.

Для реалізації освітньої програми в організації освітнього процесу забезпечити:

логічну послідовність вивчення предметів, що розкривається у відповідних навчальних програмах;
рекомендовані форми організації освітнього процесу, основними формами якого є різні типи уроку: формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей; комбінований урок. Також рекомендованими формами організації освітнього процесу є екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо;
використання в освітньому процесі сучасних інноваційних технологій, систем (методик) навчання;
науково-дослідницьку діяльність, участь у проєктах;
профільне навчання сформовано закладом освіти з урахуванням можливостей забезпечення якісної його реалізації;
роботу з обдарованими дітьми;
навчання дітей з особливими освітніми потребами.

Для реалізації освітньої програми здійснити навчально-методичне забезпечення:

Підручниками та навчальними посібниками, схваленими Міністерством освіти і науки України.
Спрямувати освітній процес на задоволення потреб учнів у виборі програм навчання.
Продовжувати запроваджувати в освітній процес ліцею сучасні технології навчання, зокрема: проєктні, інформаційно-комунікаційні, критичного мислення, інтерактивні технології, окремі освітні тренди.
Враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальні освітні потреби учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення сформувати варіативну складову навчального плану, спрямувати її на підсилення предметів інваріантної складової, запровадження факультативів та факультативних курсів, що розширюють обрану закладом освіти спеціалізацію, розвивають індивідуальну орієнтованість особистості та формують її всебічний розвиток та на посилення вивчення предметів, які винесено для складання ЗНО.
Реалізувати навчання за наскрізними лініями, забезпечивши участь у проєктах, позакласній роботі і роботі гуртків.
Забезпечити профільне спрямування старшої школи: 10-11-ті класи – профільних предметів «українська мова», «історія України», також за рахунок додаткових годин на вивчення окремих базових предметів, а саме: «математика».
Створити умови для навчання дітей з особливими освітніми потребами та інших осіб незалежно від віку, місця проживання чи перебування, стану здоров’я, інших ознак чи обставин, у тому числі тих, які не можуть відвідувати заклад освіти (зокрема через відсутність профілактичних щеплень) .
При організації освітнього процесу застосовувати різні формати навчання (дистанційний, очний, змішаний).